WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Якість шкільної освіти: теорія та практика - Реферат

Якість шкільної освіти: теорія та практика - Реферат

Практичними перешкодами забезпечення системи якості освіти є: освітні альтернативи (як об'єктивний елемент якості освіти) та непідготовленість державних органів управління до проведення науково-теоретичної експертизи педагогічних новацій, відсутність механізмів упровадження нових педагогічних ідей та ігнорування моніторинговим інструментарієм у визначенні рівня їх ефективності, багаторічне існування хибної практики якісного показника освіти у вигляді кількості позитивних оцінок.

Управління якістю освіти полягає в керівництві процесами за виразними й озвученими цілями (результатами). Ідеться про соціальне управління як галузь наукового знання, що має власний предмет, методи, існує на державному, регіональному, субрегіональному, муніципальному рівнях та на рівні керівників навчальних закладів. Для субрегіонального (муніципального) рівня управління (міської чи районної організації) характерним є визначення стратегії розвитку освіти з урахуванням інтересів і потреб міста (району), а також ресурсних можливостей: кадрові, нормативно-правові (розробка власних програм розвитку міської чи районної систем освіти), фінансові, технологічні (методичне, інноваційне та інформаційне забезпечення), інформаційні, матеріально-технічні. Основними критеріями управління якістю освіти на субрегіональному рівні визначені: організація освіти (створення та підтримка мережі навчальних закладів, розвиток національної школи, проведення ліцензованих експертиз управління, контроль за виконанням державних стандартів, формування бюджету, розподіл ресурсів, атестація педагогів на першу категорію, аналіз попиту на освітні послуги і потреби субрегіональної освіти); охорона прав і здоров'я учнів (вирішення питань статусу школярів, організація навчання дітей-інвалідів та дітей з вадами у розвитку).

Кожен із рівнів, попарно взаємодіючи (регіональний - муніципальний; муніципальний - навчальний заклад; навчальний заклад - учитель; учитель - клас), утворюють підсистеми, особливістю функціонування яких є їх подвійна підпорядкованість (скажімо, Головне управління освіти підпорядковане Міністерству освіти і науки й адміністрації міста одночасно).

У системі управління якістю освіти особливе місце належить моніторингу як складному управлінському інструменту оцінювання результатів якості освіти, що об'єднує три найважливіші управлінські компоненти: контроль, експертизу різних сторін діяльності школи та систему інформаційного забезпечення управління якістю освіти та застосовується за умови досягнення керівником і всією управлінською системою навчального закладу відповідного рівня стабільності. Початковим етапом використання моніторингу якості освіти є аналіз і вивчення змін, а також намагання здійснити прогноз на майбутнє, наступним - наукове саморозвивальне управління з налагодженим зворотнім зв'язком для вироблення подальшої стратегії й тактики розвитку навчального закладу.

Отже, можна зробити висновок про те, що:

управління є елементом, функцією організованих, різних за природою систем (біологічних, соціальних, технічних), що забезпечують збереження їх відповідної структури, підтримують режим діяльності та реалізацію їх програм;

у контексті управління якістю освіти даний феномен доцільно розглядати через діяльність по забезпеченню вимог якості. Основна відмінність між загальною системою управління та системою управління якістю освіти полягає у встановленні та використанні всіма суб'єктами освіти пріоритетів якості: якості умов, якості процесу та якості результатів цього процесу;

управління якістю освіти є соціально-педагогічною категорією, що розкриває процесуальний та результативний аспекти. Процесуальний аспект відображає діяльність директора школи щодо створення умов, спрямованих на забезпечення якості навчально-виховного процесу, натомість результативний - відображає досягнення очікуваних результатів, що виявляються в якості отриманих знань, умінь, навичок учнів, рівня їх вихованості, позитивній динаміці їхнього особистісного розвитку.

Теоретичне обґрунтування проблеми управління якістю освіти дає підстави для виявлення основних критеріїв та показників якості шкільної освіти. Зокрема, критерії складають такі блоки: інформаційне забезпечення і міжнародне співробітництво, матеріально-технічне забезпечення, педагогічні кадри, керівні кадри, навчально-виховний процес, підготовка дошкільників до навчання в школі, науково-методична робота.

Основними показниками виявлені:

Перший блок. Підготовка дошкільників до навчання в школі:

наступність та перспективність у роботі між дошкільною та початковою ланками;

освітній рівень вихователів старших груп;

аналіз звукомови дітей п'ятирічного віку;

система роботи ДНЗ та ЗНЗ. Спільні заходи;

робота ДНЗ з батьками щодо підготовки дітей до школи;

Другий блок. Навчальний процес:

спеціалізація загальноосвітніх навчальних закладів району;

вплив стану здоров'я учнів на якість знань;

ефективність використання варіативної складової навчальних планів;

наступність у навчанні учнів 1-х, 5-х, 10-х класів;

система вибору профільного навчання;

забезпечення умов самоосвітнього процесу (бібліотечно-інформаційні ресурси).

Третій блок. Навчально-виховний процес:

робота учнівського самоврядування та її вплив на якість освіти;

робота класних керівників по формуванню толерантних відносин у класних колективах, залучення до цього батьків;

захист прав учнів;

співпраця з громадськими організаціями, благодійними фондами, піклувальними радами щодо поглиблення знань, розширення світогляду школярів;

екологічне виховання в навчальних закладах як засіб формування екологічної культури школярів;

організація занять із дітьми, віднесеними до спеціальної медичної групи, як спосіб реабілітації здоров'я школярів;

роль позашкільного навчального закладу в розвитку здібностей дитини та поглибленні знань з основ наук.

Четвертий блок. Науково-методична робота:

система роботи з обдарованими учнями (пошуково-дослідницька діяльність учнів, участь школярів в олімпіадах, МАН);

дослідницька діяльність учителів та учнів (авторські програми, статті, методичні розробки; використання творчого потенціалу вчителів-науковців у розвитку ЗНЗ та освіти району);

робота з громадськістю (співпраця з науковими установами, ВНЗ).

П'ятий блок. Педагогічні кадри:

орієнтація учнівської молоді на педагогічну професію;

залучення студентів ВНЗ до роботи в навчальних закладах;

зв'язок РУО та керівників навчальних закладів з педагогічними вузами;

кількісна та якісна характеристика педагогічних кадрів;

вивчення результатів соціальної підтримки вчителів;

здійснення морального стимулювання педагогічних працівників.

Шостий блок. Керівні кадри:

кількісна та якісна характеристика керівних кадрів;

ефективність роботи районної "Школи резерву заступників директорів ЗНЗ".

Сьомий блок. Інформаційне забезпечення та міжнародне співробітництво:

забезпечення комп'ютерною технікою та її використання під час навчального процесу та в позаурочний час;

наявність Інтернету в закладах освіти та його використання в навчально-виховному процесі;

впровадження новітніх Інтернет-технологій у навчально-виховному процесі, використання мультимедійних комплексів для навчання;

рівень володіння комп'ютерною технікою адміністрацією навчальних закладів та районними управліннями освіти, використання комп'ютерів у роботі;

формування іміджу навчального закладу через засоби масової інформації.

Восьмий блок. Матеріально-технічне забезпечення:

дотримання санітарно-гігієнічного режиму в навчальному закладі;

стан меблів;

стан території.

Результати даних щодо впливу здоров'я учнів на якість їхнього знання (на основі перевірки діяльності загальноосвітніх навчальних закладів Святошинського району та ролі районного управління освіти щодо забезпечення якості шкільної освіти) свідчать, що медичне забезпечення навчальних закладів району здійснюється спільно з районними управліннями освіти та охорони здоров'я. З цією метод розроблена програма "Школа здоров'я", передбачені спільні заходи зі зміцнення здоров'я школярів, дотримання санітарно-гігієнічних умов навчально-виховного процесу, проведення в навчальних закладах району роботи з профілактики різних захворювань. Так, передбачено відремонтувати сім медичних кабінетів (10 000 грн.), придбати медичне обладнання та медикаменти на суму 114 400 грн.

Відповідно до Державних санітарних правил і норм облаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, у закладах освіти району проводяться профілактичні медичні огляди дітей, основна мета полягає в обстеженні стану здоров'я учнів, виявленні дітей із хронічними захворюваннями, забезпеченні своєчасного лікування та оздоровлення. Так, незважаючи на несвоєчасний диспансерний облік і лікування, у 2003 році було оглянуто 11 988 учнів (97 % від загальної кількості учнів, які підлягають обстеженню), на диспансерний облік взято 3 981 дітей (33,2 %).

Проведений медичний огляд показав (Таблиця 1), що лише 37 % дітей мають І групу здоров'я. Відсоток здорових дітей знижується у 5-9-х класах у порівнянні з початковою школою і збільшується у 10-11-х. Учнів ІІ групи здоров'я, які мають функціональні відхилення - 50,5 %, у початковій школі - 52,1 %, у 10-11-х класах - 48 %. Натомість зростає відсоток хворих дітей на кінець навчання у школі: у початковій школі - 10,5 %, у старшій - 14,5 %.

Loading...

 
 

Цікаве