WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Структури кооперативного навчання - Реферат

Структури кооперативного навчання - Реферат

Структури кооперативного навчання

Кожна кооперована діяльність має специфічну структуру, інакше кажучи, конкретний порядок дій, який можна описати крок за кроком

Графіті

Графіті (Джибс, 1987) - кооперована структура, яка полегшує процес мислення та відіграє важливу роль групового джерела енергії. Кожній кооперованій групі з трьох чи чотирьох членів видаються частина ватману та різні кольорові фломастери (один для кожного члена групи, що дозволяє відобразити внесок кожної особистості). Потім перед кожною групою ставиться певне запитання (для кожної групи - інше), тема, проблема або висловлювання, на які вони дають відповіді. Наприклад, "Визначте ключові поняття в темі "Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова", "Що таке ізомерія? Складіть схему класифікації ізомерів. Визначте принципи, покладені в основу класифікації", "Які іменні реакції вам відомі в органічній хімії? Складіть рівняння цих реакцій" тощо. Протягом короткого часу кожна група в кімнаті пише власні "графіті" (слова, фрази, графіки) на певну задану їй тему. Потім учитель пропонує припинити роботу і просить кожну групу передати їх аркуші із графіті іншій групі. Процес повторюється знову, але тепер кожна група працює над новою темою, яку почали інші. Процес триває доти, доки власний аркуш не повернеться до кожної групи. Потім усією групою учні читають усі "нові" коментарі, обговорюють і роблять висновки. Учасники груп можуть також розділити коментарі для того, щоб винести висновки чи претензії класу на загальне обговорення. Слід зауважити, що якщо клас великий, кожна тема може бути повторена один раз, тому замість восьми тем можуть братись тільки чотири, ротація може бути запропонована тільки для половини класу (у той час, коли інша половина займається тими самими темами одночасно).

Інший варіант графіті полягає в тому, що кожна група починає роботу, як і в попередньому випадку, але коли вчитель зупиняє їх уперше, усі члени групи підводяться, залишаючи свої графіті на столі, та переходять до іншого столу, а переходять самі. Протягом наступних кількох хвилин усі учні класу можуть перейти до будь-якого іншого аркуша з графіті та дати свої коментарі/факти до них. Вони не можуть повертатись до будь-якого аркуша графіті, поки не обійдуть усі столи, не зроблять корективи до всіх інших графіті. Наприкінці визначеного часу члени команди повертаються до своїх власних аркушів із графіті, щоби прочитати, обговорити, підбити підсумки та, можливо, представити їх (як було підкреслено в попередньому варіанті).

Графіті спрацьовують дуже ефективно як очікувана установка або як завершальна підсумкова діяльність, або як джерело енергії протягом будь-якого уроку, також необхідне генерування великої кількості ідей.

Навчання разом

Навчання разом (Джонсон і Джонсон, 1991) полягає в тому, що члени команди в маленьких різнорідних групах працюють разом для виконання спільних навчальних завдань. Члени команди працюють над виконанням загального академічного завдання, яке часто включає в себе кінцевий продукт роботи кожної окремої групи (блок відповідей, ілюстрація, доповідь тощо).

Галерея

Якщо учні залучені до групової діяльності, де ідеї, розвинені кожною групою, записані на картках і підписані, "прогулянка галереєю" підписаних ідей допоможе їм ознайомитися з думками всіх груп. Це також допоможе учням вибрати ідеї чи сфери, на яких слід зосередитись.

Кожному учню видається від 4-х до 6-ти маленьких кружечків. Потім учнів просять читати та передавати один одному підписані картки.

Після того як усе прочитано, вони розміщують кружечки біля тих ідей, які вони підтримують, використовуючи всі кружечки.

Ідеї, які отримали найбільшу підтримку за кількістю кружечків, мусять бути записані. До них можна звертатись, ухвалюючи якісь певні рішення чи плани.

"Мозковий штурм" (Brainstorming)

"Мозковий штурм" (Brainstorming) - запропонований у 1937 році А. Осборном. У парах, малих чи великих групах швидко генеруються та фіксуються (письмово чи усно) усі ідеї/коментарі до заданої теми. Використовуються такі принципи: кожному дається можливість висловитись, усі твердження приймаються, наголошується швидше на кількості, а не наякості, ідеї не оцінюються й не критикуються, записуються так, як були сформульовані, без редагування.

Учасники можуть відштовхуватись від ідей інших. Коли ідеї згенеровані, їх можна об'єднати чи привести до ладу. На основі базового методу А. Осборна розроблені кілька варіантів "мозкової атаки".

Прямий груповий "мозковий штурм"

Мета - звільнення учнів від гальмівного впливу критичних зауважень, абстрагування від звичайного ходу думок у процесі збирання якнайбільшої кількості ідей для розв'язання конкретної проблеми. Для цього процесу характерне створення ситуації вільного спілкування.

Під час "мозкового штурму" перевага віддається нестандартним фантазійним ідеям, каламбурам. Забезпечуються вільні дискусійні взаємини між учасниками, заохочуються ідеї з комбінування та нового застосування ідей, раніше висунутих у ході "мозкового штурму".

Наприклад, у процесі вивчення теми "Конфлікти" ("Основи психології") для генерування за короткий проміжок часу якнайбільшої кількості ідей, активного залучення кожного до обговорення учням запропонували висловити думки про те, що таке конфлікт. Для цього академічна група була поділена на дві малі групи (поділ кожного разу урізноманітнюється). У даному випадку учні вибирали червоні та зелені фігурки. Після того як були сформовані групи, чітко визначена та сформульована тема, учні, сидячи обличчям до обличчя, почали по колу висловлювати ідеї. Лідер-фасилітатор вів обговорення, заохочував появу нових ідей, дослівно їх записував. З поняттям "лідер-фасилітатор" та його обов'язками учні були ознайомлені наперед (за 2-3 уроки), був проведений і відповідний міні-тренінг, оскільки поведінка фасилітатора визначає успішність обговорення.

Після того як обидві групи завершили генерування ідей, склали списки на великих аркушах паперу, зачитали їх, до одного зі списків були додані нові ідеї іншої групи.

"Мозковий штурм" із використанням конвертів

Даний вид діяльності забезпечує унікальну форму індивідуального розв'язання проблем.

Кожному учню видається конверт. На конверті слова: "моя основна проблема, пов'язана зі спілкуванням...". На столі лежать картки (3 ґ 5).

Кожному учню пропонується закінчити речення чітким описом проблеми. Після цього учні передають свої конверти сусіду праворуч. Ця людина читає опис проблеми на конверті, бере картку й пише на ній можливий шлях розв'язання проблеми, не заглядаючи всередину конверта.

Коли учні отримають свої конверти назад (після того, як вони здійснять повне коло через стіл), вони познайомляться із запропонованими ідеями. Потім можуть (за бажанням) поділитись ідеями з групою.

Наприклад, учню, який зазначив брак розуміння з боку однокласника як одну із проблем, пов'язаних зі спілкуванням, були запропоновані такі ідеї:

Будь відкритим, щирим у спілкуванні, більше розповідай про себе, виявляй почуття.

Будь спостережливим, краще пізнавай свого товариша (тип сприйняття, тип мислення, особливості характеру, темпераменту, інтереси, сильні сторони, потреби тощо).

Цікався життям свого товариша, запитуй про його інтереси, родину.

Роби для товариша те, що він хотів би, щоб ти для нього робив, а не те, що ти хотів би, щоб він робив для тебе.

Будь емпатійним: чуй не тільки слова, помічай вираз обличчя, відчувай настрій, почуття товариша.

Уважно слухай товариша, не підганяй його, пристосовуйся до його темпу.

Відразу не коментуй почуте, не аналізуй.

Перевіряй правильність розуміння почутого. Для цього використовуй перифраз, уточнюючі запитання.

Намагайся приймати його відмінності.

Уживай частіше "Я-твердження" замість "Ти" у разі виникнення напруги у спілкуванні. Наприклад: "Я схвильований, тому що ти не захотів мене вислухати..." замість: "Ти такий неуважний, байдужий, ти навіть не захотів мене вислухати".

Став відкриті запитання. Замість "Ти на мене розсердився?" запитуй "Що сталось?".

Спробуй побачити себе очима свого товариша. Спитай, яким він сприймає тебе, твою поведінку в конкретній ситуації.

Намагайся частіше ідентифікувати себе з товаришем, ставати на його місце (що він відчуває зараз...)

Частіше застосовуйте зворотний зв'язок, відверто кажіть один одному, як сприймаєте поведінку, не забувайте помічати та говорити товаришу про його успіхи, сильні сторони.

Зворотний зв'язок установлюйте тільки за згодою та бажанням іншої сторони. Якщо товариш не хоче чути вашу думку про його поведінку, виступ на зборах, реферат тощо, не нав'язуйте зворотний зв'язок.

"Мозковий штурм" може використовуватися з різними цілями, на різноманітних уроках, у різноманітних ситуаціях. Наприклад, при вивченні теми "Взаємодія у групі. Ухвалення групового рішення" учням пропонується вправа "Як вижити на Місяці?". Мета даної вправи: дослідити процес ухвалення рішень групою, засвоїти ефективну поведінку для досягнення згоди при вирішенні групового завдання, отримати інформацію про партнерів по комунікації, керівництва й домінування у групі, посилити згуртованість групи, закріпити квачики "мозкового штурму".

Учні мають дійти згоди в ухваленні групового рішення, що означає: кожний член групи повинен висловити свою позицію стосовно 15-ти предметів. Фасилітатор має спробувати досягти того, щоб кожний хоча б частково погодився з оцінками.

Учні діляться на чотири групи різними способами, наприклад:

4 улюблені пори року;

музика, яку люблять (класична, джаз, рок, народна);

улюблені місця відпочинку - море, гори, тиха сільська місцевість, подорожі до нових міст, країн;

книжки, які люблять читати - детективи, романи про кохання, історичні книжки, фантастика.

Для кожної групи призначається спостерігач (зазвичай учень, який віддає перевагу РС-стилю навчання, заснованому на рефлексивному спостереженні, і який не братиме участі в обговоренні й ухваленні рішення).

Кожному учаснику групи дається інструкція з описом завдання, правилами. Слід протягом 10-ти хвилин проранжувати відповідно до їх важливості й доцільності 15 предметів, які необхідно взяти з космічного корабля, щоби пройти 500 км до станції. На кожному учні зокрема й на групі в цілому лежить відповідальність вибрати ті предмети, які найбільш необхідні. Після того як кожний індивідуально проранжує предмети, починається обговорення у групі. Методом "мозкового штурму" учні ухвалюють групове рішення. У цьому їм допомагають рекомендації для досягнення згоди:

уникайте захищати свої індивідуальні судження. Підходьте до завдання логічно;

уникайте змінювати свою думку тільки заради досягнення згоди, не намагайтесь ухилятись від конфлікту. Підтримуйте тільки ті рішення, з якими можете погодитись хоча б частково;

уникайте таких методів зменшення конфлікту, як голосування, компромісні рішення;

розглядайте відмінності в поглядах як допомогу, а не як перешкоду при ухваленні рішень.

Після ухвалення групового рішення учні знайомляться із правильним порядком класифікації.

Потім обов'язково порівнюють дані індивідуального ранжування з даними, до яких дійшла група в результаті згоди. Обов'язково відбувається обговорення процесу ухвалення рішень:

Які види поведінки допомагали чи заважали процесу досягнення згоди?

Хто брав участь, а хто ні?

Хто впливав на групу? Чому?

Яка атмосфера була під час диспуту?

Чи оптимально використовувались можливості групи?

Які дії, методи застосовували учасники для "проштовхування" своїх ідей?

Як можна покращити ухвалення рішення?

Наприкінці уроку спостерігачі, які не брали участі в ухваленні рішення, можуть установити зворотний зв'язок про групову чи індивідуальну поведінку.

Loading...

 
 

Цікаве