WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Субординація та повага: як знайти "золоту середину" - Реферат

Субординація та повага: як знайти "золоту середину" - Реферат

Візитні картки можуть бути різних розмірів, друкуються на щільному папері доброї якості, тонкому картоні, а також на пластмасі, тканині, металі у формі невеликого прямокутника. У країнах СНД склалась практика виготовлення двосторонніх візиток: з однієї сторони текст друкується рідною мовою, а на звороті - англійською, французькою або мовою країни перебування. Однак це вважається дурним тоном, до того ж зворотна сторона часто використовується для позначок у момент вручення.

Шрифт картки має легко читатись. Ім'я, як правило, виділяється напівжирним шрифтом не набагато більшого розміру. Особиста картка може містити відомості про звання чи вчений ступінь власника (професор, кандидат, координатор тощо) - ці відомості розташовуються під іменем.

На візитній картці треба максимально повно вказати не тільки свою посаду, а й реальну сферу інтересів, повноваження (наприклад, не "заступник директора", а "заступник директора з навчально-виховної роботи"). Неодмінно повинні бути поштова адреса установи, номер телефону, факсу, а також телефон секретаря. Якщо навчальна чи інша установа має кілька філій, то на ділових візитних картках її працівників може бути зазначено кілька адрес. Маленька і цілком невинна хитрість полягає в тому, що за наявності на картці двох-трьох телефонів та адрес в іноземців створюється враження, що вони мають справу із солідною установою, яка має великий штат працівників. З візитних карток можна одержати відомості про партнерів. Наприклад, чи має установа власну будівлю, що є ознакою фінансової стабільності, чи орендує приміщення. Цілком доречно помістити логотип фірми чи організації. У державних чиновників, депутатів на візитній картці можуть бути зображені державний прапор чи герб.

Ділова візитна картка, на якій не зазначена адреса, не відповідає нормам етикету (виключення складають дипломати та вищі державні посадові особи).

Існує кілька видів візитних карток. Розглянемо найбільш розповсюджені з них.

Стандартна картка. Прізвище, ім'я та по батькові друкуються прописними буквами, посада - малими. Зазвичай указуються адреса установи та телефон (у тому числі домашній); іноді - телекс і факс, електронна адреса, веб-адреса сайту тощо. Цей вид картки використовується при знайомстві, що відбулось уперше.

Картка для спеціальних і представницьких цілей. На ній указуються адреса та телефон установи. Якщо вам вручають таку картку, значить, її власник не налаштований на продовження контакту. Він просто представляє себе. Не просіть його написати свої координати: якби він хотів їх дати, то вручив би вам іншу візитну картку. В окремих випадках картку для спеціальних і представницьких цілей можна одержати й від добре знайомого партнера, коли він посилає вам сувенір із цією карткою, маючи на увазі, що його координати вам добре відомі.

Картка фірми чи організації. Використовується для поздоровлень від імені фірми чи організації.

Можна зустріти картки з фотографією. Бувають картки, складені, як книжки, де вказується, як проїхати до установи, місце паркування автомобілів тощо.

У лівому нижньому куті візитної картки іноді можна зустріти написані олівцем або чорнилом букви латинського алфавіту (початкові букви французьких слів). Ось що вони означають:

p.r. - вираз подяки;

p.f. - поздоровлення;

p.f.N.A. - поздоровлення з Новим роком;

р.р. - заочне представлення;

р.р.с. - прощання у зв'язку з остаточним від'їздом із країни перебування, коли не наноситься прощальний візит;

р.с. - вираз співчуття.

Це стандартна міжнародна символіка. У нашій країні вона поки не одержала великого поширення, тому перш ніж скористатись нею, треба подумати, чи зрозуміє вас адресат. У менш офіційних випадках і в залежності від характеру відносин з адресатом на візитних картках робляться й інші написи, обов'язково у третій особі, наприклад: "Дякує за новорічне поздоровлення", "Поздоровляє з національним святом", "Дякує за увагу" тощо.

Візитні картки є невід'ємним атрибутом сучасного ділового спілкування. Відправляючись на зустріч із діловими партнерами, щоб уникнути неприємної ситуації, краще запастись відповідною кількістю візитних карток. Перше представлення найчастіше починається з обміну ними. Особливе значення вони мають при спілкуванні з іноземцями, людьми, які не говорять вашою рідною мовою.

Візитні картки вручають найчастіше особисто. Передавати їх треба так, щоби партнер відразу зміг прочитати текст. При цьому варто вголос вимовити своє прізвище, інакше іноземцю важко буде засвоїти його вимову. Приймати візитки треба обома руками або тільки правою рукою, обмінявшись із партнером легкими уклонами. Прийнявши візитну картку, треба прочитати вголос ім'я партнера, усвідомити його посаду та положення.

При знайомстві, що відбулось, першим вручає візитну картку той, чий ранг, посадове становище нижче. Якщо партнери знаходяться на одному посадовому рівні, першим вручає картку особа, молодша за віком. Якщо посадове становище й вік однакові, першим подає свою візитну картку той, хто виявиться більш увічливим. Якщо ви в гостях, першими вручають свої візитні картки хазяї. Попросіть візитну картку, якщо ви щиро бажаєте запам'ятати людину чи компанію.

У жодному разі не можна м'яти чужі візитні картки, робити на них позначки, вертіти в руках на очах у хазяїна. Це може бути сприйнято як неповага. Під час переговорів варто покласти картки перед собою, розташувавши їх у тому порядку, в якому сидять партнери.

Якщо ви вперше прийшли в будь-яку установу, вручіть свою візитну картку секретареві у приймальні. Це допоможе йому доповісти про вас. Неодмінно додавайте візитну картку, відправляючи свої документи чи резюме.

Візитні картки вручають адресату або залишають у нього у приміщенні (при його відсутності), або посилають із кур'єром чи шофером. На картці, що доставляється особисто, загинають правий верхній кут, потім його розправляють у тих випадках, коли з якихось причин вас не змогли прийняти, або ви залишаєте її в офісі в секретаря чи у приміщенні партнера (під приміщенням частіше за все розуміється місце проживання). Загнутий кут свідчить про те, що ви особисто залишили візитну картку, а це знак найбільшої поваги та пошани. Картка може бути передана й через посередника - шофера чи кур'єра. Але в цьому випадку вона не загинається.

Не рекомендується, але й не виключається посилати візитну картку поштою. Відповідають на візитну картку також візитними картками протягом доби з моменту їх одержання. Так, якщо вас поздоровили, ви повинні відреагувати та подякувати.

Високим стилем ділового етикету вважається повідомлення останніх новин, що стосується установи, за допомогою спеціальних повідомних карток. Така картка може привернути увагу одержувача та вчасно сповістити його про зміну адреси, номера телефону, про нові призначення чи просування по службі.

Одержання повідомних карток не потребує в підтвердження з боку адресата, але вважається гарним тоном послати поздоровлення тому, хто одержав підвищення по службі.

Якщо у вас змінився номер телефону, можна акуратно вписати новий, але писати нове найменування посади вважається дурним тоном - треба якомога швидше замовити нові візитні картки.

Крім ділових відносин візитна картка, виправдовуючи свою назву, може використовуватись і в інших, більш повсякденних ситуаціях: поздоровлення зі святом чи іншою подією, вираження вдячності, подяки, співчуття, супровід сувеніра. Її також можна вкласти в букет квітів або прикласти до подарунка. При цьому зворотну сторону використовують як міні-листівку.

Безумовно, сьогодні значна частина інформації передається за допомогою електронних засобів зв'язку, але будь-якій людині завжди приємно одержати написані рукою друга чи партнера слова подяки, поздоровлення чи побажання.

Loading...

 
 

Цікаве