WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Філософські підстави евристичної освіти - Реферат

Філософські підстави евристичної освіти - Реферат

Філософські підстави евристичної освіти

Евристичне навчання - оригінальна науково-педагогічна концепція, яка пропонує учням самостійно "відкривати знання", порівнюючи їх із культурно-історичними аналогами, вибудовуючи при цьому індивідуальну траєкторію власної освіти

Узагальнення й інтерпретація ідей вітчизняної філософії для моделювання теорії евристичного навчання можуть бути виконані шляхом їх проектування на основні елементи дидактичної системи: зміст освіти, технологія, методи, результати освіти. Наведемо тезовий виклад філософських ідей стосовно евристичного навчання.

Зміст освіти евристичного типу

Освіта - це не стільки "замовлення" соціуму, скільки місія людини у Всесвіті. Людина рівновелика світу, отже, її призначення - уселення у свій світ. Уселення відбувається через власну продуктивну діяльність людини, яка освічується. Продукти її діяльності аналогічні змісту відповідних сфер пізнаваної дійсності.

Зміст творчості полягає в самій природі існування людини, цей зміст не може бути зрозумілий із замкнутої системи буття. Вітчизняні філософи пов'язують зміст творчості людини з продовженням акта божественного творіння.

Творчість людини - її "вихід із себе" (М. Бердяєв). Здійснювана кожним індивідуально творчість має загальнолюдський, космічний характер.

Освіта - це пошук нового, вільне відкриття світу. Освіта є відкритою, спрямованою на освоєння невідомого, а не тільки на вивчення відомого. Освітній рух повинен спиратись на базові основи, але його метою є не вивчення цих основ, а створення нового. Освіта - суть творіння, а не присвоєння.

Освіта людини має сенс зв'язку часів, створюючи майбутнє, вона "воскрешає" минуле, вивчаючи минуле - створює майбутнє. Через особистісну діяльність в історичному часі людина стає учасником культурно-історичних процесів людства.

Зміст евристичної освіти

Зміст освіти закладено в реальній дійсності, що виявляється людині, яка пізнає її як безпосередньо, так і через особливі "осередки" - символи.

Зовнішнє різноманіття реальності базується на її внутрішній єдності (усеєдності). "Багатоцентреність" реальності означає відсутність у змісті, що задається, об'єктивно головних об'єктів пізнання. Будь-який об'єкт здатний вивести людину, здатну пізнавати, до основ буття. Звідси випливає висновок про відсутність єдиної для всіх схеми пізнання, і учнів, і освіти.

Основа буття - особистість (М. Бердяєв), отже, у змісті освіти має бути присутній особистісний компонент, тобто зміст, що створюється особисто кожною людиною.

Знання укладене в бутті, гносеологія тотожна онтології (М. Лосський). Отже, буття не відчужене від особистості та її освіти, а містить у собі суб'єкт пізнання. Звідси пізнання буття тотожне самопізнанню. З освітньої точки зору така ідея припускає необхідність і єдність двох тотожних процедур: пізнавального цілепокладання та рефлексії пізнавальної діяльності.

Технологія та методи евристичної освіти

Освіта починається з "малої батьківщини", поступово розширюваної зовні. Це дозволяє зберегти цілісність і нерозривність людини, яка освічується, попередити фрагментарність і відчуженість "матеріалу", випромінюваного від особистості, яка пізнає.

Шляхи та методи пізнання відшукуються в самій пізнаваній реальності, намічаються з об'єктів буття.

Пізнання об'єкта відбувається за допомогою всього комплексу якостей людини - від фізичних органів почуттів до духовних і сердечних.

Багатобічне різнопланове пізнання об'єкта методом "круглого мислення". Застосовуються методи спілкування того, хто пізнає, з пізнаваним, а не тільки вивчення суб'єктом об'єкта.

Результати освіти

Реалізація людиною своєї місії через розкриття особистісного потенціалу та творчу самореалізацію. Самобутність особистості, персоналізм освіти.

Продуктивність освіти, що виражається як в особистому, так і в загальнокультурному збільшенні.

Відкритість людини майбутньому, уміння діяти в ситуації невідомості. Можливість і готовність людини до переходу в інші форми діяльності та життя.

Узагальнення та педагогічна інтерпретація навчань вітчизняних философів-космістів дозволяють виділити передумови евристичного аспекту освіти. Розвиток даного напряму пов'язаний з розробкою моделі евристичного навчання й інших компонентів дидактичної евристики. Сформульовані вище філософські передумови дозволяють надалі перейти до рішення цієї задачі.

Філософською проблемою евристичної освіти є також співвідношення між свободою та заданістю. Освіта, зорієнтована на зовнішнє замовлення (соціальне, державне, батьківське), вимагає від учителя формуючих дій стосовно учня. Освіта, зорієнтована на виявлення та реалізацію внутрішньої сутності учня, припускає створення вчителем такого середовища, що було б найбільш сприятливим для розвитку здібностей дитини. Таку освіту неможливо "дати", її можна лише забезпечити в той чи іншій спосіб. Зміст евристичної освіти полягає в наближенні образу, що зовні задається, людини (соціального замовлення) до внутрішнього (індивідуального учнівського замовлення). Освіта стає відкритою та вільною, якщо вона наближена до природного розвитку дитини.

Евристичне навчання зорієнтоване не на передачу учням передбачуваних результатів, а на створення гармонійного природного середовища, що побічно забезпечує самореалізацію особистісного потенціалу дитини та спонукає її до пошуку власних результатів у освітніх сферах. Така модель освіти спирається на активну антропологічну позицію: учень - не просто "насіння" невідомої для педагога рослини. Але насіння, здатне забезпечувати та коректувати свій ріст.

Із творчістю людини взаємозалежний її розвиток: розвивається лише той, хто створює та дає нове, хто виходить за рамки визначеного, реалізує потенційні можливості свого внутрішнього світу. Але творчість можлива тільки за умови свободи, принаймні свободи вибору. Тільки тоді можна очікувати творчого результату, коли учень забезпечується правом вибору змісту та цілей освіти, освітньої траєкторії, теми творчої роботи, форми її виконання та захисту, коли заохочується власний погляд учня на проблему. Школа вільного розвитку та школа творчості, таким чином, суть синоніми, взаємонеобхідні та взаємообумовлені. Наш досвід організації вільного природовідповідного навчання дозволяє зробити висновок: свобода в освіті потрібна людині заради її розвитку та творчості.

Евристична освіта не може бути невільною, тому що відкривати учень може лише у стані відкритості. Вільна та відкрита освіта, у свою чергу, може бути тільки евристичною, оскільки тільки в цьому випадку можна уникнути заданості.

Відповідно до законів діалектики свобода немислима без заданості. Свобода самовираження учня припускає заданість методології його діяльності. Свобода учня в освіті означає самостійність його діяльності. Школяр одержує якісний творчий продукт тоді, коли за допомогою вчителя опановує основи творчої діяльності. Тому мало дати свободу дітям, треба навчити їх діяти. Саме цю задачу ставить методологія евристичного навчання.

Loading...

 
 

Цікаве