WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мистецько-педагогічна концепція Готфріда Земпера та її актуальність для розвитку українського національного дизайну та дизайн-освіти - Реферат

Мистецько-педагогічна концепція Готфріда Земпера та її актуальність для розвитку українського національного дизайну та дизайн-освіти - Реферат

Як приклад Г.Земпер наводив перелік лекцій, які читалися у Паризькому вищому училищі мистецтв і ремесел. На цих заняттях розглядалися різноманітні приклади залучення науки у мистецтво і промисловість: застосування геометрії у мистецтві; застосування механіки у мистецтві; застосування фізики у мистецтві; застосування хімії у мистецтві і промисловості та інше. Водночас мистецтвознавець пропонував доповнити таку систему навчання циклом лекцій "про прикладення образотворчого мистецтва до практичних наукових дисциплін". Для здійснення такої системи навчання Г.Земпер пропонував створити п'ять кафедр відповідно до названих вище чотирьох видів музеїв художньої промисловості: застосування мистецтва у кераміці; застосування мистецтва у текстильній промисловості; застосування мистецтва у столярській і теслярській справі; застосування мистецтва у кам'яних роботах і конструкціях; порівняльна теорія архітектури як взаємодія згаданих вище чотирьох видів виробництв, підпорядкованих архітектурній творчості.

Майстерні. Г.Земпер був переконаний, що навчання мистецтву у класах не повинно бути основним методом виховання молоді. Найкраще для цього підходять спеціалізовані майстерні з відповідним обладнанням і навчальними посібниками, заняття в яких мали б проводитися у вечірні години за штучного освітлення. При цьому педагог застерігав від вад викладання в існуючих художніх і промислових училищах: „Учневі з самого початку необхідно сформувати усвідомлення того, що володіння рисунком у більшості випадків є лише засобом для досягнення мети, і не є самоціллю. Щоб стати рисувальником у практичному житті, він повинен навчитися користуватися рисунком у галузі свого прямого покликання" [3, с.88]. Основне призначення майстерень – робота з реальним матеріалом, ґрунтовне вивчення його властивостей і технологій оброблення. Це сприяє поглибленню і закріпленню знань з теорії формотворення та готує художників до роботи в умовах промислового виробництва.

Конкурси і премії. Як необхідний елемент, поряд з трьома, наведеними вище засобами виховання смаку, Г.Земпер вважав систематичне нагородження за здібності та успіхи. Але водночас він наголошував і на певних небезпеках застосування прямих і матеріальних засобів заохочення. Найнебезпечнішою з них, за словами Г.Земпера, є „використання цього засобу заохочення ієрархічними професорськими колами для пропаганди своєї системи навчання і укріплення свого панівного положення" [3, с.88]. Запобігти цьому, на думку Г.Земпера, могло надання права оцінювання народу, суспільній думці у випадках, коли постає питання про суспільну відзнаку.

Розмірковуючи над тим, як у подальшому використати „Кристал-палас" (виставковий комплекс у Гайд-парку, збудований за проектом Дж. Пакстона у 1851 році спеціально для Першої Всесвітньої промислової виставки), Г.Земпер дійшов висновку, що він повністю підійшов би для реалізації його системи „виховання смаку" [3].

Отже, Г.Земпер створив досить конкретну модель-план освітньо-культурного закладу новітнього типу, поява якого була зумовлена об'єктивними процесами у сфері мистецтва, освіти і промисловості. У цій моделі знайшли свій вияв змістовий, дидактичний та організаційний компоненти педагогічної концепції Г.Земпера. Одним з основних завдань підготовки художників для умов промислового виробництва, за Г.Земпером, є виховання смаку як важливої умови формування особистості. Він цілком усвідомлював, що цей процес є досить тривалим. Тому з метою його інтенсифікації автор, разом з вивченням основ формотворення, роботою в майстернях та у художніх класах, увів до навчально-виховного процесу в якості невід'ємної його частини музейні колекції і зібрання, які б спрямовували навчання від живого сприймання до абстрактного мислення, де найвищим проявом є творча діяльність.

Основні мистецько-педагогічні погляди Г.Земпера були втілені ним у підготовці плану організації навчання у галузі прикладних мистецтв, розробленого на прохання англійського принца Альберта з метою підвищення якості машинної продукції. Програма полягала в об'єднанні витончених мистецтв і ремесел під егідою архітектури. За свідченнями американських дослідників прикладного мистецтва Р.Розенталя та Х.Ратцки, основні принципи цієї програми, що стосувалися форми і декору, були перейняті у навчанні художньому ремеслу у всій Європі [4].

У межах цієї програми на прохання Г.Земпера у Лондоні було засновано спеціальний музейно-педагогічний комплекс, який згодом отримав назву Саут-Кенсінгтонський музей (1852). Г.Земпер розробив план цього закладу, брав участь в його організації та комплектуванні. Це був перший музей такого типу; згодом за цим зразком подібні заклади почали відкривати у всій Європі, що красномовно підтверджувало ефективність і своєчасність моделі, розробленої німецьким архітектором.

Висновки. Підсумовуючи розгляд педагогічної концепції Г.Земпера, можемо констатувати, що його ідеї є ефективними як для розвитку національного стилю художньої промисловості на базі традиційного прикладного мистецтва, так і для творення безнаціональної, глобалізаційної естетики функціоналізму, заснованої на об'єктивних законах формотворення.

Саме ця особливість педагогічної концепції Г.Земпера є надзвичайно важливою і корисною в сучасних умовах становлення і розвитку національного дизайну та дизайн-освіти, адже на її основі можливим є вироблення механізмів розвитку національного стилю за допомогою оптимального використання в дизайні власної культурної традиції і, водночас, оперативної асиміляції загальносвітових тенденцій. Але, як зазначає В.Даниленко, під кінець ХХ століття мистецька свідомість в Україні звикла до розділення, часом різкого, дизайну і декоративно-ужиткового (прикладного) мистецтва. Наслідком цього є те, що дизайн займається передусім глобалізаційною, модною і сучасною художністю, а справою декоративно-ужиткового мистецтва є звернення до місцевого колориту, що робиться художниками-прикладниками у вигляді користування старими формотворчими національними штампами [2]. Подолати цей розрив можливо за допомогою педагогічної концепції Г.Земпера, яка дає механізми збереження, популяризації, вивчення і залучення до навчально-виховного процесу традиційної споконвічної матеріальної культури (організаційна форма навчання із залученням музейних колекцій та зібрань) і знання, засновані на об'єктивних законах формотворення, які дозволять на основі національних формотворчих архетипів створити нові системи формотворення, що відповідатимуть сучасним умовам, матимуть при цьому своєрідний, неповторний національний колорит. Тобто ідеї Г.Земпера можуть бути використані як для розвитку теорії вітчизняного дизайну, так і для становлення організаційних форм дизайн-освіти (нові типи навчальних закладів) в аспекті сучасного розвитку української дизайнерської культури, яка, за В.Даниленком – автором концепції розвитку національного дизайну, – повинна вести активний пошук форм діалогу національного з глобальним у ній: відтворювати предметно-просторові структури, пов'язані із глибинною традицією та водночас генерувати інноваційні форми для вигідного оновлення національного менталітету в діалогах з іншими культурами [2].

Список використаної літератури

1. Paul J. Gottfried Semper als Theoretiker / Dresdner Hefte. – № 75, 2003. – S. 27-35.

2. Даниленко В.Я. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури ХХ століття (національний та глобалізацій ний аспекти) : дис. ... доктора мистецтвознавства: 05.01.03 / Віктор Якович Даниленко. – Харків, 2006. – 401 с.

3. Земпер Готфрид Практическая эстетика / Готфрид Земпер: [пер. с нем. В.Г.Калиша]. – Москва : Искусство, 1970. – 319 с.

4. Розенталь Р. История прикладного искусства нового времени / Р.Розенталь, Х.Ратцка. – М. : Искусство, 1971. – 223 с.

5. Фремптон К. Петер Беренс [Електронний ресурс] / К.Фремптон / проект "Среда обитания". – Режим доступу : http://sreda.boom.ru/libr/designers/b/libr_frempton_behrens.htm.

6. Харитонов А. В. Дизайнерское образование в системе классического университета [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://library.sredaboom.ru/history/libr_education.htm.

7. Шмагало Р.Т. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ – середини ХХ століття: структурування, методологія, художні позиції: дис. ... доктора мистецтвознавства: 17.00.06 / Ростислав Тарасович Шмагало. – Львів : Українські технології, 2005. – 528 с.

Loading...

 
 

Цікаве