WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Морально-естетичне виховання учнів молодших та середніх класів загальноосвітніх шкіл засобами фортепіанної музики - Реферат

Морально-естетичне виховання учнів молодших та середніх класів загальноосвітніх шкіл засобами фортепіанної музики - Реферат

З часом у клавікорда з`явилося декілька клавіатур, кожній з них відповідав обумовлений регістр інструмента. Але більшої сили звуку досягнути не вдавалося. Клавікорди робили для багатих людей. Цей інструмент був перлиною віталень та салонів. Його прикрашали перламутром, позолотою, коштовними породами дерева.

Одночасно з клавікордом виник інший інструмент – клавесин (у різних країнах його називали по-різному: клавіцимбал, чембало, вірджинал). Струни клавесина були різної довжини, що вплинуло на форму, якої потім набув рояль. Спочатку це також був ящик, який ставили на стіл, а пізніше – на витончені ніжки. Звук виникав не завдяки удару, а щипком (язички з пташиної пір`їнки чіпляли струну). Але виконавець ніяк не міг вплинути на потужність звучання.

З часом з`явилися декілька клавіатур, які відрізнялися силою звучання, а потім – педаль, за її допомогою можна було зробити звук слабшим. Клавесин включали до складу різних ансамблів, за ним сидів диригент: лівою рукою він грав акорди, а правою керував оркестром.

Але майстри продовжували пошуки. Так, у 1711 році в італійському місті Падує клавесинний майстер Бартоломео Крістофорі створив фортепіано. Звук у новому інструменті видобувався дерев`яними молоточками з оббитими пружним матеріалом голівками. Тепер виконавець міг грати тихіше або сильніше, звідси і пішла назва інструменту – "піанофорте", а пізніше – "фортепіано". Музику, яка написана для цього інструменту, називають фортепіанною. Існують також різні назви піаніно (з італійської – маленьке піано) – "домашнє" та великий рояль (з фр. – королівський) – концертний інструмент. Клавіатура в них однакова".

У результаті експерименту, проведеного в двох перших класах, з'ясовано, що у тих випадках, коли вчитель, навчаючи, впливає на дитячі емоції, почуття, використовує аналогії і спостереження, учні краще сприймають музику, пропускаючи її крізь своє серце. Бажано, щоб з перших прослуханих шестирічними учнями творів (Прокоф'єв "Марш", Ребіков "Ведмідь", Гріг "Пташка"), діти полюбили музику назавжди. А як вони співчувають ляльці, слухаючи п'єсу П.Чайковського "Хвороба ляльки"! І як її жаліють, коли їм здається, що вона плаче (згадаймо "зітхання" в верхньому голосі), вони хочуть допомогти ляльці. Звичайно, такий твір викликає і розвиває у дітей співчуття.

Молодші школярі жваво реагують на "злого" "Діда Мороза" з твору Р.Шумана (на прикладі цієї п'єси можна продемонструвати, як регістр змінює характер твору. Зіграймо початок п'єси у високому регістрі: "Хто це?". Діти скажуть, що це – весела снігуронька ...).

Казкові персонажі – улюбленці дітей. Це стосується і "Баби Яги" П.Чайковського. А якщо порівняти "Бабу Ягу" з феєю Драже ("Танець феї Драже" з балету "Лускунчик"; обробка для фортепіано), їм стане зрозуміло, яка музика зображує Добро, а яка Зло. Діти дуже люблять "Веселого селянина" Р.Шумана ще й за те, що він роботящий і після тяжкої праці, яка приносить йому задоволення, ще й пісню співає. Якщо ж учитель змінить темп твору, то діти відразу скажуть, що він (селянин) стомився і вже не веселий, а сумний, співати йому не хочеться. Засоби виразності в музиці можна допомогти сприйняти дітям завдяки фортепіанним творам (які вивчаються згідно з програмою) у формі дуже цікавої розповіді. Вивчаючи з дітьми F, p, завжди виконую п'єсу П.Чайковського "Марш дерев`яних солдатиків". Після цього ставлю запитання "Як ви зрозуміли з музичного твору, що солдатики дерев`яні, іграшкові, а не живі чи олов'яні?". Діти відповідають, що я грала тихенько, без емоційно, отже, у творі йдеться про іграшки, зроблені з дерева. На прикладі "Осінньої пісеньки" Абелєва варто продемонструвати легато, на основі п'єси Кабалевського "Їжачок" – стаккато. З образами природи дітей знайомлять такі п`єси, як "Пісня жайворонка" П.Чайковського, "Дощик" В.Косенка, "Весна" Е.Гріга та інші. Вони формують в учнів любов до рідної землі, до природи, до тварин, птахів. Учні перших класів із задоволенням малюють те, що уявляють у процесі прослуховування музики, впізнають твори, розповідають про їх характер.

У другому класі у процесі вивчення тем "Три типи музики – пісня, танець, марш" та "Куди ведуть нас пісня, танець, марш?" учні знайомляться з українськими народними танцями "Гопак" та "Козачок" (для ф-но); "Колисковою" Я.Степового; п'єсою "Бабак" Л.Бетховена; "Танцем маленьких лебедів" П.Чайковського (обробка для фортепіано); "Італійською полькою" С.Рахманінова; вивчають низку п'єс з "Дитячого альбома" П.Чайковського, знайомляться з твором Д.Кабалевського "Три подружки" (до речі, я на уроках завжди запитую, з ким з трьох подружок учні потоваришували б і чому?). Перед тим, як грати музичний твір, учителю варто розповісти про композитора, його життя, твір, історію його написання (п'єси з "Дитячого альбому" П.Чайковського). Вершиною фортепіанної музики для учнів є Перший концерт для фортепіано з оркестром П.Чайковського та Другий концерт для фортепіано з оркестром І.Берковича (ІІ частина).

У третьому класі у процесі вивчення тем "Інтонація" та "Будова (форми) музики" дуже важливим матеріалом є такі фортепіанні п`єси: "Базіка" С.Прокоф'єва, "Гумореска" В.Косенка, Прелюдії №№7,20 Ф.Шопена, "Неаполітанська пісенька", "Старовинна французька пісенька" П.Чайковського, "Рондо в турецькому стилі" В.Моцарта, варіації на тему українських народних пісень "Ой, єсть в лісі калина" Щуровського та інші. Дуже важливо при цьому вчителю цікаво розповісти про композитора, про твір, оскільки головним завданням є, як зазначав Д.Кабалевський, "зробити музику природною і тому необхідною часткою життя дітей" [2, с.132]. Виходячи зі свого досвіду, можу стверджувати, що про любов до Батьківщини найкраще говорити, вивчаючи музику Ф.Шопена; прикладом сміливої, мужньої людини для учнів назавжди стає Л.Бетховен, а його музика вчить їх не втрачати людську гідність і поважати себе.

У четвертому класі у процесі вивчення тем "Музика мого народу" та "Між музикою мого народу і музикою інших народів немає непереборних меж" треба дуже уважно поставитися до фортепіанних творів М.Лисенка, Л.Ревуцького, Я.Степового та інших українських композиторів, показати вплив народної музики на їх творчість, плекати любов до рідної землі, рідної природи, близьких. Перед тим, як зіграти "Елегію" М. Лисенка, я завжди розповідаю про те, у зв'язку з якими трагічними обставинами в житті композитора вона була написана, наголошую на тому, що рідних, близьких треба любити та шанувати. Як яскраві зразки музичного мистецтва інших країн варто представити учням "Мазурки" і полонез "Ля мажор" Ф.Шопена, полонез "Прощання з Батьківщиною" М.Огінського, "Камаринскаю" П.Чайковського та інші твори, що навчає шанувати музику інших народів, вивчати її, вміти слухати.

Під час засвоєння тем "Що сталося б з музикою, якби не було літератури?" та "Чи можемо ми побачити музику?" (5 клас), теми "У чому сила музики?" (6 клас) знайомлю учнів з творами І.Баха, В.Моцарта ("Фантазія ре мінор", фрагменти концерту №23 для фортепіано з оркестром), Л.Бетховена ("Патетична соната", "Місячна соната"), С.Рахманінова ("Прелюдії", Концерт №2 для фортепіано з оркестром), М.Мусоргського ("Картинки з виставки"), Я.Степового ("Прелюд пам`яті Т. Г. Шевченко); М. Лисенка та інших композиторів. У 5-6 класах учні вивчають також етику, таким чином, вони вже знайомі з поняттями "загальнолюдські цінності", "мораль", "щастя", "добро", "любов", "дружба", "милосердя". У зв'язку з цим зростає вагомість використання у виховному процесі мистецтва, зокрема фортепіанної музики, яка в образно-звуковій формі відображає та узагальнює досвід емоційного ставлення людини до життя.

Музика як вид мистецтва розкриває добро і зло, сутність буття, викликає у свідомості уявлення про любов та щастя, радість і сміливість, гнів та зухвалість, сарказм і злобність. І вчителю потрібно дітей навчити розуміти це.

Список використаних джерел

1. Етика : навчальний посібник / [В.О.Лозовой, М.І.Панов, О.А.Стасевська та ін.] – К. : Юрінком Інтер, 2004.

2. Кабалевський Д. Як розповідати дітям про музику? / Д.Кабалевський. – К. : Музична Україна, 1982.

3. Кузнецова О.А. Тенденции преемственности музыкального обучения Харьковщины ХІХ-ХХ столетий / О.А.Кузнецова // Професійні проблеми педагога-піаніста. – К., 1996.

4. Масол Л.М. Мистецтво / Л.М.Масол. – К. : Ґенеза, 2006.

5. Михеєва Л. Музыкальный словарь в рассказах / Л.Михеєва. – М. : Советский композитор, 1986.

6. Програми та поурочні методичні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл. Музика. 1-4; 5-8 класи. – К. : Перун, 1996.

Loading...

 
 

Цікаве