WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Управління колективом класу - Реферат

Управління колективом класу - Реферат

Є у класі й "спонсори знань". Це ті, до кого може звернутися за допомогою відсталий через хворобу учень. Іноді на "сцені" уроку з'являються "чомучки". Їхня роль (це може бути один або декілька учнів) - підготувати серію запитань до фронтального усного опитування. Нехай самі й проведуть це опитування. І отримають за нього оцінку.

Цікава роль - "штурмани". Це група учнів, завдання яких розробити програму повторення якоїсь давно пройденої теми. Звичайно, за узгодженням з учителем. Якщо попередні ролі можна було умовно назвати "дидактичними", то тепер поговоримо про організаційні. Ось роль, що при деяких умовах - вирішувати вчителеві - може бути довгостроковою. Це - "адвокат". Почесна та шановна роль. Усі скарги учнів з домашніх завдань (незрозуміло, занадто багато тощо) тепер не звалюються багатоголосим хором на голову вчителя, а розповідаються, пишуться, передаються адвокатові. А він захищає їхні інтереси. Звичайно, роль може здійснитися, якщо вчитель серйозно до неї ставиться та дає адвокатові реалізувати свої права. Що не означає необхідності "йти на поводу". До речі, і спірні питання про оцінки письмових робіт здебільшого відпадуть на стадії розмови учня з адвокатом, якщо останній знає предмет. Утім спірних оцінок практично не буває, якщо вчитель... Стоп! Автор знову забіг уперед. Розмова про прийоми оцінювання попереду...

"Психолог". Ця роль уводиться тоді, коли в "королівстві не все спокійно". Наприкінці уроку "психолог" оцінює атмосферу уроку, ступінь її дружності, або навпаки. Він управі зробити в тактовній формі (підкажіть йому - як) зауваження будь-якому учасникові уроку, у тому числі вчителю. "Анатоліє Олександровичу! Після відповіді Віктор залишився даремно стояти біля дошки цілих п'ять хвилин..." або "Ви обіцяли запитати Іру й забули..." Учитель: "Так, а я й не помітив. Вибач, Вікторе. Як будемо поступати надалі, якщо я знову захоплюся?", "Винуватий перед Ірою. Давай по черзі вирішимо, як бути?". А інший раз так приємно почути: "Усе було здорово. Завжди би так".

"Хоронитель часу". Він записує на полях свого зошита-конспекту час, коли ви починаєте нову лінію уроку. І здає вчителеві листок такого вигляду: усне опитування - 12:40; пояснення теми - 12:45; розбір завдання - 13:00; самостійна робота у групах - 13:10; обговорення уроку та розбір домашнього завдання - 13:20. Таким чином, учитель зможе звірити хронометраж реального уроку зі своїм планом. Де затягував час і чому? Чи варто це було робити? Добрий спосіб навчитися "відчувати шкірою" визначений час.

Дидактичні ролі даються тільки сильним учням? Дивлячись які. Дивлячись у якій стадії використання ролей. Якщо ці прийоми нові для класу, то першопрохідниками нехай будуть сильні. Не буде "гріхом" навіть підказати починаючому "Фомі", в якому місці йому треба би "обуритися".

Мені здається, що "адвокатом" найкраще бути найбільш авторитетному у класі учневі. А роль "психолога" я би доручив класному хулігану. Поекспериментуйте! Раджу ставитися до цього трошки як до гри. Урахуємо тільки, що ролі здебільшого треба "тасувати". Нехай різні учні побувають у різних ролях.

Як часто міняти ролі? "Хоронитель часу" - порівняно тривала роль. Спочатку звичайно учень просто забуває акуратно проставляти час. Але через кілька уроків це робиться автоматично, без утруднень. Нехай учень побуде в цій ролі місяць. А "Підбиваючого підсумки" або "Питаючих" можна міняти від уроку до уроку. А можна й не міняти якийсь час - учителю видніше.

Відкрита проблема: які ще ролі можуть бути? З якими труднощами стикається вчитель, застосовуючи цей прийом? Які ролі добре спрацьовують у молодшій школі? Що з них можна застосовувати в дитячому садку або у старшій школі?

"Мордочки"

Ще один простий прийом організації зворотного зв'язку.

Формула: учні сигналізують про свій емоційний стан за допомогою карток зі стилізованими малюнками.

Урок починається з того, що кожна дитина показує одну з "мордочок" відповідно до свого настрою. Тут важливо, що дитина сама усвідомлює свій стан і ділиться цим з учителем, а це підвищує самоврядність дитини. Гіперефект: діти бачать увагу до себе. А вчителеві дається можливість підкорегувати настрій двома-трьома фразами, додатково настроїти на роботу. Показом "мордочок" можна й завершити урок. Якщо посмішок стало більше - урок удався!

Резюме

Прийом зворотного зв'язку для старших класів.

Формула: учні письмово відповідають на серію запитань, що відбивають їхнє ставлення до уроку, навчального предмета, учителя.

Резюме проводиться раз на тиждень або на місяць.

Деякі типові запитання:

Що подобається на уроках?

Що не подобається на уроках?

Чи можеш учитися краще з предмета?

Що заважає вчитися краще?

Які дії вчителя вважаєш неправильними?

Постав оцінку вчителеві за 10-бальною системою. Обґрунтуй її.

Постав собі оцінку за 10-бальною системою. Обґрунтуй її.

Але, в кожному разі, один раз у кожному класі проведіть резюме обов'язково. Іноді можна побачити досить несподівану думку про себе та свої уроки.

Звичайно, у резюме можна "схлопотати" по перше число. Буває.

Приклад

"Допоможіть мені!" - так називається маленький зошит, що лежить на столі вчительки у 3 "А" класі.

Кожний може його взяти та зробити свої записи: поставити запитання, звернутися із проханням, висловити побажання, повідомити вчителю про свої труднощі - і відразу ж одержати пораду, підтримку, допомогу... Це те ж саме, що шепнути вчителю на вушко.

Поміркуйте самі.

Світлано Анатоліївно, ви дуже швидко диктуєте. Я не встигаю. Кіра.

Давайте сходимо в зоопарк на екскурсію та подивимося звірів і риб. Я хочу довідатися побільше про них. Сергій.

Скажіть Сергію, щоби він мене не штовхав навмисно... коли я пишу. Інна.

У мене пропала ручка. Я її залишила після читання на парті, а на математиці вже не знайшла... Хто знайде, нехай скаже. Ганна.

Давайте під час уроків робити паузи та займатися фізкультурою, а то коли сидиш довго, дуже втомлюєшся. Олег.

А можна нам дивитися ввечері телевізор? Мама говорить, що не можна, а я думаю, що якщо хочеться, то можна, хоча би трошки. Я хочу, щоби на батьківських зборах ви поговорили, можна дивитися чи ні. Світлана.

Резюме здано та прочитано. Що далі? Після подяки всім я зачитав уголос кілька цікавих фраз. Іноді - суперечних одна одній. Без коментарів. Хоча утриматися від них важко. Пару разів зривався й говорив: "Я с цим не згодний, хоча дякую за чесно висловлену думку".

Резюме можуть бути за певних умов анонімні. Але в мене учні підписувалися. А якщо бояться підписатися, це вже серйозний дзвіночок: щось не так. Можливо, ви тут і ні при чому. Просто хтось уже використав щирість учнів неетично. Тепер вони не швидко розкриються. Головне правило: бути вдячним за кожну думку, хоча можна спокійно не погодитися. Без нездорових емоцій. Навіть якщо зачепили "за живе". І тоді, нехай не відразу, вам стануть довіряти. І дай Боже вам сили виправдати цю довіру...

Організація праці вчителя

Картка вчителя

Корній Іванович Чуковський зібрав цікаві дитячі висловлення - і з'явилася відома "От двух до пяти". "Прийоми педагогічної техніки" - теж результат обробки картотеки...

Запитайте себе: скільки цікавих фактів із телепередач і газет, переглянутих за останній тиждень, ви можете відновити в пам'яті? А за останній рік? А скільки часу витрачено на це?

Тому тепер будемо робити інакше. Побачили по телевізору цікавий для себе факт - записали на листок паперу. У газеті - вирізали. У книзі - записали загальний зміст і реквізити книги.

Усі ці листики, аркуші, вирізки - картки. Золоті крупинки знання в морі інформації. Знання, потрібного саме вам. Зберігати їх будемо в конвертах, папках або - для невеликих обсягів - наклеювати на стандартні картонки.

Які "золоті крупинки" цікавлять учителя? Цікаві факти зі свого предмета, гарні завдання та загадки, ігри, мнемонічні формули, цитати великих людей, типові помилки й "ляпи" учнів...

Накопичувач

У перший раз закинув він невід...

Олександр Пушкін

Оп, попалася картка! Згодом приходить азарт, як у рибалки... Усе, що "попалося", кидаємо без розбору у великий конверт або папку - це наш "накопичувач". У вільний час розгрібаємо накопичувач, розкладаємо інформацію за напрямами - розділами картотеки.

Початок шляху

Початок дороги завжди поруч.

А там уже як вийде...

Владислав Крапівін

Поки карток мало, не будемо городити город із каталогом... Досить мати набір папок за напрямами, що вас цікавлять. І одну папку "всячина" - якщо знайшли щось забавне, але воно не попадає до обраної тематики. Якщо таких "забавностей" накопичується трохи більше, ніж з однієї спрямованості, - то це привід доповнити картотеку новою папкою...

Головне (!!!) - виробити звичку не упускати цінну інформацію.

Каталог

Ну ось, відтепер у нас багато карток. Вони розкладені по папках і конвертах... Як знайти потрібну? Ось тут не обійтися без каталогу. Вести його зручно у вигляді таблиці приблизно такої форми:

Графа "Номер картки" заповнюється послідовно. Тобто якщо у вас 125 карток, то черговою буде 126. (Номери проставляються й на самих картках.) Графа "Розділ" звичайно включає основні навчальні розділи. Але не обов'язково розділи картотеки збігаються з розділами навчальної програми! Наприклад, викладачі літератури ведуть розділи "Крилаті фрази про мову та літературу", "Цікаві історії з життя письменників", "Цікаві фрази зі шкільних творів" тощо. Потім картки з таких розділів мають стати цікавим додатковим матеріалом, підставою для публікацій.

Loading...

 
 

Цікаве