WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Форми та методи управління інноваціями - Реферат

Форми та методи управління інноваціями - Реферат

Важливим чинником для досягнення мети семінару-презентації є врахування якісного складу аудиторії. Це вимагає попереднього аналізу потенційних присутніх за окремими параметрами: кількісний склад аудиторії (невелика кількість присутніх до 12-ти осіб сприяє дискусійній формі роботи, за умов роботи більше 12-ти осіб активність пропорційно знижується). Залежність між кількісним складом аудиторії та метою - безпосередня: чим менше мета презентації передбачає участь аудиторії у процесі, тим більшою може бути кількість присутніх і тим менше значення можна надавати якісному складу аудиторії.

У процесі підготовки семінару-презентації важливим є також урахування ставлення основної частини присутніх до предмета розмови: дружнє, байдуже чи опозиційне; рівень інтересу до проблеми (ідеї), котра пропонується для обговорення. Дані про рівень зацікавленості, розуміння ідеї, освіченість (професіоналізм), бажання співпрацювати дають можливість передбачити, в якій мірі присутні володіють інформацією про предмет обговорення. Водночас мають значення й емоційні характеристики: чи знають вони презентантів, як ставляться до них тощо. Наявність інформації про якісний та кількісний склад аудиторії значною мірою забезпечує результативність роботи.

Розробка стратегії семінару-презентації передбачає детальне планування основного виступу. У підготовленому виступі використовується лише відома термінологія - рідко вживані поняття пояснюються. Важливі позиції виступу слід наголосити. Наприклад, ідея зібрання повинна повторюватися з такою періодичністю, щоб кожний з учасників семінару виявив особисту зацікавленість нею.

Структура семінару-презентації залежить від терміну основного виступу, що у свою чергу впливає на вибір форми. За умови короткого часу презентаційний матеріал групується для викладу лише його основних позицій. Чим більш тривала презентація, тим більше можливості її урізноманітнити. Тривалість виступу залежить від мети та предмета презентації, кількісного та якісного складу аудиторії. Час пропорційно збільшується за умови необхідності подання об'ємного інформаційного матеріалу для різнорідного складу аудиторії. Однак співвідношення частин виступу залишається незмінним.

Аналіз проведення семінарів-презентацій показав доцільним таке співвідношення поданої інформації та часу: основна частина повідомлення передбачає використання до 50 % від загального часу; вступ і висновок до 20 %. Решта часу (25-30 %) використовується для обговорення запропонованої інформації і здебільшого реалізується у формі запитань та уточнень. У такий спосіб здійснюються контроль та оцінювання результатів інноваційного процесу. Існує хибна практика презентацій, коли присутнім пропонується взяти участь у тренінгах (чи подібних ігрових формах роботи). У цьому випадку руйнується основна ідея заходу, оскільки присутні позбавляються основної можливості - аргументувати його позитивні сторони.

Основний виступ складається із чергування теоретичної інформації та статистичних даних, де виявляються проблемні "точки" для змін; аналізу існуючого досвіду, порівняння з досягненнями інших навчальних закладів (класів, груп). З метою активного сприйняття поданої інформації та можливості посилання на основні положення дії під час наступного обговорення присутні забезпечуються пакетом матеріалів конспективного викладу презентації.

Важливим елементом підготовки семінару-презентації є вибір стилю подання інформації. Презентація, метою якої є демонстрація результатів роботи за інноваційним проектом (програмою), вимагає ділового формального характеру спілкування з аудиторією. Така дистанція підтримується як психологічно, так і технологічно: за допомогою спеціального розташування присутніх і встановлення психологічного бар'єра; з використанням мультимедійних технологій (демонстрацією візуальних матеріалів, зокрема слайдів, фрагментів фільму, графічних схем тощо). Проте ті заходи, де презентантами виступають учні, навпаки, вимагають демократичного стилю при камерній аудиторії.

Спільною умовою залишається необхідність використовувати різні засоби привернення уваги аудиторії та її збереження. Наприклад, використання легкого гумору чи цікавого коментаря навіть до серйозної теми допоможе присутнім розслабитись, налаштує їх на гарний настрій та позитивне ставлення до презентантів. Цікава історія водночас допоможе проілюструвати необхідний факт подальшої теми й "розрядити" напружену атмосферу. Постановка запитання залучить аудиторію до активного сприйняття виступу, а побудова виступу навколо яскравого прикладу (за рахунок використання конкретної образності), за переконанням психологів, допомагає ще довго утримувати в пам'яті важливі моменти презентації. Аудиторія завжди позитивно реагує на подробиці та цікаві статистичні дані, що вимагає від виступаючих доцільного добору діагностичної інформації та її вчасного використання. Урахування таких умов дає можливість оволодіти увагою присутніх, ідентифікувати додаткові дані, коротко викласти основні позиції виступу.

Основна частина виступу будується, як правило, на 3-4-х позиціях. У процесі виступу доцільно використовувати прості формулювання, якомога менше звертатись до складних конструкцій та термінології. Перехід від однієї позиції до іншої відбувається при логічному та короткому повторенні проголошеної думки. При цьому потреби та інтереси презентованої ідеї співвідносяться з потребами та інтересами присутніх, а абстрактні ідеї "прив'язуються" до реальності. Тому в основному викладі матеріалу вказується взаємозв'язок поданої ідеї з відомими проблемами та іншими новаціями. Наведення прикладів застосування прискорює осмислення інформації.

Заключна частина виступу є висновком поданого матеріалу. Лаконізм висновків полягає в чіткості їх формулювань і співвідношенні з метою презентації. Заключне питальне речення виступає спонукальним чинником до подальших дискусій. Натомість прогнозування та постановка нових ідей у висновках уважаються недоцільними.

Третина загального часу семінару-презентації відводиться на відповіді. Небажано допускати запитання в ході подання основної інформації, оскільки ситуація може вийти з-під контролю. Тому, якщо поставлена мета - довести присутнім практичну доцільність нової ідеї та її реальну ефективність, передбачається й суть запитань.

Позитивним елементом семінару-презентації є використання візуального методу. Вони ефективні в умовах застосування мультимедійних технологій, хоча й вимагають досить високого професійного рівня володіння цією технікою. Умовно матеріали для мультимедійної презентації можна розмежувати на текстові та графічні.

Щоб допомогти присутнім стежити за думкою доповідачів, готується план тез виступу. Графічні - ілюструють основні моменти виступу, створюють образи, показують динаміку інноваційних змін, відображених у таблицях, схемах, графіках тощо. Під час основного виступу написані тези не повторюються, а перефразовуються й доповнюються; графічні ілюстрації - коментуються. Кількість графічних ілюстрацій залежить від кількості позицій в основній доповіді. Самі діаграми мають бути простими та яскравими. Добір текстових і графічних матеріалів залежить від наявності технічних засобів та ідеї презентації.

Отже, ефективність проведення семінару-презентації залежить від урахування таких позицій:

викладення основних положень інноваційного проекту (програми), результатів його впровадження здійснюється за допомогою нотаток, оскільки "прив'язка" до тексту заважає контролювати ситуацію та слідкувати за реакцією присутніх в аудиторії. Презентації імпровізаційного характеру неефективні;

підготовка матеріалів за обсягом повинна бути більшою, ніж потрібно (для їх можливого використання під час дискусій);

установкою на успіх виступають переконаність організаторів заходу у власних професійних здібностях і приязне, неупереджене ставлення до присутніх;

ніколи не зупинятись під час презентації - внутрішня тривога підсилює відчуття провалу;

необхідно концентруватись лише на предметі розмови, а не власної особи.

Таким чином, семінар-презентація важливою формою контролю та оцінювання результатів інноваційного пошуку і може здійснюватись на різних етапах його реалізації. Упровадження таких заходів дозволяє одночасно вирішувати кілька завдань: координувати доцільність інноваційних змін, аналізувати проміжні результати, здійснювати обговорення та незалежне оцінювання, створити позитивний імідж школі та педагогічному колективу серед громадськості.

Loading...

 
 

Цікаве