WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методологічні засади аналізу теорії і практики шкільного підручникотворення з суспільствознавчих навчальних предметів - Реферат

Методологічні засади аналізу теорії і практики шкільного підручникотворення з суспільствознавчих навчальних предметів - Реферат

У дослідженні свідомо відмовляємося від формульного обрахування критеріїв якості навчальної книги, оскільки не поділяємо думки В. Безпалька, що книга створюється як будь-яка машина та про можливість творення підручників спеціальними промисловими підприємствами, де навчальна книга буде створюватися у різних "цехах" вузькими професіоналами [3]. Приєднуємося до думки більшості педагогів і вчених про те, що акт написання навчальної книги є актом творчим, що значною мірою залежить від таланту та натхнення, тобто від "немеханічних" чинників. Практична неефективність "механістичної" моделі В. Безпалька підтверджена самим автором у його новій книзі, де він зауважує, що його струнка теорія, видана накладом 8000 екземплярів у 1988 році, так і не стала основою для написання навчальних книг [3].

Отже, логічним буде висновок, що якісний підручник – це такий, який відповідає вимогам освітньої системи, недосконалий – той, що не відповідає зазначеним показникам. Тому вважаємо науково коректним і правомірним порівняння кількох підручників з одного предмета в межах конкретної освітньої системи за притаманними їй критеріями, а некоректним – намагання визначити якість навчальної книги за сучасною оцінною шкалою, "вириваючи" підручник з контексту освітньої системи.

Наприклад, моніторингове дослідження якості основної навчальної літератури, яке проводилося відділом моніторингу якості загальноосвітньої підготовки Науково-методичного центру середньої освіти згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 94 від 27.02.2001 року, показало, що масове використання у навчальному процесі шкільного підручника для дев'ятикласників "Основи правознавства" (автор І.Усенко) є недоцільним. Підстава – узагальнений показник якості підручника (46%), який визнаний надто низьким. Зазначений показник якості сформований за результатами анкетного опитування вчителів, батьків та учнів. За допомогою анкет вимірювалася оцінка науковості змісту книги, виховний потенціал і розвиваючий ефект навчального матеріалу, дидактична досконалість, методичне забезпечення, ергономічні показники, складність змісту. У результаті дослідження недоліками книги визначено наукову мову, значну кількість юридичних термінів, незначну кількість практичних завдань та ілюстрацій [4].

Якщо спробуємо проаналізувати підручник не як безвідносний "інструмент навчання" у переліку таких самих "інструментів-засобів" з інших предметів, а в контексті освітньої системи, в якій він є ядром, результати будуть іншими, оскільки зазначена книга І.Усенка за складністю і науковістю вповні відповідає навчальним програмам (їх дві) та Державному стандарту освіти. Тому зауваження щодо складності і науковості цього підручника вважаємо неправомірними. Інші чотири грифовані навчальні книги з цього предмета ще складніші, але ця якість закладена у всі підручники і посібники з предмета вимогами навчальної програми.

Кількість юридичних термінів у підручнику не перевищує обсягу, передбаченого навчальною програмою. Складність і об'ємність матеріалу (за висновками учнів і батьків) зумовлена не низькою якістю навчальної книги, а обмеженою кількістю годин (34 на рік) на вивчення предмета та складною навчальною програмою. Протягом одного уроку дитина повинна засвоїти зміст основних положень окремої галузі права, яка у ВНЗ вивчається протягом навчального року. Впевнені, що проблема "науковості" і "складності" навчального тексту була б знята, якби навчальний матеріал теми вивчали не на одному уроці, а, припустимо, на трьох.

Таким чином, проблеми використання розглядуваної навчальної книги полягають не у змісті і формі книги, а в інших елементах освітньої системи: складній програмі, якій повністю відповідає підручник, обмеженому часі на вивчення предмета тощо. Тому потрібно не заперечувати використання книги, а привести у гармонійну взаємодію всі елементи освітньої системи.

Окрім цього, зазначений підручник єдиний серед п'яти грифованих навчальних книг з основ правознавства, який містить ілюстрації. А вирваний з контексту освітньої системи він критикується за обмеженість ілюстративного матеріалу.

На жаль, творення, апробація, конкурс та експертиза шкільних підручників іноді здійснюється без урахування вимог чинної предметної і галузевої освітніх систем. Тоді навіть досконалий (за нормативними критеріями) підручник не зможе і не буде функціональним у практичному використанні.

На цьому прикладі показуємо, як підручникоцентричний підхід сприяє вирішенню проблеми практики творення та аналізу навчальних книг сьогодення, не втрачаючи історико-педагогічної цінності.

Вважаємо, що заміна підручника на інший чи поява нового суспільствознавчого предмета з відповідними навчальними книгами суттєво змінює атрактор шкільної суспільствознавчої освіти і трансформує чинну освітню систему в інший стан з новими параметрами.

Ефективне використання навчальної книги спричиняє та стимулює розвиток психолого-педагогічної науки в контексті супроводу навчання предмета, результати якого спричиняють зміни в освітній суспільствознавчій системі та стимулюють її перехід на новий атрактор. У новій якості освітня система надає імпульс написанню нових навчальних книг вже під нове суспільне і освітнє замовлення. Цикл повторюється.

Неефективне використання навчальної книги у зв'язку з її дидактичною чи змістовою недосконалістю порушує стабільність атрактора зазначеного навчального предмета в межах відповідної галузевої освітньої системи. Це спричиняє намагання спочатку предметної освітньої системи, а потім галузевої системи до переходу на новий атрактор.

Державна система освіти створюється як результат суспільного виклику і реалізації державою відповідних функцій у межах країни і суспільства. Зміна форм державності в Україні на рубежі ХХІ століття спричинила і зміну державних систем освіти. Основним критеріальним показником, який, на нашу думку, якісно відрізняє зазначені системи освіти, є їх ідеологічна спрямованість: "державоцентрична" в радянські часи та "людиноцентрична" в сучасності. Потрібно лише зауважити, що перехід на нову ідеологію у вітчизняній суспільствознавчій освіті здійснюється досі. Так, на рівні предмета "Основи правознавства" видно, що навчальні програми 11-річної школи, відповідні підручники і посібники періоду 1991–2007 років побудовані на "державоцентричній" позиції. І хоча курс названий "Правознавство", але за змістом він є "законознавством" з точки зору нормативного праворозуміння. Перехід до "правознавства" на позиціях загальносоціального розуміння та "людиноцентричного підходу" в атракторі шкільної правової освіти відбувається тільки тепер (2008–2009 роки), з формуванням нових програм 12-річної школи та появою навчальних книг "Практичне право", "Світ права" тощо.

Перехід шкільної суспільствознавчої галузевої освітньої системи на компетентнісні засади потребує впровадження інтерактивних освітніх технологій, які в підручнику відображені відповідним методичним апаратом та навчальним змістом. З цих позицій, наприклад, чинні навчальні книги з основ правознавства (І. Усенка, В. Журавського, І. Котюка, О. Наровлянського) не відповідають вимогам компетентнісної освіти. Якщо компетентнісна освіта затверджена в нормативних документах, Державному стандарті, навчальних програмах, курсах підвищення кваліфікації регіональних ІППО, а навчальні книги не відповідають зазначеним вимогам, то ці навчальні книги поступово "вимиваються" з освітньої практики.

Саме тому аналіз якості підручників у відриві від освітньої системи призводить до висновків і пропозицій удосконалення навчального засобу, який вже в цілому не відповідає вимогам до сучасного шкільного навчання.

Оскільки удосконалення чи зміна навчальних книг з предмета – це кардинальна трансформація відповідної освітньої предметної системи, то дослідження теорії і практики підручникотворення дає можливість вичленити сутнісні чинники, які в межах освітніх систем впливають на навчальну книгу і навпаки, та екстраполювати їх у сьогодення.

Такий підхід дає можливість коректного оцінювання навчальної книги не за універсальними критеріями, а за конкретно-історичними: чи відповідав підручник вимогам відповідної освітньої системи свого часу? У такому разі традиційне для дослідників порівняння підручників за кваліметричними характеристиками (кількість запитань після параграфа, які шрифти використані, цупка чи м'яка обкладинка книги та інше), яке на сьогодні є переважним у педагогічних дослідженнях з проблем навчальної книги, стає не визначальним, а допоміжним інструментом аналізу зазначених проблем, оскільки можна аргументовано довести, що книга з м'якою обкладинкою і незначною кількістю запитань після навчальної теми якісніша за книгу з іншими параметрами, бо вона більшою мірою відповідає вимогам тієї освітньої системи, в межах якої використовувалася.

Отже, дослідження теорії і практики підручникотворення на основі вивчення конкретно-історичних суспільствознавчих освітніх систем, на нашу думку, необхідно здійснювати з урахуванням таких чинників: впливу на навчальну книгу компонентів шкільної суспільствознавчої освітньої системи в межах конкретно-історичної державної системи освіти; впливу на навчальну книгу теорії підручника; порівняльної характеристики відповідних підручників у межах предметної освітньої системи; порівняльної характеристики відповідних підручників певних предметних освітніх систем у межах суспільствознавчої освітньої системи; аналізу впливу експериментальної та масової практики навчання на зміст і структуру відповідних навчальних книг.

Результати застосування такого підходу допоможуть науковцям і практикам оптимізувати освітні системи та їх окремі елементи – навчальні книги.

Список використаних джерел

1. Беспалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект / Владимир Петрович Беспалько. – М. : Педагогика, 1988. – 160 с.

2. Євтодюк А.В. Синергетичні засади моделювання освітніх систем : автореф. дис... канд. філософ. наук : спец. 09.00.03 "Соціальна філософія та філософія історії" / А.В. Євтодюк. – К., 2002. – 20 с.

3. Беспалько В.П. Учебник. Теория создания и применения / Владимир Петрович Беспалько. – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – 192 с.

4. Лукіна Т.О. Якість українських підручників для середніх загальноосвітніх шкіл: проблеми оцінювання і результати моніторингу : методичний посібник / Тетяна Олександрівна Лукіна. – К. : Академія, 2004. – 200 с.

Loading...

 
 

Цікаве