WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Технології видів аналізу уроку - Реферат

Технології видів аналізу уроку - Реферат

Технології видів аналізу уроку

У вітчизняній та зарубіжній літературі недостатньо висвітлені питання особливостей методик і технологій аналізу уроків різних типів і видів. У зв'язку з цим ці питання стали предметом нашого теоретичного і експериментального дослідження

ТЕХНОЛОГІЯ КОМПОНЕНТНОГО АНАЛІЗУ УРОКУ

Компонентний аналіз уроку, як зазначалося раніше, передбачає більш глибоке вивчення та оцінку стану реалізації певного компонента одного з основних аспектів уроку. Потреба в більш детальному вивченні та аналізі того чи іншого компоненту уроку незаперечна. Певний внесок у розробку цього питання вніс М. Махмутов, який довів доцільність такого виду аналізу й уроку; розглянув його на прикладі аналізу його структурних компонентів, визначив параметри кожного з них (актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів; формування нових понять і способів дій; формування в учнів умінь і навичок; виховний вплив уроку).

Л. Охітіна у своїх наукових працях розглядає приклади методик аналізу окремих компонентів психологічного аспекту уроку, а саме: формування світогляду учнів, розвиток моральної самосвідомості, виховання почуттів і характеру, удосконалення інтелекту учнів.

Про доцільність спостереження та аналізу виховних компонентів уроку йдеться у праці „Идущему на урок". У ній виокремлені такі компоненти уроку для цільового спостереження та аналізу: виховання дисциплінованості, розвиток волі та самостійності, формування суспільно-значущих мотивів діяльності учнів, формування почуття господаря виробництва, творчого ставлення до праці, здібностей до колективної праці. Автором визначені для кожного з цих компонентів цілі їх спостереження й аналізу.

Відповідно до розробленої нами концепції системно-диференційованого підходу до уроку компонентний аналіз є першою сходинкою у тринарній системі аналізу уроку: "компонентний - аспектний - загальний" та виражає бінарний зв'язок у підсистемі "параметр-компонент" - (П-К).

Характер і зміст компонентів детермінуються його "природною належністю" до того чи іншого аспекту уроку. Звідси постає завдання виокремлення основних компонентів кожного аспекту уроку, розробки системи параметрів, що їх характеризують, технології спостереження та аналізу з урахуванням їх особливостей. Що це дає практичному керівнику школи? По-перше, озброює конкретними знаннями з дидактики, психології, теорії та методики виховання, санітарії та гігієни праці; по-друге, дозволяє науково обґрунтовано вибрати об'єкт переважного спостереження на уроці; по-третє, забезпечує здійснення аналізу уроку не за "горизонталлю", а за "вертикаллю", тобто сприяє більш глибокому усвідомленню суті процесу навчання, виховання й розвитку учнів, наданню дійової допомоги вчителю в підвищенні ефективності його діяльності та навчально-пізнавальної діяльності учнів, результативності навчання.

Загальний алгоритм методики та технології компонентного аналізу уроку такий:

з основних компонентів того чи іншого аспекту уроку вибрати один в якості об'єкта переважного спостереження;

розробити, використати готову систему параметрів, що характеризують даний компонент уроку;

розробити (чи скористатися готовою) технологією спостереження та аналізу компонента уроку, який є об'єктом переважного спостереження;

оцінити стан та ефективність реалізації компонента уроку, що спостерігався, на основі синтезу оцінки стану реалізації параметрів, які характеризують його сутність.

Зауважимо, що компонентний аналіз уроку не слід розглядати як абсолютно самостійний, відокремлений від аспектного й загального виду аналізів - вони взаємопов'язані та взаємозалежні.

ТЕХНОЛОГІЯ АСПЕКТНОГО АНАЛІЗУ УРОКУ

Проблема аспектного аналізу уроку частково досліджена та висвітлена в літературі. Зокрема, М. Махмутов під аспектним аналізом уроку розуміє аналіз тільки його виховної, психологічної, організаційної сторони. Разом з тим автор не дає чіткого визначення поняттю "аспектний аналіз уроку". Про вибірковий характер спостереження та більш глибокого вивчення окремих сторін уроку пишуть й інші вчені у своїх працях (Т. Шамова та Ю. Конаржевський). Автори акцентують увагу, наприклад, на необхідності аналізу виховної сторони уроку та його дидактичного аспекту.

Питанню організації уроку та необхідності її вивчення присвячена монографія німецьких вчених У. Древс, Е. Фурманн. Вони розглядають урок як важливу організаційно-педагогічну одиницю процесу навчання, що включає зміст навчання та виховання, основні принципи, методи та засоби навчання і виховання, які отримують реальну конкретизацію і знаходять своє правильне рішення, втілюються в життя тільки в ході уроку та через нього.

Англійський учений Е. Стоунс у книзі "Психопедагогіка" виділяє основні напрями навчально-виховної роботи на заняттях та акцентує увагу на необхідності їх вивчення й аналізу. Такий вид аналізу він називає аспективним.

Про необхідність більш глибокого вивчення окремих аспектів уроку пише у своїх працях Д. Казак. Зокрема він вважає, що доцільна диференційована постановка мети відвідування уроків з таких актуальних питань:

засвоєння нових і вдосконалених навчальних програм, реалізація їх наукового та ідейно-виховного потенціалів;

виховна ефективність уроку, формування в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду, ідейної переконаності;

політична та практична спрямованість викладання, зв'язок навчання з життям;

використання активних форм і методів навчання;

розвиток загальнонавчальних умінь і навичок учнів, організація їх самостійної роботи.

Перераховані цілі відвідування й аналізу уроку за своїм значенням та об'ємом у навчально-виховному процесі не рівнозначні. Деякі із них - це аспекти уроку, інші - їх компоненти. А відтак підходи до аналізу уроку будуть різними, про відмінності яких автори не пишуть.

Вивчення літератури з проблеми свідчить, що питання аспектного аналізу уроку потребують більш глибокого дослідження та наукового обґрунтування. Особливого значення набуває при цьому визначення параметрів (компонентів), що характеризують зміст певного аспекту, розробка раціональних методик і технологій спостереження й аналізу основних аспектів уроку з урахуванням їх специфіки. Уперше визначення аспектного аналізу уроку дано нами в праці "Аналіз уроку". Крім того, нами обґрунтовано диференційований підхід до вибору об'єкта переважного спостереження, у тому числі одного з основних компонентів уроку.

З метою забезпечення ефективності аспектного аналізу уроку керівникам загальноосвітніх навчальних закладів пропонується наступна методика:

вибрати один з основних аспектів уроку в якості об'єкта переважного спостереження;

визначити основні параметри (компоненти), що характеризують даний аспект уроку, який є об'єктом переважного спостереження й аналізу;

визначитися у виборі педагогічно доцільної технології спостереження аспекту уроку традиційні, спеціально розроблені, паперові, технічні засоби тощо);

проаналізувати та оцінити стан реалізації даного аспекту уроку, який був об'єктом переважного спостереження;

у разі необхідності внести пропозиції щодо поліпшення реалізації аспекту уроку, що був у центрі уваги перевіряючого.

При розробці методики та технології аспектного аналізу уроку слід виходити з того, що кожен із них об'єктивно характеризується певною системою взаємопов'язаних та взаємообумовлених компонентів, інтеграція яких характеризує їх сутність.

Loading...

 
 

Цікаве