WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Спілкування педагога з батьками - Реферат

Спілкування педагога з батьками - Реферат

Свою участь у діалозі вчитель може виразити через відображення почуттів із приводу розповіді батька: "Я радий тому, що в нас єдині погляди на...", "Мене здивувало...", "Я засмучена..." і т. ін. Виконання цієї умови запобігає виникненню конфліктів при різниці в думках і сприяє взаєморозумінню сторін.

Конкретні поради мають даватись учителем тільки в тому випадку, якщо батько просить у нього поради. Вони будуть ефективні тоді, коли будуть конкретні за змістом, доступні у виконанні, прості за формою викладу.

Завершення діалогу

Учителю рекомендується підбити підсумок бесіди на основі прийому рефлексивного слухання-"резюмування": "Якщо тепер підсумувати сказане Вами, то..." й намітити шляхи подальшого співробітництва, домовитись про мету, місце та час майбутньої зустрічі.

Бесіда з батькам повинна закінчуватися церемонією прощання. Прощаючись із батьком, учителю варто, звертаючись до нього за іменем і по батькові, подякувати за бесіду, висловити своє задоволення нею, провести батька та сказати слова прощання доброзичливо та з посмішкою.

Проведення бесіди вчителем з ініціативи батьків

Установлення згоди на контакт. (Учасники діалогу обговорюють час його протікання.)

Уявіть ситуацію: візит мами став несподіванкою для вас. У вас немає часу з нею розмовляти. Як ви повинні діяти?

Виявивши максимум уваги та люб'язності до мами, учителю замість запобігання діалогу варто повідомити їй, що він не знав про її прихід і запланував дуже важливу справу, яку не можна відкласти, і має у своєму розпорядженні час у ... хвилин. Якщо маму це влаштовує, то можна порозмовляти, якщо ні, то він вислухає її в будь-який зручний для неї час.

У такий спосіб учитель дає зрозуміти про своє бажання діалогу, незважаючи на неблагополучні обставини.

Вислухайте батька. Дайте батькові "випустити пару". Пам'ятайте, що насправді агресія спрямована не на вас, а на образ, що склався в батьків. Варто подумки відокремити себе від цього образу та, спостерігаючи за бесідою як би з боку, намагатися зрозуміти, що ж криється за агресією, що хвилює батька? Важливо не відповідати агресією на агресію, тому що інакше ситуація може стати некерованою.

Стежте за своєю позою! Вираження вчителем співчуття, розуміння переживань батьків: "Я бачу, Ви стурбовані успішністю (ім'я дитини)", "Постараюся зрозуміти Вас", "Давайте разом розберемось" додадуть бесіді конструктивного характеру, що допоможе з'ясувати справжню причину звертання до вчителя.

Учителю не слід упускати того, що батько приходить із певними фактами. Завдання вчителя полягає в тому, щоб визначити ступінь обґрунтованості цих фактів. Довести неспроможність цих фактів можна тільки за допомогою переконливих аргументів. Уміння вчителя використовувати об'єктивні, добре обґрунтовані аргументи підвищує його компетентність в очах батьків.

Необхідно відповісти на всі запитання батька. Це сприяє переходу бесіди на діловий рівень спілкування та з'ясуванню всіх інших "болючих точок" батька у сфері навчання його дитини.

Закінчити бесіду треба також з ініціативи вчителя.

Психологічні основи проведення батьківських зборів

Майже завжди мета батьківських зборів - інформування батьків. Отже, педагог виступає на зборах у ролі інформатора. Здавалося б, роль для педагога звична. Але це тільки на перший погляд. Навчити й інформувати - задачі зовсім різні та припускають застосування різних методів.

Дуже часто педагог, сам того не помічаючи, робить підміну: замість того, щоби передавати інформацію дорослим людям у тій формі, в якій їм було би зручно її сприймати, він починає впливати за допомогою інформації, тобто вчити батьків. А це мало кому з дорослих людей подобається.

У результаті інформація не тільки не сприймається й не осмислюється, а ще й породжує, незалежно від свого змісту, опір слухачів.

Як же зробити так, щоб вас почули? Кілька порад.

Початок розмови

Головна вимога - початок розмови має бути стислим, ефективним і чітким за змістом.

Добре обміркуйте та запишіть на аркуш паперу перші 2-3 пропозиції вашої промови. Вони повинні пролунати максимально спокійно й чітко навіть на тлі вашого цілком зрозумілого хвилювання.

Якщо це ваша перша зустріч - правильно представтесь. Стисло, але підкресливши ті сторони вашого статусу й ролі у відношенні дітей, що складуть основу вашого авторитету та значущість в очах батьків.

Ніколи не починайте з вибачень, навіть у тому випадку, якщо початок зустрічі затягся, виникли накладки та якісь непорозуміння. Можна просто констатувати, що зустріч почалась трохи не так, як планувалось.

Чому не слід перепрошувати? Вибачення негайно поставлять вас у позицію "знизу" і зменшать суб'єктивну значущість вашої інформації в очах слухачів.

Важливо почати розмову в тиші. Знайдіть спосіб звернути на себе увагу. Бажано це зробити так, щоб вибраний вами спосіб не нагадував урок.

Почніть розмову з викладу самої логіки зустрічі, її основних етапів: "Спочатку ми з Вами...", "Потім ми розглянемо...", "Наприкінці розмови ми з Вами маємо...".

Позначте місце запитань і реплік батьків у ході зустрічей. Наприклад, ви можете сказати, що запитання ставити краще відразу, у ході викладу інформації. Або навпаки, попросіть батьків спочатку повністю вислухати вас, а потім ставити запитання.

Можете сказати, що на всі запитання, що будуть виникати в ході вашого монологу, ви відповісте потім, а поки будете фіксувати їх для себе на дошці чи аркуші паперу.

Виклад інформації. Як і де стояти під час свого монологу?

Якщо клас невеликий або слухачів небагато, краще сидіти в загальному колі чи збоку від власного столу.

Ні в якому разі не за столом! Це таке підступне місце - учительський стіл! Він блискавично оживляє в самому педагогові та його слухачах (а всі вони колишні учні) цілком конкретні асоціації та поведінкові стереотипи.

Якщо клас великий, доведеться стояти. Знову-таки - поруч зі столом, час від часу трохи переміщуючись. Простір біля дошки дозволяє керувати увагою слухачів.

Якщо ви кажете дуже важливі речі, висуньтесь трішечки вперед, до самих парт чи рядів стільців.

Підбиваючи підсумки, давайте слухачам трохи обміркувати й осмислити, відійдіть до дошки.

Співвіднесіть голос із розмірами приміщення.

Необхідно використовувати навички риторики, які ви застосовуєте на уроці:

повторення останніх слів;

модулювання акцентів за допомогою голосу.

Стежте за паузами: вони повинні бути!

Пам'ятайте, що ви маєте справу не з гіперактивними людьми, яких страшно на дві секунди відпустити у вільне спілкування, а з дорослими людьми. Вони вміють думати. А думати найкраще в паузах.

Стежте за невербальною інформацією, яку ви вільно чи мимоволі транслюєте за допомогою своїх жестів, пози та міміки.

При хвилюванні важко керувати мімікою, і все-таки вона повинна відповідати змісту переданої інформації та змінюватись у такт із нею.

Пози та жести бажано застосовувати переважно відкриті, доброзичливі: рухи рук при жестикуляції - від себе, а не на себе, і багато чого іншого, що вам добре відомо.

Не забудьте наприкінці розмови повернутись до її початку та підбити підсумки!

Не дозволяйте собі в ході розмови відволікатись на деталі та іти від неї.

Чітко визначте тему та дотримуйтесь її.

І останнє. Батьки повинні переконатись, що такі зустрічі мають сенс - вони проходять оперативно й закінчуються визначеним результатом, тому інформація повинна подаватись дозовано, послідовно й чітко.

Спілкування займає провідне місце в педагогічній діяльності, тому вважається за необхідне формування в педагогічних працівників навичок педагогічної взаємодії з учнями та їхніми батьками.

Представлений варіант практикуму педагогічного спілкування пропонується використовувати педагогічним колективам, що прагнуть до поліпшення взаєморозуміння між членами колективу, створення сприятливої психологічної атмосфери в навчальному закладі.

Loading...

 
 

Цікаве