WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Сучасний урок - спільна творчість учителя й учнів - Реферат

Сучасний урок - спільна творчість учителя й учнів - Реферат

А як щодо батька Павка? Що він відчуває?

Павко дуже сильно відрізнявся від інших дітей. Як, на вашу думку, він відчував себе, будучи не таким, як усі?

Чи доводилось вам потрапляти в ситуації, де б ви відрізнялись від інших або почували себе відмінними? Що ви відчували?

Що ви думаєте про оповідання?

Яка головна його ідея?

Чи вкладений в оповідання якийсь урок?

Який саме? Поясніть вашу думку.

Учитель. За мить ви прочитаєте коротке оповідання. Це народна казка, яка колись переповідалась рибалками, які жили та працювали на дикому морському узбережжі далекої півночі Шотландії.

Прочитайте, будь ласка, вислови: котикове хутро, морське узбережжя, замкнута скриня, передріздвяний вечір.

Що, на вашу думку, може трапитись в оповіданні, якщо зосередитись на цих словах? (Учасники висловлюють свої ідеї.)

Прочитайте, будь ласка, оповідання до першої зупинки.

ДЖОН І КОТИКОВЕ ХУТРО

Уздовж північного узбережжя Шотландії зимові вітри завивають темними ночами та сірими днями, а величезні хвилі розбиваються об велетенські чорні скелі. Але влітку, коли море заспокоюється, дні довшають так, що тривають цілих двадцять чотири години. Тоді кілька рибалок, які живуть на віддаленому узбережжі, наважуються закинути сіті далеко в море, щоб зловити собі який-небудь прожиток. Навіть улітку може раптово розігратися шторм або підступний туман опуститься на них та покриє все так, що вони заблукають у морі. Тоді рибалки ідуть на берег і вдивляються в морську далину, шукаючи серед хвиль якусь ознаку, але можуть зустрітись лише із сумними великими очима морських котиків. Люди бачать котиків і згадують...

У маленькій бухточці біля моря жив-був рибалка зі своєю дружиною та єдиним сином Джоном Джонсоном. Стояв найдовший день року - переддень літнього сонцестояння. Ближче до півночі, коли небо залишалось усе ще яскраво-оранжевим, малий Джон, якому ледве виповнилося сім років, досліджував скелі вздовж берега, шукаючи черепашок чи залишків сітів або ще що-небудь, що морські хвилі могли винести на берег.

Раптом вітер доніс до нього дивний звук. Він був схожий на спів неземних голосів, поєднаних у чудовій гармонії. Він підвів очі. Удалині, унизу на березі справа від нього, він побачив виток диму, що піднімався з ущелини між скелями, десь біля мису.

Перша зупинка.

Учитель. Що, на вашу, думку, дійсно трапиться?

Які докази ви маєте, спираючись на текст оповідання?

Джон ішов би собі й далі, але його маленькі ніжки не могли подолати великі валуни, і коли мати покликала його, він повернувся до будиночка, облишивши подальші дослідження.

Пройшло сім років. Джон, якому тепер було чотирнадцять років, знову опинився на березі якраз опівночі в переддень літнього сонцестояння. Знову йому здалося, що він чує дивний спів, і знову він побачив дивний дим, що піднімався з ущелин між скелями десь поблизу мису. Я не знаю, чому він не пішов туди цього разу. Можливо, щось терміново змусило його повернутись до будиночка, наприклад, здоров'я його батька. Адже батьки його старіли.

Пройшло ще сім років. Риболовля в холодній воді виснажила його батька, тому батьки вирішили поїхати до міста, залишивши Джона самого в будиночку на березі моря. Джон жив тепер сам-один, тільки крики морських птахів турбували його самотність. Він рибалив довгими днями, а вночі зігрівався біля багаття. Я уявляю собі, яким він був самотнім.

Коли настав переддень літнього сонцестояння, Джон пригадав спів і дим. Опівночі він вирушив на берег. Той самий дивний спів долинув до нього.

Друга зупинка.

Учитель. Чи співпали ваші передбачення із сюжетом оповідання?

Як далі розвиватимуться події?

Цього разу жоден валун не міг би зупинити його та й дома не було нікого, хто міг би покликати його. Джон проклав свій шлях униз берегом до мису. Коли він підійшов ближче, то почув потріскування багаття і побачив його відблиск на каменях. Чудовий спів лунав із печери. А біля входу до печери лежала купка гладенького, красивого сірого хутра - котикового хутра.

Джон вибрав одне хутро, що видалось йому найгарнішим, і витяг його з купи. Він змотав хутро та поспішив з ним прямо додому. Удома він замкнув котикове хутро в дерев'яній скрині. Протягнув ключ через шкіряний ремінь, що висів у нього на шиї, та й пішов спати.

Уранці Джон узяв з ліжка ковдру й повернувся до печери. Там він знайшов сумну та гарну дівчину, яка тремтіла від холоду і прикривала своє голе тіло руками та довгим волоссям. Мовчки Джон загорнув дівчину в ковдру та повів її додому.

Джон добре ставився до дівчини, і через деякий час вони покохали одне одного. У них народився один син, потім другий. Джон був досить щасливим, а жінка була доброю матір'ю. Але часто Джон бачив, як його дружина пильно вдивляється в морські хвилі своїми великими та сумними очима. Він ніколи не розповідав їй про скриню й забороняв відчиняти її.

Третя зупинка.

Учитель. Чи співпали ваші передбачення із сюжетом оповідання?

Як далі розвиватимуться події?

Пройшло багато років. Одного вечора перед Різдвом родина збиралась до церкви. Дружина попросила хлопчиків і Джона піти без неї, бо вона погано себе почуває.

Можливо, Джона це роздратувало. Одягаючись поспіхом, він залишив ремінь із ключем від скрині на ліжку та пішов до церкви.

Джон із синами повернувся з церкви після опівночі. Вони побачили відчинені двері будинку ще здалека. Удома вони знайшли відкритою дерев'яну скриню, а ключ усе ще був у замку. Дружина зникла.

Кажуть, що коли хлопчики гуляли вздовж берега, красивий котик з великими сумними очима слідував за ними в холодних морських водах. А ще кажуть, що коли Джон рибалив, той же самий красивий морський котик, здається, заганяє оселедців до його сітів. Можливо, той котик - Джонова дружина. Ніхто не знає. Усе, що відомо, - це те, що Джон ніколи більше не бачив своєї дружини на землі.

Учитель. Про що ви думаєте саме зараз?

Що відчуваєте?

Чи було би краще, якби Джон ніколи не брав котикового хутра?

Чому автор давав Джону можливість почути пісні та побачити дим двічі в житті і лише на третій раз знайти печеру та жінку - морського котика?

Чому оповідач повідомляє нам так мало про батьків Джона?

Чи хотів автор покарати Джона за те, що він відібрав котикове хутро у дружини?

Чому оповідач дає можливість Джону знайти жінку в червні, а загубити її у грудні?

Як би ви вчинили на місці Джона?

Чи можете ви назвати аналоги творів в українській та зарубіжній літературах?

Фрагменти такої технології мають за мету послужити моделлю методик, які можна використовувати в адаптованому вигляді у своїх класах.

Loading...

 
 

Цікаве