WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Упровадження компетентнісного підходу - Реферат

Упровадження компетентнісного підходу - Реферат

Упровадження компетентнісного підходу

Проблематика компетентнісно орієнтованої освіти є в наш час дуже актуальною; її розробляють відомі міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів

Проблема компетентнісного підходу в середній освіті в Україні набула ґрунтовного розв'язання. За роки незалежності України в галузі освітнього законодавства було прийнято низку законів та урядових постанов, які стали підставою для розроблення та впровадження сучасного змісту освіти. Запровадження нової системи оцінювання навчальних досягнень учнів вивело компетентнісний підхід на якісно новий щабель розвитку відповідно до європейських освітніх стандартів і зумовило переведення компетентнісної ідеї на рівень обов'язкової нормативної реалізації. Результатом узагальнення інформації про стан розробки компетентнісної ідеї та її екстраполяції на специфіку функціонування регіональної системи освіти логічно виступає визначення проблем:

Державні стандарти початкової, базової та повної загальної середньої освіти підкреслюють пріоритетність формування компетентностей, але у змісті освітніх галузей компетентнісна ідея презентована не завжди системно та вкрай нерівномірно. Зокрема, освітня галузь "Мова та література" мету навчання пов'язує з досягненням учнями рівня комунікативної компетенції, адекватного для спілкування, й виокремлює цілу низку спеціальних компетенцій, освітня галузь "Естетична культура" декларує формування "естетичних умінь і компетентностей", не конкретизуючи їх, а освітня галузь "Математика" не акцентується на досягненні учнями компетентностей, а обмежується лише оволодінням знаннями, уміннями й навичками, достатніми для успішного оволодіння іншими освітніми галузями, та забезпечення неперервної освіти. Така дискретність компетентнісного підходу до навчання в головному документі, який регламентує зміст освіти, свідчить про те, що сучасний зміст освіти української школи недостатньо орієнтований на потреби сучасного суспільства, ринку праці, запити учнів для здобуття подальшої освіти.

Широко презентована в нормативних документах компетентнісна ідея не набула наразі адекватного втілення у змісті підручників. Більша частина асортименту теперішньої навчальної літератури відповідає традиційній знаннєвій парадигмі; украй не вистачає підручників нового покоління, зокрема інтерактивних, тощо.

Ідея компетентнісного підходу стала одним із наріжних каменів нової системи оцінювання. Але сьогодні ми можемо стверджувати, що досягнення життєвих компетентностей поки що не виступає результатом навчання, як це було задекларовано у критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів, і не закладено до системи оцінювання навчальних досягнень школярів (за чинними критеріями, учитель, як і раніше, оцінює знання, уміння, навички або нечітко прописані навчальні досягнення). Необхідно врахувати цей аспект у розробці нової системи моніторингу якості освіти та за можливості адаптувати систему контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів.

Об'єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу до навчання є необхідність технологічної адаптації навчально-виховного процесу відповідно до нових вимог. Традиційними педагогічними технологіями, розробленими для знаннєвого підходу, неможливо продуктивно формувати компетентності учнів. Отже, аналізується задача оновлення арсеналу педагогічних технологій, якими володіють наші вчителі, як процесуальної умови реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Психологічний чинник, здатність реагувати на зміни, гнучкість у прийнятті нових рішень, уміння подолати стереотипи мислення та дій - ще одна проблема впровадження компетентнісного підходу до навчання. Забезпечення готовності вчителя до реалізації нових завдань в особистісному та професійному вимірі виступає обов'язковою умовою впровадження компетентнісного підходу до організації педагогічного процесу.

Складність взаємодії із соціальними партнерами, громадськими та культурними організаціями, родиною. Одним зі шляхів розв'язання останньої виступає апробація моделі "Школи-родини", основною місією якої є сімейне виховання, вільне від формалізму й авторитаризму, уміння педагогів наблизити оточення школи до сімейного, вплив школи на привнесення до атмосфери родин суспільних цінностей.

Усвідомлюючи важливість та обов'язковість розв'язання цих проблем, визначаючи роль і місце інституту післядипломної педагогічної освіти в системі реалізації компетентнісної ідеї, з метою створення системи компетентнісно спрямованого навчання було розроблено регіональну програму впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес та авторську модель супроводу її реалізації. За нашим переконанням, оптимальним режимом упровадження компетентнісно орієнтованого підходу виступає науково-методичний супровід. Тлумачний словник визначає термін "супроводжувати" як "постійно бути разом із ким-небудь, тісно пов'язуватися з чимось". Отже, якщо в освіті відбуваються прогресивні зміни, що ґрунтуються на основі гуманізму та демократизму, і процес цей має об'єктивні засади, то слушним буде здійснення саме науково-методичного супроводу, що запобігає безпідставному втручанню в педагогічний процес, застосуванню командно-адміністративних методів, формальному впровадженню необдуманих заходів тощо. Принципово важливим видається також положення про необхідність тривалої та перманентної взаємодії з суб'єктами освітньої системи, постійний контакт і неперервний зворотний зв'язок з ними, на відміну від епізодичних контактів інструктивного, інформаційного чи контролюючого характеру в реперних точках.

Науково-методичний супровід - це система професійної педагогічної й управлінської діяльності зі створення соціально-педагогічних умов для розвитку освітніх систем або суб'єктів педагогічного процесу.

Донецький інститут післядипломної педагогічної освіти здійснює роботу із забезпечення реалізації програми у три етапи - підготовчий, організаційно-аналітичний та практичний. Зупинимось на розгляді цих етапів більш детально.

На першому етапі - підготовчому - діяльність працівників було спрямовано на вивчення нормативних матеріалів і теоретичної бази питання; здійснення інформаційного супроводу пошукової діяльності педагога, створення банку педагогічних ідей, виявлення на діагностично-прогностичній основі творчо працюючих учителів тощо. Співробітники інституту стали учасниками чотирьох студій новітніх технологій під егідою установ Академії педагогічних наук України, тренінгів з актуальних проектів "Інтел-навчання для майбутнього", із профілактики СНІДу, йододефіцитних захворювань, де пройшли тренінгову підготовку з інтерактивного навчання, проектних технологій, інтеграції тощо. Це забезпечило співробітникам інституту відповідне входження в поле проблеми, їх адекватну теоретичну та методичну підготовку, перспективи подальшої успішної роботи.

На другому етапі - організаційно-аналітичному - акцентовано увагу на визначенні основних груп компетентностей учнів, створенні моделі науково-методичного супроводу впровадження компетентнісного підходу в навчально-виховний процес, розробці планів і програм курсової перепідготовки.

Реалізація названої моделі характеризує особливості третього практичного етапу - практичного - діяльності інституту в цьому напрямі.

Важливим компонентом цієї моделі є перманентна діагностика готовності педагогічних кадрів та ефективності впровадження програми. Опитування, проведене у 2004 році серед педагогів і керівників навчальних закладів, показало, що 95 % опитаних уважають упровадження компетентнісно орієнтованого підходу доцільним та актуальним, однак 70 % визначили свій рівень готовності до його реалізації як низький, 30 % - як середній. Найбільш ефективними формами допомоги у формуванні зазначеної готовності респонденти назвали тематичні та проблемні курси підвищення кваліфікації, семінари-тренінги, консультації та роботу у творчих групах для розробки навчально-методичних матеріалів із даної проблеми. Розподіл відповідей респондентів у опитуванні 2007 року про те, чи вистачає їм умінь працювати в умовах упровадження компетентнісно орієнтованого підходу, свідчить, що 75 % педагогів уважають свої вміння достатніми, 9 % - недостатніми і 16 % не визначились у цьому питанні. Така динаміка самооцінки може свідчити про певне просування у формуванні готовності педагогічних кадрів до реалізації компетентнісного підходу. На нашу думку, це є наслідком системи роботи інституту з реалізації моделі науково-методичного супроводу впровадження компетентнісного підходу в навчання й виховання. Аналізуючи проблеми, що виникають у процесі реалізації програми, опитувані особливу увагу звертають на недостатність матеріального забезпечення (83 %), недостатність науково-методичного забезпечення (46 %), психолого-діагностичний супровід (40 %). Визначаючи об'єктивність причин цього явища на загальнонаціональному рівні, інститут убачає серед перспектив своєї роботи сприяння забезпеченню педагогічних кадрів відповідними науково-методичними матеріалами та діагностичним інструментарієм.

Loading...

 
 

Цікаве