WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Форми та методи управління інноваціями - Реферат

Форми та методи управління інноваціями - Реферат

Особливого значення для успішного проведення ділової наради набуває аргументація - процес наведення обґрунтованих доказів. Як одна зі складних фаз спілкування, аргументація вимагає володіння предметом обговорення, концентрацією уваги, активністю у відстоюванні власних поглядів, толерантності у веденні полеміки. Тому тактика аргументування зводиться до необхідності: оперувати простими, виразними, влучними та переконливими поняттями; співвідносити способи й темп аргументації з особливостями темпераменту співрозмовників; переконувати коректно, уникаючи неосмислених виразів; застосовувати аргументи відносно до мотивів співрозмовників; уникати некоректних виразів і формулювань, які ускладнюють осмислення почутого; підкріплювати свої докази наочними матеріалами.

Для успішного опанування аргументації доцільно використовувати такі методи, як метод "доведеності", метод протиріч, порівняння, метод "так..., але", метод "фрагментів", "бумеранга", потенціювання, опитування, метод очевидної підтримки. Так, сутність методу "доведеності" полягає в застосуванні під час аргументації фактів і даних як основної доказової бази, оскільки числові дані є найконкретнішим і найаргументованішим науковим доведенням. Метод протиріччя побудований на виявленні протиріч в аргументації співрозмовника й виступає в основному як метод оборони. Порівняння досягає свого ефективного впливу на присутніх, коли доцільно здійснено добір матеріалів для порівняння.

Одним із часто використовуваних методів у практиці ділових нарад є метод "так..., але". Застосування цього методу дає можливість розглядати різні, навіть протилежні точки зору на предмет обговорення. Метод "фрагментів" полягає у дробленні виступу співрозмовника на окремі частини, які можна проаналізувати. Доцільно контраргументувати слабкі положення виступу, що допомагає позбавитись від зайвих, недоцільних аргументів.

Головною особливістю методу "бумеранг" є використання аргументу співрозмовника проти нього самого. Цей метод не має значення доведеності, але виявляє ефективність у процесі необхідності змістити акценти бесіди відповідно до інтересів окресленої проблеми. Організатор наради повинен констатувати та проаналізувати проголошену позицію як таку, що не має суттєвого значення для предмета розмови.

Використання методу опитування ставить за мету виявлення позиції співрозмовників стосовно проблеми ділової зустрічі. Результативність методу залежить від доцільності підготовлених запитань. Метод очевидної підтримки є ефективним засобом утримання ініціативи ведення наради. Він полягає в тому, що аргументи співрозмовника не заперечуються і не критикуються, а навпаки, знаходяться нові докази на їх користь. Однак наступний етап супроводжуються наведенням нових фактів, які повністю заперечують попередні позиції.

Оволодіння наведеними методами аргументації може підвищити продуктивність ведення ділової наради, сприяти пошуку оптимального рішення. При цьому вони можуть бути доповнені в тому числі й так званими маніпуляційними методами ведення наради, хоча останні, на наш погляд, є недостатньо коректними в ділових відносинах.

Останньою фазою наради є прийняття рішення як результату аргументованих висновків і спільного усвідомлення смислу запропонованих шляхів вирішення проблеми. Переводити спілкування у фазу прийняття рішення психологи рекомендують у той момент, коли бесіда досягає кульмінаційної вершини полеміки. Існуючі прийоми прийняття рішення рекомендують: прямою постановкою запитання, коли передбачається лише дві відповіді: "так" або "ні". Таке форсоване рішення дозволяє повністю вирішити проблему в короткий термін.

Непрямий прийом дає можливість поступово, шляхом часткових висновків приймати рішення. При цьому використовуються: гіпотетичний підхід (коли співрозмовники поставлені в умови вибору), поетапний підхід (коли увага фіксується на окремих елементах вирішення проблеми), альтернативний підхід (коли рішення комбінуються), підхід "ключового запитання" (коли присутні персонально визначаються у своїх перевагах). Застосування таких підходів знижує ризик невдачі.

Практика інноваційного пошуку на регіональному рівні свідчить, що доцільною формою управління інноваційними процесами є форма семінару-презентації. Вона дозволяє координувати етапи реалізації нововведення в межах як однієї програми, так і з урахуванням тенденцій розвитку освіти в регіоні. У французькій мові слово презентабельний (presentable) означає показний, ставний, поважний. Згідно з латинським походженням, термін "презентація" (praesento) - передаю, вручаю. Поєднання цих двох основ дозволяє припустити, що презентація є формою представлення чогось нового (нової книги, навчального закладу, нової педагогічної ідеї тощо), що тільки-но створено, розроблено і що має відповідну мету.

У педагогічний практиці використовуються такі види презентації:

презентація навчального закладу (школи, ліцею, гімназії, дошкільного закладу, освіти та ін.), метою якої є створення відповідного іміджу серед батьків, широкого кола громадськості, забезпечення позитивного образу. В основному такий вид презентації має на меті прорекламувати, розкрити привабливі сторони (можливості) закладу освіти;

презентація продукту своєї діяльності. Даний вид презентації передбачає знайомство присутніх (гостей) з учнями навчального закладу як основним суб'єктованим продуктом навчально-виховної діяльності. Це може відбуватись у різних формах. Незмінною залишається мета: показати присутнім реальні досягнення навчального закладу й переконати їх у високому рівні цих досягнень;

презентація ідеї (проекту, програми розвитку). Такий вид презентації передбачає інформування педагогічного, учнівського, батьківського колективу про суть окремої педагогічної новації, можливі шляхи її реалізації, практичну доцільність, а також здійснити пошук зацікавлених осіб в її апробації;

презентація-звіт полягає в тому, щоб ознайомити певне коло людей (колег, адміністрацію) з обсягом, змістом, ефективністю виконаної роботи. Така презентація не вимагає великих затрат часу на виконання і тому може відбуватися спонтанно, якщо фактично готові матеріали;

презентація річного плану роботи навчального закладу, методичної ради, предметних кафедр, психологічної служби та ін. На відміну від попередньої презентації, об'єктом аналізу даної є результат колективної діяльності. Метод виступає як інформування педагогічних працівників, адміністрації, учнів, батьків і громадських організацій, органів самоврядування про накреслені плани та заходи. Презентація планів передбачає їх критику, аналіз, рекомендації зі здійснення змін. Подання інформації відбувається у формі переконань.

Особливого значення для контролю та оцінювання ефективності інноваційного процесу набуває форма семінару-презентації, який стає засобом багатостороннього зв'язку, обміну інформацією під час заходу. Семінар-презентація як управлінська форма контролю та оцінювання програмується органами державного управління один раз на навчальний рік. Його проведення вимагає відповідної підготовки, тобто попередньої роботи, від якої залежить уміння виконавців подати аналіз інформації про констатуючу діагностику об'єкта, окреслити ідею та визначити. Підготовка семінару-презентації потребує: визначення мети, передбачення та аналізу якісного складу аудиторії, яка буде брати участь у роботі семінару, розробки плану основного виступу, підготовки та вибору варіантів використання візуально-демонстраційних матеріалів, письмового викладання виступу, передбачуваних запитань і варіантів відповідей.

Так, мета презентації визначається інформаційним матеріалом, який планується подати, та якісним складом аудиторії, на яку розрахована ця інформація. Доцільно обґрунтована мета допомагає визначити форму, зміст і стиль самої презентації. Оскільки метою роботи є вивчення ефективності інноваційного процесу, необхідно передбачити взаємодію з аудиторією. В основному такий характер презентації не обмежується поданою інформацією: виникають запитання, уточнюються дані. Результатом стає аналіз діагностичних даних, у тому числі спостереження присутніх за окремими практичними елементами втіленої ідеї.

Така форма роботи передбачає залучення до спільної діяльності не лише безпосередніх учасників інноваційного процесу, а і представників громадськості, батьків, державних органів управління, учених, колег з інших загальноосвітніх навчальних закладів. Тому основною метою є доведення ефективності реалізованої програми та переконання присутніх на користь спільних дій. Складність такого семінару-презентації полягає в необхідності детальної підготовки та здібностей презентантів інтуїтивно відчувати аудиторію і бути готовими взаємодіяти з нею, тобто бути готовими до імпровізації.

Loading...

 
 

Цікаве