WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Статеві домінанти та статева поведінка - Реферат

Статеві домінанти та статева поведінка - Реферат

Унісекс - напрям помилковий із двох підстав. По-перше, він суперечить природному стану речей: тільки завдяки розподілу статевих ролей усі люди - включаючи й самих прихильників унісексу - з'явились на світ. По-друге, між собою, у своїй "тусовці" прихильники унісексу навряд чи помиляються відносно статевої приналежності один одного, їм важливо вводити в оману сторонніх, виявляючи перед нами якесь нерозрізнене за статевою приналежністю співтовариство.

Наступним етапом формування домінанти ставлення є засвоєння статевої ролі, що відповідає характеру своєї статевої приналежності: дитина гостро засвоює, що мусять робити дівчатка, а що - хлопчики, і на зміну ролей не погоджується. У віці 3-5 років діти вже досить чутливі до спроб батьків "пристосувати" якийсь "дівчачий" одяг для сина, або навпаки; нерідко хлопчик з обуренням відмовляється від того чи іншого одягу саме тому, що "одяг дівчачий", а він - хлопчик. Дівчинки в цих ситуаціях більш лояльні, хоча теж можуть виявляти незгоду з характером запропонованого одягу: для них важливіше не те, якій статі відповідає передбачуваний одяг, а те, щоби було "красиво", щоб одяг "підходив". Зазвичай хлопчики вже розбираються в естетичних властивостях одягу, але більш "принципові" у відношенні її відповідності статевій приналежності. При цьому, у залежності від характеру дитини, його можна умовити надягти певні речі, наводячи різні докази про їх зручність, але далеко не завжди.

Наступним проявом формування статевої домінанти ставлення є ознаки вибірковості статевого потягу: це виявляється розходженнями стосунку дитини до своєї й іншої статі. Наприклад, деякі хлопчики більш охоче граються з дівчинками: вочевидь, позначається інтуїтивне сприйняття взаємних додаткових інтересів, що дає про себе знати дуже рано. Навіть у віці 3-4-х років хлопчик може виявити прагнення до спілкування та симпатію до якої-небудь із дівчинок: може обіймати, цілувати, виявляти ніжність - природно, епізодично. Його стосунки з іншими хлопчиками при цьому мають характер ділового співробітництва у грі, але ніяк не ніжності.

Наступним проявом формування та розвитку статевої домінанти ставлення є здатність оцінювати зовнішність жінок за одними критеріями, а зовнішність чоловіків - за іншими. Інакше кажучи, відбувається формування еталонів чоловічої та жіночої зовнішності. Ці еталони стосуються всіх без винятку представників тієї чи іншої статі, але можуть доповнюватись індивідуальними перевагами, причому спочатку формується узагальнений еталон, а потім відбувається його уточнення та поглиблення. Істотну роль при цьому відіграє розвиток у підлітковому віці вторинних статевих ознак. Наприклад, у віці 12-13 років особлива увага підлітка може бути звернена на який-небудь один із компонентів зовнішності: волосся певного кольору та довжини, ноги тощо.

Характерно, що спочатку підліток і навіть юнак, будучи вже здатним оцінювати риси обличчя (красивого чи некрасивого), не виявляє інтересу до достоїнств фігури, нерідко не у змозі сказати про неї що-небудь визначене. Лише згодом він починає оцінювати й фігуру.

Важливим механізмом (фактором) формування та розвитку статевої домінанти ставлення є наростання у крові в підлітковому віці рівня статевих гормонів: вони сприяють стійкості цієї домінанти. Не випадково кастрація веде до її значного послаблення чи повного зникнення.

Дія статевих гормонів на центральну нервову систему виявляється в тому, що домінанта ставлення з особою силою починає "притягувати" й утримувати в собі всю інформацію, що стосується іншої статі; усе те, що раніше або не помічалося зовсім, або помічалось, але не викликало реакції, починає помічатися, систематизуватись, узагальнюватись. Саме на цій основі й формуються еталони статевої приналежності: гормони "підігрівають" не тільки власний статевий потяг - тягу до іншої статі, а і здатність розбиратись в індивідуальних властивостях її представників.

Стан нервових центрів змінюється таким чином, що вся інформація сексуального характеру стає для підлітка актуальною: якщо раніше вона як би проходила повз нього, не стосуючись його або майже не стосуючись, будучи абстрактним знанням, то відтепер вона фіксується, концентрується та поєднується в певну систему специфічних уявлень, що стають для підлітка конкретно значущою інформацією. При цьому вторинні статеві ознаки починають оцінюватися саме як такі, а не просто як особливості зовнішності серед інших. З'являються здатність і схильність спеціально виділяти їх як достоїнства зовнішності саме представника іншої статі. У зовнішності найбільший акцент починає робитись не на нейтральні особливості, наприклад, волосся чи колір очей, а на ширину плечей, загальний мужній вигляд юнаків, на легкість і стрункість фігури, гарний колір обличчя в дівчат і т. д.

Специфічно сприймаються особливості статевої поведінки. Як хлопчики, так і дівчинки по-своєму "торкаються" один одного, виявляючи цим взаємний інтерес. Однак при цьому нерідко виникають різні непорозуміння й образи, пов'язані з відсутністю взаєморозуміння. Зате у старших підлітків (тобто в 7-8-х класах), а тим більше в юнаків і дівчин спостерігається значно більш правильна реакція: відповідну поведінку однолітків іншої статі вони сприймають уже не як образу, а як прояв інтересу й уваги до себе, тобто саме так, як це і пристало розуміти.

Психічний стан підлітків варто оцінювати з урахуванням того, що в ході статевого дозрівання в них значною мірою змінюються способи самоствердження та виникають нові, специфічно пов'язані зі статевою приналежністю. У зв'язку з цим відбувається переоцінка себе та оточуючих. У колишні поняття підліток починає вкладати новий зміст, бачачи багато чого вже по-іншому. Пригадаємо, що писав про це Л. Толстой: "Чи траплялось вам, читач, у відому пору життя раптом помітити, що наш погляд на речі зовсім змінюється, начебто всі предмети, що ви бачили дотепер, раптом повернулись до вас іншою, невідомою ще стороною. Такого роду моральна зміна відбулась у мене в перший раз під час нашої подорожі, з якої я відлічую початок свого отроцтва".

Важливо, що підлітки здатні досить усвідомлено ставитись до своєї зовнішності як у цілому, так і до окремих її елементів. До того ж, у цьому віці формуються здатність і прагнення до усвідомленої дії: підліток починає робити не тільки те, чого він хоче, але також і те, що він уважає за необхідне. У період же статевого дозрівання з ним відбуваються зміни, зміст яких йому далеко не завжди зрозумілий, і далеко не завжди вони уявляються йому бажаними.

У цьому віці зовнішність стає одним із факторів самоствердження особистості. Зміни ж у зовнішності спочатку не завжди бувають настільки вже і сприятливими. У всякому разі, не відразу можна побачити їх остаточний результат. Підлітки якийсь час бувають нескладними, незграбними, рухи їх недостатньо скоординовані і т. д. Тому в них нерідко виникає негативізм, почуття своєрідного внутрішнього протесту проти змін, що відбуваються з ними, - як у зовнішності, так і у психічному настрої. Останнє виявляється у свідомому пригніченні деякими підлітками будь-яких проявів романтичної настроєності до однолітків іншої статі, підкреслено діловий - рольовий, а не особистісний - характер відносин.

В окремих випадках протест проти цих змін може досягати хворобливого ступеня та призводить до деяких небажаних поведінкових реакцій, наприклад, до нервової анорексії (тобто систематичного відмовлення від їжі). Частіше вона спостерігається в дівчинок. Це пояснюється тим, що, по-перше, для дівчинок характерна велика вразливість, по-друге, завеликий у нормі обсяг знань про себе, значна увага до своєї зовнішності, самопочуття та відчуттів. Крім того, статеве дозрівання в дівчинок починається раніше, ніж у хлопчиків, і тому вони не мають такої ж можливості для правильної оцінки цього явища, як хлопчики, в яких усе відбувається на 1-2 роки пізніше, і які одержують тому досить правильне уявлення про статеве дозрівання, спостерігаючи за змінами, що відбуваються з дівчинками.

У визначені моменти дівчинки настільки чутливі до будь-яких критичних зауважень про їхню зовнішність, що нервова анорексія може розвинутись буквально через дурницю, зрозуміло, при певному складі особистості. Наприклад, це може бути зауваження про зайву повноту. При анорексії спостерігається завзяте відмовлення від їжі, у результаті чого може наступити виснаження організму. Однак важкі випадки нервової анорексії спостерігаються порівняно рідко. Значно частіше виникають порушення настрою, неврози або неврозоподібні стани, пригніченість.

Висока чутливість підлітків до критичної оцінки їхньої зовнішності пов'язана не тільки з інтенсивністю того, що з ними відбувається, та не завжди бажаних зрушень, багато чого тут визначається і ступенем розвитку особистості. Маленькі діти взагалі задоволені та байдужі до оцінки їхньої зовнішності та сприймають її більш у плані схвалення чи осудження. Дорослі ж досить чутливі до неї, і відбувається це, очевидно, тому, що підкреслення зовнішніх недоліків фіксує нерозривність їх зв'язку із самою особистістю.

Можна осуджувати поведінку людини та казати їй про це. Такий осуд здатний викликати почуття досади, роздратування, незадоволення тощо. Але, як правило, ніколи це не викликає такої образи, як аналогічне критичне зауваження про зовнішні недоліки. Справа в тому, що поведінка у принципі досить різноманітна, і може бути багато різних її відтінків у тієї самої людини. Адже у відношенні поведінки виявляється наявність в індивіда свободи: зробив щось не так, але може вийти й по-іншому, і він усвідомлює це. Зовнішність же дана однозначно, змінити її в більшості випадків неможливо, і людина усвідомить своє безсилля в цьому.

Очевидно, почуття образи у зв'язку з критикою на адресу зовнішності пов'язано саме з цим відчуттям несвободи вибору в несприятливій ситуації. І тому критика зовнішності викликає стан психічної напруги та незадоволеності (фрустрації), тоді як критика поведінки легко компенсується у свідомості думкою про її можливі корективи за власним розсудом.

Таким чином, формування статевої домінанти ставлення - тривалий процес за участю фізіологічних і психологічних механізмів. Ця домінанта є однією з основ особистості: вона підкоряє собі й пам'ять, й увагу, і відносини, й емоції, і поведінку. Саме особливостями цієї домінанти визначається ступінь сексуальної "заклопотаності" людини: є сексуально заклопотані, є нормальні, є "сексуально незворушні".

Loading...

 
 

Цікаве