WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Етапність формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання - Реферат

Етапність формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання - Реферат

Етапність формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання

Однією з важливих вимог, які висуває сучасне інформаційне суспільство до школи, є конкурентоспроможність випускника, набуття ним певних якостей, які формують його життєву компетентність: самостійно, критично та творчо мислити; усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані у практичній діяльності; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези, розв'язувати проблеми, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв'язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем); вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, рівня культури тощо. У зв'язку з цим чимало науковців вважають, що необхідно посилити практичний напрям змісту шкільних курсів природничо-наукового циклу; вивчати явища, процеси, об'єкти, які оточують учнів у їх повсякденному житті; переносити акценти на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; враховувати знання, які отримують учні поза школою з різних джерел.

Проблемі трактування поняття сутності "компетентність" присвячено багато робіт вітчизняних та зарубіжних вчених (Н.М.Бібік, С.П.Бондар, В.В.Гузєєв, А.М.Дахін, І.Г.Єрмаков, А.А.Марков, О.В.Овчарук, Г.Скоробогатова, А.В.Хуторськой, С.Є.Шишов, Дж.Равен та інші). Метою представленої статті визначаємо з'ясування місця вмінь у розвитку інформаційної компетентності учнів старшої школи, розгляд етапності формування інформаційно-технологічних умінь у процесі навчання. Сформованість інформаційно-технологічних умінь розглядаємо як передумову розвитку інформаційної компетентності старшокласників.

У структурі системи формування компетентності запропоновано такий логічно пов'язаний ланцюжок поступового формування якостей особистості: [знання-вміння-навички] + [мотивація] + [система цінностей] + [досвід власної діяльності] [здатність (потенціал)] " [компетентність (активна функціональність)]. При цьому основні складові ланцюжка такі. Знання, прості вміння та навички, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності – технологічне знання. Складні вміння є вміннями використовувати зазначені знання у конкретній ситуації; розумінням, яким чином можна добути це знання, для якого знання яка технологія потрібна. Мотивація має вагоме значення – жодна людина не діятиме, якщо вона особисто не зацікавлена в цьому. Складні вміння перейдуть у досвід власної діяльності лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистісної зацікавленості в певному виді діяльності. Отже, мотивація є основою якісного перетворення особистості. Здатність (потенціал) людини до діяльності будується на основі набутого нею адекватного досвіду в певній галузі. Однак здібності формуються не лише в результаті засвоєння продуктів діяльності людства, а й, насамперед, у процесі створення їх самою людиною. Здібності людини безпосередньо пов'язані з її діяльністю і не зводяться до тих знань, умінь і навичок, що є в неї, вони завжди є результатом розвитку. Компетентність (активна функціональність) – це реалізований в успішній практичній діяльності потенціал особистості (з отриманням кінцевого бажаного результату в нестандартних ситуаціях або у змінених первісних умовах).

Процес формування умінь у людини та їх якість (стійкість, швидкість, безпомилкове виконання різних дій) залежить від змісту навчального матеріалу, індивідуально-психічних особливостей учнів, педагогічної майстерності вчителя, навчальної матеріальної бази тощо. Вважаємо, що однією з цілей підготовки учнів старшої школи у процесі вивчення освітніх галузей „Математика" та „Технології" повинно бути формування у них інформаційно-технологічних умінь, їх підготовка до практичного застосування сучасних технічних засобів у власній позашкільній діяльності.

Метою представленої статті є розгляд етапності формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників під час навчання.

Термін "формування" належить до основних понять педагогічної психології і визначається як діяльність експериментатора-дослідника або вчителя, пов'язана з організацією засвоєння певного елемента соціального досвіду (поняття, дії) учнем [19]. Зазначений термін вживають тоді, коли мова йде про те, що набуває учень: поняття, вміння, новий вид діяльності [20, с. 25]. Поняття „формування вмінь" – дидактична категорія. Його зміст, механізми й умови, можливість здійснення педагогічного впливу на цей процес ґрунтуються на фундаментальних працях видатних психологів Л.С.Виготського, В.В.Давидова, О.М.Леонтьєва, К.К.Платонова, С.Л.Рубінштейна та інших [3; 10; 18; 20]. Формуванню вмінь і навичок як педагогічній проблемі присвячено праці багатьох педагогів, зокрема Ю.К.Бабанського, Є.П.Ільїна, Л.Б.Ітельсона, Е.М.Кабанової-Меллер, В.І.Качнева, О.М.Леонтьєва, В.В.Містюка, В.О.Онищука та інших [1; 4; 5; 6; 7; 10; 14; 16].

Розглянемо поняття "інформаційно-технологічні вміння", яке, вважаємо, є поєднанням сутності таких понять, як уміння, технологія, інформація та інформаційна компетентність. Змістом навчання інформаційно-комунікаційним технологіям старшокласників є інформаційно-технологічні знання, вміння та навички, визначені вимогами навчальної програми. До інформаційно-технологічних знань належать такі:

- знання про основні функціональні можливості та режими роботи програмних засобів, що вивчаються;

- знання про виконання простих технологічних операцій у середовищі програмних засобів;

- знання про технології створення інформаційних продуктів за допомогою різних програмних засобів.

Інформаційно-технологічні навички розглядаємо як прості дії у середовищі програмного засобу, які мають бути доведені до автоматизму: робота з файлами даних (відкриття, збереження, закриття), робота з об'єктами (вилучення, копіювання, перенесення, змінення якостей), робота з основним та контекстним меню (виконання команд програмного засобу).

Інформаційно-технологічні вміння, на нашу думку, це складні вміння. Їх визначаємо як узгоджену сукупність цілеспрямованих дій, які учень може свідомо здійснити на основі здобутих знань, отриманого досвіду виконання простих (за зразком) операцій із раціональним застосуванням необхідних способів, прийомів та засобів, зокрема і комп'ютерних.

Методичні підходи до формування інформаційно-технологічних умінь трактуємо як способи і прийоми сумісної діяльності вчителя та учнів, у процесі якої школярі засвоюють інформаційно-технологічні знання, набувають інформаційно-технологічні вміння, у них формується сучасний світогляд, розвиваються розумові можливості, пізнавальна зацікавленість і творча активність.

З огляду на аспекти технологічної освіти у межах освітніх галузей "Математика" та "Технології", формування інформаційно-технологічних умінь передбачає застосування таких чотирьох методичних підходів: формально-операційного, задачно-інструктивного, які забезпечують учнів фондом дієвих інформаційно-технологічних знань і вмінь, що є необхідною умовою для організації самостійної пізнавальної, продуктивної, творчої діяльності учнів; задачно-технологічного та проблемного, що забезпечують мотивацію як для вивчення теоретичного матеріалу, так і для оволодіння вказаними вміннями; для забезпечення розв'язування пізнавальних задач або у доборі додаткових навчальних матеріалів у процесі вивчення певної предметної галузі. Розглянемо мету кожного з виділених підходів [13, с. 117].

Формально-операційний підхід. Мета – ознайомити учнів з функціональними можливостями програмного забезпечення та алгоритмом виконання простих операцій.

Метою задачно-інструктивного підходу є формування інформаційно-технологічних умінь під час створення інформаційного продукту за поданим зразком (технологією).

Метою наступного, задачно-технологічного підходу є формування інформаційно-технологічних умінь зі створення інформаційного продукту за поданими вимогами.

Сутність і мета проблемного підходу полягає у розвитку проектувальних та творчих здібностей учня, здатностей у нього застосовувати інформаційно-технологічні вміння за нових умов. Проблемний підхід найповніше відповідає завданням розвитку творчого мислення учнів.

Розглянуті та проаналізовані етапи формування загальнонавчальних умінь учнів (В.К.Буряк [2], С.В.Лазаревський [9], І.М.Лукаш [12], Л.М.Супрун [21], Р.П.Озоліньш [15] та інші), встановлені етапи опрацювання інформації (здобування, відбір, зберігання, опрацювання, передавання), а також трактування процесу навчання чотирирівневої ієрархічної структури, яка може містити репродуктивний, творчо-репродуктивний, творчо-пошуковий або дослідницький рівні [1, с. 79], співставлення цього положення з цілями визначених нами методичних підходів формування інформаційно-технологічних умінь учнів дозволили встановити етапи формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників та обґрунтувати вибір навчальних завдань, різних як за типом умови, так і за ступенем складності.

Перший та другий етапи формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників характеризуються застосуванням формально-операційного і задачно-інструктивного підходів; при цьому навчальна діяльність учнів відбувається на репродуктивному та творчо-репродуктивному рівнях. Третій та четвертий етапи – це періоди застосування задачно-технологічного та проблемного підходів, навчальна діяльність учнів в цей час відбувається на частково-пошуковому та проектувально-дослідницькому рівнях. Таким чином, розроблена модель етапності формування інформаційно-технологічних умінь учнів складається з чотирьох етапів, кожен з яких передбачає певні види діяльності учня та вчителя (рис. 1). Кожен із визначених етапів має певну мету і забезпечується застосуванням методичного підходу. Розглянемо зміст кожного етапу.

Перший етап (репродуктивний) – передбачає фазу сприйняття інформаційно-технологічних знань, а також засвоєння простих технологічних знань і простих технологічних операцій як основи реалізації подальшого розвитку вмінь інформаційно-технологічної діяльності. Цей період характеризується процесом репродуктивного набуття вмінь. Діяльність вчителя на цьому етапі проявляється у викладі змісту інформаційно-технологічних знань, ознайомленні учнів з простими інформаційно-технологічними знаннями та простими технологічними операціями (демонстрація базових технологічних операцій).

Loading...

 
 

Цікаве