WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Українознавство в системі національного виховання - Реферат

Українознавство в системі національного виховання - Реферат

Українознавство в системі національного виховання

Українознавча методологія (розгляд історичних процесів, подій, крізь призму інтересів української нації, історії народу, філософію, культуру його), запропонована П. Кононенком, є одним із найефективніших шляхів реформування існуючої освіти в Україні

На пріоритетність національно-гуманістичної системи цінностей у філософії і методології освіти вказують А. Алексюк, О. Вишневський, М. Стельмахович, Б. Ступарик, Т. Усатенко.

І, як зазначає Б. Ступарик, це дасть можливість досягти мети школи - формування розвитку соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної самосвідомості, готової до професійного самовизначення .

У правильності даного шляху реформування освіти ми пересвідчуємося на прикладі нашої школи, використовуючи в педагогічній діяльності Концепцію національної школи-родини, авторами якої є П. Кононенко та Т. Усатенко. Метою такої школи є формування цілісної національно усвідомленої державотворчої особистості учня й учителя, активної в родині, в довкіллі, що перебуває у злагоді із собою і світом, шляхом створення родиннозорієнтованої життєдіяльності, як першооснови формування гуманістичних, демократичних цінностей української нації.

Виходячи із мети, постають такі завдання національної школи:

1. Самореалізація особистості учня і вчителя через прилучення до світу Культури, зокрема національної, та філософії родинності як найважливішого осердя буття людини, нації.

2. Формування особистості, громадянина України, через самопізнання, саморозвиток, самореалізацію у філософії українознавства.

3. Досконале оволодіння учнями та вчителями рідною мовою та знаннями народних звичаїв і традицій як першооснови принципу природо відповідності.

4. Забезпечення духовної єдності поколінь і збереження родинних традицій у школі як необхідної умови для повної реалізації творчих здібностей і можливостей учнів і вчителів.

Спираючись на мету та завдання національної школи була визначена тема науково-експериментальної роботи: "Українознавча основа структурування знань та виховного процесу в українській національній школі-родині".

Наукове керівництво експериментальною роботою здійснюють доктор філологічних наук, професор, лауреат міжнародної премії імені Гердера П. Кононенко та кандидат філологічних наук Т. Усатенко.

Для здійснення наукового консультування нами запрошені доктор педагогічних наук, професор С. Сисоєва та кандидат педагогічних наук Л. Ващенко.

Основними проблемами дослідження вважаємо:

1. Обґрунтування українознавчої методології навчання та виховання в загальноосвітній школі як однієї з умов оновлення змісту освіти в умовах створення національної школи.

2. Упровадження Концепції української національної школи (у філософії родинності) як найбільш природовідповідної, демократичної, культуровідповідної для відродження національної школи.

Природно випливає і призначення наукового проекту:

1. Розкрити шляхи творення національної школи-родини на засадах українознавства.

2. Виробити методи і засоби виховання етнонаціонально усвідомленої особистості - громадянина України.

3. Наповнити зміст навчальних предметів українознавчими знаннями.

Ключовими категоріями і поняттями наукового проекту є національна освіта, національне виховання, українознавство, українська національна школа, філософія родинності. Особистість, особистісно зорієнтована педагогіка, культурно-інформаційний простір, культурно-історична парадигма освіти, трансформація, проективна педагогіка, модель школи-родини, алгоритм, суб'єкт-суб'єктні стосунки, особистісне розуміння.

Об'єктом дослідження експериментальної програми виступає навчально-виховний процес у середній загальноосвітній школі з погляду на отримання та усвідомлення українознавчих цінностей учнями, вчителями, батьками.

Предметом дослідження є зміст, форми і методи навчально-виховної роботи у школі з реалізації українознавчої основи структурування знань та виховного процесу.

Нами визначені такі завдання дослідження:

1. Розробка моделі національної школи (у філософії родинності) щодо забезпечення умов розвитку особистості дитини як етнонаціонально усвідомленої.

2. Розроблення та апробація українознавчого принципу при вивченні предметів базового компоненту навчального плану.

3. Створення адаптованих до програми-стандарту "Українознавство" та "Валеологія" (Інституту українознавства) календарних планів, методичних розробок уроків з українознавства та валеології.

4. Апробація новітніх виховних та навчальних педагогічних технологій.

5. Розробка функціонально спрямованої програми діяльності психологічної служби для забезпечення реалізації експериментальної програми.

6. Розробка та вдосконалення власної структури виховного процесу.

Гіпотеза експериментального дослідження полягає в припущенні, що впровадження українознавчого принципу в систему загальноосвітнього закладу освіти в українську національну школу (у філософії родинності).

У роботі над програмою експерименту використовуються методи дослідження: теоретичного моделювання, теоретичного пошуку, метод мислительного експерименту, анкетування, інтерв'ювання, тестування, самооцінки, експертної оцінки, вивчення передового досвіду, психолого-педагогічної експертизи.

Новизна дослідження полягає в том, що вперше пропонується розроблена модель трансформації середньої загальноосвітньої школи в українську національну школу (у філософії родинності), де створюється якісно нова система життєдіяльності, що базується на національних пріоритетах.

Експеримент триває з 1997 по 2005 р.

Етапи експерименту:

І етап. Діагностично-концептуальний (1997-1998 рік).

1. Вивчення науково-філософських основ структурування знань та визначення українознавчої основи структурування знань.

2. Психолого-педагогічний аналіз обізнаності і сприйняття українознавства як методології освіти та життєдіяльності школи-родини.

3. Розробка програми експерименту.

ІІ етап. Організаційно-прогнозуючий (1998-1999 рік).

1. Теоретична і практична підготовка педагогічного колективу до експерименту (курси, семінари, практикуми).

2. Створення матеріальної та інформаційної бази експерименту.

3. Розробка технології педагогічного експерименту.

4. Створення банку даних (результати та можливості експерименту).

ІІІ етап. Формуючий (1999-2004 рр.).

Розробка та реалізація українознавчої основи структурування знань і виховного процесу та моделі життєдіяльності школи-родини на основі банку даних та їх відпрацювання.

IV етап. Узагальнючий (2004-2005 рік).

1. Трансформація об'єкта експерименту (школи) у школу нової генерації (школу-родину).

2. Обробка та узагальнення даних експерименту і вироблення науково-методичних рекомендацій щодо впровадження даного досвіду в систему вітчизняної освіти.

Loading...

 
 

Цікаве