WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Управління колективом класу - Реферат

Управління колективом класу - Реферат

Управління колективом класу

Завжди із задоволенням публікуємо матеріали з проблем оволодіння вчителем прийомів педагогічної техніки. А якщо такі матеріали базуються на власному практичному досвіді вчителя, то цінність їх зростає безмежно, бо не кожний має бажання розкривати перлини своєї педагогічної майстерності

Спільне управління

Управління групою людей вимагає авторитету.

Буває авторитет сили. Йому підкоряються зі страху покарання. Механізм силового управління порівняно простий, тому його часто використовують. І тоді не потрібна ніяка педагогічна техніка. Але й розплата за цю простоту велика.

Буває авторитет знання. Йому підкоряються добровільно: усі розуміють, що так буде краще. Ключове слово тут - "повага". Але не всяке знання визнається групою як таке, що заслуговує на повагу.

У реальних умовах авторитет учителя включає обидві складові - авторитет сили й авторитет знання. Питання міри: яка з цих складових основна, головна, провідна. Так хочеться, щоби друга...

А наразі нас цікавлять конкретні прийоми підтримки цієї демократичної, дружньої, співробітницької складової.

Демонстрація професійного рівня

Професіоналізм поважають усі. І учням, особливо старшокласникам, теж потрібно переконатися в тому, що вчитель досконально володіє предметом.

Формула: учитель демонструє свій приклад виконання творчого або хоча би складного завдання.

Це сутужніше, ніж порівнювати твори школярів з Бєлінським, залишаючись у позиції контролера. Але по-справжньому уважно слухають тільки тих, хто сам уміє робити те, чого навчає.

Приклад

Учитель розбирає на уроці складні олімпіадні завдання. При цьому жодного разу не заглядає в конспект. Нехай бачать міркування вголос, помилкові спроби, радість ухоплення логічної нитки та розмотування всього клубка. Звичайно диспозиція уроку така: учитель по один бік "барикади"-завдання, а учень - по інший. Тут же все не так. Учитель та учень спільно борються із завданням. І, перемігши, поздоровляють один одного!

А вибирають завдання так. Учитель дає товстий задачник. Учні вибирають завдання. І разом у бій...

Приклад

Сергій Юрійович Курганов (автор чудової книги "Ребенок и взрослый в учебном диалоге" (рос. - Ред.) читав дітям свої твори. На ті самі навчальні теми, на які писали вони.

Висновок, який не могли не зробити учні: так, він має право вчити!

Вихід за межі

Формула 1: учитель виходить за межі підручника.

Якщо вчитель зможе гармонійно вплести у тканину уроку останні події, оточуючу дійсність, сюжет із популярного мультфільму або дитячого серіалу, захват і вдячність йому забезпечені.

Приклад

- Я довго мучився над питанням: як говорити на уроці про гармонійні коливання - розповісти, як пружина коливається, маятник коливається і так далі?

А потім прийшло осяяння, я подумав: ми живемо на Чорному морі, я у ста метрах від моря живу, тож який ще має бути урок в Одесі з теорії коливань? І ось він, шум прибою, лемент чайок, стукіт людського серця, і раптом - уривок із "Песни о Буревестнике" (рос. - Ред.). Його прекрасно виконує І. Смоктуновський!

А потім я ставлю запитання: "Діти, як ви думаєте, чому урок сьогодні починається саме із цього фрагмента?". І мені розповідають про коливання...

Моє традиційне питання: "Назвіть тіло, що не коливається". І знову несподівана відповідь: "Цегла". Я їм говорю: "Діти, а якщо у глиб цегли подивитися - адже там ті ж самі коливальні рухи атомів і молекул". І потім після маленького музичного фрагмента починається чиста фізика, 20 хвилин найчистішої фізики: коливання маятника, рівняння руху... (З досвіду роботи вчителя-новатора М. М. Палтишева. Із кн: Основи педагогічної майстерності / Під ред. І. А. Зязюна. - М.: Освіта, 1989. - С. 214-215.)

Формула 2: учитель виходить за рамки свого навчального предмета.

Якщо фізику доводиться замінити захворілого біолога, нехай не пошкодує сил і проведе на доброму методичному рівні біологію. Використайте міжпредметні знання, щоби показати свою компетентність в інших сферах знань. Цитуйте вірші та влучні висловлення на уроці математики, покажіть свої знання математики на літературі та мові. Завжди можна знайти тему розмови, у рамках якої це не буде виглядати притягнутим "за вуха". Зв'язати гуманітарний цикл із природничо-науковим допоможуть Тіт Лукрецій Кар, Данте, Ломоносов, Верхарн, Свіфт, Ґете, Брюсов...

Формула 3: учитель демонструє знання молодіжної субкультури.

Для цього варто витратити час на читання хоча б одного молодіжного журналу.

Приклад

Учитель фізики почав тему "Резонанс" із запитання: чому електрична гітара, на відміну від акустичної, може мати будь-яку, навіть досить вигадливу форму корпуса?

І підтвердив своє запитання демонструванням декількох картинок з гітарами популярних рок-музикантів...

Вийти за межі земного тяжіння допомагає ракета. Вийти за межі обкресленого кола знань допомагає картотека. Про картотеку вчителя розмова попереду.

Зрівняйте позиції

Формула: учитель сам ставить себе в позицію оцінюваного.

Учитель завжди "дивиться зверху". Йому добре. Спробував би сам відповідати під пильним поглядом... Навіть якщо діти не говорять про це вголос, навіть якщо вони так не думають, вони однаково це відчувають. Відчувають внутрішню несправедливість ситуації. Тому автор призиває вчителя до сміливого вчинку. Поставте себе в позицію оцінюваного. Ваша хоробрість буде мати нагороду. Для початку протягом деякого часу самі давайте оцінку своєму уроку. І не жалійте себе. Хоча це не просто - автор пробував. Шкода все-таки себе, рідненького. Але ризик винагороджується!

Тільки обов'язково врахуйте одну дрібницю. І навіть не дрібницю зовсім, а ду-у-же важливу деталь. Оцінку ви даєте собі й уроку, але в жодному разі не конкретним дітям, інакше це виродиться в моралізування.

Діалог:

- А як бути, якщо, наприклад, конкретні Петя з Васею заважали мені проводити урок?

- Скажіть щось типу: сьогодні я незадоволена уроком і собою. Більше трійки не заслужила. Тому що не змогла впоратися з дисципліною на уроці.

Дійсно, не просто - таке вимовити... Так. І учні це теж розуміють. За що й поважають. Якщо ви перейдете цей рубікон, то далі не так страшно. Надалі ви дозволите учням ставити собі оцінку. Для цього є кілька прийомів. Читач побачить їх нижче ("Уведіть роль" і "Резюме").

Радійте!

Формула: з усяких складних питань або проблем відносин учитель радиться з дітьми!

Переконайте дітей, що їхня думка має значення для вас. Адже це дійсно так... Але не влаштовуйте плебісцит - це може поставити вас у досить скрутне становище. Міркуйте з учнями разом над вашими загальними проблемами. Обговоріть різні варіанти рішень. При цьому або повна чесність, або краще взагалі в ці ігри не грати. Відразу попереджайте - останнє слово все-таки залишається за вами. І звичайно, ви не забудете подякувати учням за спільне обговорення...

Традиції уроку, або Корисні ритуали педагогічного спілкування

Уся культура пронизана традиціями. І це неспроста. Традиції дозволяють нам погодити свої дії, співіснувати злагоджено.

"Вхід в урок"

Атлет, який приходить на тренування, не хапається за штангу без розминки. Каратисти починають із медитації. Потрібний настрой на певний тип роботи, діяльності. Для цього існує процедура "входу" в урок. Сама процедура може бути різною. Залежно від віку учнів, навчального предмета, інших умов, наприклад ситуації. Декілька років тому розповсюдженим "входом в урок" був такий: усі підвелись, завмерли, подивилися в очі вчителеві, за командою сіли. Не хочу сказати, що він поганий, - усе добре чи погано тільки залежно від конкретних умов. Скажу, що він не єдиний і не достатній.

Формула: учитель починає урок з "настроювання".

Наприклад, знайомимо з планом уроку. Це краще робити в напівжартівливій манері. Наприклад, спочатку ми разом захопимося глибокими знаннями, а для цього проведемо маленьке усне опитування. Потім спробуємо відповістити на запитання (тема уроку в питальній формі). Потім маємо тренувати мозок - рішення завдань. І нарешті, витягнемо зі схованок пам'яті найкоштовніше (тема повторення).

Якщо є технічна можливість, урок можна починати з короткої музичної фрази. Вона може бути мажорно-збудливою, як "Танець із шаблями" А. Хачатуряна або "Болеро" М. Равеля. Або мінорно-заспокійливою, як романс Г. Свірідова... Із традиційного розбору домашнього завдання. З інтелектуальної розминки - два-три не занадто складних запитання на обмірковування за традиційним усним або стислим письмовим опитуванням. Простим опитуванням - тому що основна його мета настроїти дитину на роботу, а не влаштувати їй стресову ситуацію... Можуть бути й інші варіанти "входу в урок".

Якщо є правило, має бути й виключення... Коли клас слабкий, "важко настроюється", то починаймо урок завжди (або майже завжди) певним чином. Але якщо клас злагоджений, проблем з управлінням немає, то "вхід в урок" можна урізноманітнити...

Завершення уроку

Формула: учитель завершує урок чітко, традиційним словом або дією.

Учні цінують уміння завершити урок точно із дзвінком, не затягуючи його на пів-перерви... І все-таки останнє слово за вчителем, а не за дзвінком. Нехай це буде проста фраза типу: "Урок завершений, успіхів вам!". Або: "Урок завершений, до зустрічі на наступному уроці!". Важливо тільки, щоби фраза завжди позначала кінець уроку. Нехай вона буде доброзичливою. І ніяких: "Ой, забула сказати найголовніше...". Ще краще, якщо сигнал про закінчення уроку буде несловесним.

Приклад

Учитель завжди, закінчуючи урок, гасив свічку або лампу над дошкою. Через якийсь час само собою склалося, що клацання вимикача позначав: урок закінчений. І ніяких слів не потрібно.

Відпочинок

Так, ледве не забули, що крім початку та кінця урок має й "середину".

Формула: учитель використовує традиційну гру-відпочинок на уроці.

Вимоги до такої гри такі: вона має довго не набридати; не повинна занадто збуджувати дітей; не випадає зі структури уроку, допомагає реалізувати нашу головну мету - пізнання. Читач уже подумки оглянувся на розділ "Ігрова навчальна діяльність", і правильно зробив.

Але всякому овочу, що виростає на уроці, - свій час. Так само чітко, як і завершення уроку, проходить завершення відпочинку. Якщо гра затягнулася, ламаємо її рішуче. Не дозволяймо загратися. Заздалегідь чітко домовляємося з дітьми: ніяких угод на кшталт "давайте ще пограємо" не буде. Тим більше що ця гра - не остання.

Loading...

 
 

Цікаве