WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Можливості формування мовної особистості у дошкільному віці* - Реферат

Можливості формування мовної особистості у дошкільному віці* - Реферат

Історія Гостомельської школи

Школа... Це навчання, цікаві відкриття, пізнання нового та невідомого... А ще - друга домівка, з якої розпочата дорога в самостійне життя. У статті розкривається 70-річна історія одної із шкіл Київщини – Гостомельської. Наведено історичні факти розвитку освіти Гостомельщини, описано умови становлення школи. Історичні матеріали проілюстровані спогадами односельців, колишніх і сучасних учителів і учнів.

Розвиток освіти у Гостомелі у ХІХ-ХХ ст.

Гостомель – древнє селище на Київській землі. Перша письмова згадка про нього – у літописах 1494 року. Глибокої давнини сягає й

історія освіти у селищі.

У колись невеликому містечку, що нараховувало кілька десятків дворів, до початку ХІХ ст. писемних людей було небагато – священик Православної церкви та причетник. Та у 1831-1832р.р. поміщик Фелікс Осипович Березовський, який володів у той час більшістю гостомельських земель, робить перший крок у справі поширення освіти серед гостомельців. Він відкриває єврейське елементарне училище. Природньо, що в ньому могли отримувати освіту тільки члени єврейської общини.

Тому в 1832 році у Гостомелі відкривається ще один навчальний заклад – церковно-приходська школа, у якій навчалися грамоті 40 дітей. Ця школа була доступною навіть для дітей найбідніших селян.

Коли у 1866р. Гостомель перетворюється на волосний центр, потреба в грамотних людях зростає. У 1900 році розпочала свою освітянську діяльність двокласна земська школа на 170 осіб.

У 1906 році коштами земства було відкрито ще й вечірні курси для дорослих, які працювали на базі двокласної школи. Навчалося на цих курсах тоді 40 чоловік та жінок.

Збереглися звітні дані земства за 1911 рік стосовно витрат на освіту на цих вечірніх курсах. У тому, далекому вже 1911р., навчалося там 25 осіб (з них лише 5 дівчат), а вчителів було троє.

Отже, кошти було використано таким чином: винагороди викладачам – 200 руб; підручники та навчальне приладдя для слухачів – 38 руб. 45коп.; письмові приладдя для слухачів – 5 руб.; освітлення – 20 руб. 75 коп.; інші витрати (дрібні господарчі потреби) – 14 руб.5 коп. – усього: 278 руб. 45 коп.

До земства надходили пропозиції від керівництва навчальним закладом виділяти щорічно 10-15 руб. на придбання книг для створення власної бібліотеки.

Крім того, класи потребували додаткових коштів на світлові картини для „чарівного ліхтаря".

У 1913 році кількість слухачів у вечірніх класах збільшилася, їх стало 34 особи (у тому числі 13 дівчат), а земство виділило 248 руб. на роботу навчального закладу. У шкільному музеї збереглося свідоцтво Гостомельського двокласного сільського народного училища.

За спогадами старожилів селища, приміщення земської двокласної школи знаходилося спочатку на розі вулиць Леніна та Червоноармійської, а згодом на території, де нині розташована ветеринарна лікарня. Ще до 1970 року у старенькому приміщенні школи навчалися окремі початкові класи. До сьогоднішнього дня це приміщення не збереглося.

Випускниками Гостомельської двокласної школи було багато відомих людей, зокрема, Михайло Сидорович Шульга – професор, доктор біологічних наук, Клим Степанович Забарило – професор Львівського університету та ін.

Після буремних подій 1917 року настає новий етап у розвитку освіти Гостомеля. З уведенням радянської загальноосвітньої системи, двокласну школу було реорганізовано у неповну середню школу на 300 учнів. Діти навчалися протягом 7 років. Директором школи був Родіон Олександрович Кулицький, завпедом – Михайло Нестерович Штілерман. У пам'яті гостомельців збереглися імена вчителів: Катерина Григорівна Клименко викладала математику, Ізраїль Веніамінович Дрель – хімію, Олег Іванович Хомицький – фізику, Марія Данилівна Тарнавська навчала наймолодших школярів у початкових класах. До 1930 року у школі існував польський клас.

Учителі школи вели подвижницьку громадську роботу, всі свої сили, знання й уміння віддавали справі всебічного розвитку учнів. О.І.Хомицький створив чудовий шкільний хор і був його керівником.

У школі працювали стрілецький гурток, фотогурток та інші гуртки.

Так, долаючи труднощі, незважаючи на нестачу навчальних приміщень, посібників і підручників, педагогічний та учнівський колективи школи жили, працювали, прагнучи нових знань, вищих досягнень, більш вагомих здобутків.

Народження Гостомельської середньої школи

1 вересня 1936 року початок нового навчального року був по-справжньому святковим. У Гостомелі нова середня школа. Приміщення для неї збудували у центрі селища. Час був нелегкий, і тому потрібно було особисте сприяння Г.Петровського та П.Постишева, радянських партійних і державних діячів, щоб виділилися кошти на будівництво нової школи. Це приміщення, добудоване і перебудоване кілька разів, і нині стоїть у Гостомелі. Там тепер працює селищна Рада та діє Центр творчості дітей та юнацтва.

Отже, 1936 рік. Рік заснування середньої школи.

Директором школи продовжує працювати Р.Кулицький, а колектив учителів збільшується. Методичну роботу з учителями проводить завуч М.Штілерман.

Школа отримала нове навчальне обладнання для проведення уроків та гуртків, з'явилися прилади для кабінету фізики, мікроскопи для уроків біології.

Перший випуск середньої школи був у 1938 році. Серед випускників – М.П.Кодякова, М.П.Шпак, які згодом, отримавши вищу освіту, повернулися у стіни рідної школи вчителями. І все своє життя вони присвятили благородній і нелегкій справі навчання та виховання дітей. Багато років віддав Гостомельській школі ще один перший її випускник – В.П.Осадчий. Він працював спочатку бухгалтером, а потім завгоспом школи.

У 1939-1940р.р. директором школи працює С.Л.Сушко. Згодом навчальний заклад очолює Михайло Нестерович Штілерман. У 1941 році він вручає атестати про середню освіту 14 випускникам. А після випускного вечора директор разом із своїми колишніми учнями іде на фронт – почалася Велика Вітчизняна війна.

На жаль, не всі повернулися додому: четверо із випускників 1941р. загинули на фронтах війни. Доля колишнього директора школи, М.Н.Штілермана, на жаль, невідома.

У 1941-1943р.р. під час окупації селища фашистами школа не працювала.

З 1938 по 1941 роки відбулося 4 випуски Гостомельської середньої школи. За цей час 10 учнів отримали атестати з відзнакою, які давали право без іспитів вступати на навчання до вищих навчальних закладів. Членам Ради шкільного музею вдалося встановити імена випускників – відмінників 1938-1941р.р.: Надія Браун, Ірина Ельяшевич, Іван Федосенко, Іван Охріменко, Галина Білик, Діна Кузьменко, Наталка Осадча, Філімон Дворяківський, Валентин Осадчий, Римма Гусєва.

Школа у час Вітчизняної війни та перші післявоєнні роки

Війна 1941-1945 років стала нелегким випробуванням, іспитом для багатьох на мужність, громадянську зрілість. Це був важкий час і в житті нашого селища. Обпалений полум'ям війни, Гостомель вів нещадну боротьбу з ворогом.

Окупанти, запроваджуючи „новий порядок", заборонили діяльність закладів освіти у селищі. Та вчителі, потай збираючи дітей у старій хатині, продовжували їхнє навчання. Щоб діти не мерзли у зимовий час, шибки склили уламками скла, які вдавалося віднайти. Про це згадувала випускниця 1946р. Марія Олександрівна Онащенко (Верстюк), яка згодом стала вчителем рідної мови у Гостомельській школі.

На території селища діяла група підпільників. Активними членами цієї групи були вчорашні учні: С.І.Шульга, М.П.Кодякова, М.П.Шпак. Згодом, після війни, вони працюватимуть у рідному селищі вчителями. Але у час війни, у час небезпеки ці юні гостомельці – у перших лавах месників. До молодіжної групи підпільників входили також В.О.Римаренко, О.П.Гріщинський, Г.В.Александрович, І.С.Гаврилов, В.М.Дубинський, В.Г.Зарудний, В.М.Катюшин. Підтримуючи зв'язки із партизанським загоном, що діяв у навколишніх лісах, юні підпільники виконували доручення партизан. Тогочасні події колишній партизан Я.Кузнець описав у книзі спогадів „Ми йдемо на бій". Окремі розділи цієї книги присвячено розповіді про боротьбу Гостомельського підпілля.

У листопаді 1943р. селище було звільнено від німецьких окупантів. На території Гостомеля розташувалася військова авіаційна частина. У боях за Київську землю полягло багато воїнів. Учні нашої школи вже у післявоєнний час проводили велику пошукову роботу, повертаючи із забуття імена тих, хто загинув, визволяючи нашу Вітчизну. На території Гостомеля є поховання часів війни близько 20 воїнів, що полягли тут.

У 70-х рр. учні під керівництвом учителя математики Г.С.Білоус віднайшли рідних Ірини Шиманської, сержанта-авіастрілка, яка загинула в Гостомелі у 1943р. Ця 24-річна дівчина була єдиною дочкою у батьків. Вона, студентка Ташкентського політехнічного інституту, добровольцем пішла на фронт. Її життя обірвалося, коли вона захищала небо Батьківщини.

Тоді ж, у 70-х, старшокласники разом з учителем української мови і літератури Г.С.Ревою встановили листування із сестрою авіатехніка Михайла Родіна. Він був родом з м.Електросталь, що у Підмосков'ї, а поліг тут, у Гостомелі, у 1943 році. Не одне покоління учнів школи виховувалося на прикладі життя цієї мужньої і сміливої людини.

У приміщенні школи до 30-ліття Перемоги було відкрито Музей Бойової слави. Там було зібрано багато матеріалів, що розповідали про Гостомельське підпілля часів Великої Вітчизняної війни; зберігалися фронтові листи-трикутники; експонувалися фотоматеріали та документи, які свідчили про бойові заслуги гостомельців – ветеранів війни.

Окремий стенд було присвячено бойовому шляху 74-ої стрілкової дивізії, яка звільнила Гостомель у 1943 році. Учні школи довгий час підтримували дружні стосунки з ветеранами, часто запрошували їх на зустрічі.

Отже, у 1943р. почало відновлюватися життя селища, почалася і робота у школі. Відбудовою приміщення, організацією навчального процесу опікувалися директор школи Ольга Степанівна Білик, учителі Т.Я.Ребрик, Н.О.Шульга, Ф.М.Завірюха, П.П.Майкова, М.П.Кодякова, Н.Осадча та інші.

У 1944-1945р.р. школу очолює І.П.Ребрик. У цей нелегкий час продовжується відновлення понівеченої авіабомбою будівлі школи.

У 1945р., демобілізувавшись із армії, до школи приходить учитель хімії Ф.С.Верстюк. Він очолив школу і працював директором близько 20 років.

Ф.С.Верстюк назавжди оселився в Гостомелі. Працював директором, а потім учителем хімії. У школі зустрів свою майбутню дружину, випускницю М.О.Онащенко, яка згодом стала вчителем української мови й літератури. Федір Степанович і сьогодні – бажаний гість у школі, він щедро ділиться з педагогами та учнями життєвим досвідом, спогадами про життя шкільної родини у минулі роки.

Loading...

 
 

Цікаве