WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особливості формування логіко-математичної компетентності дітей страшого дошкільного віку - Реферат

Особливості формування логіко-математичної компетентності дітей страшого дошкільного віку - Реферат

Основою інституційної підготовки є вперше розроблені навчально-тематичні плани і програми підвищення кваліфікації вчителів художньо-естетичного профілю з "Художньої культури" та "Мистецтва" [3]. Кожна з двох програм розрахована на 144 години, розподіл яких здійснюється за трьома модулями: соціально-гуманітарним (12%), професійним (80%) і діагностико-аналітичним (8%).

Важливим принципом побудови програм є варіативність змісту. Так, у соціально-гуманітарному модулі передбачено курси за вибором (варіативна складова). Зміст варіативної частини має формуватися відповідно до регіональної специфіки. Професійний модуль також включає інваріантну та варіативну частини (спецкурси, факультативи); обсяг часу на варіативний компонент збільшується пропорційно до підвищення категорії вчителів. Зміст варіативної частини спрямований на розширення і поглиблення фахових знань, він формується відповідно до пропозицій слухачів і можливостей організаторів навчання. Враховуючи, що вчителі художньо-естетичного профілю мають попередню освіту, зазвичай, з одного виду мистецтва, доцільно додатково вводити спецкурси: для вчителів музики - з образотворчого мистецтва, а для вчителів образотворчого мистецтва навпаки - з музики. У програмі основного курсу представлено розроблену програму спецкурсу "Інтегративні технології викладання мистецьких дисциплін" (16 год). Водночас бажаними є також факультативи з різних мистецьких дисциплін, естетики й культурології, основ театральної і музейної педагогіки, медіакультури.

У діагностико-аналітичному модулі, який є інваріантним, передбачено вхідне заняття з діагностування слухачів (зокрема комп'ютерне), установче заняття, а наприкінці курсів - складання кваліфікаційного екзамену у вигляді захисту творчої роботи, проекту. Виконання індивідуальних і колективних творчих завдань (проектів) рекомендовано здійснювати також варіативно, тобто відповідно до категорії слухачів, а саме: для спеціалістів та вчителів другої категорії – переважно індивідуальні проекти, першої та вищої категорій - індивідуальні та колективні проекти, вчителів-методистів - колективні проекти.

Результати перевірки засвоєння змісту курсів установлюються за допомогою кваліфікаційного екзамену наприкінці курсів і співвідносяться з розробленими освітньо-кваліфікаційними вимогами, поданими у програмах.

Для особистісного творчого зростання вчителя, як і для розвитку його професіоналізму, важливе значення має гнучкість і варіативність використання різноманітних форм у міжкурсовий період, посилення ролі самоосвіти у розширенні профілю кваліфікації на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного досвіду. Науково-педагогічний супровід реалізації андрагогічної моделі передбачає застосування широкої палітри форм і методів підготовки вчителів поза межами інституту ППО.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №578 від 07.10.2005 року з нашої ініціативи започатковано експеримент всеукраїнського рівня за темою: "Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів". Мережа шкіл, які отримали статус експериментальних, охоплювала 65 навчальних закладів різного типу з 10 областей і двох міст – Львова і Севастополя. Завдання науково-дослідної експериментальної роботи включають створення умов для впровадження у навчально-виховний процес інноваційних ідей інтегративної освіти, розроблених художньо-педагогічних технологій у процесі викладання курсів "Мистецтво" і "Художня культура"; розроблення і поетапне впровадження нових навчально-методичних комплексів (НМК); розроблення змісту регіонального компонента освіти (до 10% змісту програм); поетапне розширення меж експерименту (натепер у нього включено близько 100 закладів з 14 областей).

Упродовж 2005-2009 рр. у регіонах проводилися заплановані програмою експерименту заходи: установчі і проміжні семінари, наради, лекції, конференції, презентації; розроблялися матеріали з науково-методичного супроводу експерименту: діагностичні завдання для учнів початкової, основної і старшої школи, візитна картка об'єкта НДР, підручники і посібники, робочі зошити для учнів з мистецтва та художньої культури для різних класів, краєзнавчі матеріали, календарні планування і конспекти уроків, фонохрестоматії, ППЗ тощо. Впровадження розробленого науково-методичного забезпечення дало змогу поступово перевести роботу з режиму інноваційно-експериментального навчання до режиму постійного навчання.

Однією з провідних концептуальних ідей наукового обґрунтування моделі, її експериментального впровадження є положення про те, що професійне зростання, підвищення фахової компетентності педагога відбувається за умов його активної суб'єктної позиції як слухача курсів, які мають проходити у загальній атмосфері творчості, колегіальності й організації діалогу, дискусій, багатогранної практичної діяльності із застосуванням ним набутого досвіду (семінари-практикуми, рольові ігри, тренінги). Навчання поєднує аудиторну і самостійну роботу, обсяг якої зростає пропорційно до підвищення вчителем категорії.

Андрагогічні принципи моделі – активна роль "дорослого учня", урахування його досвіду, елективність – втілювалися завдяки поєднанню різних типів, форм і методів навчання. Це передбачало, насамперед, посилення індивідуалізації підготовки (створення індивідуальних програм, відкритих до власного пошуку з урахуванням рівня підготовленості, когнітивних та інших особливостей і можливостей, прагнень до самовдосконалення), по-друге, – активізацію особистості у групі за допомогою впровадження інтерактивних методів і прийомів навчання, зокрема методів взаємонавчання (ефективне використання професійного досвіду колег як одного з істотних джерел освіти). Комбінування індивідуального і колегіального типів навчання, традиційних (лекції, семінари) та інноваційних комунікативно-діалогічних форм і методів (фасилітація, медіа-технології) сприяє формуванню у вчителів готовності до варіативного персонального застосування здобутих знань, здатності прогнозувати можливі професійні ситуації і способи самостійного вирішення проблем, оскільки процес залучення до мистецтва, спрямований на поліхудожнє виховання учнів, розгортається на основі зворотного зв'язку, тобто за допомогою суб'єкт-суб'єктної взаємодії на основі діалогічності навчально-виховних ситуацій.

За умов упровадження андрагогічної моделі підготовки вчителів мистецького профілю провідними функціями методиста/науковця/викладача стають не лише інформативна і навчальна, а й організаційна, стимулювальна, оптимізувальна, підтримувальна, тобто супровід підготовки слухачів курсів, що набуває статусу самоосвіти. Нині шкільна практика потребує від учителя мистецьких дисциплін інтеграції не тільки художніх, а гуманітарних знань, оптимізації пізнання на основі різних галузей людського знання. Методологічним базисом міждисциплінарного підходу до перепідготовки вчителів є акмеологія освіти – психолого-педагогічна наука, що інтегрує знання про виховання і розвиток особистості в освітньому середовищі, зорієнтована на досягнення нею вершин життєдіяльності в умовах різних освітніх систем, зокрема і в межах неформальної освіти. З позицій акмеології метою післядипломної педагогічної освіти вчителя є не лише його фахове вдосконалення, а й цілісний розвиток індивідуальності, що є найвищою цінністю. Отже, у підготовці та перепідготовці вчителя має враховуватися специфіка навчання цієї категорії дорослих, тобто воно повинно бути персоніфікованим. До його особливостей відносять також потребу в обґрунтуванні практичної спрямованості ("потреба тут і зараз") і пошук особистісного сенсу в досягненні власного "акме" – вершини розвитку професіоналізму, духовної зрілості. Акмеологічна позиція вчителя як його устремління до самовдосконалення сприяє залученню ресурсів художньо-освітнього середовища, які не співпадають з профілем кваліфікації, його оптимізації (наприклад, в опануванні споріднених видів мистецтва, які не охоплені базовою освітою, але входять до інтегративного блоку навчання).

Loading...

 
 

Цікаве