WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Управління оздоровчою діяльністю школи - Реферат

Управління оздоровчою діяльністю школи - Реферат

Наукова та практична значущість дослідження (проекту):

виявлені, теоретично обґрунтовані й дослідно-експериментальним шляхом перевірені умови, що забезпечують успішне формування здорового способу життя школярів;

методика прийняття управлінських рішень з регулювання й корекції факторів, що впливають на самопочуття та здоров'я учнів, може бути використана в освітньому процесі;

розроблена система впровадження програм для учнів (уроків здоров'я, лекцій, "круглих столів");

робота з дітьми в позаурочний час (дні здоров'я, оздоровчі табори й т. д.);

організація й забезпечення фізкультурно-оздоровчої роботи, підвищення рухової активності;

динамічні паузи, години активного відпочинку;

упровадження оздоровчих заходів у організацію навчального процесу;

використання лікувальних і оздоровчих процедур та інших матеріалів, зібраних під час експерименту, дозволяє цілеспрямовано управляти й розвивати здоровий спосіб життя у школі.

Теоретичне обґрунтування

Здоров'я нації, здоровий спосіб життя, здорова особистість - слова, що часто звучать сьогодні в нашому суспільстві. Ми неодноразово чули, що оздоровлення потребують наша держава, економіка, політичні відносини, люди. Школи (і взагалі система освіти) теж страждають хронічними захворюваннями. Одні зірковістю, інші - інфантилізмом, треті - агресивністю, четверті - нервовою перенапругою....

Що таке "здорова" школа? Напевно, ця така установа, в якій праця й навчання радісні, в якій немає фізичного та психічного насильства, в якій виключається варварське вторгнення в життя особистості. Це дім, де життя організоване природовідповідно, за принципами співіснування та співробітництва. Це місце, де людина не відчуває себе неповноцінною, самотньою та покинутою.

У психології описані критерії здорового розвитку особистості. Серед них:

ставлення до іншої людині як самоцінності;

здатність до самовіддачі та любові;

творчий характер життєдіяльності;

потреби в позитивній свободі;

здатність до вільного волевиявлення;

віра у здійсненність наміченого;

внутрішня відповідальність перед собою й іншими, перед минулими та майбутніми поколіннями;

прагнення до отримання загального змісту свого життя.

На хвилину уявімо собі такого випускника школи: цілісного, духовно багатого, люблячого, творчо-діяльнісного, позитивно налаштованого, відповідально-вільного, самостійного, розуміючого самотворення як головний зміст свого життя. Міф? Звичайно, навряд чи в реальності можна зустріти настільки виховану молоду людину. Це ідеал. А ідеал нам потрібний потім, щоб не збитися з правильного шляху - створення такої системи освіти, що веде до формування здорової особистості.

Соціальна важливість і необхідність рішення проблем зміцнення здоров'я учнів у процесі навчання й виховання випливає зі стратегії стійкого розвитку та державної політики.

Проте, за даними Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров'я РФ, тільки 4-5 % випускників шкіл можна назвати практично здоровими. Cьогодні склалось явне протиріччя між необхідністю готувати духовно й фізично здорових людей і змістом роботи освітньої установи.

Всесвітня асамблея охорони здоров'я на XIII сесії (1997 р.) поставила перед урядами всіх країн мету досягнення людьми планети такого рівня здоров'я, що дозволить їм вести продуктивний у соціально-економічному плані спосіб життя. Мета виявилась нездійсненною у всесвітньому масштабі. Нереальною вона стала і в нашій країні, оскільки з розпадом СРСР була зруйнована й єдина державна профілактична система в охороні здоров'я.

Міжнародні акти, підписані й нашою країною, змушують кожного керівника освітньої установи сприймати проблеми здоров'я дітей як свою особисту проблему. Зі звичної "вертикалі розпоряджень", коли і напрям, і засоби, і форми освітньої діяльності спускалися зверху вниз, прийняття рішень про вибір технологій оздоровлення стає долею особистої відповідальності кожного керівника.

Особистісний характер прийняття рішень про шляхи оздоровлення учнів визначається двома факторами: наростанням потоку директивних рішень, непідкріплених матеріальними, соціальною, науковою й т. п. базами, і здоров'ям школярів, яке стабільно порушується.

Необхідність оздоровлення підростаючого покоління відбита в ряді принципів Декларації про права дитини, прийнятої генеральною асамблеєю ООН.

Страшні дані дає моніторинг Міністерства охорони здоров'я Росії. Ось деякі з них: із 6 млн підлітків у віці 15-17 років у 94,5 % були зареєстровані захворювання - короткозорість (за час навчання кількість дітей із цим захворюванням збільшується у п'ять разів). Далі стоять захворювання опорно-рухового апарата, органів дихання, кровообігу, травлення, нервової системи. Поширеність захворювань, що обмежують вибір професії, досягає 30 %.

Підвищена невротизація діагностується у 85 % учнів шкіл нового типу, а більше половини (55 %) учнів звичайних шкіл мають різні хронічні захворювання.

Ріст кількості психічних захворювань серед учнів збільшується кожні десять років на 10-15 %. Психічні захворювання є причиною інвалідності з дитинства в 70 %, непридатності до військової служби - у 33 % випадків.

Серед практично здорових школярів більше 65 % мають морфофункціональні захворювання.

Поширеність гіподинамії серед школярів досягла 80 %.

Відбувається неухильне "омолодження" алкоголізму, наркоманії.

Серед учнів росте кількість девіацій або хвороб поведінки.

У документах Всесвітньої організації охорони здоров'я зайняли міцне місце такі пов'язані зі школою терміни, як "шкільний стрес", "дидактогенія", "школофобія" й ін. Цими термінами позначаються прояви неврозів, що вибивають учнів з нормального життя, призводять до категоричних відмовлень від відвідування занять.

Усе це негативно позначається на інтелектуальному розвитку учнів: 13 % відстають від середнього рівня розвитку, 25 % відчувають ускладнення й не можуть освоїти програму загальноосвітньої школи.

Таким чином, в останні роки загострилась проблема стану здоров'я учнівської молоді.

Родина недостатньо уваги приділяє вихованню дітей, особливо підлітків, школа ледь справляється з навчанням.

У сформованій обстановці проблема оздоровчого виховання у школі стала особливо гострою.

Сучасний стан здоров'яформуючої освіти й виховання суспільства дозволяє виявити явне протиріччя між позитивними установками та реальним рівнем оздоровчого виховання особистості. У зв'язку з цим проблема формування культури здорового способу життя є однією зі складних і ключових проблем у педагогіці. Розкриваючи її, нам необхідно розглянути суть таких понять, як здоров'язберігаючі технології, спосіб життя, культура здоров'я.

У тлумачному словнику мови "здоров'я - це правильна, нормальна діяльність організму, його повне фізичне та психічне благополуччя" (Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. - М., 1994, с. 223).

Психолого-педагогічний словник бере до уваги відповідність здоров'я навколишньому середовищу "стану організму, що характеризується його врівноваженістю з навколишнім середовищем і відсутністю яких - або хворобливих змін". (Психолого-педагогический словарь для учителей // Сост. В. О. Межериков. - Ростов н/Д., 1998, с. 162.).

М. Амосов (1987) думає, що здоров'я організму визначається його кількістю, яку можна оцінити максимальною продуктивністю органів при збереженні якісних меж і функцій.

В. Скарбників (1989) трактує здоров'я як "процес збереження та розвитку біологічних, фізіологічних і психічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності при максимальній тривалості життя".

В. Лободина (1997): "Здоров'я - це безконфліктна, безпечна, щаслива діяльність організму на біологічному, психологічному, соціальному й духовному рівнях людської природи".

З наведених визначень видно, що поняття "здоров'я" відбиває якість пристосування організму до умов зовнішнього середовища та представляє підсумок процесу взаємодії людини та середовища проживання, сам стан здоров'я формується в результаті взаємодії зовнішніх (природних і соціальних) і внутрішніх (духовність, спадковість, стать, вік) факторів.

Loading...

 
 

Цікаве