WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Виконання творчих завдань констатувального типу як результат інтелектуально-творчого зростання особистості школяра на уроках зарубіжної літератури (ре - Реферат

Виконання творчих завдань констатувального типу як результат інтелектуально-творчого зростання особистості школяра на уроках зарубіжної літератури (ре - Реферат

У системі організації навчально-творчої діяльності на етапі використання контрольних творчих завдань передбачено взаємообумовленість видів робіт з розвитку усного і писемного мовлення учнів [1; 7-8; 12; 15 та інші]. Написанню твору-відгуку на прочитаний твір обов'язково має передувати усна бесіда за подібним планом:

- оберіть уривок із твору, який найбільше Вас вразив. Продекламуйте (зачитайте) його;

- опишіть уявні відчуття ліричного героя чи персонажа;

- співвіднесіть прочитаний уривок з життєвими враженнями тощо.

За результатами обговорення проблеми учні висловлюють оригінальні судження та передбачення, які в подальшому стають основою твору.

Системна організація творчої учнівської діяльності сприяє виявленню і стимулюванню літературної обдарованості. Цього можна досягати за допомогою використання завдань підвищеної складності, завдань для індивідуалізованої літературно-творчої роботи. Особливе місце серед них займають завдання творчого рівня (на створення власних художніх творів).

Вищу активність у написанні оригінальних художніх творів виявляють учні 5-6 класів, які бажають випробувати себе в ролі автора міфу, оповідання, казки, байки. Учні іншої вікової групи (7-8 класів) здебільшого обирають і успішно виконують творчі роботи на основі стилізації і конструювання вивчених художніх творів (поезія у стилі балади або східних зразків, оповідання у стилі К.Дойля, власні переклади твору на основі комбінування відомих його перекладів і підрядника). Зазначене дозволяє стверджувати про перевагу рівня розвитку інтелектуально-логічних здібностей, порівняно з евристичними і спеціальними літературно-творчими, в учнів цього віку.

У ході експериментального навчання застосовувалися також інноваційні форми контролю за творчими навчальними досягненнями учнів 5-8 класів засобами тестування. Ефективність їх використання на уроках з предмета зумовлена тим, що застосування тестів сприяє виявленню навчальних результатів і в той же час є економічною та оперативною формою контролю; забезпечує індивідуальний підхід до окремого учня, водночас дає можливість продіагностувати рівень набутих у процесі колективного опрацювання навчального матеріалу знань, вмінь і навичок; спрямовує на самостійне виконання завдань, засвоєння базових теоретичних і понятійних аспектів теми. Про тести і специфіку їх конструювання вже йшлося в інших авторських публікаціях [2-3].

Під час експерименту нами здійснювалася перевірка ефективності впливу розробленої системи та її методичного забезпечення на розвиток інтелектуально-творчих здібностей учнів у процесі вивчення предмета, їхніх умінь і навичок творчо вчитися [4-5]. Специфіка завдань дослідного навчання потребувала здійснення комплексного моніторингу навчально-виховного процесу в експериментальних класах, застосування відповідних методів дослідження.

Для перевірки якості застосування зазначених завдань було розроблено критерії інтелектуально-творчого розвитку учнів 5-8 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури за авторською методикою (Таблиця 2).

Таблиця 2

Очікувані результати розвитку інтелектуально-творчих здібностей учнів експериментальних класів

п

Критерії якості

Компоненти інтелектуально-творчих здібностей

І.

Оперування яскравими художніми образами під час читання тексту літературного твору

Уміння мислити художніми образами, уявляти і фантазувати, здатність до емпатії

ІІ.

Сприйняття нового літературного матеріалу на основі власного читацького і життєвого досвіду

Здатність до емпатії, асоціативність мислення

III.

Формулювання невирішених проблем у творі, осмислення авторського задуму на основі передбачення і прогнозування

Здатність до евристичного пошуку, гіпотетичність і дивергентність мислення

IV.

Сформованість аргументованого, оцінно-критичного судження про літературний твір, його автора, персонажів, специфіку тощо

Критичність мислення, винахідливість, уміння бачити суперечливість і зіставляти

V.

Самостійна організація навчально-творчої діяльності (формування творчого задуму – планування – реалізація і представлення)

Здатність до самоорганізації та виконання нешаблонних дій, комунікативність

З метою одержання об'єктивних даних про процес і результати творчого навчання на їх основі було розроблено низку спеціальних творчих завдань (усних і письмових запитань, вправ, пізнавальних завдань ситуативного характеру), спрямованих на виявлення якісних змін у творчому самозростанні школярів під час експерименту та після його завершення.

Відповідно до зазначених критеріїв було також визначено ступені виявлення творчих ознак у виступах і письмових роботах учнів:

- "найвищий" (НВ) – вільне володіння знаннями, вміннями і навичками під час виконання роботи, висока якість прояву її творчих ознак;

- "достатньо високий" (ДВ) – виконання завдання у цілому характеризується визначеними ознаками, але наявні окремі недоліки (фрагментарність висновків, стилістичні недоречності, незавершеність виконання тощо);

- "середній/нижче середнього" (С) – нескоригованість творчих дій, суттєві недоліки у реалізації творчого задуму, слабка організація роботи, непослідовність учнівських міркувань.

Після завершення дослідно-експериментального навчання було передбачено збір, оброблення та узагальнення одержаних даних. Представляємо результати їх аналізу.

Рис. 1Динаміка розвитку інтелектуально-творчих здібностей учнів 5-8 класів у ході експериментального навчання

Експериментальне навчання також показало, що існує різниця між рівнями розвитку різних компонентів інтелектуально-творчих здібностей в учнів 5 класів (здатності до евристичного пошуку, гіпотетичності й дивергентності мислення – та уміння мислити художніми образами, уявляти і фантазувати). Інтервал даних у цих класах складає 5-21% високої якості й 28-54% достатньої. Як видно з рис.1, якісні показники комплексного розвитку інтелектуально-творчих здібностей в учнів 5-8 класів помітно зросли. В учнів 8 класів інтервал показників високої якості виконання зазначених завдань складає 14-24,3%, достатньої – 42-58,9%.

На основі здобутих даних зроблено висновки, що впровадження методичної системи творчих завдань гармонізує процес інтелектуально-творчого розвитку особистості учня. Всебічний кількісно-якісний аналіз результатів проведеного експерименту підтвердив припущення про те, що використання системи навчально-творчих завдань сприяє підвищенню ефективності вивчення учнями середніх класів навчального предмета, вдосконаленню загальної літературної підготовки школярів за умов системного, практично-творчого і комплексно-розвивального характеру навчання, реалізації ситуації вільного вибору виду і кількості завдань з урахуванням інтересів, навчальних можливостей школярів, створення сприятливої для продуктивної діяльності атмосфери творчої співпраці вчителя та учня.

Список використаної літератури

1. Айзерман Л.С. Уроки литературы как диалог// Литература в школе. – 1990. – №4. – С. 78-87.

2. Дем'яненко О.О., Химера Н.В. Збірник завдань із зарубіжної літератури. 5-11 класи: Посібник для вчителя. – Біла Церква: Видавець Надтока О.Ф., 2002. – 96 с.

3. Дем'яненко О.О. Тестові завдання та їх використання на уроках // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – №10. – С. 54-55.

4. Дем'яненко О.О. Дбаючи про інтелектуально-творчий розвиток учнів. (Програма системного використання творчих завдань під час вивчення зарубіжної літератури (5-8 класи) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. – №9. – С. 14-19.

5. Дем'яненко О.О. Творча діяльність учнів середніх класів як засіб підвищення ефективності вивчення літератури // Зарубіжна література. – 2005. – № 4. – С. 32-34.

6. Дишлюк Ю.М. Формування ораторських умінь в учнів 5-8 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури: Дис...канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2002. – 199с.

7. Довга О.М. Як писати твір: Метод. посібник для вчителя-словесника. – К.: Просвіта, 1997. – 247 с.

8. Дубинская М.С. Обучение сочинениям на литературную тему: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа, 1988. – 159 с.

Loading...

 
 

Цікаве