WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Андрагогічна модель підготовки вчителів до поліхудожнього виховання учнів у процесі викладання інтегрованих курсів - Реферат

Андрагогічна модель підготовки вчителів до поліхудожнього виховання учнів у процесі викладання інтегрованих курсів - Реферат

Міжкурсова підготовка за розробленою андрагогічною моделлю включає різні форми мистецької освіти й самоосвіти, зокрема дистанційного навчання, за якою методист або науковець виконують важливу організаційну і консультативну роль.

В експериментальній практиці впровадження розглядуваної моделі прикладами дистанційного навчання вчителів можуть слугувати такі: досвід Луганського ОІППО (методисти А.Великандо, О.Просіна) з проведення засідання регіональної творчої групи вчителів-експериментаторів (14.11.2008 р.) у формі он-лайн-семінару з метою обговорення відкритого уроку "Мистецтво" у 3 класі за темою "Загадки Терпсіхори" (вчителі І.Ващенко і О.Воробйова) і формування у вчителів комунікативних компетентностей, вміння користуватися технологіями Веб 2.0. для професійного спілкування у віртуальному просторі; досвід Миколаївського ОІППО (методист Л.Плужнікова) з організації Інтернет-конференції (30.01.2009 р.) з метою самоаналізу результатів дослідної роботи педагогічних колективів експериментальних шкіл області з апробації у 8-х класах навчальної програми інтегрованого курсу "Мистецтво", підручника до нього для 8 класу, а також моніторингу рівня сформованості компетенцій учителів у процесі он-лайн діалогу з автором програми і підручника – ведучою Інтернет-конференції Л.Масол.

Інноваційною формою впровадження моделі підготовки вчителів вважаємо започатковану нами роботу літньої Школи методичного досвіду (вересень 2007 року, вересень 2008 року, червень 2009 року) для вчителів і методистів – учасників всеукраїнського експерименту. Завданнями діяльності школи є такі: опанування педагогами сучасною методологією загальної мистецької освіти, теорією дидактичної інтеграції і методикою поліхудожнього виховання учнів у процесі навчання; удосконалення фахової підготовки з викладання інтегрованих курсів; поглиблене вивчення процесів і явищ сучасного культурного і художньо-освітнього простору; оволодіння методами експериментального дослідження (ведення педагогічного спостереження, зокрема – щоденника спостережень, діагностування навчання, виховання й розвитку учнів, оцінювання їхніх досягнень); реалізація ідеї колегіальної педагогічної взаємодії. Виконання цих завдань потребувало впровадження демократичного типу організації роботи школи, зорієнтованої на забезпечення безпосередніх різновекторних контактів між усіма учасниками експерименту – науковими співробітниками, авторами програм, підручників і посібників, методистами і викладачами ОІППО, представниками структур МОН України, адміністрацією експериментальних закладів (директори, заступники директорів загальноосвітніх навчальних закладів), вчителями-експериментаторами, психологами. Робота Школи методичного досвіду характеризується особливим стилем міжособистісної взаємодії, якому властиві ініціативність та інтелектуальна активність учасників, що має ознаки "відкритого" науково-методичного співтовариства. Заплановані у програмі заходи – виступи, презентації, дискусії, майстер-класи, круглі столи, практикуми тощо – поєднуються з різними формами неформального спілкування, тому, як наслідок, у межах регламентованих тем спонтанно виникають теми-імпровізації, які паралельно обговорюються. Не лише для вчителів, а й для їхніх кураторів – методистів ОІППО – Школа стала засобом удосконалення фахової компетентності, поглиблення гуманістичного характеру взаємин і стилю навчання дорослих. У перебігу обговорення злободенних питань під час круглих столів, дискусій, дебатів педагоги мали змогу порівняти власні способи вирішення проблем з тими, які запропоновані колегами з інших регіонів. Було зроблено висновки, що для вчителів практичні форми взаємонавчання дають змогу насамперед збагатити власну методику художньо-педагогічного навчання учнів. Окрім традиційних презентацій досвіду (усних, письмових у вигляді буклетів, комп'ютерних) під час занять усіх трьох методичних шкіл проводилися практикуми, тренінги, презентації дидактичних і методичних, візуальних та електронних матеріалів.

Ефективним і педагогічно доцільним було застосування у міжкурсовий період різних форм концентрованого і контекстного навчання, що набуло особливої актуальності з огляду на коротку тривалість обов'язкової курсової підготовки (раз на п'ять років). У цьому аспекті істотне значення має теоретичне положення одного із реалізованих у створенні моделі підходів: післядипломну освіту вчителя мистецтва сьогодні не можна розглядати виключно як суто педагогічну сферу, адже вона є дотичною до багатьох сегментів духовної культури, які стрімко змінюються в сучасному інформаційному суспільстві, перманентно утворюючи все нові й нові конфігурації в межах відкритого культурного простору.

Готовність учителів до поліхудожнього виховання учнів у процесі викладання інтегрованих курсів у системі загальної середньої освіти розглядаємо в єдності мотиваційно-цільового, змістового, технологічного, організаційно-комунікативного і рефлексійно-оцінного компонентів. Процес підготовка регулюється механізмами мотиваційно-цільової регуляції, яка вміщує потужний емоційний фактор. Як засвідчило проведене опитування вчителів мистецьких дисциплін, традиційна форма перепідготовки є недостатньою для їхньої професійної переорієнтації на оновлення змісту, форм і методів шкільної мистецької освіти, впровадження інноваційних художньо-педагогічних технологій, зокрема інтегративних, що відповідають сучасному інформаційному суспільству, реальним потребам вітчизняного шкільництва. Результати кількарічного спостереження і анкетування фахівців свідчать про динамічне зростання мотиваційного компонента їхньої готовності до впровадження інтегрованих курсів. А за умов підвищення мотивації виникає усвідомлена потреба у технологічній підготовці до інтегрованого навчання. Значні зміни у розвитку професіоналізму вчителів галузі "Мистецтво – Естетична культура" відбуваються в аспекті динаміки особистісного художньо-творчого зростання завдяки розширенню профілю кваліфікації на основі галузевого підходу. Удосконалення організаційно-комунікативного компонента і розширення змістового компонента підготовки із залученням різних видів мистецтва і технології взаємонавчання вчителів на засадах партнерства (зокрема, технології "робота в парах") сприяє становлення педагогічної майстерності нового надпредметного рівня. Під час упровадження андрагогічної моделі спостерігалися зрушення у формуванні рефлексії, вміння вчителів оцінити власні здобутки і професійні досягнення колег. Як результат – відбувалося помітне зростання загальної інноваційної свідомості як фактора і гаранта стимулювання педагогічної творчості.

Подальшого дослідження потребують такі сучасні технології навчання дорослих, як сугестивні та арттерапевтичні, адже вони були недостатньо досліджені і розкриті в межах нашої експериментальної діяльності, але, на наш погляд, мають важливе значення для як для збагачення адрагогічної моделі підготовки вчителів мистецтва, так і для підвищення їхньої професійно-педагогічної культури загалом.

Список використаної літератури

1. Клокар Н.І. Андрагогічна модель підвищення кваліфікації педагогів на засадах диференційованого підходу [Електронний ресурс] / Наталія Іванівна Клокар// Народна освіта. – 2007. – №1. – Режим доступу : http://referatfolder.org.ua/e-journals/NarOsv/2007-1/07knizdp.htm. – Заголовок з екрану.

2. Масол Л. Загальна мистецька освіта: теорія і практика : монографія / Л.Масол. – К. : Промінь, 2006. – 432 с.

3. Масол Л. Навчально-тематичні плани підвищення кваліфікації вчителів художньо-естетичного профілю з "Художньої культури" та "Мистецтва" / Л.Масол // Мистецтво та освіта. - 2004. - №4. – С. 51-60.

4. Олійник В. Післядипломна педагогічна освіта / В.Олійник // Енциклопедія освіти / АПН України; [гол. ред. В.Кремень]. – К. : ЮрІнкомІнтер, 2008. – С. 682-683.

5. Протасова Н. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку / Н.Протасова. – К., 1998. – 176 с.

Loading...

 
 

Цікаве