WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Підвищення педагогічної культури батьків - Реферат

Підвищення педагогічної культури батьків - Реферат

Підвищення педагогічної культури батьків

В останні роки в роботі з підвищення педагогічної культури батьків застосовуються найрізноманітніші форми, які базуються на активних та інтерактивних методах, сучасних технологіях і покликані сприяти не лише підвищенню виховної функції сім'ї, а передовсім поліпшенню внутрішньосімейної атмосфери

У ході тренінгу групове спілкування, співробітництво (кооперація) учасників спрямовуються на розв'язання різноманітних особистісних проблем, зміну внутрішніх (негативних, неадекватних) установок, розширення знань і формування досвіду позитивного ставлення до самого себе та до оточуючих, насамперед дітей. Під зміною внутрішніх установок розуміється особистісний перехід до нових можливостей, нової ідентичності, який відбувається, коли індивід не може діяти на наявному в нього рівні і змушений "відмовитись від колишніх цінностей і принципів, колишніх способів існування й шукати нових, раніше невідомих і незнаних, але таких, які дозволяють вижити у важкій ситуації та перейти до нового, більш ефективного способу функціонування".

Тренінгові заняття передбачають застосування типової сукупності дій, за допомогою яких розв'язується певне психотерапевтичне завдання. Сукупність дій, які входять до "техніки", може бути досить великою, але може обмежуватись тільки однією дією чи навіть навмисною бездіяльністю.

Методологічною основою тренінгових занять було визначено теорію конструктивізму, теорію психологічної герменевтики та концепцію особистісних змін. Такий вибір зумовлений базовими ідеями, що лежать в основі означених підходів. Так, теорія конструктивізму стверджує, що індивід, вступаючи у взаємодію з навколишнім середовищем, не може об'єктивно пізнати його. Тому конструктивісти виділяють два види реальності - "сконструйовану" (ту, яку людина пізнає на особистісному рівні) і "трансцендентну" (ту, що існує насправді). При цьому до першого виду реальності належить усе те, що не набуло підтвердження з боку інших, але має право на існування, а до другого - те, стосовно чого досягнуто стійкого консенсусу. Згідно з цією теорією, мова визнається як соціальна дія. Завдяки взаємодії ідей партнерів по спілкуванню конструюється значення реальності, адже індивіди по-різному ставляться до тих самих подій, фактів, явищ. Залучаючись на рівні групи до обговорення проблеми, індивіди переходять на принципово новий рівень комунікації, на нові позиції, що інтегруються в новий загальний конструкт.

Предметом обговорення, його продуктом є проблема. Набуваючи певних змін, вона викликає відповідні зміни в поглядах, установках індивіда, змінює його відчуття об'єктивної реальності. Усе це відбувається, як стверджують представники психологічної герменевтики (Р. Барт, Є. Мергенталер, Н. Чепелєва), через зміну наративу особистості. Тобто, "наративний модус розуміння допомагає людині більш глибоко усвідомити, осмислити власний досвід, а також змінити себе через зміну власної історії, власного наративу". Кожний індивід має власну "карту" реальності, в якій узагальнено його досвід у формі наративів. Водночас його цікавить, наскільки ця "карта" та переживання узгоджуються з "картами" інших людей (П. Лушин). Необхідно забезпечити спілкування, взаємодію таких "карт", що сприятиме генеруванню нової "карти" реальності. Саме в цьому герменевтики і вбачають основну мету психологічної допомоги.

Основними характеристиками особистісних змін виступають дисоціація або відмирання існуючих основ "Я-образу" (індивідуальної ідентичності); невизначеність основ подальшого розвитку особистості й переборення цієї невизначеності через конструювання нової ідентичності, що виявляється в новому "Я-образі". Як стверджує один із представників таких ідей на вітчизняному ґрунті П. Лушин, процес особистісних змін несе в собі як позитивні, так і негативні характеристики. Перші обумовлені виникненням якісно нових якостей, що дозволяє індивіду перейти на суттєво новий рівень функціонування, відкрити в собі прихований до цього часу потенціал розвитку. Негативні зміни пов'язані з утратою минулої стабільності, руйнуванням усталених поглядів, що викликає хаос, невизначеність у вибудовуванні власної життєдіяльності.

Ґрунтуючись на викладених підходах, було розроблено комплекс тренінгових занять з підвищення педагогічної культури батьків, які потребували психолого-педагогічної допомоги у вихованні дітей, установленні та розвитку позитивних внутрішньосімейних взаємин як передумови забезпечення належного рівня соціалізації юнаків і дівчат.

Мета тренінгових занять - формування в батьків особистісних новоутворень, покликаних забезпечити належну реалізацію ними виховної функції як важливого чинника соціального розвитку дітей старшого шкільного віку.

Тренінгові заняття передбачають розв'язання сукупності завдань:

виявлення й опрацювання проблем, які мають батьки у вихованні дітей;

розширення наявного в них досвіду вибудови внутрішньосімейних взаємин з дітьми на основі прийняття нових моделей поведінки та відносин;

формування прагнення до підвищення педагогічної культури через соціальну просвіту та самоосвіту.

Загальні правила проведення тренінгових занять:

надання учасникам допомоги, а не оцінювання їх діяльності;

усіляке заохочування батьків до пошуку адекватних, морально зумовлених рішень, а не нав'язування їм готових моделей поведінки;

ставлення до учасників на засадах співробітництва, коли кожний з них відчуває, що його поважають і цінують, а не маніпулюють ним, примушуючи обирати певний вид дій;

забезпечення атмосфери комфорту (вільне висловлювання думок, ідей, здійснення дій і вчинків);

запропоновані вправи не є алгоритмом, а моментом "переживання" досвіду певної поведінки.

Орієнтовні сценарії тренінгових занять

Заняття 1

Гра "Візитна картка"

Кожному учаснику пропонується заповнити невелику анкету-візитку та приколоти її до свого одягу. Анкета-візитка може містити такі пункти:

Ім'я.

Прізвище.

Знак зодіаку.

Професія.

Улюблений колір.

Улюблена страва.

Хобі.

Інше.

Після цього учасники прогулюються по кімнаті та розглядають "візитки" один в одного. Якщо якийсь пункт збігається, вони потискують один одному руки. Коли всі познайомилися, соціальний педагог пропонує відповісти на такі запитання:

- Що ви відчули, коли побачили щось схоже з вашим записом в іншого?

- А коли побачили відмінності?

У кінці гри робиться узагальнення: розповідається, що люди зазвичай відчувають у подібних випадках. Коментарі та висловлювання не повинні носити оцінний характер.

Бесіда "Роль і значення сім'ї в нашому житті"

Про значення сім'ї в житті людини написано багато книжок наукового й публіцистичного змісту. Їх автори намагаються з'ясувати, для чого людині потрібна сім'я, чому люди прагнуть до її створення, навіщо придумують правила сімейного життя.

Для жінки сім'я - це можливість нормального існування у складному світі, спокій і впевненість у собі, матеріальна та моральна підтримка. Чоловіку сім'я дає стимул до життя, допомагає в подоланні негараздів. Для дитини сім'я важлива тим, що саме вона дає перші й найважливіші знання про життя, тут вона одержує повноцінне виховання. Сім'я створює матеріальні й моральні умови для її зростання, формує моральні життєві засади та статево-рольові установки.

Даючи характеристику сім'ї, ми називаємо її великою чи маленькою, повною або неповною, зрілою чи проблемною, благополучною й неблагополучною, щасливою й нещасливою.

Людина може бути щаслива в сім'ї, де всі щасливі й мають можливості для розвитку та вдосконалення. Кожний її член створює сімейне щастя, не полишаючи цієї складної справи все життя.

Сучасна жінка багато проблем з успіхом бере на себе, відмежовуючи від них чоловіка. Цей процес має дві сторони: позитивну, яка полягає в тому, що жінка наближається до ролі, яку їй належить відігравати, та негативну - завоювання чоловічих позицій.

У кожного члена сім'ї існують певні ролі. Чоловік - це ще й батько, голова, годувальник, стратег, який визначає шляхи та напрямки розвитку сім'ї на роки вперед. Жінка - дружина, мати, господиня дому, тактик, який детермінує щоденний розвиток сім'ї. Вона - сімейний дипломат. Професіоналізм жінки в сім'ї вимірюється тим, яка вона дружина, мати, кохана; чи справно веде домогосподарство, чи затишно почуває себе чоловік, чи приваблива вона для нього. Дитина - це поєднуюча ланка між чоловіком і жінкою, помічник батька й матері, який вносить у їхнє життя радість, надає сенсу їхньому існуванню. Якщо немає одного з членів, сім'я може бути щасливою лише в тому випадку, коли хтось бере на себе роль відсутнього.

Гра "Чи добре ми знаємо свою дитину"

Батькам пропонується подумати й у письмовій формі дати відповіді на такі запитання:

Улюблена страва дитини.

Чим вона найбільше полюбляє займатись?

Що насамперед робить, коли повертається зі школи?

Які якості найбільше поціновує в людях?

Її найулюбленіше свято?

Найулюбленіший колір?

Який навчальний предмет подобається найбільше?

Що її може порадувати?

Домашнє завдання

Проаналізуйте стан вашої сім'ї. Як у ній розподіляються ролі? Наскільки вона щаслива? Що необхідно зробити для її подальшого успішного розвитку?

Поспостерігайте вдома за дитиною, поставте їй ті самі запитання, які вам пропонувались під час гри. Звірти співпадання (неспівпадання) відповідей.

Запропонуйте дитині відповісти на такі ж запитання, але стосовно батьків. Подивіться, чи співпадають вони з дійсністю. (Чи знає вас ваша дитина?)

Заняття 2

Бесіда "Усі ми родом з дитинства"

Loading...

 
 

Цікаве