WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типи управлінських систем - Реферат

Типи управлінських систем - Реферат

Достоїнства й недоліки. Можливість прояву ініціативи. Висування нового лідера. Для керівника є небезпека бути зміщеним.

Авторитарний тип управлінських систем

Виникнення проблеми для рішення. Проблемна ситуація являє собою розрив у функціонуванні членів організації та вимогах, пропонованих керівництвом для підлеглих.

Пошук рішення. Готове рішення подається у формі наказу чи розпорядження.

Спосіб впливу. Рішення пропонує керівник, у компетентність якого входить ця проблема.

Реалізація та контроль. Твердий контроль над виконанням.

Достоїнства й недоліки. Можливість оперативно вирішувати проблеми, що виникли, у тому числі за допомогою готових управлінських технологій. Відсутність гнучкості в поведінці керівника.

Демократичний тип управлінських систем

Виникнення проблеми для рішення. Кожний має право вважати ту чи іншу ситуацію проблемною або конфліктною. Є рівні права в кожного в тому, що саме вважати проблемою.

Пошук рішення. Пропозиції висуваються всіма. Рішення приймаються більшістю голосів.

Спосіб впливу. Явне чи приховане насильство в управлінському впливі. Відкрита чи прихована боротьба за союзників.

Реалізація та контроль. Уся увага приділяється процесу ухвалення рішення, а не його результату, тому немає чітких механізмів реалізації. На рівні реального функціонування спостерігаються стихія й анархія.

Достоїнства й недоліки. Повністю реалізується право кожного бути почутим, однак існує необхідність підкорятись рішенню, якого не розділяєш.

Спітворчий тип управлінських систем

Виникнення проблеми для рішення. Кожний співробітник може бути ініціатором висування проблемного питання для колективу. Проблемні ситуації прогнозуються й одночасно з цим виникають приховані можливості їхнього розвитку (за допомогою перспективної рефлексії).

Пошук рішення. Народжується в результаті полілогічності, тобто можливості рівного й одночасно розмірного з рівнем компетентності участі кожного та всіх ("про смак дині сперечаються з тими, хто її не їв").

Спосіб впливу. Для оформлення рішення в конкретний спосіб впливу повноваження та відповідальність делегуються певним особам, як правило, найбільш компетентним у цьому питанні.

Реалізація та контроль. Контроль здійснюється разом із функцією підтримки проекту, чим забезпечується максимум ефективності.

Достоїнства й недоліки. Умови для реалізації творчого потенціалу співробітників та організації в цілому.

А. Маркова й А. Ніконова розглядають чотири стилі праці вчителя за параметрами:

змістовні характеристики стилю (методичність - імпровізація);

динамічні характеристики стилю (розважливість - емоційність);

результативність праці.

Запропонована авторами класифікація стилів успішно застосовується керівниками шкіл для аналізу уроків, при підготовці до атестації педагогічних кадрів.

Зміст кожного зі стилів легко діагностується за допомогою запропонованої авторами методики, що представляє собою опитувальник із 33-х запитань. Керівник може відповісти на запитання, спостерігаючи за поведінкою вчителя на уроці, або разом з учителем, або порівнюючи свої відповіді з відповідями вчителя.

На основі отриманих даних проводиться аналіз результатів і видаються рекомендації вчителю з підвищення ефективності його діяльності залежно від реалізованого ним стилю.

Емоційно-імпровізаційний (потуранський) стиль (ЕІС). Педагогіку та ЕІС відрізняють переважна орієнтація на процес навчання, висока оперативність, використання великого арсеналу навчальних методів. Пояснення нового матеріалу вибудоване ним логічно, цікаво. Він часто практикує колективні обговорення, стимулюючи в учнях спонтанність. Однак у процесі пояснення найчастіше губить зв'язок із класом. Під час опитування спілкується із сильними, цікавими для нього учнями, опитує їх у швидкому темпі, ставить неформальні запитання, але не дає їм договорити й не чекає, поки вони сформулюють відповідь самостійно. У такого вчителя відсутня системність у плануванні навчального процесу. Для відпрацьовування на уроці він вибирає цікавий для нього матеріал. Менш цікавий, хоч і важливий, він залишає учням для самостійного вивчення. У роботі вчителя з ЕІС недостатньо представлене закріплення та повторення навчального матеріалу, оцінювання навчальних досягнень учнів або слабке, або зовсім відсутнє. Учитель із ЕІС, як правило, не вміє проаналізувати особливості й результати своєї діяльності на уроці.

Розмірковувально-методичний (авторитарний) стиль (РМС). Педагог із РМС орієнтується у своїй діяльності й на навчальні, і на виховні сторони, але проявляє консервативність у виборі педагогічних засобів. Для нього характерна висока методичність роботи: систематичність закріплення та повторення навчального матеріалу, постійний контроль навчальних досягнень. Маючи стандартний набір методів навчання, він віддає перевагу репродуктивній діяльності учнів, рідко проводить спонтанні колективні обговорення. На уроці опитує деяких, кожному дає достатньо часу на відповідь, особливу увагу приділяє слабким учням. Для вчителів із РМС характерна рефлексивність педагогічної діяльності.

Емоційно-методичний (демократичний) стиль (ЕМС). Учителю з ЕМС притаманно орієнтуватись на процес і результат педагогічної праці. Він оперативний, адекватно планує навчально-виховний процес, поетапно й системно відпрацьовує весь навчальний матеріал. Уважно стежить за рівнем знань усіх учнів (і сильних і слабких), добре організує роботу із закріплення пройденого матеріалу. Такий учитель мобільний у виборі методів роботи на уроці, він активізує учнів не зовнішньою розважальністю, а формуванням змістовної мотивації до навчального предмета.

Розмірковувально-імпровізаційнй (співтворчий) стиль (РІС). Для вчителя з РІС характерна орієнтація на процес і результати навчання, системне планування навчально-виховного процесу. Він проявляє меншу винахідливість у підборі й варіюванні методів навчання, не завжди здатний забезпечити високий темп роботи, рідше в порівнянні з іншими вчителями практикує колективні обговорення, які особливо спонтанні й не стосуються змісту уроку. Достоїнством учителя з РІС є те, що він мало говорить сам, особливо під час уроку, але вміло й ненав'язливо стимулює учнів до висловлень пошукового характеру, впливаючи на них непрямим шляхом (за допомогою підказок, уточнень) і даючи можливість детально оформити відповідь. У такого вчителя зазвичай висока результативність роботи при збереженні позитивного ставлення учнів до навчального предмета.

Результати проведення опитування, так само як і результати інших проведених під час семінару досліджень, спрямовані на засвоєння знань про чотири стилі управлінської педагогічної діяльності. За участю психолога в роботі з директорами шкіл можливе також застосування тесту міжособистісних відносин Т. Лірі. Автор виділив чотири основних типи відносин, близьких за своїми характеристиками до розглянутих нами стилів. Проводимо модифіковану процедуру групового дослідження, співставляючи загальні дані "Я про себе" та "Я про іншого" як приписувані й реальні групові показники міжстильової взаємодії.

Учасники семінару одержують у підсумку узагальнену інформацію про те, що всі дослідники, які займались вивченням стилю в різний час і в різних країнах, виявляли дані про чотири стилі спілкування й управління людьми. Теоретичне обґрунтування цієї наскрізної ідеї семінару знайде своє практичне застосування: наприкінці занять директори шкіл зможуть провести проби чотирьох видів керівних дій, визначити достоїнства й недоліки кожного та "скласти" з них індивідуальний малюнок управлінської поведінки. Це вони можуть зробити в ході рольової гри "Чотири стилі".

К. Митрофанов виявив зв'язок учительських прізвиськ зі стилями педагогічного спілкування. Усього він описав вісім стилів, які складаються в чотири групи, близькі, на наш погляд, до чотирьох розглянутих стилів: потуранський, авторитарний, демократичний, співтворчий.

Матеріали деяких видань, що розкривають основи взаємин фахівця з іншими людьми, містять опис трьох моделей побудови цих взаємин. Взаємодія в освітній установі проходить за одним з описаних нижче типів, що співвідносять також із чотирма стилями діяльності та професійної поведінки: "Друг" (потуранський стиль), "Консультант" (авторитарний стиль), "Соратник" (демократичний стиль), "Фасилітатор" (спітворчий стиль).

Loading...

 
 

Цікаве