WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Філософія програми всебічного розвитку дитини - Реферат

Філософія програми всебічного розвитку дитини - Реферат

Філософія програми всебічного розвитку дитини

Програма всебічного розвитку дитини "Крок за кроком" є програмою для дітей та їх сімей, в якій значна увага звертається на вивчення та застосування на практиці принципів демократії, що сприяє перетворенню дітей в активних членів демократичного суспільства.

Програма охоплює чотири вікові категорії: особистісно зорієнтована програма для дітей віком від народження до трьох років, особистісно зорієнтована дошкільна освіта дітей 3-5-ти років, особистісно зорієнтована освіта дітей 6-7-и років, особистісно зорієнтована освіта для дітей віком 8-10 років, що пропонують нові педагогічні підходи до проведення класних занять.

Теоретичне підґрунтя

Нема єдиної теорії, яка б містила всі аспекти психології розвитку. Програма всебічного розвитку дитини "Крок за кроком" використовує багато цих аспектів у побудові теоретичних засад ефективної моделі початкової школи, де застосовуються праці Руссо, Песталоцці, Фробеля та Монтессорі, які здавна вважаються наріжними каменями початкової освіти, а також сучасної моделі, наприклад, британської початкової школи.

Численні концепції та теорії початкової освіти послідовно пронизують три основні тези. По-перше, існування етики соціальної реформи. В освіті дітей молодшого віку завжди присутнє очікування соціальних змін і покращення в майбутньому. Такою є роль усіх дорослих - сподіватись на поліпшення умов життя наступного покоління. Коли такі сподівання супроводжуються діями, зміни насправді можуть наступити. Із часом освіта дітей молодшого віку розвинулась у модель всебічного підходу з партнерським залученням родини, школи та спільноти.

По-друге, визнання цінності дитинства. Як тільки люди визнали важливість дитинства, якість життя дітей поліпшилась. Дорослі стали більш відповідально ставитись до умов, які впливають на дитину. З'явилися закони, які захищають дітей і забезпечують їхній добробут. Учителі вважають, що дитячі роки формують підґрунтя подальшого фізичного, соціального, емоційного й мисленнєвого розвитку. Усім відомо, що діти потребують особливої уваги, адже вони принципово відмінні від дорослих. Разом зі збільшенням інформації про людський розвиток і розумові функції розвиваються нові програми й освітні методи навчання дітей. Окрім того, новий прояв поваги до дітей і дитинства засвідчують численні програми захисту дітей, які не мають аналогів у минулому.

Роль школи та родини - партнерів у передачі цінностей - є третьою тезою, яка з'являється в численних теоріях дитячої освіти. Якою, зрештою, має бути і що мусить робити дитина - ці питання складають суть практик виховання дитини, чи то вдома, чи у школі. Піонери дитячого виховання вірили в цінність дитинства, що й передалось освітнім ідеям, які вплинули на сучасні практики. Вони вважали також, що почуття самоповаги зростатиме за умови визнання культурного спадку дитини. Обізнаність і вшанування культурної розмаїтості завжди були основними принципами якісної дошкільної програми. Програма всебічного розвитку дитини "Крок за кроком" також ґрунтується на культурній повазі й активному залученні родини.

Головні концептуальні положення програми всебічного розвитку дитини "Крок за кроком" ґрунтуються на фундаментальних дослідженнях, потужній теоретичній базі й освітніх практиках успішних учителів усього світу. Дослідження Дж. Дьюї наголошує на важливості особистого досвіду в ранньому розвитку понять. Ж. Піаже описує навчання, як постійну взаємодію процесів засвоєння та прилаштування. Навчання є чутливим процесом, базованим на досвіді "тут і тепер". Дж. Хант зазначає, що діти відкривають нові поняття, порівнюючи попередній і новий досвіди. Л. Виготський дослідив соціальні та культурні впливи на розвиток мови. У своїй теорії соціального навчання він стверджує, що нова інформація, надходячи щоденно, укорінена в подіях, які набувають значення через відносну, складну й соціально інтерактивну природу досвідів. Дж. Брунер зауважує, що, задіюючи своє соціальне оточення, дитина навчається спілкуватись через мову. Освітня філософія Коменського зосереджується на тому, аби саме дитина була центром у плануванні та продумуванні освіти.

Загальний огляд

В основі програми всебічного розвитку дитини "Крок за кроком" лежить тверда віра у принципи демократії. Її метою (як і програми дошкільного навчання) є перетворення дітей в активних громадян, які поважають і цінують надбання та принципи демократії. Учителі мають навчати дітей робити вибір і нести персональну відповідальність за свій вибір. Учнів слід навчати та заохочувати формулювати й висловлювати свою точку зору, ставити запитання, брати участь у дискусіях. У програмі велика увага приділяється розвитку таких рис, як взаємна повага й відповідальність між дітьми та дорослими, чесність, турбота про інших, старанність. Для цього вчителі при спілкуванні з дітьми мають цілеспрямовано моделювати таку поведінку. Наведені вище риси є свого роду підґрунтям для подальшого формування характеру дітей. У програмі особлива увага звертається на:

Залучення сім'ї до процесу навчання й виховання дітей.

Використання методик, які сприяють усебічному розвитку дітей природним шляхом.

Індивідуальний підхід до кожного учня, коли центральною фігурою педагогічного процесу є дитина.

Використання центрів діяльності та викладання тематичних концепцій.

Постійне підвищення кваліфікації вчителів і забезпечення технічної підтримки їхньої діяльності.

Програма всебічного розвитку дитини "Крок за кроком" для дітей молодшого шкільного віку змодельована як вдумлива відповідь на серйозні зміни в суспільстві. Зростання потоку інформації в нашому щоденному житті, зміна ролей традиційних інститутів, а також останні дослідження в царині роботи мозку вимагають змін в освіті. Вона повинна суттєво відрізнятись від фабричної (конвеєрної) освітньої моделі. На традиційних фабриках продукти виробляються на конвеєрній лінії згідно з точним розкладом, а остаточний продукт збирається з готових частин, виготовлених з указаних матеріалів за вказаними методиками. Від початку індустріальної доби фабрика повсюдно стала моделлю для школи. Щоденні заняття складаються з часових проміжків, призначених для вивчення певних предметів. Інформація розділяється на окремі фрагменти, які даються дітям у відведений розкладом час, а не будується як відповідь на дитяче прагнення знань. І зміст, і результати є передвизначеними. Вони визначаються знанням і вмінням, які легко піддаються контролю. І на фабриках, і у школах рішення про зміст і результати приймаються людьми, наділеними відповідними повноваженнями. Діти й учителі перебувають на найнижчих щаблях чітко визначеної ієрархії, не маючи жодних прав. Учителів не залучають до процесу прийняття рішень, а зв'язки між щаблями є слабкими.

Така модель не може підготувати дітей до успіху у ХХІ столітті з двох причин. По-перше, у майбутньому більшість робіт неможливо буде виконати конвеєрним шляхом. Існує припущення, що 75 % робіт ХХІ століття ще навіть не вигадані. Винайдення та втілення цих позицій вимагає витонченого та творчого розуму. На думку Кейн і Кейн (Caine and Caine): "Слова, які спадають на думку, не стабільні й передбачувані, як сегментований і контрольований фабричний майданчик, а достатньо рухомі та динамічні. Фрагментована конвеєрна освіта насправді перешкоджає розумінню зв'язків між предметами, що є основою комплексного навчання". Тут криється другий пункт провалу стандартної моделі: її зміст і методи не враховують нової інформації про спосіб, у який відбувається навчання та функціонує мозок.

Loading...

 
 

Цікаве