WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Уведення в поняття: інноваційна школа - Реферат

Уведення в поняття: інноваційна школа - Реферат

Уведення в поняття: інноваційна школа

Перед тим як визначитися щодо поняття іноваційна школа, виразимо спочатку власне ставлення до поняття інновація на тлі багатьох наукових дискусій із цього питання

Проаналізувавши різні точки зору, що стосуються даної проблематики, ми зупинилися, у силу не занадто твердої, але в той же час і "нерозпливчастої" характеристики, на визначенні поняття "інновації", що використовується в книзі "Керування розвитком школи" за редакцією М. М. Поташника та В. С. Лазарєва. У даній роботі поняття "інновація" осмислюється як "цілеспрямована зміна, що вносить у середовище впровадження нові елементи, що викликають перехід системи з одного стану в інший".

"...Осмислене привнесення нових елементів, що дозволяє якісно змінювати саму освітню ситуацію та дає нам можливість характеризувати дану дію як інновацію".

"Одиниці додатка" інновації в області освіти досить різноманітні. Можна обговорювати інновації в професійній педагогічній діяльності. Наприклад, виникнення нових педагогічних професій, таких як тьютор або фасилітатор. Можна говорити про інновації в методиці викладання конкретних предметів.

Але в усіх цих випадках інновації можна обговорювати скоріше теоретично, ніж практично тому, що реалізація інновацій у професійній педагогічній діяльності або методиці викладання істотно залежить від зовнішніх умов, що повинні бути забезпечені ззовні відносно даної "одиниці".

Щоби тьютор працював в освітньому закладі, необхідно спочатку мати таку освітню установу, що могла б змістовно зажадати позицію тьютора. А інноваційно-методична робота, що розгортається, повинна бути вбудована в контекст відповідної їй стратегічної навчальної програми. Інакше вона рано або пізно буде відірвана або адаптована до існуючої програми, і тим самим її інноваційність буде нівельована.

Аналізуючи численні факти реалізації інновацій подібного типу, ми прийшли до висновку, що реалізація будь-якої інноваційної одиниці в області освіти можлива лише за підтримки інновацій більшого масштабу. І, мабуть, першою самодостатньою інноваційною одиницею, здатною не тільки захищати, але й підтримувати заданий режим інноваційності, є школа.

Дійсно, саме в умовах автономної школи виявляється можливим завдання таких спеціальних умов, що роблять пріоритетним процес розвитку та тим самим забезпечують інноваційний процес.

Дослідимо, спираючись на попередні міркування про інновації, саме поняття "інноваційна школа".

Сьогодні під інноваційними школами багатьма розуміються будь-які школи, що застосовують які-небудь нововведення. За рахунок цього інноваційними виявляються практично всі навчальні заклади незалежно від того, як вони самі аналізують ті або інші зміни, що в них починають відбуватися.

У деяких освітніх установах ці пошуки носять поки ненаправлений, стихійний характер. Інші колективи починають щось змінювати у своїх школах під пресом ідеологічних установок, що склалися в освітній сфері останнім часом. Не бути інноваційними стає вже не сучасним.

Якщо не намагатися вичленувати з усієї великої та різнорідної групи освітніх установ, що претендують на інноваційність, власне інноваційні школи, то незабаром можна буде прийти до парадоксальної ситуації, у якій усі школи навколо будуть мислитися як інноваційні, а сама інноваційність "буде нескінченно прагнути до нуля".

Що ж може змінити ситуацію, що створилася?

Повернемося до введеного нами трактування інноваційності та спробуємо застосувати його до такого об'єкта, як школа. Вийде, що "інноваційною школою можна вважати школу, у якій відбуваються цілеспрямовані зміни, викликають у ній процес переходу з одного стану в інший". Але таке розуміння інноваційної школи виявляється надто об'ємним, а, отже, незмістовним і непрактичним у роботі навчального закладу.

Дійсно, майже в кожній школі наприкінці навчального року на підсумковій педраді аналізується весь навчальний рік, обговорюються різного роду проблеми та робляться проектні кроки, спрямовані на зміну ситуації в майбутньому році.

Таке обговорення проблем і наступні за ним організаційні висновки можна розглядати як цілеспрямовані зміни, що дозволять у наступному році змінити вже сформовану в школі ситуацію. Таким чином, у кожній школі, де відбувається осмислення власної професійної педагогічної діяльності, виникає процес аналізу та цілеспрямованих змін існуючої освітньої ситуації.

Виникає реальна необхідність пошуку специфічних характеристик, що дозволили б, з одного боку, "утримувати", а з іншого боку, "звузити" поняття інноваційної школи.

Пошук специфічних характеристик, що дозволяють розглядати школу в статусі інноваційної, здійснюється безпосередньо різними науково-педагогічними колективами. Деякі пов'язують інноваційний процес у школі насамперед із завданням рефлексивного процесу в педагогічному колективі щодо своєї діяльності; інші, говорячи про інноваційну школу, підкреслюють проектний характер змін, що відбуваються в ній.

Залишається все ще не проясненим і не дослідженим до кінця питання про процес становлення тієї або іншої культурної освітньої системи. На цьому тлі виникають основні опозиції до тих дослідників, які вважають основною характеристикою інновації її проектний характер. Звичайно, нова модель школи може складатися проектно через визначені етапи проектування, що захоплюють усі шари освітньої системи.

Але поряд із цим можливий і інший, рівноцінний, але не проектний хід - процес становлення або складання нової моделі школи через різні локальні нововведення, що розвертаються на всіх рівнях існування освітньої системи: філософському, психологічному та дидактичному - і за рахунок цього набувають нову якість "системності нововведення".

Можна також виділити дві інші характеристики, що дозволяють "звузити" поняття інноваційної школи: системність нововведень і дослідницька діяльність педагогів.

Ми розуміємо, що ці характеристики так само, як і пропозиції інших дослідницьких груп, є скоріше гіпотетичними та не можуть претендувати на абсолютну істину, але в той же час можуть бути досліджені й обговорені в низці інших варіантів. Тому зупинимося на цих характеристиках докладніше.

Системність нововведень

Якщо нововведення носять локальний характер і стосуються, наприклад, тільки методики організації викладання окремих предметів або введення нових навчальних курсів, вони можуть розглядатися й аналізуватися нами з погляду інноваційності. Але в даному випадку це буде інновація іншого (не шкільного) масштабу. Так, наприклад, можна говорити про гарну традиційну школу, у рамках якої ведеться викладання іноземної мови за новими оригінальними методиками. Але в той момент, коли ці локальні зміни починають захоплювати цілісність школи, стає можливим говорити про системні нововведення.

Розуміючи під освітою в широкому змісті трансляцію культури, можна розглядати певну школу як реалізовану модель конкретного способу трансляції. Звичайно, сама педагогічна практика незрівнянно багатша й об'ємніша будь-яких наперед заданих установок трансляції, але філософія того або іншого типу шкіл обґрунтовує розгортання визначеної педагогічної практики та відповідає на запитання: чому саме так, а не інакше будується система навчання та виховання в даній школі?

Loading...

 
 

Цікаве