WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Характеристика планування виховної роботи у школі - Реферат

Характеристика планування виховної роботи у школі - Реферат

гуманність виховних відносин;

залученість учнів у життєдіяльність класного колективу;

сформованість ділових і міжособистісних взаємин;

розвиненість самоуправлінських начал у класі;

наявність соціальних зв'язків класного співтовариства;

ефективність психолого-педагогічного й медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів.

В аналітичній діяльності класного керівника можна виділити три основних етапи: підготовчий, основний і рефлексивний.

Призначення першого етапу полягає в підготовці самого вчителя до здійснення аналітичної діяльності. У цей період класний керівник визначає предмет і мету педагогічного аналізу, розробляє програму та інструментарій (критерії, форми, методи та прийоми аналізу) аналітичної діяльності, передбачає участь у цій роботі всіх суб'єктів виховного процесу.

На другому етапі класний наставник спрямовує свої зусилля на збір і систематизацію інформації про виховний процес, аналіз та оцінку результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних моментів у життєдіяльності класу й вихованні учнів, визначення проблем і протиріч у виховному процесі, складання прогнозу розвитку виховної системи класу, формулювання висновків і пропозицій з удосконалення й відновлення навчально-виховного процесу у класному співтоваристві.

На заключному етапі вчитель оцінює проведену аналітичну діяльність, усуває фактичні та стилістичні неточності в інформаційно-аналітичних матеріалах, вносить у них необхідні корективи.

Третій крок класного керівника в діяльності зі складання плану виховної роботи - це моделювання педагогом образу класу та процесу виховання в ньому.

Під образом класу нами розуміється сукупність уявлень учителя про майбутній стан класного співтовариства. Він складається з кількох частин. Основними складового образу класу є:

образ класу учнів;

образ життєдіяльності класної спільноти, побудови в ній діяльності, спілкування й відносин;

уявлення про зовнішні зв'язки та відносини класу, про його місце й роль у шкільній спільноті.

Розглянемо кожну складову образу класу.

Образ учня класу. Даний образ складається з уявлень педагога про найбільш важливі якості, які повинні виховати в себе члени класного співтовариства. Створюючи образ учня, класний керівник намагається знайти відповідь на досить важке запитання: якими якостями повинна володіти дитина, щоб успішно справлятися з покладеними на неї соціальними функціями громадянина, сина чи дочки, брата чи сестри, учня чи учениці, члена громадського об'єднання й ін.; щоб упевнено почувати себе у класному та шкільному колективах, оточуючому соціумі; щоб реалізувати свої сили та здібності, стати справді щасливою людиною. Ці уявлення допоможуть педагогу правильно визначити мету й задачі виховної роботи, критерії та показники її ефективності.

Образ життєдіяльності класного співтовариства, побудови в ньому діяльності, спілкування й відносин. Практично кожний учитель прагне до створення у класі інтелектуально й духовно багатої, діяльнісно й естетично насиченої, морально чистої та емоційно сприятливої атмосфери у класному співтоваристві. Однак не всім удається побудувати такі відносини у класі, причиною чого є відсутність у педагога цілісних і детальних уявлень про характер, напрями та способи спільної життєдіяльності членів класного колективу.

Спочатку класному керівнику треба визначити, який вид чи напрям спільної діяльності (туристсько-краєзнавча робота, клубна діяльність, виховання учнів на традиціях російської національної культури і т. ін.) може стати пріоритетним (домінуючим) у життєдіяльності класу. Вивчення виховної практики успішно працюючих класних керівників показує, що вони, з одного боку, намагаються використовувати у вихованні й розвитку школярів різноманітні види та форми діяльності, а з іншого - у широкому аспекті діяльності виділяють якийсь один у якості системоутворюючого і з його допомогою будують виховну систему класу, формують неповторну індивідуальність ("особу") класного колективу.

Порада вченого. Професор А. Гаврилін пропонує вибирати в якості пріоритетного та системоутворюючого той вид діяльності, що відповідає таким вимогам:

цей вид діяльності не формально, а реально відповідає цілям виховного процесу;

він виражає домінуючу колективну потребу і є престижним для більшості учнів;

педагоги високопрофесійно володіють методикою його використання у вихованні школярів;

формуються зв'язки з іншими видами спільної діяльності дітей і дорослих;

існують фінансові, матеріально-технічні й інші передумови для його розвитку.

Вибір пріоритетного виду діяльності залежить насамперед від інтересів і потреб учнів, особистісних особливостей класного керівника, типу навчального закладу. Нерідко захопленість класного керівника туризмом чи спортом, театром або художньою самодіяльністю переростає в загальне захоплення членів класного співтовариства, і на цій основі створюється виховна система класу, формується його індивідуальність. Часто в гімназичних і ліцейських класах вибір системоутворюючого виду діяльності пов'язаний із профілем (спеціалізацією) навчального колективу: у біологічному класі - екологічна діяльність, у спортивному - фізкультурно-оздоровча, у класі з вивченням іноземної мови - пізнавально-країнознавча й т. п.

Поряд із пріоритетними й іншими видами діяльності класному керівнику необхідно уявляти шляхи, форми та способи вдосконалення спілкування членів класного співтовариства. В останні роки педагоги стали більше приділяти уваги діловому й неформальному спілкуванню учнів, розвитку комунікативної культури школярів. У педагогічному арсеналі з'явились тренінги спілкування, комунікативні ігри, години спілкування й розвитку, гуртки та клуби комунікативної культури. Це не тільки значно збагатило виховний процес, а і сприяло підвищенню його ефективності.

Успішність життєдіяльності класу багато в чому залежить від характеру відносин, що формуються між членами класного співтовариства. Класному керівнику важливо чітко уявляти реальний стан міжособистісних і ділових відносин у класі, можливості й засоби їх покращення. У полі зору педагога повинні знаходитись усі члени класного співтовариства, але особливо ті учні, які мають неблагополучне становище в дитячому колективі. Бажано, щоб у сформованих уявленнях про майбутнє класу вчитель зміг визначити нішу для самореалізації та самоствердження особистості кожної дитини, зумів намітити шляхи та способи створення більш комфортного й захищеного становища для кожного свого вихованця.

Не буде повним образ класу без уявлення про зовнішні зв'язки та відносини класу, про його місце й роль у шкільній спільноті. Педагог ясно усвідомлює, що не можна обмежувати виховний вплив на розвиток особистості учнів рамками класного колективу, тому спрямовує свої зусилля на побудову максимально відкритої виховної системи. Формуючи образ класу, класний керівник передбачає участь своїх вихованців у загальношкільних заходах, у спільних справах з однолітками із класів однієї паралелі, у роботі з більш молодими та старшими школярами. Доцільно подумати і про те, чим життєдіяльність класу може збагатити виховний потенціал загальношкільного колективу. На наш погляд, правильно роблять ті класні керівники, які намагаються знайти друзів класу в найближчому соціальному оточенні. Ними можуть бути батьки, бабусі, дідусі, керівники гуртків, клубів, секцій, народні умільці, ветерани війни та праці. Добрими друзями класних колективів бувають різні люди, які відрізняються віком, характером, професією, політичними поглядами, але схожі двома дуже важливими якостями: по-перше, вони чимось (своїм захопленням, життєвим досвідом, талантом) цікаві учням і, по-друге, вони виявляють бажання бути корисними дітям. Часто така позиція дорослих викликає адекватну реакцію з боку учнів, які також намагаються стати потрібними для оточуючих і прагнуть охопити своєю турботою тих, хто її потребує.

Завершуючи опис образу класу, варто зауважити, що він повинен відображати необхідний, можливий і бажаний стан виховного процесу. Необхідний - це той стан, що моделюється на основі врахування об'єктивних закономірностей і тенденцій розвитку процесу виховання учнів даного класу; можливий - це той стан, що проектується відповідно до реальних умов функціонування та зони найближчого розвитку класного колективу, виявленої в ході аналітичної діяльності педагога; бажаний - це той стан, що створюється в модельних уявленнях, які формуються на базі суб'єктивних переваг, бажань та інтересів педагога та його вихованців. Тільки за наявності такого сформованого образу класу у класного керівника можна робити наступний крок у діяльності із планування виховної роботи.

Loading...

 
 

Цікаве