WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Циклічна економіка у хвилеподібному світі - Реферат

Циклічна економіка у хвилеподібному світі - Реферат

Завершає достойну когорту нобеліантів американець Роберт Лукас, що хоч і отримав премію за розробку теорії раціональних очікувань, проте є автором фундаментальної праці "Методи та проблеми теорії ділового циклу", що вийшла друком у 1980 році.

Із останніх досліджень слід відмітити концептуальну працю відомого польського економіста і вченого Гжегоша В. Колодко "Світ у русі" [11], якою в черговий раз звертається увага на дисгармонію економічного розвитку, зазначаючи що він відбувався в різних регіонах за різними траєкторіями в різних національних господарствах. Також автор зазначав про, як він висловився "каскадний характер" історичного, цивілізаційного, а отже і економічного процесу. Так є, було і буде у майбутньому. Оцінюючи спад у постсоціалістичних країнах, автор наголошує, що він був неминучим, адже просто прийшов час для цієї фази економічної хвилі. Автор прогнозує повернення України до піку виробництва попередньої хвилі (1989 р.) тільки у 2017 році, якраз до 100-річного ювілею Великої жовтневої соціалістичної революції, що підтверджується і нашими прогнозами.

Підтвердженням теорії циклічності може стати теорія ймовірності, а саме, теорія розподілу Пуассона. При великій кількості спостережень за випадковими подіями, їхнє повторення відбувається з визначеною частотою. Частота випадкової події є відношенням числа появи цієї події до загального числа спостережень. Статистична стійкість випадкової величини означає, що при багаторазовому спостереженні її значення мало змінюється. Це є причиною того, що частоти випадкової події групуються біля певного числа. Стійкість частоти відбиває об'єктивна властивість випадкової події, що деякою мірою складає його можливості. Міра даної можливості конкретної випадкової події є його ймовірністю. Навколо цього числа групуються частоти конкретної події.

Хто роздивлявся картину мореніста Айвазовського "Дев'ятий вал", певно замислювався над тим чому при штормі найпотужнішою є саме дев'ята хвиля, чому не п'ята або чотирнадцята?

Для набору інформації прослідкуємо з півгодини за хвилями прибою. Побудувавши з цих даних графік, отримаємо підтвердження: кожна третя хвиля в середньому буде трохи більшою за дві сусідні. А після аналогічних обрахунків числа вихідних спостережень між вторинними максимумами матимемо в середньому "дев'ятий вал", тобто дев'ята хвиля буде дещо більшою за сусідні з нею.

Другий експеримент є не менш наочним. Для його проведення візьмемо всього десять купюр номіналом по одній гривні. З кожного білета слід списати його семизначний номер та поєднати всі номери, що дозволить отримати ряд у сімдесят цифр. Унаочнивши їх графіком та обробивши побачимо: середнє число цифр між первинними максимумами ряду буде близьким до трьох, а між вторинними - до дев'яти.

Проведені експерименти дозволяють підсумувати, що коли характер хвилювання на морі ще можна пояснити законами гідродинаміки, то експеримент з грошовими знаками пояснити у такий спосіб украй складно.

Схожі складності виникають і при спробах пояснити коливання в органічному і неорганічному світі Землі через вплив сонячної активності. Роботи такого плану пов'язуються з іменем А.Л.Чижевського [7]. З 1745 року і по цей день було зареєстровано 22 її піки, причому тривалість періодів між ними коливається від 7 до 17 років. Фізика сонячної активності надзвичайно складна і до кінця не з'ясована.

Пов'язав сонячну активність із господарським життям і український учений С.Подолинський. Він сформулював засади найважливішої економічної парадигми, фундаментальний характер якої полягає у відкритті джерела економічного буття та суспільного прогресу. Подолинський показав, що таким джерелом є сонячна енергія. Йшлося про поєднання фізичного з економічним. У Подолинського джерелом вартості є не просто земля і праця, а сонячна енергія, яка більшою мірою акумулюється на Землі завдяки людській праці. У своїх дослідженнях науковець доводить безперечний зв'язок біологічних, економічних і суспільних процесів з космопланетарними, що дає підставу вести мову про галактичний та метагалактичний його контекст, а значить про такий рівень отриманих результатів, який залишається неперевершеним.

Заснувавши тим самим сучасну українську школу фізичної економії, Подолинський пов'язував фізичне з економічним, за що свого часу його розкритикував Ф.Енгельс. Проте така прив'язка фізичних процесів, яким притаманні вібрації до економічних, пояснює хвилеподібність останніх.

Нобелівський лауреат, фізико-хімік Ілля Пригожин визначає, що будь-які системи та їх елементи піддаються флуктуаціям (коливанням), які можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми по відношенню до системи [6]. Тобто система сама генерує ці флуктуації та ще й піддається зовнішнім коливальним впливам. Флуктуації, що діють на систему у залежності від своєї сили, можуть мати зовсім різні для неї наслідки. Із зростанням числа флуктуацій система поступово стає нестійкою, чутливою навіть до малих впливів.

Економічні системи не виняток, тому поступово коливання економічних параметрів посилюються і при переважанні певних критичних значень, настає момент, коли навіть незначна зміна параметрів призводить до стрибкоподібного переходу системи в якісно новий стан. Так досягається точка біфуркації - зламний, критичний момент у розвиткові системи, точка, в якій настає економічна криза, спад. А сама точка біфуркації є піковою фазою економічного розвитку.

У процесі руху від однієї точки біфуркації до іншої (від піку до піку) відбувається розвиток системи, тобто в точці біфуркації відбувається зміна її структури, а згодом і механізму функціонування системи, причому співіснування елементів старої і нової якості породжують хаос. Як тут не згадати Й.Шумпетера, який пов'язував економічні кризи із запровадженням інновацій. Саме інновація для традиційної системи і є хаосом, безладом, який згодом і призводить до появи системи нової якості (нової економічної хвилі).

Саме з циклічністю пов'язані протиріччя, конфлікти та економічні провали, які супроводжують розвиток будь-якої складності соціально- економічної системи. Подібні процеси можна пом'якшити, передбачаючи майбутні соціальні та економічні трансформації або, навпаки, загострити, свідомо провокуючи контрольовані конфлікти та хаотичні процеси. Історія демонструє нам безліч прикладів цього.

Нажаль, не розуміючи природи економічної циклічності українське суспільство звично звинувачує в економічних провалах державне управління. Проте навіть найефективніше керування національним господарством не зможе дієво протистояти природним економічним закономірностям, так само як не може протистояти настанню холодів. Вони розпочнуться трохи раніше або пізніше, проте настануть обов'язково.

Таким чином, згідно з проведеною в даній роботі розвідкою можна підсумувати таке:

Циклічні процеси в економіці є тільки частиною циклічної природи світу. Вчені в різних галузях наук давно помічали циклічність у своїх сферах. Економіка, звісно, не може розвиватися іншим чином.

Українська економічна наука, що стояла біля витоків теорії циклічності, згодом, у радянський час, втратила свої здобутки і наразі не використовує їх для визначення стратегії економічного розвитку та для здійснення державної економічної політики.

Суспільство не знає і не розуміє циклічної закономірності економічного розвитку, тому систематично здійснює помилкові економічні та політичні рішення.

На основі цих висновків можна запропонувати такі пропозиції щодо підвищення ефективності української економіки та убезпечення її від негативного впливу циклічних коливань економічних лідерів світу внаслідок глобалізаційної гармонізації економічних процесів:

На законодавчому рівні закріпити обов'язковість урахування при державному економічному прогнозуванні та плануванні негативних та позитивних упливів циклічних процесів.

Згідно із проведеним у роботі прогнозом використати майбутнє економічне зростання, що орієнтовно триватиме до 2050 року, для закладання передумов, що забезпечать перехід української економіки до постіндустріальної і посттоварної епох.

Проводити кращу просвітницьку діяльність у навчальних закладах і серед дорослого населення щодо прикладного значення досліджуваної у статті теорії.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

С.Л.Комлев. Конъюнктурный институт (судьба научной школы Н. Д. Кондратьева) // Репрессированная наука, Л.: Наука, 1991, с.163-180.

Воронин А.Б. Циклы в задачах нелинейной макроэкономики. Харьков, ИД "ИНЖЕК", 2006, 135 с.

Ставицький А.В. Моделювання циклічності світової економіки // Фінанси України. №9. 2008 р.

Гайдуцький А.П. Контрциклічна й антикризова природа формування та функціонування міграційного капіталу // Фінанси України. №8. 2009 р.

Кваша Г. Ритмы истории // Наука и религия. №1, 1991 г.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой: Пер. с англ./ Общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича и Ю. В. Сачкова. - М.: Прогресс, 1986.-432 с.

Чижевский А.Л. Земное эхо солнечных бурь. М.: "Мысль". 1976 г.

Воробйова Л. Формування наукових шкіл: українська школа фізичної економії // Економіка України. №5. 2008 р.

Гайдуцький П.І., Паливода К.В. Глобалізація економічної рецесії та фінансової нестабільності // Фінанси України. №1. 2008 р.

Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей. Монографія. (За заг. редакцією д.е.н., професорів Д.Г.Лук'яненка та В.І.Чужикова). К.КНЕУ, 2007, 544 с.

Колодко Гжегош В. Мир в движении (пер. с пол. Ю.Чайникова). М., "Магистр", 2009, 575 с.

Loading...

 
 

Цікаве