WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Чим може бути критичне мислення? - Реферат

Чим може бути критичне мислення? - Реферат

Чим може бути критичне мислення?

Хоча ця стаття побачила світ порівняно давно, вона й сьогодні буде корисною українському педагогу - теоретику і практику, який прагне зрозуміти еволюцію поглядів на критичне мислення, його роль у світовій освіті кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Метью Ліпман (Matthew Lipman) - заслужений професор філософії та видатний університетський вчений, фундатор Інституту критичного мислення (1987-1997) та діючого понад тридцять років Інституту вдосконалення філософії для дітей (Institute for the Advancement of Philosophy for Children) в Університеті Монтклер.

М. Ліпман тривалий час був професором філософії Колумбійського університету. Він написав чотирнадцять книжок одноосібно та ще дев'ять у співавторстві. Найбільш відома з них: Thinking in Education. 2nd ed.- Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press, 2003.

Освіта завжди ставила перед собою дві принципові мети - передавати знання та культивувати мудрість. У стабільних традиційних суспільствах перевагу мала перша з них. Знання сприймалося як низка вічних істин, прийнятність яких у незмінному світі є безсумнівною. Ці істини регулярно передавалися від старшої генерації до молодшої.

Проте за часів суспільних змін знання можуть застарівати досить швидко. У такі періоди люди віддавали перевагу інтелектуальній гнучкості та винахідливості, а не давно усталеним відомостям. Стоїки, зокрема, вважали за необхідне культивувати мудрість у підготовці як до часів стабільності, так і змін.

Наша сучасна концепція освіти як дослідження (education as inquiry) поєднує обидві зазначені мети. Вона наголошує однаковою мірою як на процесі, так і на його результаті: на мисленні і на знанні, на дослідженні і на знайденій завдяки йому істині. Тому будь яка навчальна дисципліна набуває вигляду поступово змінюваного, усе поглинаючого запасу знань, який репрезентує накопичений у ній досвід. Проте сучасні студенти мають не просто засвоювати накопичений запас, а й мислити критично.

Критичне мислення, таким чином, виявляється продовженням напряму традиційної освіти, котрий робить наголос на культивуванні мудрості та на її застосуванні на практиці, у житті. Але що таке критичне мислення?

Коли ми прагнемо виховати та укріпити критичне мислення у сучасної молоді, нам потрібне ясне розуміння, чим воно є і чим може бути. Ми маємо знати його визначальні особливості, характерні результати та фундаментальні умови, які його уможливлюють. Почнемо з розгляду результатів.

Результати критичного мислення - судження

Коли ми обговорюємо наявні визначення критичного мислення, то звертаємо увагу, що автори фіксують результати мислення, проте зазвичай не можуть виявити його суттєвих характеристик. До того ж зафіксовані результати мають тенденцію до обмеження подоланням проблем та прийняттям рішень (solutions and decisions). Зокрема, один автор визначає критичне мислення як "ментальні процеси, стратегії та уявлення, що їх люди використовують для вирішення проблем, вироблення рішень та опанування нових концептів" (Sternberg, 1985). Інший вважає критичне мислення "раціональним рефлективним мисленням, що фокусується на вирішенні, чому вірити, а чому ні" (Ennis, 1987).

Наведені визначення не є задовільними, оскільки результати (вирішення проблем, висновки або ухвали, засвоєння понять) виявляються завузькими, а приписувані визначальні характеристики (раціональне, рефлективне) - занадто розпливчастими. Наприклад, коли критичним мисленням є будь яке мислення, що доходить висновку, то рішення, якого лікаря запросити, досягнуте через вибір випадкового прізвища з телефонної книги, могло б вважатися критичним мисленням. Тому ми маємо розширити перелік результатів, ідентифікувати їх визначальні характеристики, а потім показати коректні зв'язки між ними.

Раніше зазначалося, що звернення до критичного мислення у наші дні виявляється ремінісценцією античної концепції мудрості. Чим же є мудрість? Огляд низки словників дасть роз'яснення на кшталт "розумне судження", "найкраще судження" або "судження, випробуване досвідом". Для нас вкрай важливо з'ясувати, як з'являється тут поняття судження, присуду (суттєву дискусію щодо судження див. у: Buchler, 1951).

Що ж саме є судженням (judgment)? (Ключове поняття "judgment" найкраще, на мою думку, перекласти як судження або присуд (у цій статті обидва варіанти використовуються як синоніми). За М. Ліпманом, судження можуть бути оціночними; прескриптивними, приписовими (наприклад, артикульований припис лікаря, який слід виконати хворому); дескриптивними, описовими (наприклад, гоголівський опис Дніпра) Ще одне звернення до словників дає змогу дізнатися, що судження є "формуванням думок, оцінок або висновків". Отже, воно містить такі речі, як вирішення проблем, вироблення рішень, опанування нових понять, але разом з тим є ширшим та загальнішим.

Визначення мудрості передбачає, що існує суб'єкт, здатний виробляти добрі судження. У чому ж полягає відмінність між просто судженням і добрим судженням? Ця відмінність не є таємницею: людина зазвичай розрізняє просто спів і добрий спів, просте життя і добре життя. Немає нічого незвичайного у розрізненні просто мислення і мислення доброго.

Шлях дослідження, по якому ми йдемо, показує, що мудрість має бути характерним результатом доброго судженням, а добре судженням має бути характеристикою критичного мислення. Момент, коли ми дійшли бажання дізнатися про відмінність просто судження від доброго судження, вимагає розгляду деяких ілюстративних прикладів.

Коли знання та досвід не просто накопичуються та передаються, а прикладаються до практики, ми, напевно, ясно бачимо випадки судження. Архітектор, правник, лікар суть професіонали, діяльність яких постійно потребує суджень. Це ж саме справедливе для справжніх композиторів, художників та поетів. Кожен з нас не минає ситуацій морального вибору, коли мусимо висловлювати моральні судження. Рівною мірою судження виробляють як вчителі та фермери, так і фізики-теоретики у професійному та повсякденному житті. Існують практичні, продуктивні та теоретичні судження, як би їх назвав Арістотель. Тією мірою, якою ми формулюємо такі судження добре, ми можемо вважати свою поведінку мудрою.

Слід взяти до уваги, що добре навчені професіонали продукують добрі судження як усієї галузі своєї спеціалізації, так і власної діяльності. Кваліфікований лікар не тільки ставить правильні діагнози пацієнтам та дає корисні рекомендації, а й розуміється на медицині взагалі та адекватно оцінює свою спроможність її практикувати. Добрі присуди беруть до відома усе, в тому числі й самих себе.

Судження детермінує мислення, мовлення, рутинну дію або акт творення. Жест, наприклад рух руки, може бути проявом присуду; присуд виявляється у метафорі на кшталт "Джон є хробак"; рівняння, подібне до E = mc2, є присудом. Усе це - присуди тому, що вони досягнуті особливими методами, які ґрунтуються на певних засобах або процедурах. Вони, мабуть, будуть добрими тоді, коли досягатимуться майстерно виконаними діями (skillfully performed acts), спрямованими або підсиленими доцільно обраними засобами та процедурами.

Якщо ми тепер поглянемо на процес критичного мислення та ідентифікуємо його суттєві характеристики, то матимемо змогу краще зрозуміти ставлення до судження. Я наведу аргументи на користь того, що критичне мислення є майстерним, відповідальним мисленням, яке сприяє доброму судженню, оскільки (a) ґрунтується на критеріях, (б) є таким, що самокоригується, та (в) є чутливим до контексту. Про корисні дискусії щодо природи критеріїв див. у працях Slote (1966) та Scriven (1959).

Критичне мислення ґрунтується на критеріях

Ми передбачаємо зв'язок між термінами "критичне" та "критерії", оскільки вони схожі одне з одним та мають спільне походження. До того ж усі знайомі з кіно, літературними та музичними критиками. Не виглядатиме неприродним припущення, що найкращими з них виявляються ті, хто використовує надійні критерії.

Ми також усвідомлюємо наявність відношення між критеріями та судженнями тому, що за змістом поняття "критерій" означає "правило або принцип, що використовується задля вироблення суджень, присудів". Отже, здається слушним дійти висновку: існує певний різновид логічного зв'язку між "критичним мисленням" та "критерієм" і "судженням". Цей зв'язок має бути віднайдений і у такому міркуванні: оскільки продукування судження є певним вмінням, то критичне мислення є вмілим, майстерним мисленням (skillful thinking). А уміння, навички (skills) не можуть бути визначені без критеріїв, за допомогою яких розглядувана дія може бути оцінена як уміла. Таким чином, критичне мислення одночасно використовує критерії та саме може бути оцінене через звернення до певних критеріїв.

Loading...

 
 

Цікаве