WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моделювання планів роботи у професійно-технічних навчальних закладах (умови і принципи) - Реферат

Моделювання планів роботи у професійно-технічних навчальних закладах (умови і принципи) - Реферат

Двобічний підхід до процесу управління відображає дві його особливості. Перша полягає в універсальності управлінського циклу, притаманного всім без винятку логічним процесам вирішення завдань і досягнення тієї чи іншої мети. Друга особливість зумовлена орієнтованістю управлінського процесу на реалізацію функцій органу управління і його залежністю від елементів самого органу (його структури), функцій, штатів, розподілу обов'язків тощо.

У складі елементів органу управління найбільш значущими функціями є ті, що разом з визначеними для них цілями і відповідним змістом діяльності суб'єкта управління відображають специфіку об'єкта управління і системи управління в цілому.

Подібний підхід до визначення структурного змісту об'єкта управління навчальним закладом уможливив у складових його організації виокремити таке: технологію навчального, виховного, виробничого та інших процесів; засоби навчання та праці і її виконавців. Продуктом вищевказаних процесів об'єкта управління є засвоєні учнями знання, сформовані вміння та навички, моральні, духовні якості і, зрештою, фаховий професіоналізм спеціаліста, що є головною метою діяльності професійно-технічного навчального закладу.

Важливе значення для розуміння відносин елементів суб'єкта управління має розгляд управлінської діяльності в двох аспектах. Перший – внутрішній – характеризує її як управлінську працю, що відображається в реалізації функцій керівника за допомогою різних форм: оброблення інформації, прийняття рішень, застосування різних методів організації, контролю, що в цілому становить управлінський процес. Другий аспект управлінської діяльності – зовнішній – дозволяє розглядати її як певну причину здійснення виробничої діяльності.

У цілому, виходячи з першого та другого аспектів управління, робимо висновок, що суб'єкт управлінської діяльності, виконуючи свою керівну функцію, удосконалює навчальний, виховний, виробничий та інші процеси, стабілізуючи і попереджуючи руйнівні сили, притаманні системам будь-якого виду і рівня. При цьому чим вищим є ступінь відповідності організації управлінського процесу його закономірностям і принципам, тим більш повно він відображає в суб'єктах управління особливості й інтереси об'єкта управління і, зрештою, підвищує ефективність функціонування всієї системи в цілому, тобто конкретного навчального закладу.

Уточнення складу елементів суб'єкта управління та їх взаємостосунків, установлення впливу внутрішнього і зовнішнього аспектів управлінської діяльності на взаємозв'язки елементів управлінської системи створили необхідні умови для конкретизації поняття управління та подальшого встановлення функціональної спрямованості планування як різновиду моделювання.

У загальній теорії менеджменту наявні різні підходи до визначення поняття управління [27]. У дослідженні як найбільш змістовне розглядаємо визначення управління, запропоноване В.І.Масловим: це система, спрямована на стабілізацію і розвиток конкретного об'єкта на основі мети, завдань, закономірностей, принципів, змісту, форм та методів, що йому притаманні. Технологія такого управління повинна базуватись на логіці послідовності функцій, що відповідають етапам (функціям) універсального управлінського циклу: моделювання (розроблення рішення, планування тощо), організація його виконання, оцінювання наслідків і корекція [25; 26]. Водночас В.І.Маслов пропонує поняття "управління навчальним закладом" розглядати невід'ємно від соціально-психологічних, економічних, правових та етичних аспектів, притаманних специфіці його функціонування, що повністю відповідає вимогам системного підходу до аналізу об'єктів.

Ураховуючи зазначене вище, вважаємо, що управління є специфічним видом трудової діяльності, яка здійснюється суб'єктом управління і спрямована на об'єкт управління та на підпорядкований процес з метою його впорядкування й удосконалення на основі застосування об'єктивних законів розвитку цієї системи та управління. З урахуванням цього визначаємо, що управління ПТНЗ є видом трудової діяльності адміністрації, викладацько-виробничого складу, громадських організацій, учнівського колективу, яка спрямована на навчальний, виробничий, виховний та інші процеси, а також безпосередньо на сам управлінський процес з метою забезпечення його ефективного функціонування і розвитку відповідно до закономірностей і принципів, притаманних структурним компонентам і об'єкту в цілому.

На основі аналізу сутності управління встановили механізм відносин і взаємозв'язок між головними елементами суб'єкта і об'єкта управління навчальним закладом, що дозволило змоделювати головні структурні компоненти системи управління ПТНЗ, структуру і систему відносин між функціями організації суб'єкта управління та функціями процесу його управління, а також визначити їх залежності від інших компонентів керуючої і керованої систем навчального закладу.

Аналіз першоджерел показав, що у визначеннях поняття "управління" різними дослідниками наголошується, що воно базується на тенденціях розвитку, закономірностях і принципах, притаманних конкретній системі, які є регуляторами життєдіяльності об'єкта, що відображають стійкі причинно-наслідкові зв'язки, характерні певній системі. Все зазначене має безпосереднє відношення і до управління, яке за своєю структурою і змістом відповідає вимогам до системних об'єктів. Поняття закономірностей управління навчальними закладами досліджено ще недостатньо і тому не вважаємо за доцільне заглиблюватись у цю проблему, яка повинна бути предметом спеціального теоретичного дослідження. Більш широко в науково-педагогічній літературі розкриті принципи управління навчальними закладами, які досліджувались у працях С.С.Березняка [4], В.І.Бондаря [7], Г.В.Єльникової [15], М.І.Кондакова [20], В.І.Маслова [25], М.С.Сунцова [42], П.В.Худомінського [45] та інших. Однак визначені дослідниками систематизації принципів управління мають значні розбіжності, що пояснюються суб'єктивністю поглядів на структуру системи управління навчальними закладами, їх надмірною інтеграцією чи, навпаки, деталізацією. При цьому всі дослідники розглядають моделювання як обов'язкову невід'ємну складову управління, хоча і називають його по-різному (планування, прогнозування, прийняття рішення тощо).

Виділяючи принцип плановості (моделювання) як компонент управління, науковці розглядають планування як функцію, що технологічно передує організації, регулюванню і контролю, є етапом процесу управління і трансформує в себе всі принципи управління конкретним об'єктом, але відтворює їх відповідно до своєї специфіки. Тобто принципи управління є методологічною основою принципів планування, але останні – як функція конкретної системи – не є тотожним віддзеркаленням загальних і конкретних принципів управління, а, базуючись на них, мають функціональну специфіку свого прояву в процесі керування професійно-технічними навчальними закладами.

Одна з перших ґрунтовних спроб системного дослідження принципів планування навчальним закладом була зроблена В.С.Татьянченко [44]. Автор зазначає, що окремі принципи управління і принципи планування начебто збігаються, тобто мають однакову назву (наприклад, принцип науковості, принцип цілеспрямованості та інші). У такому збігові немає протиріччя: планування є найважливішим елементом управління, тому воно базується на загальних принципах управління; вони є специфічними за своєю внутрішньою сутністю [44]. Запропоновані В.С.Татьянченко принципи планування є такими: партійності, науковості, конкретності, наступності, перспективності, колективності, цілеспрямованості, аналітичного підґрунтя, рівного розподілу між членами колективу, безперервності. Ці принципи автор розподіляє на дві групи: перша включає принципи, які переважно характеризують змістовну спрямованість (науковість, перспективність); друга група містить принципи, притаманні процесу розроблення планів (аналітичне підґрунтя, безперервність, колективність). Однак таке групування принципів не є, на наш погляд, вдалим, оскільки принципи, які певним чином регламентують зміст, тісно переплітаються з принципами процесу планування. Запропонований склад і назва принципів повною мірою відносяться не тільки до планування, але і до всіх інших функцій управлінського процесу.

Цікавим, на нашу думку, є підхід до визначення принципів планування навчальним закладом, запропонований В.І.Масловим, який виокремлює такі: соціальної зумовленості, науковості, демократизації і персональної відповідальності, наступності, перспективності, системності, комплексності [25]. Водночас зазначаємо, що у цій класифікації зовсім не простежуються процесуальні аспекти планування, що значно збіднює розглядувану систематизацію принципів планування.

Loading...

 
 

Цікаве