WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аналіз понять «мотиви» та «мотивація навчання» особистості - Реферат

Аналіз понять «мотиви» та «мотивація навчання» особистості - Реферат

Аналіз понять "мотиви" та "мотивація навчання" особистості

Постановка проблеми. Сучасний рівень розвитку суспільства, демократизація всіх сфер життя, розвиток ринкової економіки в нашій країні пред'являють нові, більш високі вимоги до підготовки фахівців усіх галузей народного господарства, передбачають необхідність всебічної освіченості спеціалістів, володіння ними ґрунтовними знаннями у різних галузях науки і техніки.

Сучасний фахівець повинен добре орієнтуватися в сучасних умовах, більш гнучко реагувати на зміни, що відбуваються в різних сферах життя країни, вміти перебудовуватися, за необхідності – оволодіти суміжними спеціальностями тощо.

Проблема мотивації є визначальною у психології навчання в цілому і в процесі оволодіння іноземною мовою зокрема. Використання мотивації дозволяє виявити внутрішні резерви особистості для її розвитку, навчання і виховання, оскільки за допомогою мотивації можна впливати як на продуктивність діяльності, так і на розвиток самої особистості. Мотивація як найгнучкіше утворення підлягає змінам залежно від соціальної і економічної ситуації. Це робить проблему мотивації актуальною і вимагає постійного її вивчення.

Отже, дослідження особистості неможливе без урахування її мотивації, що має вирішальний вплив на її поведінку, ставлення до всіх сфер життя, взаємовідношення з людьми, які оточують, у процесі навчальної, професійної, організаційної діяльності. Знання закономірностей розвитку і формування мотивації дозволить успішно вирішувати завдання навчання і виховання молоді, її підготовки до продуктивної, творчої праці.

В аналізованій літературі немає спеціальних досліджень, присвячених комплексному вивченню структури мотивації; досліджувалися лише ті або інші її компоненти. Не вивчалися також в комплексі такі складові, як професійна мотивація, мотивація оволодіння іноземною мовою та іншомовні здібності особистості.

Погляди на мотиви та мотивацію навчання у науковців і дослідників є різними, у науковій літературі подається низка тлумачень цих термінів, що містять різні складові, які тлумачаться по-різному.

Для узагальнення значень термінів "мотиви" і "мотивація навчання", їх визначення з урахуванням сучасних потреб в освіті необхідно дослідити їх природу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній науковій літературі поняття "мотив" та "мотивація" розглядаються з різних точок зору. Одні автори ототожнюють ці поняття, інші розрізняють їх, а саме:

- мотиви – це свідомі спонуки. Мотивами діяльності можуть бути бажання, почуття, інтереси й інші явища свідомості (В.І.Селіванов);

- потреби, актуалізуючись, стають тими або іншими мотивами діяльності особистості, що спонукають до неї, що сприяють здійсненню одних дій і перешкоджають виконанню інших (Г.А.Фортунатов, А.В.Петровський);

- мотив – вербалізація мети і програми, що дає можливість певній особі розпочати певну діяльність, це насамперед формулювання (уявне, усне або письмове), це причина дії людини (К.Обуховський);

- мотиви – це психічні умови і властивості особистості, які характеризують будь-яке порівняно обмежене, приватне і мінливе ставлення людини до певних предметів і явищ зовнішнього світу (В.С.Мерлін);

- мотивація – система спонукань: мотиви, потреби, інтереси, прагнення, цілі, потяги, мотиваційні установки або диспозиції, ідеали (В.Г.Асєєв);

- мотивація – система мотивів в її певній побудові, ієрархії (В.І.Ковальов, В.М.Дружинін).

Проведений аналіз вищезгаданих наукових праць свідчить про те, що дослідники не мають єдиного погляду на сутність понять "мотив" та "мотивація", крім того, невисвітленою залишається проблема визначення мотивації навчання. Саме тому вважаємо за доцільне розглянути цей теоретичний аспект, оскільки його дослідження сприятиме ефективному формуванню мотивації навчання особистості.

Формулювання цілей статті та постановка завдання. Виходячи з розуміння актуальності цього питання та необхідності його подальшого вивчення, метою статті є аналіз наукових праць, в яких досліджуються поняття "мотив" та "мотивація". Відповідно до цілі поставлено таке завдання: на основі розроблень учених сформулювати узагальнене визначення розглядуваних термінів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ураховуючи те, що мотивація навчання характеризується різнобічно, для правильного визначення терміна розглянемо тлумачення понять "мотиви", "потреби", "інтерес".

У психології наявна значна кількість визначень поняття "мотив"; при цьому до мотивів часто відносять різні категорії: емоції, інтереси, предмети об'єктивної дійсності тощо.

Загальним для багатьох визначень є визнання зв'язку мотиву і потреби. На думку А.Н.Леонтьєва, потреба сама собою не може викликати цілеспрямовану діяльність, вона є передумовою, внутрішньою умовою діяльності. "До свого першого задоволення потреба не "знає" свого предмета, він ще повинен бути знайдений. Лише в результаті такого виявлення потреба набуває своєї наочності, а сприйнятий (уявний) предмет – своєї спонукальної і спрямовуючої діяльності функції, тобто стає мотивом" [7, с. 13].

Такої думки дотримуються не всі автори. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури поділяємо наявні точки зору щодо сутності поняття "мотив" на три групи: одні автори відносять до мотивів тільки явища свідомості, інші – предмети об'єктивної дійсності, треті – і те, і інше.

Так, за трактуванням В.І.Селіванова, мотиви – це свідомі спонуки. Мотивами діяльності можуть бути бажання, почуття, інтереси й інші явища свідомості [14, с. 107]. На думку Б.І.Додонова, про мотив можна говорити в тому випадку, якщо предмет потреби не тільки буде визнаний як такий, але і викличе після цього той чи інший акт цілепокладання" [3, с. 128].

З таким визначенням не погоджується Л.І.Божович. Вона не заперечує предмет потреби як мотив, але і не визнає це визначення єдино правильним. Свою точку зору Л.І.Божович обґрунтовує тим, що "оперувати терміном "мотив", розуміючи його як деякий об'єктивний предмет, неможливо. Так, наводячи приклад з вирішення завдань, Л.І.Божович говорить про те, що за однієї і тієї ж мети у різних учнів можуть бути різні мотиви: оцінка, схвалення вчителя, обіцяний подарунок, інтерес до самого завдання. Всі ці явища, на її думку, складно трактувати як одне поняття "мотив" (за визначенням А.Н.Леонтьєва, яке має "дуже навмисний штучний характер"). Тому Л.І.Божович визначає мотив як "все, що спонукає активність дитини" [2, с. 4], відносячи до розглядуваного поняття не тільки предмети об'єктивної дійсності і явища свідомості, але і потреби. Робимо висновок, що поняття "мотив" як таке не існує, це лише термін, що використовується для об'єднання групи понять, таких, як потреби, емоції і т.д., та не має свого предмета.

Існують і інші визначення мотиву. За визначенням Г.А.Фортунатова і А.Б.Петровського, "потреби, актуалізуючись, стають тими або іншими мотивами діяльності, що спонукають до неї, що сприяють здійсненню одних дій і перешкоджають виконанню інших" [15, с. 27]. К.Обуховський трактує мотив як "вербалізацію мети і програми, що дає можливість певній особі розпочати конкретну діяльність" [10, с. 175]. Науковець пов'язує мотив насамперед з формулюванням (уявним, усним або письмовим); в поняття "мотив" він включає лише те, що є причиною дії людини, тим самим ототожнюючи поняття "мотив" і "мотивування".

Своєрідне розуміння мотиву знаходимо в роботах В.С.Мерліна. Під мотивами він розуміє психічні умови і властивості особистості, які характеризують будь-яке порівняно вузьке, приватне і мінливе ставлення людини до певних предметів і явищ зовнішнього світу. В.С.Мерлін указує на зв'язок мотиву і потреби. Ним висловлено думку про те, що потреба, яка не тільки переживається емоційно, але й усвідомлюється як недолік у чомусь об'єктивному, є справжнім мотивом цілеспрямованих дій. Таку необхідність, що переживається і усвідомлюється, він називає потребою. "В цьому і лише в цьому значенні будь-який мотив є потребою" [9, с. 199].

Автор зазначає, що для того, щоб дія була цілеспрямованою, людина повинна усвідомлювати, в чому вона має потребу. Іншими словами, людина повинна знайти предмет, який задовольняє її потреби.

Як видно з вищенаведених визначень, єдиної точки зору на сутність поняття "мотив" немає, що свідчить про багатозначність поняття. Що все-таки варто вважати мотивом діяльності?

Насамперед необхідно зазначити, що у визначенні мотиву деякими авторами допускається відірваність психічної діяльності від наочної дійсності. Коли говорять про психічне ставлення до навколишніх предметів і явищ, ігнорують той факт, що самі ці відносини залежать від цих же предметів і явищ і визначаються ними, оскільки "наочна спрямованість всього змісту нашої свідомості є ... наслідком того, що свідомість є формою віддзеркалення об'єктивної дійсності, що існує незалежно від свідомості" [9, с. 199].

Окрім того, поняття "мотив" у визначенні деяких авторів має різне наочне співвідношення. Один і той же термін співвідноситься з різними об'єктами: "Трудність полягає якраз в тому, щоб учасники процесу спілкування відносили один і той же термін до однієї і тієї ж реалії".

Так, багато авторів визначають термін "мотив" як усвідомлену потребу. Сутність слова "усвідомлена" не завжди чітко визначається, частіше за все наголошується на тому, що це актуалізована потреба, відображена у другій сигнальній системі. Так, В.І.Ковальов вважає, що "потреба у праці в умовах соціалізму виникає внаслідок усвідомлення суспільної необхідності, важливості праці кожної людини... З потреби суспільного розвитку вона стає особистою потребою. Це "привласнення" відбувається в процесі усвідомлення потреби" [6, с. 110].

Виявляється, достатньо "усвідомити" потребу і вона стане особистою потребою. Проте просте усвідомлення суспільної потреби далеко не завжди приводить до її "привласнення" особистістю. Можна достатньо ясно усвідомлювати необхідність трудитися на благо суспільства, проте не мати ні сили волі, ні звички до праці, ні бажання працювати. У такому разі суспільна потреба не стане особистісною потребою. Очевидно, під словом "усвідомлення" В.І.Ковальов розуміє щось більше.

Як було сказано вище, безпредметних потреб не буває, потреба – це завжди потреба в чомусь. Тому усвідомлена потреба – це, вважаємо, знання чогось, що може її задовольнити, тобто знання предмета потреби (як матеріального, так і ідеального). Під час аналізу визначення мотиву різними науковцями складається враження, що в його визначеннях деяких авторів лякає саме слово "предмет" як щось застигле, незмінне, тому у своїх трактуваннях вони намагаються його не згадувати. Виникає необхідність з'ясувати, як трактує предмет у своєму тлумаченні А.Н.Леонтьєв. Предмет розуміється ним як щось, що знаходиться зовні людини і в чому у неї є потреба. Він може бути матеріальний або ідеальний, чуттєво сприйманий або лише уявний [7, с. 19].

Що ж до трактування інтересу особистості, його тлумачення розглядаємо докладніше. Перш за все, сам інтерес не може задовольнити потребу людини, оскільки інтересу взагалі не буває, а є інтерес, наприклад, до класичної музики, до читання художньої літератури тощо. Тому мотивом буде не сам інтерес, а той об'єкт, який його (інтерес) викликає. І коли говорять про інтерес як про мотив, то такий інтерес потрібно розуміти не як відірване від реальної дійсності явище свідомості, а як інтерес до якого-небудь об'єкта або діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве