WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Урочна навчально-дослідницька діяльність - Реферат

Урочна навчально-дослідницька діяльність - Реферат

Урочна навчально-дослідницька діяльність

Організація креативного навчально-виховного процесу узгоджується з головними етапами наукового дослідження як творчого процесу

Це передбачає введення нової типології уроків, що реалізує наш дослідницький підхід у навчанні та вихованні ліцеїстів:

підготовка дослідження;

дослідження (теоретичне, експериментальне; індивідуальне, групове, колективне; комбіноване);

узагальнення результатів дослідження;

застосування результатів дослідження;

підведення підсумків досліджень;

програмування і планування нових досліджень.

Під час визначення змісту освіти креативна педагогічна система базується на положенні про недоцільність обмеження навчання засвоєнням знань, умінь і навичок. Разом з тим, мета навчання, як таку, вона не відкидає, а використовує як матеріал для самостійного дослідження - надбання знань, умінь, забезпечення розумового розвитку.

До змісту навчання природничо-наукового ліцею, окрім інформації спеціального наукового характеру, включається надпредметна інформація про загальні методи наукового дослідження. Таким чином, креативна педагогічна система не протиставляє розумовий розвиток як мету засвоєння знань, а лише змінює акценти: засвоєння знань, вмінь і навичок не може бути самоціллю, оскільки вони у вік глобальної інформатизації надзвичайно швидко втрачають актуальність.

Головна мета креативної педагогічної системи полягає у створенні в учня аналітико-синтетичного апарату мислення, світогляду активного творчого дослідника, дослідницького стилю роботи і тому забезпечити здатність випускника назавжди мати будь-які знання, вміння, навички, які можуть йому знадобитися. Креативна педагогічна система передбачає неповну визначеність змісту. Особистості ліцеїста надається можливість визначити деяку частину змісту своєї особистої освіти, що відповідає його потребам, нахилам, інтересам і професійному вибору на майбутнє.

Креативний навчально-виховний процес передбачає введення у зміст навчальних програм 8-9-х класів методології наукового дослідження, а в 10-11-х - достатньо керованого і переважно самостійного використання її для дослідження ліцеїстами будь-яких проблем та введення як окремого навчального предмету "Основи наукових досліджень".

Змістовими орієнтирами розгортання креативного навчально-виховного процесу є:

фундаментальні питання базових галузей знань;

класичні задачі різних наук (навчальних предметів): математичні, філологічні, природничо-наукові, логічні, психологічні тощо;

задачі на межах галузей знань, робота над якими має на меті сформувати цілісне уявлення про світ, веде до диференціації навчальних предметів через їх взаємовизначення;

задачі на межах навчальних предметів і науки, розв'язання яких уможливлює самоформування учня як суб'єкта (дослідника) пізнавального процесу, що ґрунтується на дослідницькому методі, оскільки оволодіння змістом освіти з боку учня відбувається згідно з головними етапами наукового дослідження, що створює ситуацію самовизначення;

здібності, поєднання яких відповідає кожному навчальному предмету, сфері наукової творчості, і кінець кінцем утворює цілісну унікальну психологічну культуру наукового мислення;

уміння та навички наукового дослідження.

Креативна педагогічна система передбачає використання різноманітних методів навчання, серед яких дослідницький та частково-пошуковий займають визначне місце. Використання методів навчання передбачає створення умов стимуляції творчого процесу, що здійснюється стадійно (Г. Уоллес):

підготовка (натхнення);

визрівання (інкубація);

осяяння (інсайт);

перевірка дієвості продукту творчої істинності (експертна оцінка).

Ліцеїст як суб'єкт творчості (креативності) - це дослідник, а навчальний матеріал - об'єкт дослідження та головний засіб формування творчої особистості. Вирішуючи навчальні проблеми ліцеїсти відкривають щось для себе і одержують його як нові знання. Урок дослідження проводиться таким чином, що ліцеїсти стикаючись з проблемою, визначають методологічну основу її рішення (вчення, теорії, положення, принципи, ідеї тощо), формулюють проблему як тему навчального дослідження та визначають його методологічну характеристику (актуальність, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методику дослідження). У процесі навчального дослідження ліцеїсти, визначаючи результати і формулюючи висновки, вступають у зворотні зв'язки з іншими та вчителем. Учитель своїми діями сприяє самостійній дослідницькій діяльності ліцеїстів і становленню у них творчого стилю діяльності, спонукаючи вияву творчих рис: активності, організованості, швидкості, гнучкості, оригінальності, проникливості, об'єктивності, ретельності. Учень під час навчання ототожнюється із вченим, який власними зусиллями, долаючи різні труднощі, досліджує природу, суспільство, людину і видобуває нові знання (Дж. Дьюі, Г. Ващенко).

Методичними орієнтирами креативного навчання є:

теоретичне дослідження;

експериментальні дослід-ження;

екскурсійне навчальне дослід-ження.

вільний діалог (Арістотелівські бесіди);

керований діалог (Сократівські бесіди);

евристичні бесіди;

наукові дискусії;

наукові та навчальні семінари;

моделювання особистих розробок;

захист науково-дослідницьких робіт;

наукові звіти (виступи, доповіді, статті, реферати).

Далі наводиться низка документів, які регламентують діяльність ліцею.

Концепція навчально-виховної діяльності

Навчально-виховна діяльність в ліцеї базується на принципах креативної освіти, що дозволяє досягнути:

філософської і соціальної творчої орієнтації ліцеїстів;

розвитку у них творчих рис характеру і творчої самосвідомості, які обумовлюють їхню високу моральність, активну життєву позицію;

виховання у ліцеїстів здатності до співтворчості як вищої форми співпраці.

Стрижнем у формуванні творчої особистості ліцеїста є розвиток мислення. Навчально-виховний процес у ліцеї передбачає розвиток різних видів мислення: інтуїтивного, наочно-дійового, наочно-образного, практичного, словесно-логічного і теоретичного.

Головним методом реалізації ідеї розвитку різних видів мислення обрано дослідження як метод, який лежить в основі надання особистості прав і свобод, покладання на неї раціональних обов'язків, котрі допомагають її творчому розвитку, який і створює умови демократичної і гуманістичної освіти.

Системне управління науковими і навчальними дослідженнями здійснюється в ліцеї на основі концепції П. Я. Гальперіна про поетапне формування розумових дій. У ході досліджень і поетапного формування у ліцеїстів як дослідників нових понять, образів і дій, всі види мислення химерно переплітаються, підвищуючи вірогідність їх успішного розвитку і, в кінцевому рахунку, забезпечуючи формування творчого мислення. У процесі формування розумових дій у ліцеїста-дослідника приходить усвідомлення значення творчих мотивів, мети і сенсу творчого життя.

Підготовка і проведення досліджень формують такі риси характеру творчої особистості, як допитливість, критичність тощо.

Дослідницький дидактичний підхід у навчально-виховному процесі креативної орієнтації сприяє розвитку у ліцеїстів творчої свідомості, яка лежить в основі самоорганізації й активного прагнення до самореалізації.

Урочна навчально-дослідницька діяльність ліцеїстів здійснюється поетапно за такими типами уроків:

підготовка до дослідження;

проведення дослідження;

узагальнення результатів дослідження;

застосування результатів дослідження;

підведення підсумків дослідження;

програмування і планування нових досліджень.

Такий дидактичний підхід, коли головним виступає створення творчої особистості, відкидає механічне перенесення наукових знань від учителя до учня і передбачає високу творчу активність самих учнів, що досліджують інформацію. При цьому вони починають спостереження до встановлення фактів, а далі і до формування проблеми (теми, об'єкта, предмета, мети і завдань дослідження), гіпотези і, врешті-решт, до її розв'язання, яке формулюють у вигляді правил, понять, теорій, законів чи закономірностей.

Даний метод дослідження визначає типи уроків як етапів пошукової навчально-дослідницької і навчально-проектної діяльності. Разом з тим, дослідження - це головний метод організації і позаурочної навчально-дослідницької діяльності. Виділяючи різні види знань (знайомства, копії, уміння), особлива увага приділяється знанням-трансформаціям, через які отримані раніше знання ліцеїстів переносяться на розв'язання нових завдань, нових проблем досягається мета - навчання творчості.

Виходячи із вищесказаного, навчально-виховний процес у ліцеї забезпечує створення творчої особистості ліцеїста, її розвиток, навчання і виховання за допомогою активного включення ліцеїста в дослідження змісту будь-якої інформації. Навчально-виховний процес у ліцеї дозволяє сформувати ліцеїста як:

теоретика, який володіє спеціальними знаннями та інтелектуальним інструментарієм (знаннями-трансформаціями) для їх самостійного придбання.

експериментатора, який володіє спеціальними вміннями експериментування.

філософа, який володіє системним науковим мисленням, що лежить в основі світогляду вільної особистості, здатної до аналізу явищ, природи, суспільства та їх пояснення.

винахідника, який уміє застосовувати отримані знання для розробки інноваційних проектів.

громадянина, який гармонійно поєднує особисті інтереси, інтереси сім'ї і держави.

Таким чином, принципова особливість навчально-виховного процесу у Саксаганському ліцеї полягає у тому, що ліцеїсти є дослідниками, а навчальний матеріал - таким, що досліджується.

Для отримання знань-трансформацій зміст будь-якого навчального предмета довго і системно досліджується учнями-дослідниками під керівництвом учителя. Таким чином, знання не викидаються зі змісту освіти, а стають предметом цілеспрямованого дослідження. З цієї причини креативна педагогіка передбачає конструювання нового змісту освіти, головною особливістю якої буде химерне переплетення різних компонентів освіти: спеціальних природничо-наукових та гуманітарних знань, філософії наукознання, психології тощо.

Учитель у своїй креативній педагогічній діяльності, переслідуючи основну мету - інтелектуальний і творчий розвиток ліцеїстів, технологічно виходить із реальних (зона актуального розвитку) і найближчих передбачуваних їхніх можливостей (зони найближчого розвитку).

Loading...

 
 

Цікаве