WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Літературно-музична композиція присвячена 82-річниці битві під Крутами "Волі народної дзвін" - Реферат

Літературно-музична композиція присвячена 82-річниці битві під Крутами "Волі народної дзвін" - Реферат

на якому овва,
Два грізних "максими" й гармата до пари:
А хто там сказав, що нас Бог забува?
Та мало набоїв, замовкли "максими",
Отаман упав на скривавлену твердь,
А губи шепочуть: Я вбитий не в спину,
Віч-на-віч орлята, зустрінемо смерть .
І ворог здригнувся: "Пора повернути
В Івангород - поруч в заметах село.
Дались Муравйову трикляті ці Крути,
Крути не крути - нам весь день не везло.
Та чорний полковник (каратель за фахом),
Пославши під кулі своїх вояків,
На їхню поразку дивився без жаху,
Бо мав яничарів - також козаків,
Червоне козацтво - від крові червоне,
На конях з шаблями летіло туди,
Де діти у шанцях лічили патрони,
Як велети ставши супроти орди.
Мазеп на капусту! Рубай на капусту!
Кубанки у стрічках червоних кричать.
Знать розум під ними вродився не густо
Їм шле Україна прокляття з проклять.
Здурілі від ізмів, сп'янілі від крові,
Дітей українських січуть до пахвин.
Страшні яничари, що вбити готові
І батька, і матір - такий у нихчин.
Ніхто не здається, - кричить пелехатий, -
Не людського роду, а Іродів син.
- Я буду їм руки, мазепам рубати...
І мертвих рубає ординець-кретин.
Шість тисяч ворожих, що рвались у Крути,
Навпіл поріділи, а серед снігів
Дітей наших мертвих ординськії круки
Збирали й скидали у крутинський рів.
У звільнений Київ тіла повернулись,
Всього вісімнадцять, отих, що знайшлись,
І плакали люди на кожній із вулиць,
Бо рідні усім їм ті діти були.
Пісня: "Повіяв вітер степовий".
Вірш: Ольга Яворська "Крути".
День помирав, як недобитий лебідь,
Ніч перейняла невимовний біль.
Здригнулись зорі в сполотнілім небі
І тихо падали в криваву заметіль.
Стогнали Крути і молився вітер,
Цілуючи скривавлені сліди:
Вас мало, діти, вас так мало, діти,
Супроти п'яної московської орди.
В пекучий сніг... Навзнак. Не на коліна.
Заплакав місяць в зоряну блакить.
Всі - як один… Кріпися Україно,
Хоч їхня смерть вовік не відболить.
І ведучий: Лиш частина студентського куреня врятувалася. Одні, що були на крайньому лівому крилі, минули станцію, яку зайняв ворог. А, ті, що були ближче залізничного насипу, не знали про те, що ворог уже на станції. Вони не здавались. Пробували ще пробитись. Кількох із них закололи матроси штиками. 35 дісталися в полон. Між ними - 7 поранених.
ІІ ведучий: Усіх полонених привезли на станцію. Почався допит і згущання озвірілих червоногвардійців. З нелюдською люттю били прикладами, кулаками, нагаями. Здоровенний червоногвардієць із диким завзяттям висмикнув волосся з голови студента, приговорюючи: "Тепер будеш знати, як руки на пролетарів піднімати. Далі дикун із страшною лайкою вдарив кулаком по окулярах. Розбите скло погрузло в оці. Нещасний просив добити його. "Підожди суду! У нас без суду не можна, - єхидно посміхався солдат.
Пісня: "Прощався стрілець із своєю ріднею".
І ведучий: У березні 1918 року після звільнення Києва від більшовиків, було вирішено відшукати тіла полеглих під Крутами і поховати в столиці України - Києві. Це було нелегкою справою, бо спільного місця поховання в Крутах не було: більшовики не дозволяли селянам із найближчого села поховати розстріляних і забитих. Окремих селяни хоронили потайки в різних місцях, але більшість самі москалі засипали в кількох ямах і зрівняли землею.
ІІ ведучий: Всіх полеглих було знайдено небагато. 19 березня 1918 року приїхав до Києва сумний потяг з віднайденими тілами полеглих. Родичі, друзі, знайомі прийшли розпізнавати тіла. Та пізнати було тяжко. Всі були по звірячому замордовані. Тіла віднайдених крутянських героїв було поховано у спільній могилі на кручі Аскольдового кладовища.
Мелодекламація (соло на скрипці М. Скорик "Мелодія"), новела В.Поліщука "Над свіжою могилою".
Стою над свіжою могилою юнаків і тихо сумую... Пере-глядаю написи на стрічках вінків... "Синам України - бор-цям за її волю".
"За честь і волю України, що віддали життя під Кругами". І багато інших написів. Ще більшим сумом віє од тих слів, правдивих 1 шаблонних...
Двоє людей в селянських свитках плачуть: їх діти в землі... Розглядаю знову написи, стрічки, вінки. Стрічки білі, чер-воні, жовто-блакитні.
Ось одна простенька стьонжечка, видно, зроблена тут, на скору руку. Напис хімічним олівцем біжить нерівними каракулями. Читаю.
"Милому моєму Грицеві від його Олесі". Наче трохи обірвалось всередині. То певно найкращі мрії і надії прийшлось розбити. Так-то зустріло суворе життя ще юну людину.
"А вже молодого студента не будуть більш хвилювати - ні життя, ні боротьба, ні кохання," - читаємо далі оці не-сміливі каракульки. Певне вийшли вони з-під руки, обмитої дужими сльозами.
Пісня "Ой у полі могила".
Вірш: "Молитва" Леся Храплива.
О, Боже наш добрий
З високого неба!
Молитви сьогодні
Заносим до тебе.
За тих, що боролись
При станції Крути
За нашу державу
Із ворогом лютим.
Пісня: "Їхав стрілець на війноньку".
Після її виконання, на фоні музики пісні (меморандо), ведучі говорять:
І ведучий: Крутянці збудували собі вічний пам'ятник в Історії Укра-їнської держави.
ІІ ведучий: У 1931 році українська студентство проголосило День Крутів Всестудентським українським святом.
Звучить останній куплет пісні.
І ведучий: Вірую во єдиную, святую
Соборную Україну
Багатостраждальну,
Єдинонароджену в муках і славі
Для дітей своїх.
ІІ ведучий: Будем жити, боронити все,
Що зветься краєм.
Як Україні прислужити -
минуле спитаєм.
Встанемо з колін, братове,
З кайданів, з руїни.
Верне воля, встане Мати -
слава Україні!
Всі: Героям слава!
Loading...

 
 

Цікаве