WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Технології управління інноваційними процесами - Реферат

Технології управління інноваційними процесами - Реферат

Чільне місце в полікультурній освіті посідає принцип гуманізму, який передбачає виховання громадянина України, особистості з гуманістичним світоглядом і такими якостями, як миролюбність, добросердя, самостійність мислення, здатність до вибору в оцінках і вчинках, толерантність, уміння вести рівноправний діалог на основі взаєморозуміння та взаємоповаги.

Провідними ідеями полікультурної перспективи розвитку демократичної держави є розуміння, визнання та забезпечення прав різних культур на існування і як автономних одиниць, і як комплексу єднання, які роблять внесок у розвиток загальнолюдської культурі.

Розвиток полікультурної освіти передбачає виконання таких завдань:

Формування в учнів суспільної свідомості громадян України, як держави Європейського співтовариства.

Усвідомлення взаємозалежності, національної гідності та громадянської лояльності, толерантності до іншої думки, поваги до інших культур, традицій, релігій, віросповідань за принципом - "інший має право бути таким". Це допомагає уникнути між особистісних, між групових і етнічних конфліктів, культивації етноцентризму, а тим самим попередити або за необхідності зняти політичну й національну напруженість.

Проповідування полікультурної свідомості, під якою розуміється не лише діалог культур, а і сприймання етнопсихологічних відмінностей і менталітету протилежної сторони.

Навчання цінностям європейської, світової культур, їх взаємозв'язку та взаємовпливу, усвідомлення місця національної культури, її цінностей, внеску до скарбниці загальнолюдської. Головним критерієм виступає теза про те, що "варта поваги лише та нація, яка поважає інші".

Реалізація концепцій полікультурної освіти та побудови громадського суспільства проводиться з урахуванням наявності трьох тенденцій: відновлення у правах української мови та сприяння відродженню мов національних меншин. У переважній більшості наявних закладів освіти для національних меншин характерним є запровадження не двомовності, а багатомовності: рідна мова/ материнська мова - державна мова - англійська, німецька, французька та інші мови. Актуальною є проблема українсько-національної та національно-української двомовності.

Логічно-обумовлене прагнення нації до збереження культурних надбань, традицій, особливостей не повинно вести до національної ізоляції. Розуміння світу як єдиної системи багатогранних форм існування культур, мов, ідей, поглядів, усвідомлення цієї різноманітності та єдності зумовлюють необхідність виховання в молоді таких людських якостей як честь, патріотизм, а також толерантність, повага до інших культур, релігій, поглядів. Зростає пріоритет загальнолюдських цінностей, гуманістичних і антропософських домінант.

Засвоєння світової культури крізь призму національної сприяє вихованню світогляду громадянина України, здатнього діяти не лише у своїй національній державі, а й у світі.

Тому визначальними в організації навчально-виховного процесу є поєднання одномовності з двомовністю, тобто вивчення предметів природничо-математичного циклу, а саме фізики, математики, хімії, біології одночасно українською та англійською мовами.

Охоплюючи усі ці аспекти, філософія інноваційного розвитку школи, посилюючи культуротворчу функцію освіти, визначає розвиток у обдарованої учнівської молоді:

почуття шанування своєї Батьківщини, національної свідомості;

розуміння потреб особистості, співтовариства, держави та світової цивілізації;

уявлення про множинність образів світу;

здатність неупереджено сприймати інші культури, системно мислити, творчо та продуктивно діяти.

Відповідно до сучасних освітніх трансформацій інноваційний розвиток школи будується на принципах: демократичності, гуманізму, природо- і культуровідповідності, єдності національного й загальнолюдського, розвиваючого характеру навчання, інноваційних способів організації освітнього середовища.

Такий підхід сприятиме впровадженню різнорівневих навчальних програм, стимулювати розвиток педагогічної думки, визначатиме перспективи реалізації "Я і Ми-концепції", створюватиме можливість побудови шкільної освіти з урахуванням наявності різних рівнів інтелектуально-розвивальних середовищ.

Пріоритетними напрямами, які розкривають особливості інноваційного розвитку школи визнано такі, що спрямовані на галузі виробництва, які вимагають високого рівня загальної середньої освіти, підготовку учнівської молоді до роботи в органах державного управління або конкретних видах економічної, медичної, військової, наукової, інженерної конструкторської діяльності тощо.

Зміст та форми організації навчально-виховного процессу

Управління організацією навчально-виховного процесу зумовлюється його метою та завданнями й будується на основі принципів плановості, циклічності, наступності, нормування, оптимізації та наукової організації, психологічного забезпечення, перспективності, прогнозування, стимулювання та розвитку.

Управління школою для розвитку творчої обдарованості спрямоване на забезпечення ефективної взаємодії всіх їх підрозділів із метою досягнення стратегічних та тактичних цілей діяльності.

Для забезпечення раціонального управління школою, організації науково-пошукової та методичної роботи вводяться посади заступників директора з навчальної, виховної, науково-пошукової, методичної, господарської роботи, практично психолога, соціального педагога та кураторів.

Самовизначення, саморозвиток обдарованої особистості потребує умілого використання різноманітних форм організації навчально-виховного процесу. Тому школа планує свою роботу самостійно, упорядковуючи згідно з річними планами. Такий план регламентує інноваційний характер діяльності кожного члена колективу, підвищує вимогливість до них, сприяє організованості та чіткості в роботі. Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є навчальний план.

Специфіка організації школи визначається згідно з віковими особливостями учнів, метою створення та плану та режиму роботи, циклічності, насиченості та тривалості навчання, наявності структурних підрозділів, періодичності участі в інтелектуальних і спортивних змаганнях (олімпіади, турніри, конференції, конкурси телерадіовікторини, заочні форми навчання), міжшкільних, мікрорайонних факультативах, семінарах, а також систематичності проведення творчого тренінгу інтелектуальних змагань.

Виважених підходів, поряд із традиційними методами та формами організації навчальних занять, потребує використання інноваційних технологій, проектування, моделювання (теоретичне й технічне) пошуково-дослідницької роботи, у тому числі, літньої навчально-дослідницької практики й інших видів навчальної діяльності. Рекомендується ширше використовувати розвивальні форми організації навчальної діяльності учнів: захист творчих завдань, екскурсії, заняття в лабораторіях, позакласна робота (наукові товариства, малі академії, творчі студії), а також стажування, практика на базі навчальних і наукових лабораторій.

Школа працює за навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, розробленими на основі поєднання українських і англійських навчальних планів, програм, посібників із урахуванням і конкретизацією профілю закладу освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Вони розробляються на основі поєднання практичної спрямованості змісту освіти та забезпечення саморозвитку, самовизначення особистості й універсальних способів її діяльності.

Формування змісту освіти в закладі спрямоване на відтворення духовного й інтелектуального потенціалу кожної дитини, розвиток національної культури, утвердження духовної єдності різних народів.

Пріоритетним є трансформація сучасних наукових знань у зміст освіти та забезпечення на цій основі духовної, політичної, економічної, соціальної та професійної компетентності школярів.

Доцільно також ураховувати, що зміст шкільної освіти значною мірою визначає і складає основу перспектив створення, відтворення та нарощування наукового, економічного, кадрового потенціалу держави, розробки екологічно чистих технологій, відродження й утвердження національної культури, духовної єдності українського народу, його інтеграції з Європейським і міжнародним співтовариствами та виходу вітчизняної культури, науки, економіки та техніки на світовий рівень.

Особливе місце в навчальному плані відводиться державним стандартам освіти як "базовому ядру знань". Через розкриття кращих здобутків духовної та матеріальної культури народу, його традицій, звичаїв, обрядів, ремесел, народних промислів у ньому відображається те, що стало надбанням світової культури. Вивчення української (рідної) мови та літератури, народознавства, історії України та Києва, географії України, предметів природознавчого та художнього циклів має різнобічно відображати національні особливості, носити етнічне забарвлення та сприяти формуванню в учнях національної самосвідомості. Визначення змісту варіативної освіти потребує введення нових предметів, профільних курсів, факультативів, занять за інтересами. Поєднання базової та варіативної складової освіти на основі співвідношення 70-80 % (базовий) до 30-20 % (варіативний) дозволяє реалізувати навчальні запитим та інтереси більшості школярів.

Loading...

 
 

Цікаве