WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Концептуальні засади атестації методистів вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти - Реферат

Концептуальні засади атестації методистів вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти - Реферат

Концептуальні засади атестації методистів вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти

У кожному освітньому закладі чи установі сформувався власний досвід організації та проведення атестаційного процесу. Атестація педагогічних працівників передбачає комплексне оцінювання їхньої професійної діяльності, визначення відповідності займаній посаді та рівню кваліфікації. Досвід організації і проведення атестації педагогічних працівників, зокрема вчителів, розкрили такі автори, як С.Болтівець, І.Буртовий, Б.Зязін (критерії оцінювання теоретичної і практичної підготовки кадрів) Т.Вакуленко (класифікація форм внутрішньошкільної класифікації), А.Вознюк (психологічна готовність керівників шкіл до управління атестацією педагогічних працівників), С.Денисюк, В.Захарчук, О.Кононенко, О.Крупило, О.Перехейда, Н.Шкарпітко (досвід атестації педагогічних працівників Харківської та Київської областей), О.Онуфрієвої (історико-методологічні засади дослідження атестації вчителів), О.Рябової (проблеми, пов'язані з атестацією педагогічних працівників), О.Смирнова (роз'яснення щодо встановлення кваліфікаційних категорій) тощо [6].

Однак деякі аспекти організації, змісту атестаційного процесу, загальних вимог до кваліфікаційних категорій потребують докладнішого розгляду. Зокрема, нами досліджувалось питання організації і проведення атестації методичних працівників вищого навчального закладу післядипломної педагогічної освіти (ВНЗППО). Зауважимо, що з цієї проблеми зустрічаються лише окремі публікації [7]. Водночас зазначаємо, що атестація стимулює творчу професійну діяльність методиста, підвищує його відповідальність за результативність роботи, що і зумовлює актуальність представленого дослідження.

Результати емпіричного дослідження. У ході дослідження було з'ясовано, що на посади методистів ВНЗППО, зазвичай, призначають осіб із числа досвідчених педагогічних працівників (зокрема – вчителів-методистів), директорів закладів освіти чи їхніх заступників тощо. Проте, як показали результати діагностики, не всі новопризначені методичні працівники мають достатній досвід педагогічної діяльності (20-50%), а особливо – з організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками, що й викликає певні труднощі в їхній діяльності. Виникає суперечність між бажанням і готовністю педагогічних працівників до роботи на посаді методиста ВНЗППО. Це пояснюється тим, що методичних працівників системи післядипломної педагогічної освіти спеціально не готують у педагогічних вищих навчальних закладах.

На основі вивчення та аналізу Типового положення про атестацію педагогічних працівників, наукових та інших публікацій, досвіду практичної роботи показали, робимо висновок, що зміст діяльності методиста значною мірою відрізняється від роботи вчителя, що й зумовлює необхідність підготовки педагогічного працівника до виконання посадових обов'язків методиста за допомогою його постійного спеціального навчання та самоосвіти.

Методист ВНЗППО насамперед повинен бути висококваліфікованим фахівцем з конкретного навчального предмета чи за напрямом діяльності, вміти спланувати на засадах проективної педагогіки та ефективно організувати науково-методичну роботу з педагогічними кадрами, спрямовану на підвищення їхньої фахової компетентності, забезпечення особистісного професійного розвитку. Тому новопризначені методисти потребують постійного навчання, підвищення рівня методичної майстерності. Суттєву роль у цьому відводимо міжатестаційному періоду, під час якого методист навчається, розвиває професійні компетенції.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є створення оптимальних умов для якісного професійного розвитку методичних працівників ВНЗППО у міжатестаційний період. Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання: проаналізувати та узагальнити надбання педагогічної науки і практики з питання атестації педагогічних працівників, визначити проблеми, які потребують розроблення, обґрунтувати концептуальні засади атестації методичних працівників, розробити алгоритм і зміст атестаційного процесу методистів ВНЗППО, оформити зразки атестаційної документації.

У статті розкриємо концептуальні засади атестації методичних працівників та визначаємо питання для подальшого розроблення.

Методика і організація дослідження. У Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (КОІПОПК) склалась система організації та проведення атестації методичних працівників, яка передбачає: чітку організаційну структуру управління цим процесом, органічне поєднання атестації та внутрішньоінституційного керування і контролю, надання тим, хто атестується, можливості самореалізації та вияву творчого потенціалу, посилення уваги до вдосконалення системи контрольно-аналітичної діяльності, усвідомлення необхідності методичними працівниками потреби мати ґрунтовні знання зі змісту освітнього процесу, державних вимог до його забезпечення; системи аналізу, статистичного оброблення та підбиття підсумків атестації методичних працівників.

Це зумовило необхідність розроблення в інституті системи різнопланового навчання для новопризначених методистів з метою розвитку їхньої професійної компетентності. Його тематика визначається професійними запитами сучасного педагогічного працівника та соціальними потребами. До програми навчання зокрема включено такі теми: організація і зміст роботи методиста, планування і форми науково-методичної роботи, застосування інтерактивних методів навчання, методика проведення тренінгових занять, використання засобів ІКТ у методичній роботі, підготовка методистів за програмою "Intel Навчання для майбутнього", методика розроблення електронних програмно-методичних комплексів для вчителів та учнів, навчально-методичних комплексів для навчання педагогічних працівників за дистанційною формою навчання, підготовка педагогічних працівників до впровадження здоров'язберігаючих технологій у практику роботи школи тощо.

Організація і проведення атестації методичних працівників інституту ґрунтується на розроблених нами концептуальних засадах, сутність яких коротко окреслимо. Загальним напрямом діяльності всіх методистів є забезпечення науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу як змісту і результату науково-методичної роботи, яка вивчається, аналізується і оцінюється атестаційною комісією в період атестації.

Атестація методичних працівників проводиться з метою активізації та розвитку їхньої творчої професійної діяльності, підвищення персональної відповідальності за результати науково-методичної роботи з педагогічними працівниками, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.

Основними завданнями атестації є стимулювання цілеспрямованого неперервного підвищення професійного рівня методистів та визначення їхнього рівня кваліфікації. З урахуванням стажу та результативності роботи методичному працівнику встановлюється кваліфікаційна категорія, визначається посадовий оклад [2].

Важливою умовою атестації методичних працівників є наявність фахової освіти [1] і володіння державною мовою [3; 4]. Демократизм, об'єктивність, систематичність, колегіальність, гласність, неперервна освіта і самовдосконалення, створення умов для якісної атестації методичних працівників, розвитку їхнього творчого потенціалу, моральне і матеріальне заохочення є основними принципами проведення атестації.

Особиста заява методиста є підставою для аналізу та оцінювання результативності його діяльності [2]; робота методиста повинна бути розкрита та охарактеризована в аналітичному звіті (мета, завдання, зміст та якість науково-методичної роботи в міжатестаційний період).

Головним документом для атестаційної комісії в період атестації методиста є його посадова інструкція та Типове положення про атестацію педагогічних працівників [4]. Відповідно до посадової інструкції методист повинен знати основні положення законодавчих та нормативно-правових актів і документів з питань навчання і виховання молодого покоління, Конвенції ООН про права дитини, основи трудового законодавства, правила та норми охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту; державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні; мету, завдання, принципи організації педагогічної неперервної освіти; принципи дидактики, планування, організації та здійснення науково-методичної роботи різних видів і форм, спрямованої на підвищення рівня професійної майстерності педагогічних працівників; методи і форми підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників; сутність організації освітнього процесу в закладах освіти; структурні компоненти організації навчально-виховного процесу на засадах проективної педагогіки; принципи і порядок розроблення програмно-методичного забезпечення, навчальних планів зі спеціальності, навчальних програм, навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій, типового переліку навчального обладнання та іншої навчально-методичної документації; сучасні технології навчання та виховання; вимоги до кваліфікаційних характеристик педагогічних працівників, зміст і технологію вивчення освітньої галузі за профілем; принципи і методику організації навчально-методичного забезпечення вивчення освітньої галузі (за профілем методиста), принципи організації, зміст роботи методичних об'єднань педагогічних працівників закладів освіти (за профілем), методику здійснення аналізу результативності та ефективності професійної діяльності педагогічних працівників, форми виявлення, узагальнення, поширення кращого досвіду педагогічної роботи в закладах освіти; принципи систематизації інформаційних та методичних матеріалів; зміст фонду навчальних посібників.

Loading...

 
 

Цікаве