WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Технології дистанційного навчання - Реферат

Технології дистанційного навчання - Реферат

Технології дистанційного навчання

Серед сучасних педагогічних технологій найбільший інтерес для навчання у школі представляють ті технології, що орієнтовані на групову роботу учнів, навчання у співробітництві, активний пізнавальний процес, роботу з різними джерелами інформації

Саме ці технології передбачають широке використання дослідницьких, проблемних методів застосування отриманих знань у спільній або індивідуальній діяльності, розвиток не тільки самостійного критичного мислення, а й культури спілкування, уміння виконувати різні соціальні ролі у спільній діяльності.

Також ці технології найбільш ефективно вирішують проблеми особистісно зорієнтованого навчання. Учні отримують реальну можливість відповідно до індивідуальних задатків, здатностей досягати певних результатів у різних галузях знань, осмислювати набуту інформацію, у результаті чого їм удається формувати власну аргументовану точку зору на багаточисленні проблеми буття.

Навчання у співробітництві (collaborative learning)

Технологія навчання у співробітництві з'явилась як альтернативний варіант традиційної класно-урочної системи. Її автори об'єднали в єдиному процесі три ідеї:

навчання в колективі;

взаємну оцінку;

навчання в малих групах.

Це було названо одним терміном - навчання у співробітництві. При навчанні у співробітництві головною силою, що впливає на навчальний процес, став вплив колективу, навчальної групи, що практично неможливо при традиційному навчанні.

Ця педагогічна технологія вважається однією з найбільш ресурсовитратних і не завжди дає очікуваний результат, найчастіше непередбачуваний.

При навчанні у співробітництві вирішуються такі завдання:

учень набагато краще вчиться, якщо він уміє встановлювати соціальні контакти з іншими членами колективу;

від уміння спілкуватися з іншими членами колективу залежить і вміння учнів грамотно та логічно писати;

у процесі соціальних контактів між учнями створюється навчальне співтовариство людей, які володіють певними знаннями, готових отримувати нові знання у процесі спілкування один з одним, спільної пізнавальної діяльності.

Навчання у співробітництві - це спільне (поділене, розподілене) навчальне дослідження, у результаті якого учні працюють разом, колективно конструюючи, продукуючи нові знання, а не відкриваючи об'єктивні реалії, споживаючи знання в уже готовому вигляді.

При цьому чітко видно дві процесуальні сторони навчання у співробітництві:

спілкування учнів один з одним у складі учнівського колективу;

власне процес навчання.

Цей метод навчання не такий "технологічний", як кооперативне навчання, тому й управляти навчальним процесом набагато складніше. Роль педагога тут зводиться до того, що він задає тему для учнів (ставить навчальне завдання), а далі він повинен створити таке сприятливе середовище спілкування, психологічну атмосферу, за яких учні могли би працювати у співробітництві. При цьому, на відміну від інших технологій навчання, педагог є повноправним учасником процесу навчання - однокласником (що, зрозуміло, не знімає з нього відповідальності за координацію, керування ходом дискусій, а також за підготовку матеріалів, розробку плану роботи, обговорюваних питань і тем).

Навчання у співробітництві припускає організацію груп учнів, які спільно працюють над рішенням якої-небудь проблеми, теми, питання. На початкових етапах роботи з технології навчання у співробітництві учитель має витратити чимало часу на різноманітні психолого-педагогічні тренінги, спрямовані на:

знайомство учнів один з одним;

об'єднання учнівського колективу в цілому, окремих груп учнів;

освоєння азів міжперсональної та групової комунікації;

розвиток умінь брати участь у діалозі, вести дискусію;

вивчення індивідуальних стилів навчання, соціально-психологічних типів учнів, які працюють в одній групі.

Технології кооперативного навчання (Cooperative Learning)

Кооперативне навчання - це технологія навчання в малих групах. Члени великої групи чи класу розділяються на кілька малих груп і діють за інструкцією, спеціально розробленою для них викладачем. Кожний з учнів працює над своїм завданням, своєю частиною матеріалу до повного розуміння досліджуваного питання й завершення роботи над ним. Потім учні обмінюються знахідками таким чином, що робота кожного є дуже важливою й істотною для роботи всіх інших, оскільки без неї завдання не буде вважатись виконаним (частина важливої інформації буде загублена, інші групи учнів її не отримають).

Наведемо приклад подібної технології навчання.

Робота в кооперативних групах за методом Jigsaw

Учитель розбиває учнів на групи та дає їм завдання будь-яким методом. У цьому завданні задається загальна тема для вивчення (проблемна ситуація, окреме питання теми тощо). Використовуючи синхронну або асинхронну комунікацію, учні мають проаналізувати (структурувати) отримане завдання та розбити на кілька підзавдань (від двох до чотирьох). Далі вони планують свою роботу й визначають, хто за що відповідає (хто яку частину завдання готовить).

Подальша робота будується за таким планом.

Спілкування експертів. Учні, відповідальні за конкретне питання, можуть на цьому етапі налагодити контакти через мережу зі своїми "колегами" з інших груп, які одержали таке ж завдання. Їхнє спільне завдання - обговорити між собою стратегію пошуку й подання цього матеріалу іншим членам групи, обмінятись накопиченою інформацією з досліджуваного питання.

Пошук та аналіз інформації. На цьому етапі учні працюють індивідуально, збираючи та аналізуючи інформацію. Їхнє завдання на цьому етапі - якомога детальніше познайомитися з питанням, вивчити матеріал для того, щоби це дозволило їм досягти "експертного" рівня в цій сфері.

Тренування експертів. Після збору й первісного аналізу інформації експерти знову працюють разом. Вони представляють зібрану інформацію один одному (або третій особі, наприклад, запрошеному "незалежному" експерту), підбивають підсумки зробленої роботи, виробляють остаточний варіант презентації з цієї теми, а потім представлять іншим учасникам групи.

Загальний збір групи. Кожний з експертів "повертається" у встановлений строк у свою групу та проводить презентацію. Його завдання зводиться до того, що за мінімальний час він повинен навчити своїх однокласників тому, про що довідався сам, і представити навчальні матеріали, якими користувався при підготовці до заняття. У комп'ютерній мережі подібні заходи зручніше за все проводити або у вигляді спілкування учнів у рамках списків розсилання (можна передавати і текстові матеріали, і презентації PowerPoint), або у вигляді мультимедійних телеконференцій (відеоконференцій).

Аналіз роботи. Після завершення обміну презентаціями й обговорення всіх питань, які були недостатньо ясно відображені у презентаціях, учні переходять до обговорення та оцінки роботи підгрупи в цілому. Відзначається внесок кожного у спільну справу, чи вдалося працювати командою, обговорюється навчальний процес (наскільки зручно було спілкуватись один з одним, чи все було зрозуміло тощо).

Після завершення роботи груп учитель оцінює їхню роботу. Як оцінюється робота групи? По-перше, під час роботи груп учитель відслідковує групову динаміку й індивідуальну активність учнів, тому наприкінці роботи він уже може зробити певний висновок про навчальний процес. По-друге, звичайним способом перевірки навчальних досягнень учнів за технологією Jigsaw є вибіркове опитування одного з учнів підгрупи. Учитель може, якщо йдеться про інформаційні технології, наприклад, зустрітися з учнем у чаті та поставити йому кілька запитань, відповіді на які вимагають доброго володіння матеріалом.

Успіх роботи груп кооперації прямо залежить від уміння вчителя спланувати роботу груп і від уміння самих учнів побудувати свою навчальну діяльність, сполучаючи індивідуальну роботу з роботою в парах і групою в цілому. Цілі такої роботи повинні бути зрозумілі та доступні учням. При цьому учні повинні розуміти, що це спільна діяльність, але кожний з них має в цій діяльності "свою особливу" частку, зберігає свою індивідуальність.

Метод проектів

Метод проектів - це комплексний метод навчання, який дозволяє будувати навчальний процес, виходячи з інтересів учнів, що дає можливість учню виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї навчально-пізнавальної діяльності, результатом якої є створення певного продукту чи явища.

Результати виконаних проектів повинні бути "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то її конкретне рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватись в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей метод органічно сполучається з методом навчання у співробітництві, проблемним і дослідницьким методом навчання.

Робота над проектом ретельно планується вчителем та обговорюється з учнями. При цьому проводиться докладне структурування змістовної частини проекту з указівкою поетапних результатів і строків представлення результатів "громадськості", тобто іншим учням групи, експертам або, наприклад, "зовнішнім" користувачам, що не має прямого відношення до процесу навчання.

Дотепер прийнято виділяти сім основних етапів роботи над проектом:

організаційний;

вибір та обговорення головної ідеї, цілей і завдань майбутнього проекту;

обговорення методичних аспектів та організація роботи учнів;

структурування проекту з виділенням підзавдань для певних груп учнів, підбір необхідних матеріалів;

робота над проектом;

підбиття підсумків, оформлення результатів;

презентація проекту.

Форми організації спільної діяльності учнів над проектом визначаються, виходячи з особливостей тематики, цілей спільної діяльності, інтересів учасників проекту. Головне, що кожного разу це різні види самостійної діяльності учнів. Успіх проектної діяльності учнів у великій мірі залежить від організації роботи всередині групи, від чіткого розподілу обов'язків і визначення форм відповідальності за виконувану частину роботи.

Loading...

 
 

Цікаве