WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Урочна навчально-дослідницька діяльність - Реферат

Урочна навчально-дослідницька діяльність - Реферат

Креативна система навчально-виховної діяльності зводиться до того, щоб ліцеїсти якомога частіше переходили з першої зони у другу, тобто у зону найближчого розвитку. Згідно із законами, сформульованими Л. В. Виготським, у ліцеї навчання орієнтоване не на вже досягнутий рівень інтелектуального і творчого розвитку, а на значно вищий рівень.

Виходячи із сказаного, креативний навчально-виховний процес орієнтується на основні принципи розвиваючого навчання, і педагог ліцею, послідовно дотримуючись їх, надає ліцеїстам свободу вибору змісту і організації особистої навчальної діяльності; право на помилку і гарантію психологічного комфорту; право на самостійність дій і саморегулювання своєї поведінки (Д. Н. Узнадзе). Це визначає функцію педагога ліцею не як транслятора інформації, а як фасилітатора, який забезпечує діяльність ліцеїстів-дослідників у швидкому темпі, на межі їх можливостей (Л. В. Занковим), але не на шкоду їхньому здоров'ю. Креативний навчально-виховний процес передбачає створення умов для оптимальних емоційних переживань, які лежать в основі фізичного і психологічного здоров'я ліцеїстів.

В урочній пошуковій діяльності педагог ліцею застосовує тематичні оцінки. Відміна поточної оцінки знімає психологічну напругу, отже, домінують пізнавальний та творчий інтерес, висока відповідальність і стенічні емоційні переживання.

Урочна творча пошукова діяльність ліцеїстів здійснюється за принципом "знову відкривати і переживати відоме в науці", а позаурочна навчально-дослідницька діяльність - "відкривати і переживати невідоме". Їх відмінності очевидні не тільки за місцем, часом діяльності ліцеїстів, але і в тому, що в ході урочної пошукової діяльності учні системно вчаться дослідженню, а в позаурочній роботі вони проводять їх зі знанням справ.

Ліцеїсти-дослідники, дотримуючись цих принципів, виконують функції, подібні тим, які доводиться виконувати ученим у різних ситуаціях і умовах їхньої наукової діяльності. Такий психологічний прийом дозволяє знайомити ліцеїстів-дослідників не тільки зі змістом наукової діяльності, але й з етикою вчених.

Науково-методична діяльність педагогів у системі креативної освіти обов'язкова, бо творчу особистість ліцеїста може створити тільки творчий педагог. Педагог, який володіє не тільки системним науковим мисленням, але й методологією, методикою навчально-дослідницької діяльності. Педагоги-дослідники, працюючи над своєю науковою роботою, прагнуть максимально активно співпрацювати із ліцеїстами-дослідниками, створюючи єдині за метою і атмосферою захопленості творчі кафедральні колективи.

Педагоги-дослідники ліцею підвищують свою педагогічну майстерність, систематично займаються самоосвітою і водночас прагнуть прищепити потребу в цьому й ліцеїстам-дослідникам. У системі креативної освіти творчо обдарованих дітей навчати успішно можуть тільки учителі-дослідники, схильні до глибокого осмислення своєї діяльності, педагогічного експериментування, для співробітництва з учнями здатні створити особливу емоційну атмосферу захоплення, зацікавлення і творчого пошуку.

Між ліцеїстами і педагогами як дослідниками в ході урочної пошукової та позаурочної навчально-дослідницької діяльності в ліцеї встановлюються ділові та людські стосунки взаєморозуміння і взаємоповаги, що є основою їх співтворчості.

Урочна пошукова діяльність в ліцеї включає два види робіт: дослідницьку і проектну. Перша полягає у тому, що ліцеїсти опановують навчальний матеріал, досліджуючи його; застосовуючи знання, вони проектують свою подальшу навчально-дослідницьку діяльність. В організації науково-дослідницької роботи принцип вільного вибору реалізується завдяки вибору теми, наукового керівника. А вже при виконанні наукового дослідження цей принцип реалізується у виборі об'єкта і предмета дослідження, у формулюванні гіпотези, визначенні методики дослідження, а також в аналізі оптимальних результатів і узагальненні висновків.

Зміст наукового дослідження, як правило, виводить ліцеїста на новий виток пізнання, бо він набагато перевищує програмний матеріал звичайної колективної освіти.

На всіх етапах проведення наукового дослідження педагог ліцею як науковий керівник надає ліцеїсту-досліднику максимальну міру свободи діяльності. Цінність індивідуального вибору теми (як і всього змісту дослідження) полягає у тому, що кожний ліцеїст-дослідник може просуватись своїм темпом. Швидке просування у дослідженнях окремих ліцеїстів ініціює суперництво між ліцеїстами, яке підтримує атмосферу активної творчої діяльності у творчому колективі кафедри, класу чи групи та і всього ліцею. Організація наукових досліджень за індивідуальними програмами дозволяє досягнути максимальної педагогічної доцільності, оскільки може плануватися для виконання тільки те, що конкретно необхідне для досягнення мети.

В умовах навчально-виховного процесу в ліцеї ефективно формується психологічний творчий клімат в учнівському колективі. Для цього застосовують кілька різних прийомів. Педагог ліцею як науковий керівник учнівської групи, віддаючи перевагу теоретичній думці перед експериментом. влаштовує семінари, круглі столи, наукові дискусії тощо. Це надає можливість природнім чином утверджувати наукову безкомпромісність, вимогливість, взаємоповагу, здатність оцінити особисті досягнення інших. У творчому учнівському колективі в умовах креативного навчально-виховного процесу всіляко заохочуються прагнення ліцеїстів-дослідників багато читати і роздумувати з приводу прочитаного, формується чутливість до всього нового і здатність дивуватися йому, самостійність у великому і малому, самобутність і оригінальність мислення.

Ліцеїстам надається можливість проявити себе в різних ролях: доповідача, експериментатора, опонента, наукового кореспондента тощо. У колективі святкують вихід у світ публікацій, присудження звань, наукові перемоги, кожний його член впевнений у чуйному ставленні до нього, повазі щодо його думок і почуттів, досягнень і перемог.

Таким чином, педагогічна технологія креативної освіти забезпечує формування творчої особистості ліцеїста, відповідає потребам молодої людини, надає їй можливість переживати одночасно щастя творчості натхнення.

Положення про організацію навчально-виховного процесу

Загальні положення

Навчально-виховний процес (НВП) у Саксаганському ліцеї забезпечує ліцеїстам загальну середню освіту згідно з державним стандартом, у тому числі поглиблену науково-теоретичну та науково-практичну підготовку з предметів природничо-наукового та гуманітарного циклів.

НВП ґрунтується на принципах креативності, гуманізму, демократизму, гуманітаризації, диференціації, індивідуалізації та світського виховання.

Мова навчання українська.

Нормативно-правова база організації НВП ліцею

НВП в ліцеї здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту", Державних стандартів освіти, Статуту ліцею, Концепції діяльності ліцею та даного Положення.

НВП забезпечується педагогічними працівниками під керівництвом адміністрації ліцею. Основним нормативним документом, що визначає організацію НВП у конкретному напрямку освіти, є навчальний план. Він у Саксаганському ліцеї як експериментальному майданчику НДІ педагогіки АПН України затверджується директором Інституту педагогіки та начальником Дніпропетровського обласного управління народної освіти.

Зміст навчального плану визначається відповідними Наказами Міністерства освіти України та Концепцією педагогічної діяльності Саксаганського ліцею. Основою для вибору навчальних предметів є державні стандарти освіти.

Навчальний план ліцею має таку структуру:

інваріантна частина - базовий обов'язковий компонент загальної середньої освіти;

варіативна частина - спеціальний профілюючий компонент, який органічно доповнює загальнодержавний у природничо-науковій та гуманітарній теоретичній і практичній підготовці ліцеїстів (до складу варіативної частини належать спеціальні обов'язкові курси, а також курси вільного вибору - факультативні та індивідуальні заняття);

компонент освіти, який забезпечує загальнокультурний розвиток ліцеїстів (компонент формується на основі вільного вибору роботи в гуртках, секціях тощо).

Структура навчального плану спрямована на реалізацію провідних тенденцій середньої освіти в суверенній Україні і конкретної мети та завдань Саксаганського ліцею.

Вимоги до знань, умінь і навичок ліцеїстів визначаються навчальними програмами Міністерства освіти України та програмами, розробленими педагогами-експериментаторами ліцею з наступною апробацією і врахуванням умов життєдіяльності навчального закладу. На основі навчальних програм учителі ліцею складають навчальні календарні плани, які обговорюють і затверджують на засіданнях науково-методичних об'єднань з наступним затвердженням їх директором. Експериментальні програми затверджуються у порядку, встановленому органами управління освіти.

Індивідуальне навчання в ліцеї здійснюється згідно з діючим Положенням про індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти (наказ МО № 230 від 01.07.1993 р.).

Індивідуальне навчання в ліцеї надає можливість набуття освіти за індивідуальними планами (індивідуальний темп освіти, право вибору індивідуальних програм з навчальних курсів, право вільного відвідування занять). Ліцеїстам з високими творчими інтелектуальними здібностями надається право вчитися з випередженням. Головне завдання індивідуального навчання - створення сприятливих умов для задоволення інтелектуальних, творчих потреб ліцеїстів в оволодінні змістом середньої та поглибленої природничо-наукової і гуманітарної (профілюючої) освіти.

Контроль за навчанням ліцеїстів, що навчаються за індивідуальними планами, веде педагог-організатор класу та заступник директора з навчально-виховної роботи. У випадку низької успішності ліцеїста, що вчиться за індивідуальними планами, адміністрація ліцею переводить його на існуючий режим НВП.

За створення умов для успішної організації НВП відповідають заступники директора ліцею. Керують навчальною діяльністю ліцеїстів на уроках та інших навчальних заняттях ведучий учитель (або вчитель-асистент), а на індивідуально-групових заняттях (ІГЗ) у другій половині навчального дня - педагоги-організатори класів.

Вони відповідають за якість навчально-виховної роботи в цілому в класі та за якість проведення ІГЗ.

Разом з тим, відповідальність за успішність навчання несуть персонально ліцеїсти та їх батьки.

При індивідуальному навчанні ліцеїст має право користуватися бібліотекою, лабораторіями, комп'ютерним та іншими кабінетами. Час роботи погоджується із завідуючими кабінетами, вчителями.

Loading...

 
 

Цікаве