WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Управління оздоровчою діяльністю школи - Реферат

Управління оздоровчою діяльністю школи - Реферат

Учені дійшли висновку: проблема способу життя стає провідною в рішенні задач збереження та збільшення здоров'я.

Розрізняють такі компоненти здоров'я:

соматичне;

фізичне;

психічне;

соціальне;

духовно-особистісне.

Наступне поняття, яке необхідно розглянути, - це здоров'язберігаючі технології. Найбільше точно воно подано В. Ковалько: "Поняття "здоров'язберігаючі технології" поєднує в собі всі напрями діяльності установи освіти з формування, збереження та зміцнення здоров'я учнів". Дійсно, мета сучасної школи - підготовка дітей до життя. Кожний школяр повинен одержати за час навчання знання, що будуть затребувані ним у подальшому житті.

Досягнення названої мети може бути здійснене за допомогою здоров'язберігаючих технологій, що розглядаються як сукупність прийомів і методів організації навчально-виховного процесу без збитку для здоров'я школярів і педагогів.

Вивчення педагогічної літератури з питань валеології виявило два опорних поняття: "здоров'я" та "спосіб життя". Причому останнє поняття розглядається як головна причина збереження або втрати здоров'я. Науково-практичною основою зазначеної причинно-наслідкової залежності між здоров'ям і способом життя людини служить концепція академіка Ю. Лісіцина про найбільший внесок в індивідуальне здоров'я людини способу життя - 50-55 %. Інші фактори впливають у такий спосіб: екологічні - 20-25 %, спадкові - 20 %, рівень медичного обслуговування - 10 %.

Спосіб життя відноситься до соціально-біологічних факторів; його компонентами служить група показників: рівень, якість і стиль життя. Рівень життя обумовлений економічними можливостями людини. Якість життя визначається ступенем запиту й комфортабельністю задоволення людських потреб. Неважко здогадатися, що обоє ці показника способу життя людини залежать від матеріально-економічних умов життя суспільства й кожної родини. Тут школа відразу зробити нічого не може. Тим часом стиль життя складається на основі психологічних і психофізіологічних особливостей поведінки особистості. І ось де величезне поле діяльності для школи. Саме школа може навчити дітей із самого раннього років життя так себе любити, так піклуватись про своє здоров'я, так поводитись, виховуватись, щоб у дорослому житті в нас рівень і якість життя стали високими.

В останні роки фахівці звертають особливу увагу на те, щоб у систему виховання загальної культури людини було включено в якості її невід'ємного компонента виховання культури здоров'я учнів освітньої установи.

Вивчення позитивного досвіду й формування наукового розуміння культури здоров'я учнів є актуальною проблемою.

Провівши аналіз досліджень сутності поняття "культура здоров'я" авторів Н. Полтовцевої, В. Царевського, І. Новосьолової, Н. Горкуші, можна зробити такі висновки:

Культура здоров'я виражається в конструктивній поведінці людини, що сприяє попередженню й подоланню хвороб.

Ціннісний потенціал культури здоров'я - це сукупність духовно-моральних суспільних цінностей.

Цінністю культури здоров'я стає активне тривале життя з реалізацією внутрішнього потенціалу.

Основа культури здоров'я - усвідомлене ціннісне ставлення людини до власного здоров'я.

Необхідністю для формування культури здоров'я є ведення здорового способу життя.

Показник культури здоров'я - загальна культура людини, виражена в достатньому рівні фізичного, психічного, духовно-морального та соціального розвитку.

Н. Горкуша дає таке поняття культури здоров'я. Культура здоров'я з'являється як складова частина базової культури особистості, що відбиває усвідомлене ціннісне ставлення людини до свого здоров'я, виражена в достатньому рівні фізичного, психічного, духовно-морального та соціального розвитку, заснована на веденні здорового способу життя.

Педагог повинен обов'язково враховувати у своїй роботі той факт, що культура здоров'я складається із трьох складових елементів: когнітивного, креативного, конативного.

Безумовно, культура здоров'я молоді на високому рівні не з'являється сама собою, а розвивається в результаті активної систематичної роботи учнів над собою та цілеспрямованою взаємодією з оточуючими людьми, а особливо з педагогами. Тому процес виховання культури здоров'я підростаючого покоління передбачає наявність викладача, який має високий рівень культури здоров'я як важливої складової його загальної та професійної культури.

У концепції модернізації освіти говориться: "Провести оптимізацію навчального, психологічного та фізичного навантаження учнів і створити в освітніх установах умови для збереження та зміцнення здоров'я учнів, у тому числі за рахунок:

а) реального розвантаження загальної освіти;

б) використання ефективних методів навчання;

в) підвищення питомої ваги та якості занять фізичною культурою;

г) організації моніторингу стану здоров'я дітей і молоді;

д) поліпшення організації харчування учнів;

е) раціоналізації діяльності дозвілля, канікулярного часу й літнього відпочинку дітей і молоді.

У педагогічній науці склались теоретичні передумови для розробки цілісної соціокультурної концепції здоров'язберігаючої діяльності освітньої установи. Ідеї цілісного підходу до визначення феномена "здоров'я", причин і механізмів його формування, збереження й удосконалювання представлені в роботах Г. Апанасенка, Є. Казіна, В. Казначеєва, Г. Кураєва, О. Разумова й ін. Проблеми організації здоров'язберігаючої діяльності на основі системного комплексного підходу розробляються В. Бондіним, Л. Диханом, Г. Зайцевим, В. Колбановим, В. Кукушкіним, М. Смирновим, О. Трушкіним й ін. О. Васильєва та Ф. Філатов у своєму дослідженні переконливо показують існування соціокультурних еталонів здоров'я в їх культурно-історичному контексті, які вони розглядають як концептуальні схеми або способи опису життєдіяльності людини, що виникли в умовах конкретних соціальних практик. У цілому їхнє дослідження дозволяє осмислити проблему здоров'я як універсальний феномен людської культури, що відбиває ціннісні підстави визначеної соціокультурної спільності людей.

Ідеологія здоров'яформуючої освіти (ціннісна аксіологічна основа) базується на об'єднанні етичного соціального гуманізму, що є новим типом гуманістичної свідомості, характерного для XXI століття. Тому завжди здоров'яформуюча освіта є сучасною гуманістичною освітою.

Місія школи, що реалізує ідею здоров'яформуючої освіти, полягає у створенні особливого освітнього середовища, яке би провокувало процес формування у вихованців позитивної стійкої індивідуальної картини здоров'я як необхідної умови їхньої життєздатності.

Ця індивідуальна картина здоров'я повинна мати такі характеристики:

теологічність;

високий загальний рівень свідомості свого життя;

перевагу ціннісної регуляції над споживчою;

локалізацію провідних значеннєвих орієнтирів у майбутньому та сприйняття свого життя в сьогоденні як цікавого, емоційно насиченого й наповненого змістом.

Тільки в цьому випадку відбудеться перетворення культуроутворюючого символу "здоров'я" у сенс життя учнів, тому що індивідуальна картина здоров'я стане значеннєвою системою особистості.

Таким чином, на підставі вивченої літератури з валеології, здоров'язберігаючих технологій, культури здоров'я, постанов і рішень уряду, можна зробити висновок, що одна з найважливіших проблем освіти сьогодення - це проблема орієнтації всієї системи освіти на здоров'язберігаюче навчання й виховання.

Вона, без усяких натяжок і перебільшень, може бути названа проблемою номер один як за актуальністю сьогодні, так і за статистичним значенням для розвитку освіти на доступне для огляду майбутнє.

Loading...

 
 

Цікаве