WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Спілкування педагога з батьками - Реферат

Спілкування педагога з батьками - Реферат

Спілкування педагога з батьками

Типове спілкування вчителя з батьками характеризується нерозумінням і взаємними претензіями. Найчастіше це монолог учителя, що складається зі скарг на дитину або нотації батькам. Негативні почуття батьків, що виникають від подібного "спілкування", не сприяють виникненню бажання співпрацювати зі школою у справі навчання й виховання їх дитини

Психолого-педагогічні основи встановлення контактів з родиною учня

Контакт між учителем і батьками можливий тоді, коли й ті й інші усвідомлюють, що в них загальна мета - добре виховання й освіта дітей, котрої можна досягти тільки загальними зусиллями. Для цього вчителю необхідно показати батькам, що він любить дітей такими, які вони є, з усіма плюсами та мінусами, а також стурбований їхньою долею, як і батьки.

Основним засобом установлення контакту з батьками для вчителя є він сам, вірніше, його педагогічний імідж, що включає в себе професійні знання, уміння їх давати та любов до дітей. Тому вчителю необхідно керуватись такими правилам взаємодії та способами встановлення контактів з родиною.

Перше правило. В основі роботи класного керівника з родиною повинні бути дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків.

Повчальний, авторитарний, категоричний тон неприпустимий у роботі класного керівника, тому що це може бути джерелом образ, роздратування, незручностей. Потреба батьків порадитись після категоричних "повинні", "зобов'язані" зникає. Єдина правильна норма взаємин учителів і батьків - взаємна повага. Тоді й формою контролю стає обмін досвідом, порада та спільне обговорення, єдине рішення, що задовольняє обидві сторони. Цінність таких відносин у тому, що вони розвивають і в учителів, і в батьків почуття відповідальності, вимогливості, громадянського обов'язку.

Друге правило. Довіра до виховних можливостей батьків. Підвищення рівня їхньої педагогічної культури й активності у вихованні.

Психологічно батьки готові підтримати всі вимоги, справи та починання навчального закладу. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки та вищої освіти, із глибоким розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей.

Третє правило. Педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя родини.

Класний керівник - особа офіційна. Але за родом своєї діяльності він мусить торкатись інтимних сторін життя родини, нерідко він стає вільним чи мимовільним свідком відносин, приховуваних від чужих. Хороший класний керівник у родині не чужий. У пошуках допомоги батьки йому довіряють таємне, радяться. Якою би не була родина, якими би вихователями не були батьки, учитель повинен бути завжди тактовним, доброзичливим. Усі знання про родину він повинен залучати на утвердження добра, допомоги батькам у вихованні.

Четверте правило. Життєстверджуюче налаштування у рішенні проблем виховання, опора на позитивні якості дитини, на сильні сторони сімейного виховання. Орієнтація на успішний розвиток особистості.

Формування характеру виховання не обходиться без труднощів, протиріч і несподіванок. Їх треба сприймати як прояв закономірностей розвитку, тоді складності, протиріччя, несподівані результати не викликають негативних емоцій і розгубленості педагога.

Індивідуальне спілкування

При спілкуванні з батьками вчитель має так будувати бесіду, щоби батьки переконались, що вони мають справу із професіоналом, який любить і вміє вчити та виховувати дітей.

Тому при підготовці до бесіди з батьками вчитель повинен добре обміркувати:

мету;

зміст бесіди;

манеру поведінки, стиль мови, одягу, зачіски.

Кожна деталь повинна сприяти створенню образу дійсного фахівця.

Може бути два варіанти такого спілкування:

з ініціативи вчителя;

з ініціативи батьків.

Проведення бесіди з батьками з ініціативі вчителя

Постановка психологічної мети

Чого я хочу від батьків? (Вилити своє роздратування на дитину? Покарати дитину руками батьків? Показати батькам їхню педагогічну неспроможність?)

При всіх зазначених варіантах не варто викликати батьків, тому що такі психологічні цілі свідчать про професійну безпорадність педагога й негативно вплинуть на спілкування вчителя та родини.

Викликати батьків варто, якщо вчитель хоче краще пізнати, зрозуміти причини її поведінки, підібрати індивідуальний підхід до неї, поділитись позитивними фактами про дитину тощо, тобто психологічна мета повинна бути стимулом для подальшого спілкування з батьками.

Організація початку діалогу. Церемонія вітання

Вітаючи батьків, необхідно залишити свої справи, підвестись назустріч, посміхнутись, доброзичливо сказати слова вітання, представитись (якщо зустрічаєтесь уперше), звернутись до них за іменем і по батькові.

Установлення згоди на контакт

Це означає, що вчитель обов'язково обговорює час діалогу; особливо якщо він бачить, що батько квапиться, необхідно уточнити, на який запас часу той розраховує. Краще перенести розмову, ніж проводити її поспіхом, тому що вона все одно не буде засвоєна.

Створення обстановки діалогу полягає в тому, що вчитель обмірковує, де і як буде відбуватись діалог

Неприпустимо, щоб учитель сидів, а батько стояв, або щоб учитель сидів за своїм столом, а батько - за учнівським.

Треба простежити, щоб у класі нікого не було, ніхто не втручався в розмову. Посадивши батька, необхідно поцікавитись, чи зручно йому, звернути увагу на його і свої жести та пози. Жести та пози вчителя повинні демонструвати відкритість і доброзичливість (неприпустимі схрещені на грудях руки, руки на поясі - "руки в боки", закинута назад голова тощо).

Для зняття напруги батька й переходу до проблеми необхідно коректно й конкретно повідомити мету виклику, наприклад: "Мені хотілося кращим чином довідатись про (ім'я дитини), щоби підібрати до неї підхід", "Нам треба краще з Вами познайомитись, щоб діяти спільно", "Я ще не дуже добре знаю (ім'я дитини), бачу в ньому й позитивні риси та не дуже, мені потрібна Ваша допомога, щоби краще зрозуміти його" тощо.

Викликаючи батька для бесіди, учитель не повинен забувати, що бесіда має на увазі діалог, отже, йому треба обміркувати не тільки своє повідомлення, а й те, що він хоче почути від батька, тому йому необхідно сформулювати свої запитання до батьків учня та дати можливість висловитись їм.

Проведення діалогу

Початок розмови повинен містити позитивну інформацію про дитину, причому це не можуть бути оцінні судження: "У Вас гарний хлопчик, але...(далі йде негативна інформація на 10 хвилин), а не повідомлення про конкретні факти, що характеризують дитину з позитивного боку. Такий початок свідчить про педагога як про спостережливого й доброзичливого, тобто професіонала.

Факти про поведінку чи успішність учня, що викликають занепокоєння в педагога, повинні подаватись дуже конкретно, без оцінних суджень, що починаються на "не": "Він у Вас неслухняний, неорганізований, невихований..." і т. д.

Також не варто після позитивної інформації про учня продовжувати розповідь про негативні факти через сполучник "але": "Ваш син акуратний, охайний, але неорганізований".

Переходити до безсторонніх фактів найкраще у формі звертання по пораду: "Я ще не дуже добре знаю Петю, не могли би Ви мені допомогти розібратись (далі йде опис факту) або "Я не можу зрозуміти...", "Мене турбує...", "Я хочу зрозуміти, що стоїть за цим...".

При повідомленні негативних фактів рекомендується робити акцент не на них, а на шляхах подолання небажаних проявів.

Учитель має постійно підкреслювати загальну мету його й батьків відносно майбутнього дитини, тому не слід уживати висловлювання "Ваш син", тобто протиставляти себе й батьків. Рекомендується частіше говорити "ми", "разом", звертатись за іменем і по батькові до батька якнайчастіше. Найголовнішим у бесіді є висловлення батьків, оскільки саме вони роблять розмову бесідою, діалогом.

Від учителя потрібне вміння слухати. Після того як учитель закінчить своє повідомлення запитанням до батька з даної проблеми, він, використовуючи прийоми активного слухання, може довідатись багато важливого й необхідного про учня та його родину. Для цього педагогу треба всім своїм видом показати, що він уважно слухає батька.

Loading...

 
 

Цікаве