WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Типи управлінських систем - Реферат

Типи управлінських систем - Реферат

5. Інстинкт свободи - відповіді на запитання 5.12, 19, 26, 33. При його домінуванні виявляються схильність до лідерства; схильність до рішення складних організаційних завдань; пріоритет перспектив службового росту над матеріальними стимулами; готовність до жорсткої боротьби за лідерство, перше місце; пріоритет загального (інтересів колективу, держави, справи в цілому) над часткою (інтересами однієї людини).

6. Інстинкт домінування - відповіді на запитання 6, 13, 20, 27, 34. При ньому виявляються схильність до протесту, бунтарство; схильність до зміни місця (заперечення буденності); пріоритет тенденції прагнення до незалежності; схильність до реформаторства, революційних перетворень; нетерпимість до будь-яких форм обмежень, цензури, придушення "я".

7. Інстинкт збереження достоїнства - відповіді на запитання 7, 14, 21, 28, 35. При його домінуванні виявляються нетерпимість до будь-яких форм приниження; готовність поступитись благополуччям і соціальним статусом заради достоїнства; пріоритет честі та гордості над безпекою; холерична безкомпромісність і прямота у стосунках з лідером; нетерпимість до всіх форм обмеження прав людини.

Розташовані попарно, сім названих В. Гарбузовим типів інстинкту можуть бути розглянуті як конституціональні передумови для переваги в дорослої людини провідного типу поведінки:

потуранського (збереження + забезпечення безпеки для продовження роду);

авторитарного (домінування + збереження достоїнства);

демократичного (свобода + дослідження);

співтворчого - за термінологією С. Степанова, в інших термінах - інтегративного, діалогічного, партисипативного, тобто такого, що є конвенціонально-співпрацюючим (альтруїзм + адаптивні прояви інших шести людських інстинктів).

Такий розклад, як легко помітити, дозволяє реабілітувати авторитарний стиль управління: його вибір містить у собі не тільки мотиви домінування, а й збереження достоїнства.

У дослідженні В. Лебедєва на прикладі спостереження за людьми перед початком випробування (експерименту), що імітує складні ситуації професійної діяльності та такого, що має велику мотиваційну значущість (підготовка космонавтів, полярників, підводників), виявлено чотири типи дій випробуваних залежно від тактики пізнавальної поведінки у відповідь на одержання інструкцій у випробуванні. Ці типи розпізнаються при спостереженні за керівником у ситуації виконання професійно значущої та відповідальної діяльності.

Перший тип (співвідноситься з потуранським стилем). Людина пасивно сприймає інформацію, не роблячи спроб поглибити й уточнити її. Іноді спостерігається домінантний вплив окремих випадкових джерел інформації. Суб'єктивно, некритично сприйнята інформація стає визначальною для формування мотивації виконання завдання. Такі люди менше, ніж інші, самостійні у виборі інформації, вони вимагають зовнішнього організуючого впливу для прояву поведінки.

Другий тип (співвідноситься з авторитарним стилем). Люди сприймають інформацію перекручено через наявне упереджене ставлення до її носія. Від нього очікують підступу, його неадекватно оцінюють як людину, свідомо призначену для того, щоб нашкодити. Його дії сприймаються як такі, що несуть прихований від випробуваних зміст, йому не довіряють, із ним тримаються насторожі та намагаються обмежити його вплив.

Третій тип (співвідноситься з демократичним стилем). Отримавши інструкцію, безладно ставлять незліченну кількість несуттєвих шаблонних запитань, уточнюють досить ясну інформацію, неодноразово повертаючись до того самого. Незважаючи на велику кількість запитань і вигадану активність, вони так і не одержують для себе достатньої інформації про майбутнє завдання, виконують його в довільній формі, що відразу ж позначається на роботі у вигляді різних неточностей і неузгодженостей.

Четвертий тип (співвідноситься зі співтворчим стилем). За допомогою запитань та уточнень, виконуючи завдання, цілеспрямовано складають точне уявлення про нього та свої можливості щодо його виконання. Запитання носять конкретний, лаконічний та оригінальний характер, а не просто уточнюють матеріал. Залежно від багатства творчої уяви виділяють два різновиди таких людей. Одні з них задовольняються регламентованим завданням. Інші "переформулюють" завдання, вносячи до програм діяльності власні рішення. Їхні запитання мають своєрідний характер і часто вже містять у собі можливі шляхи раціоналізації, вичленовують нераціональні особливості завдання.

Загальні соціальні умови й особливості освітнього середовища конкретної освітньої установи, що впливають на вибір типу міжстильової взаємодії. Р. Шакуров назвав три групи факторів, що впливають на вибір та ефективність стилю керівництва: соціальна, галузева, місцева специфіка.

Соціальні фактори вибору стилю містять у собі:

соціально-історичні (Схід чи Захід, традиції країни - монархія, парламентська або президентська республіка);

соціально-ситуативні (військова погроза у країні, криза, спад виробництва, правове свавілля, національна ворожнеча; дезорганізація й руйнування; суспільство у стані стресу, наприклад, через терористичні акти).

Дослідники, які давно займаються питаннями вибору стилю педагогічної діяльності, відзначають, що, незважаючи на демократичний характер змін, що вводять до освіти, провідним стилем продовжує залишатись авторитарний. Таке положення, на наш погляд, відбиває сучасну тенденцію в нашій країні - посилення одноособності та корпоративності влади на рівні державного правління.

Галузеві фактори також впливають на вибір стилю педагогічної діяльності. Вимоги до стилю пред'являються залежно від того, в якому типі освітньої установи здійснюється педагогічна діяльність (чоловічий ліцей інтернатного типу чи гімназія художньо-естетичного профілю). Чим легше навчальна праця піддається чіткому програмуванню, тим більш директивним буває стиль управління. Там же, де виконується складна творча робота, яку не можна запрограмувати заздалегідь, необхідна більша демократичність, що допускає широку самостійність у виборі способів дії.

Місцева специфіка впливає на вибір стилю керівництва та діяльності залежно від того: а) які особливості тих, із ким проходить робота (національність, вік, соціальна або антисоціальна спрямованість поведінки); б) які особливості того, хто керує (його значущість та авторитетність в очах підлеглих; відповідність зовнішніх та особистісних особливостей обраному стилю).

Питання про те, який стиль керівництва є кращим, варто переформулювати в інше: за яких умов доцільно застосовувати той чи інший стиль керівництва?

Чотири стилі (типу міжстильової взаємодії). Уваги фахівців освітніх установ заслуговують три дослідження, проведених С. Степановим, який вивчав особливості адміністративної роботи керівників шкіл м. Петрозаводська; А. Марковою, яка вивчала стилі праці вчителів; К. Митрофановим, який співвідніс учительські прізвиська зі стильовими особливостями їхньої професійної поведінки.

С. Степанов із колегами запропонував концептуальну схему типологізації управління. Замість поняття "стиль управління" введене визначення "тип управлінських систем". Ці типи автор розташував у двомірному просторі, розділеному на чотири частини двома осями: "індивідуальна свобода - групова детермінація", "організованість - стихійність".

На прикладі ухвалення управлінського рішення розглянемо дію кожного з типів управлінських систем. Управлінське рішення розглядається у вигляді такої послідовності подій:

виникнення проблемно-конфліктної ситуації, що вимагає управлінського втручання;

пошук і вироблення управлінського рішення;

оформлення в конкретний спосіб управлінського впливу;

реалізація управлінського рішення та контроль його ефективності;

достоїнства й недоліки.

Потуранський тип управлінських систем

Виникнення проблеми для рішення. Проблемність приписується явищу за чисто зовнішніми, випадковими підставами. Звичайно на перший план виходять невідповідність і протиставлення інтересів кого-небудь членам його колективу.

Пошук рішення. У процесі вироблення та пошуку рішення більшу роль відіграють фактори взаємного емоційного й інтелектуального "зараження", взаємного тиску, стихійної конкуренції індивідуальних цілей, думок, оцінок. Знайдене або вироблене рішення проблемності не знімає.

Спосіб впливу. Не знімає рішення, проходить "повз проблему" або не доводить її до кінця.

Реалізація та контроль. Залежать від самостійного прийняття на себе відповідальності за виконання найбільш зацікавленими особами, тому що реального механізму наділення відповідальністю немає.

Loading...

 
 

Цікаве