WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Умови і напрями забезпечення наступності у навчанні рідної мови дошкільників і молодших школярів - Реферат

Умови і напрями забезпечення наступності у навчанні рідної мови дошкільників і молодших школярів - Реферат

Впровадження кредитно-модульної системи навчання: проблеми і перспективи

Нині у системі вищої освіти України активізувалися процеси її реформування, що зумовлено вимогами Болонського процесу і пов'язано із входженням України до єдиного європейського та світового освітнього простору. З метою реалізації європейських підходів до освіти, дотримання світових освітніх стандартів (градація дипломів, єдина система додатків до дипломів, розвиток європейських стандартів якості, розширення мобільності студентів) та для ефективного і поступового переходу від традиційної системи освіти в Україні до нової, спрямованої на реалізацію ідей Болонської конвенції, було розроблено національну модель кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП). Рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол №2/3-4 від 28.02.2003 р.; протокол № 5/5-4 від 24.04.2003 р.) було розпочато проведення педагогічного експерименту з впровадження КМСОНП у вищих навчальних закладах України ІІІ-IV рівнів акредитації.

Апробація моделі здійснювалася у великій кількості ВНЗ. Варто зазначити, що наявні значні і позитивні зміни як наслідок трансформації системи освіти в результаті проведення такого експерименту. Вітчизняні вчені Р.Басій, Г.Кирۥякулов, О.Зенін, Е.Крюков, Ю.Борисова, В.Васильєв, О.Дікова-Фаворська, Г.Мошковська, С.Забара, В.Кремень, М.Степко, Я.Болюбаш, В.Шинкарук, В.Грубінко, І.Бабин, М.Павлович, Т.Цукатова [1; 2; 4; 6; 9 та ін.] активно досліджують питання впровадження кредитно-модульної системи навчання, проблеми та зрушення у зв'язку із зазначеним, підвищення якості української освіти, конкурентоздатності майбутніх фахівців. КМСОНП активно впроваджується у навчальний процес, поступово реформуючи існуючу систему навчання. Це спричиняє виникненню низки питань у сьогоденні, які маємо намір розглянути у статті в контексті загальної проблеми – переходу від традиційної системи навчання до кредитно-модульної як перспективної і обов'язкової умови входження України в європейський освітній простір.

Мета вищої освіти на сучасному етапі полягає у підготовці фахівців, які мають перейти від індустріального до інформаційно-технологічного простору на основі інноваційності навчання, і зумовлена впровадженням кредитно-модульної системи. У зв'язку з цим педагогічна діяльність набуває нових якостей, реалізовуючи таким чином традиційну систему навчання. Тому для науковців і тих, хто цікавиться освітніми процесами в Україні, набуло актуальності питання порівняння новітньої і традиційної систем організації навчального процесу для визначення проблем, які виникають у навчальному процесі, і позитивних результатів, на яких варто акцентувати увагу.

Висвітлення результатів аналізу та узагальнення наявних підходів до впровадження КМСОНП у навчальний процес, проблем, переваг і перспектив, пов'язаних з нею.

Для надання допомоги ВНЗ у здійсненні ефективного переходу на нову форму організації навчального процесу Міністерство освіти і науки України підготувало "Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців" та Програму проведення педагогічного експерименту щодо впровадження КМСОНП у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації [7]. Окрім цього, для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою магістратури, та аспірантів було впроваджено навчальну дисципліну "Вища освіта і Болонський процес" (відповідно до наказу МОН України №414 від 21 травня 2004 р.). З метою координації діяльності ВНЗ Міністерством освіти і науки України було розроблено такі документи: Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки (наказ МОН України №49 від 23 січня 2004 р.); рекомендації щодо її впровадження з визначенням особливостей цього процесу (накази МОН України №812 від 20 жовтня 2004 р. та №774 від 30 грудня 2005 р.); План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року (наказ МОН України №612 від 13 липня 2007 р.). Аналіз матеріалів Доповідної записки про стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації та Національного звіту України про впровадження положень Болонського процесу свідчить про те, що у зазначеному експерименті бере участь 106 ВНЗ України – це близько 120 тисяч студентів (5189 академічних груп) за 75 напрямами підготовки (наказ Міністерства освіти і науки України №812 від 20 жовтня 2004 р.). Досвід, набутий у ході цього експерименту, показав, що модульна форма організації навчання, безперечно, сприяє позитивним змінам у навчальному процесі, водночас передбачає прийняття певних додаткових заходів для досягнення мети експерименту [5].

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це новітня модель національної системи вищої освіти, яка враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і є найбільш оптимальним варіантом для зміни наявної системи вищої освіти України.

Зазначена система є сумісною із ECTS, оскільки співвідношення між національними та ECTS кредитами становить 1:1 [8]. Однак, на основі аналізу практики впровадження КМСОНП, можна зробити висновок про виникнення низки проблем, пов'язаних з цим процесом, оскільки він є складним, динамічним і довготривалим. Серед дослідників існують різні погляди на впровадження кредитно-модульної системи навчання і проблеми, пов'язані з трансформацією традиційної української вищої освіти, переваг і перспектив нової моделі навчання.

Насамперед науковцями визначено такі типові "проблемні" зони, що виникають у процесі впровадження КМСОНП:

- неузгодженість затверджених МОН України стандартів спеціальностей, а саме: навчальні плани різних спеціальностей, що належать до одного напряму підготовки, не відповідають один одному за змістом (нормативна складова);

- зменшення часу на фундаментальну підготовку у вищій школі;

- невідповідність обсягу самостійної роботи, яка повинна була збільшитись, а обсяг лекцій і семінарів зменшитись;

- постійні зміни у нормативному забезпеченні інновацій;

- упровадження студентського самоврядування;

- відсутність у системі вищої освіти інституції тьютора;

- низький рівень матеріально-технічного забезпечення навчального процесу у вітчизняних ВНЗ;

- складність у створенні університетської автономії [2].

Такі "проблемні зони" уповільнюють зростання відповідальності студента за результати його навчання, самовизначеності і самооцінки результатів своєї діяльності, участі в управлінні навчальним процесом.

Вітчизняні вчені О. Дікова-Фаворська і Г. Мошковська визначають такі проблеми, пов'язані з новаторством у вищій освіті:

- ускладнення діяльності з розроблення курсів у зв'язку із швидким розвитком технологічної основи навчання;

- необхідність спеціальних навичок і прийомів у викладачів ВНЗ для розроблення навчальних курсів;

- посилення вимог до якості навчальних матеріалів у зв'язку з відкритістю доступу до них, посилення контролю за їх якістю;

- посилення функції підтримки студента, допомога йому в організації індивідуального навчального процесу;

- обов'язкова наявність зворотного зв'язку викладача з кожним студентом, що навчається за КМСОНП [4].

Приєднуємось до думки авторів, що усунення цих проблем сприятиме підвищенню якості навчання, зростанню ролі студента як суб'єкта освітньої діяльності завдяки його участі у формуванні індивідуального навчального плану і гуманізації стосунків між викладачем та студентом.

Отже, вказані вище проблеми є наслідком значних змін в освітній системі України у зв'язку з переходом на кредитно-модульну систему навчання. Однак такий перехід має і значні переваги, про що зазначають у своїх працях багато дослідників розглядуваної проблеми. Так, Р.Басій, Г.Кирьякулов, О.Зенін, Є.Крюков вважають, що відміна іспитів, викликана специфікою новітньої системи, має підвищити мотивацію студентів до систематичної роботи на практичних заняттях, при цьому оцінка їхньої діяльності покладається на викладача [1]. Кредитно-модульна система навчання сприяє більш високому рівню систематизації у засвоєнні навчального матеріалу, мотивації і відповідальності студентів за результати навчальної діяльності Важливим у сучасному педагогічному процесі в умовах КМСОНП є те, що на відміну від традиційної організації навчального процесу, в якому центральною фігурою є викладач, акценти поступово переносяться на діяльність студента. Це, у свою чергу, спонукає студентів більш самостійно контролювати результати своєї роботи, хоча функція оцінювання знань залишається за викладачем. Такий підхід дозволяє розвивати креативні здібності і сприяє здоровій конкуренції. Мобілізація творчого потенціалу студента, формування дослідницьких навичок С.Забара вважає перевагами, які є наслідком впровадження базової форми навчання із застосуванням модульно-рейтингової технології [6, с.113]. Це сприяє збільшенню частки науково-дослідної, творчої діяльності студентів.

Loading...

 
 

Цікаве