WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Конспект відкритого уроку. В. Стус. Життя. Доля. Поезія - Урок

Конспект відкритого уроку. В. Стус. Життя. Доля. Поезія - Урок

сповна
Блакитна мушля та, що луни ловить
І від слухання стала голосна.
"Естетика страждання" Стуса пов'язана з екзистенцій ним вибором і дорогами свободи - важливішими категоріями екзистенціалізму.
Екзистенціалізм - одне із філософських вчень ХХ століття і на його основі постала літературна течія, представники якої намагаються виявити істинні причини трагічної налаштованості людського буття. Найважливішими в його системі є поняття абсурдності світу, самотності, страждання, страху, відчаю, смерті.
ВІКТОРИНА
1. Яка збірка поета залишилася відбувати заслання?
2. Що сталося в ніч з 22 на 23 лютого 1990 року?
3. творчість якого періоду ми сьогодні розглядали?
4. Які основі мотиви лірики?
5. Які вірші поета вам ще відомі?
6. Чи мав нагороди Стус?
- У березні 1991 року постановою Ради Міністрів Василеві Стусу присуджена Державна премія ім.. Т.Г. Шевченка за збірку "Дорога болю" (посмертно).
- 1985 рік. Творчість поета висунута на здобуття Нобелівської премії, але її присуджують тільки живи і Горбачову не хотілося мати нобелівського лауреата у камері.
- 25 грудні 1995 року Президент України Леонід Кучма видав указ про нагородження Стуса Василя Семеновича Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (посмертно).
- Цього року планується встановити скульптурну композицію "Птах душі" на майдані біля педагогічного університету.
- Завершується шеститомне видання творів Стуса на Україні.
- Перевірка самостійної роботи - спис портрета Стуса.
Хоч В. Стус фізично був у неволі, але духовно - на волі, на рідній Батьківщині.
"Чи поет каже про свою дружину й сина, про себе й свою самоту й німоту, про дроти Мордовії чи сопки Колими, про життя і смерть, - завжди і скрізь, названа чи не названа, стоїть за цим постать утраченої Батьківщини - і в плані особистому утраченої, і в плану національному. Україні - це трунок, що сп'яняє поета й робить його одержимим. І це трутизна, що вбиває його тіло й дух і веде до загибелі". Юрій Тевельов.
Національні образи - Україна, Дніпро, калина, дуб, руїна, голуби творять неповторний світ Стусової поезії.
1. Яка тема вірша "На Колимськім морозі калина..."?
2. Калина - символ України, а як вона зображена у Стуса?
3. Якою бачиться йому далека Батьківщина?
4. Що протиставляє автор своєму хвилюючому спогадові?
Україно! Любимо тебе, наша Україно, наш тихий земний раю, розіп'ятий на хресті. Віки шуміли над тобою і забирали в народу не одну мирну днину: шматували тебе міжусобиці князів і нищили твою державність: аркани закидали на шию твоїм дітям ординці татаро-монгольських ханів; мечем і вогнем вирубували та випалювали наш коріть польські пани; втоптували в гній рідну мову і ґвалтували материну пісню, запроторювали на сибірську каторгу російські царі наймужніших і наймудріших синів та дочок; кидали в тюрми твою волю; спопеляли твою вроду в концтаборах німецькі фашисти. Замучували твій цвіт на Соловках, - цій українській Голгофі, - та душили в Гулагах сталінські сатрапи різних поколінь:... морили таким лютим голодом у 20-30-х, якого не знала земна цивілізація, вдарили Чорнобильським лихом...
Але віримо, що ти, Україно, наша молода державо, яка підвелася нарешті з колін перед зорею третього тисячоліття, все-таки станеш міцно на свої ноги. Бо ти - благословенна Богом земля.
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ І ЗА НАС.
Господи! Ти створив небо і землю, дякуємо Тобі за милість і любов до нашого народу. Дякуємо, що зберіг Ти нашу Україну. Її народ донині, поміг вистояти в жорстоких нелюдських тортурах, почуй нашу молитву, благослови нашу землю, нашу Україну, многостраждальний народ, збережи його, дай сили перенести тимчасові негаразди, підніми з руїн Україну. Благослови нас, щоб ми були гідними синами івдочками Матінки-України, твоїми дітьми. Дякуємо Тобі Господи, що чуєш нас.
Нам би про душу хоч не забути,
Нам би хоч трохи добрішими бути.
Ми лише раз - так уже повелося -
Живемо на цій грішній землі.
Хай романтика віри й любові
Слова людського, тепла й доброти
Нам порожнини в душах заповнить,
Куди вже війнули ринкові вітри.
Скиньмо із лиць своїх черствості маску.
Нехай зігрівають нас сонячні промені.
Зробімо Україну щасливу, як казку.
Нам милосердя, Господи, подай
До всіх страждущих і незахищених,
Ми ще від страху і злі, і сліпі,
В душах у нас ще багато що знищено.
Благослови рід людський на добро,
Душі відкрий нам для злагоди й миру,
Щоб на Вкраїні незгод не було
Нас збережи! І спаси! І помилуй!
І. Тулунтай.
ЛІТЕРАТУРА
1. Білан А. Кілька студій перед арештом, (про . Стуса)// Українська культура. - 1992. - № 2. - с. 28;
2. Буряник Н. Свіча й свічадо в поезії Василя Стуса // Слово і час. - 1993. - № 11. с. 51-57.
3. Василенко А. "Хорошо, что смерти не боють я" ... Украинский поэт: его судьба и стихи"// Лит. Розсип. - 1989. - 17.ХІ. (№46). - с. 13.
4. Гармаш Г. Червоне і чорне. Поезія - Доля Василя Стуса // Слово і час. - 1991. - № 5. - с. 20-25.
5. Голобородько В. Він став моєю совістю (Про поета В. Стуса)// Вітчизна. - 1990. № 10. - с. 161-163.
6. Кулинський М. Запізніле повернення6 Про поета Василя Стуса// Літ. Україна. - 1989. - 30.ХІ. - с.4.
7. Жулинський М. Василь Стус (1938-1985)// Літ. Україні. - 1990. - 25.01.
8. 8..Захарченко В. Він переміг. Спогад про Василя Стуса // Київ. - 1992. - № 1. - с. 117-122.
9. Івашко В. Міф Василя Стуса Як дзеркало шістедсятників // Світовид. - 1994.-Інститут ІІІ (16). С. 104-120.
10. Ільницький М. Палімпсести Василя Стуса (Про творчість українського поета)// Вітчизна. - 1990. - № 3. - с. 14-16.
11. Кириченко С. Птах піднебесний// Дніпро. - 1998. - № 1-2.. -с. 64.
12. Коцюбинська М. Почути голос поета // Жовтень. - 1989. № 7. - с. 15.
13. Коцюбинська М.Новітні палімпсести (Кілька думок про феномен Василя Стуса)// Філософська і соціологічна думка. - 1990. № 2. - с. 100-102.
14. Коцюбинська М. У свічаді пам'яті // Україні. - 1991. - № 1. - ст.. 13.
15. Коцюбинська М. Стусове "самособою навіювання" //Сучасність. - 1993. - № 6. -с .137-144.
16. 16.Макарчик В. "Від юних літ до юного змужніння" // Слово і час. - 1992. - № 8. с. 64-70.
17. Міщенко В. Поклав життя за Україну // Літ. Україні. - 1991. - 26.09. с. 6.
18. Неділько В. Василь Стус. Доля. Життя. Поезія. // Укр.. мова і література в школі. - 1992. №1. -ст. 32-3; № 2. -с. 21-30.
19. Овсієнко В. Ми канемо у вічність молодими (спогади товариша по нарах про Василя Стуса)// Вітчизна. - 1994. - № 7, 8. -с т. 138-140.
20. Освієнко В. Шістдесяте Різдво Василя Стуса// Освіта. - 1998 14-21 січня (№3-4) с. 10.
21. 21. Онигієнко І. Символ "Веселий цвинтар" в естетиці страждання В. Стуса// Слово і час. - 1997. - №2. - с. 54-58.
22. Орач О. " І я гукну, і край мене почує..." // Ранок. - 1990. - № 12. - с. 6-8.
23. Орач О. Духовний син Тараса. Про Стуса // Літ. Україна.. - 1991. 16.05. -с. 5.
24. Пічкур Л. У глухому лісі, за Уралом// Київ. - 1997, № 5-6.- с. 141-143.
25. Плющ Л. "Вільготно гойдається зламана віть ..." // Слово і час. - 1991. - № 11. с. 38-47.
26. Сверстюк Е. Відзнйдена імпровідазція Василя Стуса (Спогади) // Київ. - 1991. - № 10. - ст.. 121-123.
27. Стус Л. Василь Стус очима сина // Прапор. - 1990. - № 2. - с. 101.
28. "Рож дай мені - дійти і не зотліти". До 60-річчя від дня народження Василя Стуса //Освіта України. - 1998. - 14.01.-№2-3. - с. 10.
29. Харчук Р. "Хто еси? Живий чи мрець? Якою бачить проблему мертвих душ укр.. поезія. В Стус "Веселий цвинтар" // Слово і час 1993. - № 5 -с. 22-28.
30. Тонь Г. "народе мій, до тебе я ще верну"// Урядовий кур'єр. - 1998. - 6 січня. - ст. 10.
Loading...

 
 

Цікаве