WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Структури кооперованого навчання - Реферат

Структури кооперованого навчання - Реферат

Структури кооперованого навчання

Групове дослідження

Учні розбиваються на групи, вибирають тему для дослідження. Вони самостійно вибирають зміст, форми, ролі, проводять збір інформації, аналізують, дають оцінку даним, роблять висновки та презентують рішення.

У кінці вивчення курсу "Основи психології" учні презентують групові проекти на тему "Цілісність здоров'я людини" (соціальне здоров'я, інтелектуальне, духовне, особистісне, фізичне, емоційне).

Над проектами учні працюють протягом двох місяців. Отже, вони мають достатньо часу не лише на збір та аналіз інформації, генерування творчих ідей презентації теми, а й на засвоєння на практиці правил кооперованої групи:

принцип включеності. Брати участь у всьому, що відбувається;

відповідати за власне навчання;

поділяти відповідальність, лідерство;

ставити запитання в разі, коли чогось не зрозумів;

висловлювати власний погляд, ділитися знаннями та досвідом;

бути активним, діяльним. Охоче випробовувати запропоновані ідеї, технології;

довіряти, уважно слухати інших, намагатися зрозуміти їхню позицію, почуття;

підтримувати, допомагати один одному. Успіх кожної окремої особистості визначає успіх групи;

зважати на часові обмеження;

ризикувати;

отримувати задоволення.

Захист групових проектів відбувається за всіма правилами презентації: використовується техніка, наочність (відео-, аудіозаписи, плакати, малюнки, слайди - з урахуванням різноманітних стилів сприйняття аудиторії. Проект представляє не один учень, а команда, академічна група.

Т-група (група тренінгу)

У кооперованих групах ефективно відпрацьовуються конкретні психологічні вміння, типи поведінки. Тоді кооперована група може виконувати функції Т-групи - групи тренінгу вмінь.

Репетиція поведінки є основною методикою, яку використовують у групах тренінгу впевненості в собі.

Учням пропонується уявити ситуацію, в якій вони хотіли б діяти впевнено, ТА записати її. Можна витратити кілька хвилин на "мозковий штурм" для висування ідей, хоча ситуація, вибрана кожним учасником, має бути значущою для нього особисто. Зазвичай ситуації включають аспекти прохання чи відмови, управління критикою чи реалізації у спілкуванні позитивних або негативних почуттів.

Академічна група поділяється на підгрупи по 5-6 учнів. Можна використати такий спосіб: на стінах висять великі плакати, на кожному - певний вид морського транспорту (човен, яхта з вітрилами, великий корабель, моторний човен, криголам). Учні вибирають той вид транспорту, який їм більше імпонує, відповідає їхньому темпераменту, стилю життя. Відбувається обмін думками, почуттями. Кожний коротко пояснює свій вибір. Потім група методом "мозкового штурму" генерує ідеї про назву корабля, його символіку. Так у кожній групі створюється відповідна атмосфера співпраці, після чого можна закріплювати ті чи інші навички.

У кожній групі учасники з власної ініціативи починають з короткого опису стресової ситуації, яку вони визначили для себе. Ситуація структурується. З підгрупи обирається людина на роль партнера по взаємодії. Доброволець якомога впевненіше передає партнеру своє повідомлення чи претензію. Через 1-2 хвилини інші члени підгрупи установлюють специфічний позитивний зворотний зв'язок на поведінку добровольця. Доброволець сам каже, що сподобалось йому в його поведінці, а що він хотів би змінити.

Потім інший учасник стає партнером. І так усі члени групи по колу. Коли поведінка першого учня стане впевненішою, партнер збільшує напругу зустрічі, виявляючи більше антагонізму та настирливості. Важливо, щоб учень, який тренує впевнену поведінку, отримав позитивні емоції та позитивний досвід.

Лото (складанка)

Одна з форм кооперованого навчання. Заохочує учнів до взаємодії, співпраці, забезпечує активну участь кожного, сприяє згуртованості групи, емоційній та ціннісно-орієнтаційній єдності.

Текст поділяється на три частини. Учні також утворюють три групи: групу А, групу Б, групу В. Групам пропонується певна частина матеріалу. Вони читають свою частину, роблять нотатки, створюють метафору (образ, представлення даної інформації у словах чи малюнках, символах). Потім група поділяється на пари. Учень А1 спілкується з учнем А2, А3 з А4... Б1 з Б2, В1 з В2 тощо. Вони вибирають головну інформацію з прочитаного, визначають ключові слова, створюють образ чи схему для представлення іншим.

Відбувається зміна партнерів. Тепер учень А1 працює з А4, Б1 з Б4, В1 з В4, А2 з А3... Знову вносяться зміни в нотатки чи малюнок.

Далі учні повертаються в попередні групи (А, Б, В), обмінюються думками, удосконалюють індивідуальні записи.

Потім створюють нові міні-групи: А1-Б1-В1, А4-Б4-В4...

А1 пояснює свою частину тексту Б1, В1... Б1 - А1, В1... В1 - А1, Б1.

Відбувається модернізація схем і запитань.

Потім учні знов у трьох групах: А, Б. В. Учні групи А спільно напрацьовують запитання, Б, В - аналогічно.

Результат - запитання по кожній групі А, Б, В, імовірні шляхи виходу із ситуації.

Триступеневе інтерв'ю

Триступеневе інтерв'ю (Каган, 1990) з кооперованою структурою, в якій члени команди беруть інтерв'ю один в одного на окрему тему. Наприклад, у команді з трьох учасників партнер А бере інтерв'ю в партнера Б. Партнер В у цей час записує ключові аспекти відповіді. Ролі змінюються після кожного інтерв'ю, що дозволяє всім членам групи взяти інтерв'ю в кожного.

У групі з чотирьох учасників можуть бути здійснені три кроки, як наведено нижче:

1. А бере інтерв'ю в Б, коли В бере інтерв'ю в Г.

2. Ролі змінюються, тепер Б бере інтерв'ю в А, а Г - у В.

3. Група збирається знову для того, щоб кожний поділився результатами інтерв'ю, які він узяв у своїх партнерів.

Триступеневе інтерв'ю може бути включене до будь-якого типу уроку, коли змістом інтерв'ю може бути фактично будь-що. Наприклад, ця структура може бути використана:

Як очікувана установка - "Які питання ви б хотіли досліди під час вивчення цієї теми?" або "Що ви вже знаєте на цю тему?"

Щоби поділитись особистим досвідом або висловити думку - "Які три якості найбільш цінні у твого друга і чому?"; "Якщо б ти міг потрапити в майбутнє чи минуле, де б ти хотів опинитись? Який період часу ти б хотів вибрати? Які соціальні зміни ти б хотів здійснити?"

Щоби підбити підсумок уроку - "Про що ти хотів би дізнатись більше в результаті сьогоднішнього уроку?"; "Яка ідея була для тебе найбільш значущою сьогодні та чому? Що б ти хотів змінити в уроці? Що б ти міг зробити, щоби покращити сьогоднішнє навчання?"

Щоби переглянути домашнє завдання - "Які ключові моменти в матеріалі, який ти сьогодні готував?"; "Що було найбільш цікавою частиною твого домашнього завдання чи найбільш важкою?"

Щоб досліджувати концепції в тих чи інших сферах - "Як ваша родина приділяє увагу проблемам навколишнього середовища?"; "Як ви вирішуєте математичні проблеми?"; "Що є гіпотезою чи передбаченням цього погляду?"

Триступеневе інтерв'ю є природною структурою для розвитку цілої низки соціальних навичок, зокрема комунікативних. У процесі цього виду діяльності учні вчаться уважно слухати, розуміти, використовувати відкрито-закриті запитання, дослідження, пояснення тощо.

На уроках психології "Триступеневе інтерв'ю" може використовуватись тільки для засвоєння й відпрацювання навичок спілкування. Зокрема, основними темами-завданнями уроку можуть бути:

відкриті-закриті запитання;

активне слухання;

перифраз;

віддзеркалювання.

Для того щоби "триступеневе інтерв'ю" було успішним, учні на прикладі всім відомої дитячої гри переконуються в ефективності відкритих запитань. Добровольцю в кожній міні-групі пропонується задумати предмет, а іншим спробувати дізнатися, що це, ставлячи запитання, на які можна відповісти лише словами "так" чи "ні". Потім умови змінюються, й учасники гри можуть ставити будь-які відкриті запитання, і той, хто загадав предмет, має вичерпно на них відповідати. Так учні виробляють уміння ставити відкриті запитання, що сприяє спілкуванню.

Перед тим як приступити до інтерв'ю, учні повторюють навички активного слухання:

виконують у парах вправу "Дзеркало";

перефразовують сказане співрозмовником.

Ці вправи дають можливість учням ефективно провести "Триступеневе інтерв'ю", зокрема з'ясувати, як у родинах виходять із конфліктних ситуацій.

"Важкі ситуації" або "Ситуації з життя"

Одним із методів кооперованого навчання є розв'язання "Важких ситуацій" або "Ситуацій із життя" (наприклад, на тему "Конфлікти").

"Ситуації з життя" є тим методом навчання, який можна використовувати і як дискусію у групі, і як групове домашнє завдання, і як засіб оцінювання.

"Ситуації з життя" (СЖ) сприяють розвитку таких навичок: уміння окреслювати проблему, аналізувати дані та оцінювати інформацію, здійснювати оцінку й ухвалювати рішення, презентувати свій аналіз у переконливій формі. "Ситуації з життя" дають можливість учням продемонструвати розуміння та засвоєння змісту навчального матеріалу (у даному випадку - як долати конфліктні ситуації), дозволяють учням застосовувати на практиці психологічні знання та сприяють створенню команди.

Коли відбувається усне обговорення СЖ у групі, учні дотримуються відповідних рекомендацій:

Будьте підготовленими до фактів, викладених у СЖ.

Де можливо, давайте порівняльні дані, щоб додати ваги вашим коментарям.

Коли треба, умійте відступити від своєї позиції.

Не вагаючись, виправляйте свою помилку, змінюйте погляд чи інтерпретацію, але робіть це залежно від фактів.

Прислухайтесь до коментарів інших.

Не бійтесь висловлювати здогадки.

Звертайтесь до основних понять, концепцій курсу психології, які стосуються ваших коментарів.

Отже, у процесі роботи із СЖ учні визначають проблему й необхідні заходи для її розв'язання. Результат аналізу "Ситуацій із життя" - представлення шляхів виходу з даної ситуації, рекомендації з необхідним обґрунтуванням.

Loading...

 
 

Цікаве