WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Чим може бути критичне мислення? - Реферат

Чим може бути критичне мислення? - Реферат

А далі було б корисним уявити, чим може бути "некритичне" мислення. Напевне, це мислення мляве, аморфне, свавільне, випадкове та позбавлене впорядкованості. А з того, що критичне мислення здатне спиратися на критерії, випливає його добра обґрунтованість, упорядкованість та міцність. Воно мусить мати ресурс захисту та бути переконливим.

Завжди, коли ми робимо заяву або висловлюємо думку, то залишаємося дуже вразливими, аж доки не знаходимо на що опертися. Тому слід заздалегідь ставити собі такі, наприклад, запитання: "Коли ця думка потрапить під вогонь критики, до чого ми апелюватимемо?", "Якщо наші заяви заперечуються, що ми можемо зробити?", "Коли наші оцінки не є переконливими, на що послатися задля їх підсилення?". У спробах відповісти на запитання, подібні до наведених, дійдемо висновку: заяви та думки мусять бути підтримані доказами, резонами (reasons). Який зв'язок існує між доказами та критеріями?

Критерії суть резони: вони є одними із різновидів останніх, особливо надійним різновидом. Коли ми маємо сортувати речі в описовий чи оціночний способи - а це два дуже важливих завдання, то слід користуватися найбільш надійними резонами, які виконують ролі критеріїв класифікації та оцінки. Критерії можуть бути схвалені широким загалом, а можуть і не мати такої підтримки, проте у співтоваристві дослідників (community of inquiry) вони обов'язково визнаються і використовуються. Компетентне використання визнаних критеріїв є шляхом укріплення об'єктивності наших приписових, описових та оціночних суджень (prescriptive, descriptive and evaluative judgments). Наприклад, архітектори оцінюють будівлі через застосування критеріїв корисності, безпеки та краси; правники виробляють присуди за допомогою критеріїв законності та незаконності; усі критично мислячі люди, ймовірно, спираються на такі перевірені часом критерії, як правильність умовиводів, доказова сила підстав, послідовність (validity, evidential warrant, consistency). Будь-яка галузь практики - подібно до наведених прикладів з архітектурної, юридичної чи пізнавальної практики - повинна бути спроможною вказати критерії, якими вона керується.

Інтелектуальне середовище, у якому ми перебуваємо, часто густо наповнене ламкими конструкціями: ми можемо підсилити їх через навчання міркувати логічніше. Але це не допоможе тоді, коли фундамент чи підстави міркувань виявляються недостатньо міцними або занадто плинними. Ми маємо ґрунтувати наші заяви та думки, усі інші складові мислення на основах, міцних, як корінна порода. Посилання на розумні критерії є одним з шляхів формування нашого мислення на твердішому фундаменті.

Далі наведено обмежений перелік категорій критеріїв, до яких ми зазвичай звертаємося або апелюємо:

стандарти;

закони, підзаконні акти, правила, регламенти, канони, укази, настанови та інструкції;

приписи, вимоги, умови та обмеження;

конвенції, домовленості щодо уніфікації та підсумкові узагальнення;

принципи, припущення, передумови, визначення;

ідеали, цілі, наміри, завдання;

результати тестування, експериментальні дані;

методи, процедури, лінії поведінки.

Усе перелічене становить множину засобів, котрі ми можемо застосовувати у виробленні суджень. Вони є частиною апарату раціональності. Виділені в процесі таксономії в окремі категорії, як це зроблено вище, вони видаються інертними та безплідними. Проте коли вони працюють у процесі дослідження, то можуть діяти динамічно та критично.

Уже було зазначено, що через логіку ми здатні коректно розширити сферу мислення; завдяки резонам, подібним до критеріїв, ми можемо виправдати та захистити її. Удосконалення мислення студентів - від просто мислення до доброго мислення - суттєво залежить від їх здатності ідентифікувати та використовувати вдалі резони в обґрунтуванні висловлених думок. Студентів слід навчити, що резони, які визнаються добрими, мусять бути релевантними (відповідними) розглядуваній думці та сильнішими за неї у тому сенсі, що вони легше сприймаються чи передбачаються.

Наприклад, виставляючи студентам оцінки, викладачі мусять бути готовими обґрунтувати їх через посилання на ті критерії, на підставі котрих зазначені оцінки були визначені. Вчителеві буде важко сказати, що він дійшов якихось висновків "у інтуїтивний спосіб" або що використані ним критерії були свавільними чи нерелевантними. Критичне мислення - це когнітивна відповідальність (cognitive accountability). Я не бачу суперечності між вимогою "когнітивної відповідальності", подібної до обов'язку підтримувати висловлену думку резонами, та вимогою розвивати інтелектуальну незалежність студентів. Якщо формування когнітивних, пізнавальних навичок є однією з форм розвитку здібностей студентів, то це спричинює підвищення відповідальності, особливо для себе і за себе. Існують випадки, коли ми не можемо довірити іншим людям думати за нас, натомість мусимо міркувати самі. І ми мусимо вчитися думати, міркуючи самостійно: ніхто не навчить нас цього, хіба що тільки помістить у дослідницьку спільноту, де досягти мети порівняно легко. Головне полягає у тому, що студентів слід заохочувати ставати раціональними істотами задля їхнього власного блага (це є крок до їхньої незалежності), а не тільки задля нашого блага - блага суспільства. Коли ми утверджуємо використовувані критерії відкрито, то заохочуємо студентів діяти таким же чином. Демонструючи моделі інтелектуальної відповідальності, ми закликаємо їх до відповідальності у власних міркуваннях та, у ширшому сенсі, у власній освіті.

Оскільки школа чи коледж є дослідницьким майданчиком (a locus of inquiry), використовувані тут процедури мають бути такими, які у кожному конкретному випадку можна захистити. Проте це не означає, що всі аспекти нашого життя завжди і з необхідністю є приводом для дослідження. Існують речі, котрі ми цінуємо, не турбуючись про їх оцінку; зустрічаються люди, яких ми цінуємо, не прагнучи оцінити. Коли маємо справу з подібними випадками, то виносити їх на обговорення чи ні - це має бути результатом нашого власного вибору.

Обираючи критерії, ми зазвичай мусимо покладатися на інші критерії. Певні критерії можуть слугувати для цього краще, ніж інші, тому їх називають метакритеріями (metacriteria). Наприклад, вище вже було зазначено, що критерії - це особливо надійні резони, яким притаманна сила та релевантність, відповідність. Тому можна стверджувати, що надійність, сила та релевантність - важливі метакритерії. До них можна ще додати когерентність (coherence), несуперечність (consistency) та послідовність.

Деякі критерії мають дуже високий рівень загальності. У процесі критичного мислення вони можуть передбачатися не тільки явно, а й неявно. Наприклад, поняття наукового знання передбачає критерій істини. Тому, проголошуючи конкретний висновок як науковий, слід пам'ятати про необхідність обґрунтування його істинності.

Такі царини філософії, як епістемологія, етика та естетика, не диктують своїх власних критеріїв, тут існує зворотна ситуація: критерії визначають царини. Епістемологія містить оціночні судження щодо істинності чи хибності знання; царину етики утворюють судження щодо правильного чи неправильного, а естетики - щодо прекрасного чи потворного. Істина, правильність, неправильність, справедливість, добро, прекрасне - усе це є частинами ширшої сукупності, яку ми можемо вважати метакритеріями. І усі вони визначаються ще ширшим, надзвичайно широким критерієм смислу.

Однією з основних функцій критеріїв є надання підстави для порівняння. Порівняння, здійснене без визначення підстави критерію, породжує плутанину та замішання (наприклад, у випадку "Токіо краще за Нью Йорк"). З іншого боку, коли за смислом припустимі кілька конкуруючих критеріїв, то плутанина виникає також (наприклад, коли кажуть: "Токіо більше за НьюЙорк", а ми не знаємо, який сенс має термін "більший" - чи за територією, чи за населенням). Так само, як думка має бути підтримана резонами, так і порівняння має бути пояснене визначенням відповідних критеріїв-підстав.

Loading...

 
 

Цікаве