WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Управління розвитком педагогічної системи в сучасному загальноосвітньому закладі - Реферат

Управління розвитком педагогічної системи в сучасному загальноосвітньому закладі - Реферат

Ще дуже важко переконати пересічного вчителя в тому, що найголовнішими показниками ефективності його роботи є не виконання програм, не кількість відмінників, медалістів, переможців олімпіад тощо, а його вміння створити для учнів середовище, у якому б їх здібності розвивалися максимально, що у свою чергу й забезпечить вказані вище показники.

Практика свідчить, що в основі інноваційної управлінської діяльності має лежати дослідження. Тобто адміністратор, відвідуючи уроки в навчальному закладі, веде спостереження за навчальною взаємодією вчителя й учня, з метою виявлення: ознак нової організації, стилю поведінки вчителя й учня; нестандартності розв'язання звичних проблем; поваги до гідності учня; переважання людських стосунків над формальними; рівності суб'єктів спілкування; емоційної відкритості; довіри один до одного; моментів спільної діяльності, під час якої вчитель і учень самореалізуються як творчі особистості.

За таких умов учитель дійде висновку, що він може бути успішним, бути визнаним, стати творчою особистістю. А це буде означати, що він обов'язково матиме свою власну педагогічну філософію, яка дозволить йому визначити власну місію в організації навчально-виховної взаємодії, здійснювати само оцінювання власної професійної компетентності, проектувати та розробляти план роботи щодо налагодження проблеми взаємодії.

Бути філософом сьогодні - обов'язок учителя. Ця філософія допоможе піддати сумніву будь-яку думку, виробити критичні погляди. Учитель, як наслідок і учень, буде розуміти, що він робить і для чого. Педагог знаходиться між учнем і програмою. Без спеціальної філософію не можна визначити, що саме потрібно учню. Відсутність власної педагогічної філософії незаперечно приведе до маніпуляції вчителя учнем. Найголовніше призначення вчительської філософії - не заважати учню йти до самого себе.

Якщо кінцевим продуктом функціонування освітнього закладу вважати особистість учня як соціалізованого індивіда, істоти, що включається в суспільні стосунки, то процес його соціалізації повинен протікати в максимально сприятливих для цього умовах. Створити їх не важко. Наведемо приклади деяких нововведень, які успішно прижилися у шкільній практиці:

педагогіка вимог перетворюється в педагогіку порад (замість слів "ти повинен", уживаються слова "ти маєш можливість");

учитель як єдине джерело інформації перетворюється в людину, що має одну з рівноправних думок;

учитель і учень рівноправні партнери, наділені однаковою мірою свободи вибору форм діяльності;

учитель і учень учаться один у одного, учень не забуває подякувати вчителю за мудру пораду, учитель учню - за цінну ідею;

в основі стосунків - повна довіра;

спілкування - необхідна умова для власного самовдосконалення, найефективніша форма роботи: учень навчить учня сприяє розвитку їх вербальних здібностей, емоційної та вольової сфери;

учні здатні до корекції вчительської діяльності, можуть оцінити ефективність методів і форм роботи, унести свої пропозиції до організації певних етапів діяльності.

Могутній потенціал містить у собі ідея педагогізації навчально-виховного процесу. На кожному етапі може та повинна відбуватися передача учням функцій, що традиційно виконуються вчителем. Якщо організувати навчальний процес згідно з основними закономірностями його протікання, то учні будь-якого рівня навчальних досягнень без проблем можуть визначати мету діяльності, мотивувати її, визначати об'єкт вивчення, виділяти для себе активний словник теми, структурувати навчальний матеріал, складати плани його вивчення, розрізняти типи навчальних завдань, здійснювати контроль і самоконтроль.

Ще один руйнівний фактор будь-якого інноваційного процесу лежить на поверхні. Учитель повинен боятися однозначності. "Добре - погано" - це ризикована сфера. У нашому житті багато чого змінюється. Коли ми запитуємо учня, чим саме йому сподобався той чи інший літературний герой, то в результаті ми позбавляємо його права мати свою думку. Те, що для вчителя виглядає як щось позитивне, насправді може бути чимось іншим. Навіть найпростіша дитяча казка "Колобок" може бути проаналізована більше, ніж під двома десятками точками зору.

Процес навчання набуде особистісного спрямування, якщо у процесі засвоєння учнями загальнолюдського досвіду останні перетворяться в дослідників власних самозмін. Практика показує, що кожна дитина здатна фіксувати будь-які зрушення в особистісній сфері: емоційно-чуттєвій, інтелектуальній, вольовій тощо. Ось як, наприклад, учні 7-11-х класів гімназії узагальнили свої спостереження про власні самозміни:

"Чим доросліша людина, тим більше вона прогресує. А що за цей навчальний рік змінилося в мені? У попередніх класах були такі випадки, коли я знав відповідь до задачі, але не міг пояснити, як я її знайшов. Дуже радує те, що в 7-му класі таких проблем я не маю. Отож мій висновок - я навчився висловлювати свою думку" (Сашко, 7-й кл.);

"Мені дуже подобається така форма роботи, як робота з консультантами, якби не вона, я б ніколи не навчився пояснювати тему іншим" (Андрій, 7-й кл.);

"Після довготривалих мук, я все-таки навчився розміщувати записи на дошці. Ще я навчився групувати завдання за типами... Але я ще маю проблеми з організації своєї діяльності на уроці" (Святослав, 7-й кл.);

"Я зрозуміла, що без труднощів до "фінішу" не дійдеш. Уже закінчила 3-й клас гімназії. Кожна дитина змінилася протягом цього року. А що саме змінилося в мені? По-перше, я навчилася виступати перед аудиторією, де мене слухають десятки людей, інколи навіть незнайомих. По-друге, перед кожним уроком я навчилася ставити перед собою певну мету, визначати, що я не зрозуміла та хочу дізнатися. А ще я краще стала розуміти інших людей (Іра, 7-й кл.);

"Цей рік пройшов для мене не без змін. Більшість із них, сподіваюсь, на краще. Я навчилася знаходити потрібну інформацію з тексту, поліпшився мій темп читання мовчки та вголос, вивчила багато незнайомих мені назв і понять" (Алла, 8-й кл.);

"...Я навчився говорити чітко і лаконічно, як це колись вміли робити спартанці. А ще я навчився міркувати, як стародавні філософи у Греції, хоча, звичайно, з ними зрівнятися не можна" (Павло, 7-й кл.);

"Чесно кажучи, я не помітила за собою великих змін, тим більше внутрішнього світу. Але все ж свою думку, якою б вона не була, можу висловлювати вільно, хоч вона і не буде співпадати з думкою вчителя. А про мої зміни краще судити тим, хто зі мною спілкується" (Інна, 8-й кл.);

"Я нарешті звикла до швидкого сприйняття інформації на уроці. Перестала гнатися за оцінками, йду лише до гарних знань" (Наталка, 8-й кл.);

"Головне, що я хочу виділити, я навчилася вести розмову зі старшими за себе людьми" (Світлана, 7-й кл.);

"Я підійшла ближче до питання про подальший вибір майбутньої професії, навчилася планувати свою роботу, збагатила свій словниковий запас із англійської, російської, української та німецької мов. Для мене це дуже важливо. А ще я навчилася дивитися на проблеми з різних боків - і позитивних, і негативних" (Алла, 8-й кл.);

"...Інколи, коли мене хтось критикує, то я просто не звертаю на це увагу. А навіщо руйнувати свою самооцінку? Не знаю, як повернеться моє життя, але я точно знаю, що більше я не хочу змінюватися. Я ніби знайшла себе за останні 2-3 роки. Що ж, я собі подобаюся" (Олена, 11-й кл.).

Як бачимо, учні набули навичок рефлексії, самооцінки, робити висновки про вміння контролювати свої дії, сприймати погляди інших, уміння відстоювати свою позицію, усвідомлювати самого себе, досліджувати зміни у функціонуванні власних вищих психічних процесів (сприйняття, пам'ять, мислення, уява, мовлення).

Знаючи свої індивідуальні особливості, учень із часом навчиться здійснювати психологічну саморегуляцію: визначати мету діяльності, складати програму виконавських дій, визначати критерії успішності, оцінювати результати діяльності, приймати відповідні рішення про корекцію та її форму. Забезпечити розвиток учнів як суб'єктів творчої праці може лише вчитель, який сам досяг відповідного рівня особистісного розвитку та рівня усвідомлення суті навчального процесу. Такий учитель здатний зрозуміти, що інновації створюють не лише фактори ризику, а й перетворюють ці фактори ризику на фактори розвитку. Наприклад, цінним виявляється те, що надання достатньої свободи учням обертається підвищенням його особистої відповідальності. Спрацьовує принцип: я обираю - я відповідаю.

Як відомо, ефективність навчання кожного учня залежить від його престижу в класі, до визначення якого береться:

а) позиція, яку він займає;

б) роль, яку він виконує;

в) академічні успіхи;

г) індивідуальні якості тощо.

Тому, якщо в основу стосунків покласти гуманістичні положення, а саме: сприймати кожного учня лише з позитивного боку, довіряти учню, не виконувати за нього його роботу, результати навчальних досягнень вважати його особистою власністю, постійно створювати умови для самодослідження, вивчення власних можливостей, то сам навчальний процес перетвориться в низку ситуацій успіху для кожної дитини. І тоді саме навчання дійсно стане особистісно зорієнтованим.

Україною проголошено курс на інноваційний розвиток освіти, що передбачає перехід на нові освітні технології. Як ми знаємо, педагогічна технологія - це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для вчителя й учня (В. Монахов). Ось чому саме відповідний тип стосунків у цій суб'єкт - суб'єктній взаємодії та забезпечує сам інноваційний процес. Розвиток освіти - це шлях до процвітання суспільства. І прокладати його необхідно вже сьогодні.

Loading...

 
 

Цікаве