WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Етапність формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання - Реферат

Етапність формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання - Реферат

На першому етапі формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників рекомендується застосування формально-операційного підходу. Виходячи з мети зазначеного підходу, навчальна діяльність учнів відбувається на репродуктивному рівні (відтворення учнями навчальної інформації), тому доцільно використовувати задачі з повною заданою умовою, такою, що містить правильну відповідь, задачі низького та середнього рівнів складності з урахуванням специфіки технологічної освіти (наданий усно або письмово алгоритм виконання простих операцій). На цьому етапі передбачається також фаза контролю умінь учнів (попередній контроль). За допомогою анкетування, тестування, практичних робіт визначається рівень сформованості інформаційно-технологічних умінь учнів. Учителем визначається частина учнів, з якими потрібно працювати індивідуально.

Рис. 1. Етапність формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників під час навчання

Умовні позначення до рис. 1: ІТЗ – інформаційно-технологічні знання; ІТУ – інформаційно-технологічні вміння.

Другий етап включає фазу засвоєння інформаційно-технологічних знань, набуття відповідних умінь учнями. У старшокласників утворюється стійкий інтерес у процесі оволодіння інформаційно-технологічними вміннями, наприклад, на основі надання можливості успішно працювати з одержанням позитивного результату. На цьому етапі інформаційно-технологічні знання і вміння вдосконалюються у процесі репродуктивної діяльності та частково застосовується (переважно з допомогою вчителя) під час виконання творчих завдань. Етап характеризується відбором (аналізом), зберіганням та опрацюванням набутого фонду інформаційно-технологічних умінь. Це забезпечує наступну фазу самоконтролю, на якій відбувається усвідомлення прийомів уміння і правил їх реалізації. На другому етапі – (творчо-репродуктивному) – формування інформаційно-технологічних умінь діяльність учителя полягає в ознайомленні учнів з раціональними технологіями створення інформаційних продуктів, а також у керуванні діяльністю учнів за допомогою пояснення та консультування в межах мети задачно-інструктивного підходу.

Другий етап – формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників – характеризується реалізацією задачно-інструктивного підходу. За умов забезпечення мети зазначеного підходу спостерігається більш високий рівень навчальної діяльності учнів – творчо-репродуктивний. Зазначене навчання містить у собі елементи відтворення інформації і відомих прийомів діяльності, можливе перенесення останніх на достатньо широкий клас пізнавальних задач, які подібні до розглянутих або дещо відмінні від них. При цьому учні отримують від вчителя (усно або письмово) базову технологію роботи зі створення інформаційного продукту. У процесі творчо-репродуктивної діяльності учні намагаються використовувати отримані, відомі знання, набуті вміння як у стандартних, так і в нестандартних ситуаціях і пропонують обґрунтовані оригінальні розв'язки [8]. Тому на зазначеному етапі формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників доцільно застосовувати задачі з неповно поставленою умовою, перетворювальні задачі, задачі, в який подано вигляд кінцевого інформаційного продукту (відповідь, зразок тощо) і технологію його отримання, задачі середнього рівня складності.

Третій етап – формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників (частково-пошуковий) – включає фазу застосування, закріплення інформаційно-технологічних умінь і характеризується опрацюванням та перенесенням (передаванням) умінь. У цей час має вияв часткова автоматизація вмінь і перенесення прийомів у нові умови, на інші теми і предмети (ближнє перенесення), на інші сфери діяльності (віддалене перенесення). Діяльність учителя полягає в узагальненні набутих учнями інформаційно-технологічних умінь: консультуванні, поясненні під час роботи школярів.

Для третього етапу характерним є переважання задачно-технологічного підходу. Тому, виходячи з мети цього підходу, навчальна діяльність учнів у процесі формування інформаційно-технологічних умінь буде підпорядкована частково-пошуковому типу навчання. Організація процесу формування інформаційно-технологічних умінь за таких умов може передбачати групове та індивідуальне розв'язування задач – варіативних і таких, в умові яких не подається частина інформації або необхідна для розв'язування інформація, задач, в яких відомі лише вимоги, що ставляться до кінцевого результату, задач підвищеної складності.

Четвертий етап (дослідницький) характеризується фазою застосування інформаційно-технологічних умінь в нових умовах та набуття учнями проектувальних вмінь і забезпечується синтезуванням інформаційно-технологічних умінь, сформованих на попередніх рівнях. Діяльність учителя спрямовується на розвиток та вдосконалення набутих інформаційно-технологічних умінь учнів і проявляється у консультуванні.

Четвертий етап – формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників – забезпечується реалізацією проблемного підходу і передбачає дослідницький тип навчальної діяльності учнів. Процес розв'язування творчого (проблемного) завдання може здійснюватися учнями під керуванням учителя на основі створеної ним проблемної ситуації. В іншому випадку учні самостійно ставлять перед собою завдання і розв'язують їх індивідуально для вирішення проблемної ситуації [15]. Організація етапу формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників передбачає застосування завдань, які використовувалися і на попередньому етапі, але додаються також і такі, в яких неявно визначено структуру, і задачі високого рівня складності.

Наприкінці кожного етапу необхідно передбачити фази самоконтролю (для учнів) і контролю та корекції (для вчителя) (поточний, періодичний або підсумковий контроль), на яких здійснюється перевірка якості сформованих умінь, наприклад, за допомогою завдань, розроблених у кількох варіантах – за рівнем складності та самостійності. Останні доцільно складати аналогічно до діагностичних вправ, щоб потім порівняти результати, визначити досягнення кожного учня, спланувати подальше навчання [12].

Формування інформаційно-технологічних умінь, досягнення високого рівня засвоєння програмового матеріалу забезпечується за допомогою диференціації методичних підходів. Оптимальним для учнів різних рівнів сформованості інформаційно-технологічних умінь є поєднання визначених методичних підходів: для початкового рівня – формально-операційного та задачно-інструктивного; для середнього – задачно-інструктивного і задачно-технологічного; для достатнього і високого – задачно-технологічного і проблемного.

Оскільки вміння завжди конкретні, змістові, технологічні операції спочатку формуються як конкретні операції на певному матеріалі і тільки згодом, у результаті узагальнення, набувають узагальнено-відчуженого характеру в свідомості учнів. Окреслені нами інформаційно-технологічні вміння мають надпредметний характер.

Таким чином, формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників відбувається внаслідок їх навчання за чотирма етапами. Як було зазначено вище, незважаючи на значні переваги задачно-технологічного і проблемного підходів у реалізації мети формування інформаційно-технологічних умінь учнів, до цих етапів, коли творче пізнання переважає над продуктивним, рекомендується переходити тільки на основі опрацювання системи уроків репродуктивного навчання, на яких учні повинні засвоїти елементарні прийоми виконання технологічних дій, необхідних для розв'язування задач. Формування інформаційно-технологічних умінь не обов'язково повинно починатися з першого етапу, все залежить від ступеня сформованості інформаційно-технологічних умінь учнів на початку вивчення теми.

Отримані висновки, а також доцільність формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників із дотриманням запропонованої етапності було доведено у процесі навчання інформатики (освітня галузь „Технологія") під час експериментального дослідження, яке здійснювалося упродовж 2003-2007 рр. у Миколаївському міському ліцеї „Педагог", Миколаївському юридичному ліцеї, загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №19 м. Миколаєва, на базі фізико-математичного факультету Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського

Подальші наукові дослідження з розглядуваної проблеми пов'язуватимуться із реалізацією зазначених підходів формування інформаційно-технологічних умінь учнів не лише у процесі засвоєння предметів освітніх галузей "Технології" та "Математика", а й більшості шкільних предметів.

Список використаної літератури

1. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. – М. : Педагогика, 1997. – 254 с.

2. Буряк В. К., Бугрій О. В. Формування в учнів узагальнених пізнавальних умінь / В. К. Буряк // Рідна школа. – 1993. – № 2. – С. 31–34.

3. Выготский Л.С. Педагогическая психология / под ред. В.В.Давыдова. – М. : Педагогика, 1991. – 479, [1] с. – Библиогр.: с. 470–472.

4. Ильин Е.П. Умения и навыки: нерешенные вопросы / Е. П. Ильин // Вопросы психологии. – 1986. – № 2. – С. 138-148.

5. Ительсон Л. Б. Психологические основы обучения. Вып. І. – Эмпирическое и теоретическое мышление. – М. : Знание, 1972. – 59 с.

6. Кабанова-Меллер Е.М. Психология формирования знаний и навыков у школьников. Проблема приемов умственной деятельности. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1962. – 376 с. : Библиогр. : с. 357–374.

7. Качнев В. И. Формирование элементов конструкторско-технологических знаний и умений у учащихся на занятиях в школе: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук / В. И. Качнев. – М., 1963. – 21 с.

8. Коржуев А. В. О классификациях, используемых в дидактических исследованиях / А. В. Коржуєв // Педагогика. – 1997. – № 1. – С.33–37.

9. Лазаревский С.В. Формирование общеучебных интеллектуальных умений у старшеклассников (на материале дисциплин естественнонаучного цикла): дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01. – Киев, 1989. – 140 с.: ил. – Библиогр.: с. 119–132.

10. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М. : Политиздат, 1977. – 304 с.

Loading...

 
 

Цікаве