WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Формування ключових компетентностей учнів через реалізацію гуманітарних аспектів - Реферат

Формування ключових компетентностей учнів через реалізацію гуманітарних аспектів - Реферат

Формування ключових компетентностей учнів через реалізацію гуманітарних аспектів

Одним з основних завдань освіти є становлення в учнів цілісного світогляду, формування життєвих компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, виробництво; оволодіння засобами пізнавальної діяльності

А оскільки гуманітаризація змісту основ природничих наук передбачає систематизацію знань та формування в учнів наукової картини світу, наукових уявлень про себе як про об'єкт природи, то це допоможе учням об'єктивно сприймати та оцінювати власне існування на Землі, більш помірковано ставитися до власних життєвих здібностей та сил, більш повноцінно здійснювати трудову діяльність.

Головне, з використанням у природничих і технічних науках методів, розроблених у гуманітарній сфері, пов'язаних з розвитком образного мислення, з емоційними оцінками замість логічних доказів, допомогти пізнати ту глибинну красу, яка, за словами А. Пуанкаре, криється у гармонії частин та яка пізнається лише розумом.

Усе це дозволяє забезпечити всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу.

Гуманізація і гуманітаризація освітніх систем відмовляються від часткової картини світу, створюваної дублюванням наукових дисциплін і банків наукових даних в численних навчальних предметах, відмова від надмірних відомостей і знань в базовому компоненті освіти, створення вкладеності знань на принципах варіативності і індивідуальних запитах.

Здійснення кроків у бік підвищення духовності освіти через гуманітаризацію мають на увазі переорієнтацію пріоритетів у визначенні освітніх ідеалів - відмова від технократичних підходів і спрямованість освітнього процесу на формування перш за все духовного світу особи, затвердження духовних цінностей як першооснови у визначенні мети і змісту освіти "олюднення" знань, формування цілісної гармонійної картини світу з повноцінним відображенням в ній світу культури, світу людини.

Тому сьогодні перед вчителем встає проблема не тільки "чому учити", але і "як учити", тобто проблема організації ефективних сумісних форм навчальної діяльності.

Хімія займає особливе місце серед шкільних дисциплін. Як навчальний предмет вона формує в учнів уявлення про наукову картину світу, формує їх світоглядну позицію і життєві переконання, дає можливість експериментувати, висувати і доводити наукові гіпотези. Але все це буде можливим лише в тому випадку, якщо в учнів у процесі навчання буде сформований інтерес до знань, інтерес до предмету. Пізнання - праця, що вимагає великої напруги.

Тому необхідно виховувати у дітей силу волі, уміння долати труднощі, щепити їм відповідальне ставлення до своїх обов'язків - всі ці якості, безперечно, стануть в нагоді їм в майбутньому. Але одночасно потрібно прагнути полегшувати їм процес пізнання, роблячи його привабливим. Ще К.Д.Ушинський писав: "...вчення, позбавлене всякого інтересу і узяте тільки силою примушення .... вбиває в учневі бажання до навчання, без якого він далеко не піде."

От чому своєю головною задачею я вважаю не просто озброїти моїх учнів певною сумою хімічних знань, а сформувати у них таке емоційне відношення до цих знань, яке надалі забезпечить їх активне сприйняття і засвоєння, тобто сформувати життєві компетентності засобами хімії як навчального предмету.

Провідна ідея досвіду

Високий рівень сформованості життєвих компетентностей можливий за умов реалізації принципів гуманітаризації освіти.

Суперечності, що вирішуються в досвіді:

між фундаментальним значенням хімії для прогресу світової цивілізації і зниженням рівня знань і інтересу учнів до її вивчення;

між традиційними підходами до організації освітнього процесу і обліком індивідуальних можливостей і запитів учнів;

між складністю змісту навчальної програми і недостатньою кількістю навчального часу.

Концепція досвіду:

створення умов для активної навчально-пізнавальної діяльності, необхідної для творчої реалізації і виявлення особливостей суб'єктивного досвіду учнів;

залучення учнів до методів наукового дослідження і експерименту з метою розкриття і розвитку їх індивідуальних можливостей і здібностей;

раціональне використання методів і прийомів, направлених на усвідомлену самостійність мислення, уяви, практичних дій, творчості;

занурення учнів в атмосферу захопленості предметом, визнання самостійності і індивідуальної позиції учня, пріоритет діалогічності спілкування;

формування в учнів рефлексії розуміння необхідності одержуваних знань для успішної соціалізації, усвідомленого вибору професійної діяльності;

облік психолого-фізіологічних особливостей і здібностей учнів в області пізнання, самостійної діяльності і творчої самореалізації.

Сутність досвіду

Сутність досвіду полягає в системі цілеспрямованого і комплексного підходу до проблем формування і розвитку у учнів стійкого інтересу до вивчення хімії, творчої самостійності, емоційного пізнання світу, набуття життєво важливих соціальних знань і навичок, формування ключових компетентностей засобами предмету.

Я прагну зробити кожний урок як рішення певної проблемної ситуації, переживання учнями цілого ряду позитивних емоцій: здивування, радість, відчуття успіху, відчуття власної гідності; пізнання хімічних законів, явищ і процесів в атмосфері співтворчості і взаєморозуміння.

Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів в різні форми практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів в активний процес пізнання і самовдосконалення.

Я намагаюся обирати освітні технології або їхні елементи, які відповідають ідеям глобального навчання та дозволяють найбільш ефективно виконувати поставлені завдання в ході співтворчості або співдіяльності вчителя та його учнів: технологія розвивального навчання, проблемно-модельна технологія, технологія співтворчості та інші.

Розкриття здібностей учнів і задоволення їхніх освітніх потреб у межах викладання одного навчального предмета неминуче лімітується цими межами і потребує їх розширення. Неможливо повною мірою задовольнити освітні потреби учнів у межах окремої дисципліни. Виконання завдання формування цілісної картини світу як складової частини гуманітаризації освіти також неможливе в межах однієї навчальної дисципліни. Пріоритетного значення набувають міжпредметні зв'язки, реалізацією яких можна впливати як на формування цілісної картини світу, так і стимулювати розкриття здібностей учнів. Вони можуть бути як традиційними (у межах комплексу природничо-математичних дисциплін), так і не такими наявними (з гуманітарними дисциплінами). Саме міжпредметні зв'язки з історією та літературою дозволяють забезпечити пріоритет загальнолюдських цінностей, формування духовності й культури особистості.

Навчальний процес будується на основі фундаментальних принципів навчання: науковості, послідовності, наочності, практичної спрямованості, провідної ідеї розвитку мислення і способів пізнання, духовної і освітньої значущості активності і самостійності дитини. У ході реалізації завдань гуманізації та гуманітаризації природничо-наукової освіти додаються ще такі принципи: інтегративність та поліпредметність; культуровідповідність та історизм; самодостатність і додатковість структурних блоків у навчанні; регіональність; екологізація.

Loading...

 
 

Цікаве