WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методичні умови розвитку критичного мислення учнів на уроках історії - Реферат

Методичні умови розвитку критичного мислення учнів на уроках історії - Реферат

Учитель історії Д.Л. Десятов, аналізуючи практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії, акцентує увагу на складності практичного вирішення розглядуваної проблеми. Дослідник пояснює це епізодичним характером застосування методів розвитку критичного мислення, відсутністю літератури, в якій би названі методи подавалися в певній системі (за винятком перекладу книги американських авторів видання "Плеяди" [15]), перевагою догматичного мислення учнів. Автор зазначає, що навчальний процес на засадах критичного мислення повинен бути побудований таким чином, щоб учні мали змогу працювати таким чином:

- висловлювати власні судження, виділяти головне та робити порівняння, оперуючи доказами та конкретними фактами;

- виконувати певні дослідження, вивчаючи окрему навчальну тему;

- відокремлювати правдиву інформацію від неправдивої, факти від суджень, звертаючи особливу увагу на аргументованість останніх;

- самостійно ставити запитання, формулювати проблему й альтернативні способи її творчого рішення [7].

Система розвитку критичного мислення, на думку відомих зарубіжних фахівців А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метью, Д.Макінстер, передбачає особливу структуру уроку: кожен урок повинен мати три фази – актуалізацію (передбачення), побудови (конструювання) знань та консолідації [15]. Розглянемо це на прикладі вивчення теми "Японія у другій половині XIX століття – на початку XX століття".

Урок починається з фази актуалізації, під час якої педагог спрямовує учнів на те, щоб вони міркували над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання. Застосовуваний метод навчання – "структурований огляд" як коротке повідомлення за темою, достатнє для того, щоб спрямувати думки учнів на аналіз цієї теми і зацікавити їх.

Учитель. На початку XVII ст. владу в Японії захопив сегун (полководець) Токугава Іеясу. Японський імператор втратив реальну владу (сегун не знищив імператора, бо згідно з японською релігією синтоїзмом він є живим Богом) і був з родиною ізольований в Кіото, де навіть не мав права спілкуватися з князями. Сегун, захопивши владу, поклав край одній з головних проблем країни – усобиці князів. Це було зроблено шляхом періодичного захоплення у заручники князів або їхніх родин.

Завдання учням:

- Протягом хвилини подумайте та спрогнозуйте можливі наслідки правління сегуна для розвитку країни.

- Поверніться до свого партнера та обміняйтеся своїми відповідями.

Через хвилину вчитель запрошує до відповіді учнів з трьох пар.

Учитель. У середині XVII ст. сегун Токугава Іеясу прийняв рішення про "закриття країни", передбачаючи, що європейці поступово підкорять Японію. Всі європейці були знищені або вигнані з країни, окрім голландців, яким відкрили для торгівлі єдиний порт – Нагасакі. Ізоляція Японії від зовнішнього світу була здійснена насамперед з метою збереження давніх традицій. Поширення християнства під впливом католицьких місіонерів (особливо португальських) набуло загрозливого для стабільності характеру. Поряд із закриттям країни відбулася заборона християнства і знищення всіх його прихильників у Японії.

- Поміркуйте та обговоріть у парах, чи можливо зазначеними заходами досягти поставленої мети.

Учитель пропонує озвучити відповіді.

– У середині XIX ст. Японія потрапила у поле зору США, європейських держав і Росії.

- До яких наслідків це могло привести?

– У 1867 році у Японії розпочалася громадянська війна, яка охопила майже всю територію країни; вона тривала до 1869 року. У результаті було ліквідовано систему сьогунату. Новий уряд очолив молодий імператор Муцухіто, період його правління дістав назву епохи Мейдзі (Освічене правління).

- Спробуйте передбачити, які перетворення було здійснено в епоху Мейдзі.

Учні висловлюють припущення.

Друга, або середня фаза уроку – фаза побудови знань. Пропонуємо можливий варіант розгляду питань теми:

1. Доба Мейдзі. Реформи 70-80 років. Особливості економічного розвитку Японії. (Застосовуємо метод навчання "Спрямоване читання", використання якого дозволяє спрямувати діяльність учнів під час самостійного читання за допомогою запитань рівня розуміння. Учні читають із зупинками, обговорюючи по кілька абзаців).

- Що зумовило зростання інтересу США у середині XІX ст. до Японії?

У середині XIX ст. Японія потрапила у поле зору США, європейських держав і Росії. Перш за все Японія представляла інтерес для США як перевалочна база американських суден, що плавали у північних водах Тихого океану, як зручний плацдарм для зміцнення американських позицій на Далекому Сході і, найперше, в Китаї, де домінували англійці.

У 1853 році у затоку Едо на о. Хонсю прибула американська воєнна ескадра на чолі з командором Метью К.Перрі, котрий передав японцям лист від президента США. У ньому висловлювалося бажання встановити з Японією дипломатичні відносини. Японці попросили час для роздумів. Наступного року ескадра Перрі з 10 бойових кораблів знову з'явилася біля берегів Японії. Перрі, погрожуючи інтервенцією, примусив сегуна підписати японо-американський договір про відкриття двох портів для торгівлі з США, а також американського консульства в одному з них. Незабаром подібні договори з Японією підписали Росія, Англія, Франція, Голландія. Згодом ці договори набули нерівноправного характеру. Громадяни цих країн отримали право недоторканності на території Японії, яка зобов'язувалася надати пільги у торгівлі цим країнам. Країна опинилася перед загрозою колонізації. В Японію ринув потік європейських промислових відносно дешевих і різноманітних товарів. Почали занепадати національні ремесла і мануфактури. Для придбання заморських предметів розкоші багата самурайська верхівка обкладала поборами населення, доводячи його до зубожіння.

- Якими є наслідки війни між сьогуном і прихильниками зміцнення влади імператора?

У 1866 р. помер сьогун Іємоті – прихильник старих порядків. Лідери промислового блоку, що зароджувався, скористалися з того, що імператором став 14-річний Муцухіто. Вони висунули перед новим сьогуном вимогу повернути владу "законному правителю". Сьогун відмовився, що призвело до громадянської війни. Сьогун контролював північну і центральну Японію, а опозиціонери – південну. Війна охопила майже всю територію країни і тривала з 1867 до 1869 року. У результаті було ліквідовано систему сьогунату. Новий уряд очолив молодий імператор Муцухіто, період його правління дістав назву епохи Мейдзі (Освічене правління). Імператор поєднав світську і релігійну владу в країні.

- У чому полягає сутність реформ Мейдзі?

Читання тексту підручника, пункт 3 " Реформи Мейозі".

- Якою була роль держави у розвитку промисловості Японії?

- Якими особливостями характеризувався розвиток капіталізму в Японії (порівняно з іншими державами)?

Читання тексту підручника, пункт 4 "Особливості економічного розвитку Японії".

– На основі наведених фактів економічного, політичного розвитку країни спрогнозуйте основні напрями проведення зовнішньої політики Японії.

2. Під час розгляду питання "Конституція 1889 року" пропонуємо учням виконати завдання:

– Читаючи текст підручника (пункт 5), визначте форму правління Японії згідно Конституцією 1889 року. Наведіть факти для підтвердження своєї думки.

Третя фаза уроку – фаза консолідації. Це частина уроку, під час якої учні обмірковують те, про що дізналися, застосовують ідеї та переосмислюють вивчене раніше у контексті того, що вивчили. Пропонуємо учням скласти сенкан, дотримуючись таких правил-орієнтирів:

1. Перший рядок складається з одного слова (іменника) – назва поняття, терміна, теми.

2. У другому рядку представлено опис, який складається з двох слів (прикметників).

3. У третьому рядку визначені характерні властивості. Він складається з трьох слів (дієслів).

4. У четвертому рядку формується фраза, яка складається з чотирьох слів і розкриває ставлення до теми.

5. П'ятий рядок складається з одного слова (синоніма до теми), в якому відбита сутність предмета або сформульовано висновок.

Іноді сенкан доповнюється шостим рядком, у якому записується антонім до ключового слова.

Таким чином, аналіз наукової літератури і власний досвід викладання свідчить, що орієнтація навчання на розвиток критичного мислення учнів потребує відповідних підходів. На нашу думку, методичними умовами розвитку критичного мислення учнів є такі:

– відповідна побудова (структура) уроку;

– організація навчального процесу як дослідження учнями навчального матеріалу теми;

– розробка спеціальної системи запитань і завдань, розв'язання яких вимагає певних мисленнєвих операцій – аналізу, синтезу, оцінки;

– стимулювання власних суджень і оцінок учнів.

Значною мірою сприяти реалізації зазначеної проблеми може шкільний підручник з історії за умови спрямування його методичного апарату на розвиток особистості учня, зокрема і його критичного мислення. Тому сьогодні перед авторами підручників стоїть невідкладне завдання врахувати ці вимоги у своїй роботі.

Список використаних джерел

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. – 2004. – №2.

2. Концепція розвитку загальної середньої освіти // Освіта України. – 2000. – №31.

3. Національна доктрина розвитку освіти // Дошкільне виховання. – 2002. – №7. 4. Баханов К.А. Cучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: монографія. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2005.

5. Всесвітня історія. Нові часи. Част.др.( Кін.XVІІІ – поч. X X ст.): підр. для 9 кл. / [С.В.Білоножко, І.М. Бірюльов, О.Р. Давлєтов, В.Г. Космина, Л.О.Нестеренко, Ф.Г.Турченко]. – К.: Генеза, 2000.

6. Гісем О.В., Мартинюк О.О. Всесвітня історія. Конспекти уроків. 9 клас: посібник для вчителя / О.В.Гісем, О.О.Мартинюк. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.

7. Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії / Д.Л.Десятов // Історія в школах України. – 2007. – №9.

8. Методика навчання історії в школі / О.І.Пометун, Г.О. Фрейман. – К.: Генеза, 2006. – 328 с.

9. Ліпман Метью. Чим може бути критичне мислення / Метью Ліпман // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – №27.

10. Ми – громадяни: навчальний посібник з курсу громадянської освіти для 9 (10) класу / за ред. док. пед. наук проф.О. Пометун. – К.: АПН, 2002. –238 с.

11. Новітня історія України: 11 кл. / Н.М. Гупан, О.І.Пометун,Г.О. Фрейман. – К.: А.С.К., 2007.

Loading...

 
 

Цікаве