WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Моделювання планів роботи у професійно-технічних навчальних закладах (умови і принципи) - Реферат

Моделювання планів роботи у професійно-технічних навчальних закладах (умови і принципи) - Реферат

Моделювання планів роботи у професійно-технічних навчальних закладах (умови і принципи)

Прагнення створити єдину нормативну систему планування роботи навчальних закладів без урахування їхньої фахової спрямованості і форм власності не відповідає принципам демократизації управління, що передбачає різноманітність і свободу вибору моделей організації ефективної діяльності.

В умовах переходу до ринкових відносин і певної демократизації управління нагальною потребою стає пошук нових, відповідних сучасним потребам, технологій управління, зокрема і організаційного моделювання.

Наукові основи моделювання систем різних видів і рівнів досить змістовно розкрито у працях зарубіжних і вітчизняних дослідників, зокрема М.М.Амосова [1], В.Г.Афанасьєва [2], І.В.Бестужева-Лади [5], Б.А.Глинського [11], О.А.Дейнеки [14], Ю.М.Кулюткіна [23], І.Б.Новік [29], Г.Х.Попова [30], А.С.Стрепетова [41], В.А.Штофа [49] та інших.

Певні наукові розробки з теорії і технології моделювання та його специфічного різновиду – планування – у сфері управління установами і закладами освіти, а також в управлінні навчально-виховною методичною роботою, підвищенням кваліфікації були здійснені Ю.П.Батишевим [3], Е.С.Березняком [4], В.І.Бондарем [7], В.І.Бражником [8], І.П.Волковим [9], Б.С.Гершунським [10], Ю.П.Грязновим [12], Л.І.Даниленко [13], Г.В.Єльниковою [15], М.Г.Захаровим [16], С.Е.Каркліною [17], О.М.Коберником [18], Ю.А.Конаржевським [19], В.В.Коробєйниковим [21], Ю.К.Кузнєцовим [22], А.О.Лігоцьким [24], В.І.Масловим [25, 26], Т.Г.Навазовою [28], В.В. Олійником [32, 33], В.С.Пікельною [34, 35], Г.А.Побєдоносцевим [37], А.А.Поповим [38], В.О.Сухомлинським [43], В.С.Татьянченко [44], І.К.Шалаєвим [47], Ю.М.Швалбом [48] та іншими дослідниками.

На основі вивчення філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури визначаємо, що методологічною, науково-теоретичною основою моделювання є ідеї і положення теорії систем, структурно-функціонального аналізу, загальної теорії управління, кібернетики, соціального управління, на підґрунті яких базуються всі підходи до побудови моделей різних видів, зокрема і таких специфічних, як плани роботи навчальних закладів.

Аналіз наукових досліджень показав, що абсолютна більшість фахівців вважають моделювання головною умовою ефективного управління. Воно є принципом і, водночас, методом управлінської діяльності.

Цілеспрямовані наукові дослідження моделювання в різних галузях освіти більш-менш активно почались з 60-х років ХХ століття, хоча в інших сферах вони були започатковані і поширювались набагато десятиліть раніше, особливо у точних, природно-географічних науках і техніці. На основі вивчення надбань теорії моделювання зроблено висновки, що поняття "модель" розглядається у такому значенні: тип конструкції, ідеальний взірець; матеріальне відтворення об'єкта, що дозволяє побачити різні відносини та якості тих чи інших його структурних компонентів. Залежно від мети і завдань дослідження моделі можуть виконувати різні функції навчання: демонстративні, прикладні (практичні), організації (план-модель), дослідницькі (інструмент пізнання). Модель може бути з'єднувальною ланкою між теорією та практикою, основою для практичної перевірки різних припущень і положень, інтерпретації знань, а також використовуватися з метою економії енергії та часу.

Розробка моделей об'єктів у соціальній сфері, до якої відноситься і освіта та її установи, спрямована на відтворення відношень "оригінал – модель", які є не природними, а соціально зумовленими: відносність моделі оригіналу конкретизується як відносність якостей і відносин моделі якостям і відношенням оригіналу.

Відношення "модель–оригінал" завжди передбачає певне протиріччя, оскільки модель завжди відмінна від оригіналу і відтворює тільки головні риси і характеристики того чи іншого об'єкта. У процесі моделювання відбуваються абстрактно-логічні процедури пізнання, внаслідок чого виникає образ об'єкта як ідеалізоване його відображення, яке може залишитись у мисленні дослідника або бути матеріалізоване в різному вигляді від загального опису до створення діючого аналога, що відрізняється своїми масштабами та спрощеністю зв'язків. Установлення тотожності між оригіналом і моделлю у процесі абстрагування є основою наукового пізнання і головною умовою моделювання. Джерелом абстракції ототожнення є оригінал і різні його складові, що вивчаються та узагальнюються.

Усі моделі прийнято поділяти на матеріальні й ідеальні. До перших відносяться фізичні і математичні, в яких, у свою чергу, виділяють аналогові (безперервні) і цифрові (дискретні). До другої групи ідеальних моделей відносять моделі уяви та знакові.

За характером відтворення якостей оригіналу і його компонентів виокремлюють субстанціональні моделі (субстрат-матеріальне ототожнення), структурні (у статиці і динаміці об'єкта, структури процесу), функціональні моделі (імітаційні) та змішані, які найчастіше використовуються на практиці.

Найбільш важкими для моделювання є складні системи, до яких відносяться освіта і навчальні заклади зокрема. М.М.Амосов зазначав: "Очевидно, до складних систем варто відносити тільки такі, точну структуру яких доки не можна уявити" [1, с. 3]. Модель учений трактує як систему зі своєю структурою і функцією, що відтворює структуру і функцію системи-оригіналу [1, с. 7].

Методологічні основи моделювання в управлінні освітою були предметом спеціального дослідження вітчизняної вченої В.С.Пікельної, яка зробила такі висновки:

- процесу моделювання притаманний загальний характер, оскільки моделюється все (від простішого до складного);

- моделювання – це процес і метод пізнання, що забезпечує вивчення деяких загальних закономірностей, оскільки модель дозволяє пояснити накопичені факти навіть тоді, коли ще немає розробленої теорії;

- розвиток і вдосконалення теорії моделювання органічно пов'язані з подальшим розвитком теорії систем, тому що конструювання ідеалізованих об'єктів неможливе без усвідомлення того, що будь-яка система – модель;

- будь-яка модель – це система зі своєю структурою і своїми функціями – дослідницькою, навчальною, інтерпретуючою, прогностичною, критеріальною, психологічною, нормативною, систематизуючою;

- головними органами моделі є об'єктивна аналогія та максимальне наближення до відтворення оригіналу, що не заважає моделювати теорії, закони, гіпотези (все те, що має структуру);

- розроблення моделей-систем потребує розроблення систем управління [35].

Наукові висновки В.С.Пікельної вважаємо значним внеском у теорію моделювання, особливо враховуючи орієнтацію досліджень на моделювання управлінських процесів у навчальних закладах.

Виходячи з теоретичних положень системного підходу, навчальний заклад розглядається всіма дослідниками як складна відкрита динамічна система. Тому вона в цілому і всі її структурні компоненти зокрема можуть бути змодельовані для вивчення особливостей їх взаємодії, встановлення певних тенденцій, закономірностей, принципів їх функціонування і розвитку.

Питання загального моделювання діяльності загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів розроблено протягом останніх десятиріч у працях багатьох дослідників, зазначених вище. Наукове забезпечення моделювання роботи навчального закладу, на думку науковців, до якої приєднуємося, є складовою частиною управлінського процесу; його ефективність залежить від якості та повноти аналізу функцій закладу в цілому, його конкретних структурних компонентів. Об'єктивне визначення останніх створює умови для наукового обґрунтування, конкретизації понять управління навчальним закладом, функцій процесу управління, функцій суб'єктів управління, що мають безпосереднє відношення до визначення і систематизації функцій управління, конструювання та визначення функціональної спрямованості моделювання роботи професійно-технічного навчального закладу.

Структурний зміст управління навчальним закладом як цілісною системою доцільно розглядати, насамперед, в аспекті його стратегічних завдань, тобто головних напрямів діяльності: професійного і загальноосвітнього навчання, виховання, виробничої діяльності, раціональної фінансово-господарської діяльності, підвищення рівня педагогічної майстерності та керівництва, що знайшло теоретичне обґрунтування у працях багатьох дослідників. По-друге, зміст управління структурується з точки зору процесу управління, зокрема його циклічності, яка в загальному вигляді відображається в етапах (стадіях), що послідовно змінюють один одного у вигляді функцій моделювання (планування), організації, регулювання, контролю, корекції, а також знаходить відображення у вигляді складу і особливостей елементів управлінської діяльності: предметів, засобів, суб'єктів, об'єктів, тобто виконавців і організаторів процесу, що досить детально розкрито у дослідженнях проблем управління навчальними закладами.

У більшості публікацій управлінський процес розглядається в аспекті етапів прийняття і реалізації управлінських рішень, а також конкретизації взаємодії складових процесу діяльності на різних стадіях управлінського циклу, вирішення питань: хто, якими засобами, де і коли буде виконувати управлінські рішення в межах об'єктивно необхідних, повторюваних постійних дій, що визначаються і здійснюються конкретними завданнями, заходами і практичними акціями.

Loading...

 
 

Цікаве